Справа № 298/450/24
Номер провадження 2-о/298/13/24
про залишення заяви без руху
28 лютого 2024 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про усиновлення дитини, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про усиновлення дитини, в якій просить:
"1. Прийняти рішення про усиновлення нами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. В актовому записі записати нас батьками.
3. Змінити прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , змінити по-батькові ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , ім'я залишити без змін.
4. Дату та місце народження залишити без змін."
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
Заява про усиновлення дитини подається до суду у порядку, передбаченому главою 5 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у статтях 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені статтею 311 ЦПК України.
Вимоги та зміст заяви про усиновлення врегульовано ст.311 ЦПК України, зокрема, у відповідності до положень ч.1 вказаної статті ЦПК України, заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім'я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров'я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір'ю або батьком дитини.
Відповідно до ч.6 ст.311 ЦПК України заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити відомості, зазначені у частині першій цієї статті, а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути додані документи, зазначені у пункті 1 частини другої цієї статті, а також згода особи на усиновлення.
Згідно з частиною 3 статті 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Відповідно до статті 211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті.
Отже, усиновлювачем може бути, зокрема, подружжя або один з подружжя. При цьому процесуальний закон містить вимогу, що за умови виявлення бажання одного подружжя здійснити усиновлення, то до заяви необхідно долучити копію свідоцтва про шлюб, а також письмову згоду на це другого з подружжя, засвідчену нотаріально.
За обставин цієї справи заява подана ОСОБА_1 . У заяві єдиним заявником значиться ОСОБА_1 , тоді як його дружина ОСОБА_2 вказується як заінтересована особа, а не заявник. Водночас прохальна частина заяви містить вимогу про усиновлення дитини подружжям: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яку заявник ОСОБА_1 просить вказати матір'ю дитини, однак заявником зазначено лише ОСОБА_1 .
Вказаний недолік має бути виправлений шляхом уточнення суб'єктного складу заявників та заінтересованих осіб та приведення у відповідність прохальної частини заяви із кількістю дійсних заявників по справі. При цьому, слід брати до уваги те, що особи - усиновлювачі повинні бути заявниками, а не заінтересованими особами, тобто за умови виявлення бажання усиновлення подружжям як чоловік, так і жінка повинні вказуватися як заявники.
Одночасно зауважується, що у випадку коригування зазначеного недоліку так, що єдиним заявником залишиться ОСОБА_1 , то до заяви необхідно долучити письмову згоду другого з подружжя на усиновлення, засвідчену нотаріально.
Згідно з частиною 2 статті 312 ЦПК України орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (частина 1 статті 56 ЦК України).
Слід зауважити, що з огляду на приписи постанови Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» №866 від 24.09.2008 у розумінні національного законодавства орган опіки та піклування та служба у справах дітей не є тотожними суб'єктами у сфері захисту прав дитини.
Із урахуванням викладеного суддя вказує про те, що заявник повинен був залучити в якості заінтересованої особи орган опіки та піклування, що представлений уповноваженою юридичною особою, а не службу у справах дітей.
Відповідно до положень частини 2 статті 224 СК України при дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
На виконання вказаних законодавчих приписів у заяві про усиновлення дитини слід привести у відповідність прохальну частину заяви з урахуванням того, що сімейним законодавством передбачено можливість оголошення особи усиновлювачем. Відтак, прохальна частина заяви підлягає уточненню. В тому числі звертається увага на неконкретність зазначення вимог щодо "в актовому записі записати нас батьками", що потребує уточнення.
Відповідно до ст.310 ЦПК України заява дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
Згідно ч.4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
До заяви про усиновлення не додані відповідні документи на підтвердження місця проживання дитини.
За змістом поданої заяви про усиновлення, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на утриманні КЗСЗ "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Обійми" Дніпровської міської ради м.Дніпро, вул.Тверська, 41, в евакуації: смт.Великий Березний, вул.Штефаника, 126, Ужгородського району. Разом з тим, заявником не долучено доказів щодо підтвердження місцезнаходження КЗСЗ "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Обійми" в евакуації саме за адресою: АДРЕСА_1 , а також проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 .
Заява жодним чином не містить обґрунтування підстав звернення із заявою про усиновлення саме до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області.
У відповідності до ч.1 ст.232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
Тобто правовим наслідком усиновлення є повна втрата зв'язку дитини із своїми біологічними батьками (або одним з них) та іншими її родичами за походженням.
Саме ця обставина вимагає особливої уваги при здійсненні процедури усиновлення, адже національне законодавство проголошує принцип вжиття вичерпних заходів для реалізації права дитини на виховання батьками або іншими родичами. Законодавець визначив це як один із основоположних критеріїв для забезпечення найкращих інтересів дитини.
Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, або позбавлення батьківських прав, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, позбавлений батьківських прав, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв'язку. Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини (частина друга статті 232 СК України).
Усиновлення породжує такі ж юридичні наслідки, які настають внаслідок народження дитини, оскільки усиновлена дитина прирівнюється до рідної.
При усиновленні дитини за бажанням її родичів за походженням може бути збережено правовий зв'язок між ними та дитиною. Суд розглядає зазначену заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її лише за умови, якщо це відповідає інтересам дитини. Заінтересовані особи, які звернулися до суду із заявою про збереження правового зв'язку між ними й дитиною, яка усиновлюється, мають право брати участь у розгляді судом справи про усиновлення.
Дозвіл суду на збереження правових зв'язків усиновлюваного з родичами повинен бути відображений у рішенні суду про усиновлення. Такий дозвіл надає родичам померлого, позбавленого батьківських прав батька (матері), окрім іншого, й право на спілкування з усиновленою дитиною відповідно до статті 257 СК України. Відсутність вказівки про збереження правових зв'язків означає, що правовідносини усиновлюваного з родичами є припиненими.
При збереженні таємниці усиновлення, тобто відсутності інформації про усиновлення дітей, родичі померлого, позбавлених батьківських прав, не зможуть подати заяву про збереження правового зв'язку, а тому потрібно дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення. Якщо ці особи допускають розрив правового зв'язку, то їхнє право на збереження зв'язку із дитиною має втрачатися, за умови наявності вимоги усиновлювача дотримуватися таємниці усиновлення.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі №362/5593/20.
До матеріалів заяви про усиновлення, долучена довідка про близьких родичів малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, про наявність у нього дідуся по батьковій лінії - ОСОБА_8 .
Втім, в заяві про усиновлення заявником не зазначений у якості заінтересованої особи дід ОСОБА_8 , що позбавляє суд дізнатись в останнього про його ставлення до усиновлення та чи не бажає він подати заяву про збереження правового зв'язку із його онуком.
Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до судового розгляду.
На підставі викладеного вище заяву слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, вказаних в даній ухвалі.
При вирішенні питання про залишення заяви без руху враховується, практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі De Geouffre de la Pradelle проти Франції, №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку) де зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Звертається увага заявника і на те, що якісна підготовка справи до розгляду, спрямована в першу чергу на захист інтересів самих учасників справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про усиновлення дитини - залишити без руху, надавши заявнику строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви.
Роз'яснити заявнику, що коли він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в цій ухвалі, заява про усиновлення дитини буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки своєї заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною і йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Зизич В.В.