П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17109/23
Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.,
повний текст судового рішення
складено 18.09.2023, м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів: Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області», за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області», а саме:
- визнання протиправними дії щодо відмови в оформленні необхідних документів до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язання обчислити вислугу років для призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням постанови КМУ № 393 від 17 липня 1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам. військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», шляхом зарахування до вислуги років для призначення пенсії за вислугу років: періоду проходження служби на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Куйбишевського районного відділу Донецького міського управління УМВС України в Донецькій області в період з 02 вересня 1997 року по 07 червня 2001 року, на посаді старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку Куйбишевського районного відділу Донецького міського управління УМВС України в Донецькій області в період з 07 червня 2001 року по 13 травня 2003 року, з розрахунку один місяць за півтора місяці служби; часу участі в антитерористичній операції на території Донецької області з 14 липня 2014 року до 12 вересня 2014 року, з розрахунку один місяць за три місяці служби;
- зобов'язання оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. «а» ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії за вислугу років: періоду проходження служби на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Куйбишевського районного відділу Донецького міського управління УМВС України в Донецькій області в період з 02 вересня 1997 року по 07 червня 2001 року, на посаді старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку Куйбишевського районного відділу Донецького міського управління УМВС України в Донецькій області в період з 07 червня 2001 року по 13 травня 2003 року з розрахунку один місяць за півтора місяці служби; часу участі в антитерористичній операції на території Донецької області з 14 липня 2014 року до 12 вересня 2014 року, з розрахунку один місяць за три місяці служби.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року частково задоволено позовні вимоги, а саме:
- визнано протиправними дії щодо відмови (лист № 33/36-Я-724 від 02 червня 2023 року) в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області документів для призначення ОСОБА_1 за заявою від 24 травня 2023 року пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язано обчислити вислугу років для призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», із зарахуванням ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії за вислугу років - вислугу років у пільговому обчисленні на час звільнення зі служби, а саме станом на 29 жовтня 2014 року, та оформити і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за заявою від 24 травня 2023 року, відповідно до п. «а» ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, так як у позивача недостатньої років календарної вислуги для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, на переконання апелянта, чинні положення ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та інших підзаконних нормативно-правових актів передбачають можливість призначення пенсії за вислугу років лише з врахуванням кількості календарних років вислуги.
Крім того, апелянт вважає, що він не є належним відповідачем у даній справі, так як оформлення і направлення спірних документів для призначення пенсії позивачу має здійснювати орган, з якого позивач звільнявся зі служби.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 17 серпня 1993 року проходив службу у органах внутрішніх справ, а також в період з 14 липня 2014 року по 12 вересня 2014 року брав безпосередню участь в проведенні АТО та є учасником бойових дій.
Наказом ГУ МВС в Донецькій області від 29 жовтня № 380 о/с полковника міліції ОСОБА_1 , начальника Куйбишевського районного відділу Донецького міського управління ГУ МВС в області з 29 жовтня 2014 року звільнено з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 «в» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС (через обмежений стан здоров'я).
Згідно з п. 8 наказу ГУ МВС в Донецькій області від 07 листопада 2014 року № 397 о/с внесено змінити до наказу ГУ МВС в Донецькій області від 29 жовтня 2014 року № 380 о/с та визначено вислугу років станом на 29 жовтня 2014 року та для виплати грошової допомоги - 21 рік 02 місяці 12 днів, у пільговому обчисленні - 24 роки 00 місяців 17 днів.
При цьому, 24 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ДУ «ТМО МВС України по Одеській області», як до уповноваженої особи, із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років звільненого зі служби, який має право на пенсію згідно із п. «а» ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», додавши необхідні документи.
Позивачу направлено лист ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» № 33/36-Я-724 від 02 червня 2023 року, в якому повідомлено про відсутність підстав для направлення документів для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», так як право на пенсію у особи, звільненої зі служби у період з 01 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року, має особа при наявності 22 календарних років служби, яких не має позивач (21 рік 02 місяці 12 днів).
Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як суб'єктом владних повноважень зроблено помилковий висновок про відсутність підстав для оформлення спірних документів, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно п. «а» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 17-1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі Постанова КМУ № 393).
Згідно п. 1 Постанови КМУ № 393 (у редакції чинній на момент звільнення позивача зі служби), встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується, зокрема, період служби в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Крім того, п. 3 Постанови КМУ № 393 (у редакції чинній на момент звільнення позивача зі служби), визначено періоди служби, які мають зараховуватись у збільшеному (пільговому) розмірі до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
При цьому, згідно п. 2 Постанови КМУ № 393 (у редакції чинній з 19 лютого 2022 року), до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам із спеціальним званням Бюро економічної безпеки, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», під час призначення пенсії згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, Бюро економічної безпеки або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно п. 2-1 Постанови КМУ № 393 (у редакції чинній з 19 лютого 2022 року), для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Крім того, згідно п. 2 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності дій Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» щодо відмови в оформленні документів для призначення пенсії позивачу за вислугою років, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В даному випадку, суб'єктом владних повноважень відмовлено позивачу у задоволенні його звернення про оформлення документів для призначенні пенсії за вислугою років, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», через відсутність у позивача достатньої кількості календарної вислуги років.
В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивач, не маючи достатньої календарної вислуги років для призначення пенсії, мав на момент звільнення зі служби відповідний пільговий стаж, який є достатнім для призначення спірної пенсії.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року, у справі № 295/6301/17, від 10 липня 2019 року, у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року, у справі № 295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року, у справі № 360/1432/19, від 27 березня 2020 року, у справі № 569/727/17, від 23 червня 2020 року, у справі № 750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року, у справі №620/509/19 зробив висновок про те, що для отримання права на призначення пенсії за вислугою років обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі.
При цьому, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року, у справі 805/3923/18-а, відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року, у справі № 295/6301/17, а також з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, Верховним Судом зазначено, що пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою КМУ № 393.
Тобто, можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання особливої роботи, яка визначена у відповідному порядку.
Вказана позиція також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року, у справі № 480/4241/18.
Враховуючи викладене, станом на момент звільнення позивача зі служби, визначальною умовою для набуття права на призначення пенсії за вислугу років була загальна вислуга років поліцейського, а не виключно календарна.
Між тим, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, позивач має більше 24 років вислуги (календарної та пільгової), а також звільнений зі служби у період з 01 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року.
Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на призначення спірної пенсії за вислугу років із зарахуванням на пільгових умовах часу проходження служби до вислуги років, так як таке право позивач отримав станом на моменту звільнення зі служби в органах МВС.
З іншого боку, відмовляючи у задоволенні звернення позивача, суб'єктом владних повноважень зроблено висновок про те, що чинними на момент розгляду звернення положеннями Постанови КМУ № 393 передбачено можливість призначення пенсії по вислузі років лише з врахуванням кількості календарної вислуги років.
Вказаний висновок суду першої інстанції ґрунтується на положеннях Постанови КМУ № 393, у редакції постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» від 16 лютого 2022 року.
Проте, як зазначено колегією суддів вище, позивач набув право на призначення пенсії після звільнення зі служби, а тому подальша зміна нормативного регулювання спірних правовідносин, не може позбавляти людину вже набутого права на отримання пенсії за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, колегія суддів не приймає доводів апелянта про те, що оформлення і направлення спірних документів до пенсійного органу для призначення пенсії позивачу має здійснювати орган, з якого позивач звільнявся зі служби.
В даному випадку, відповідні доводи апелянта не були покладені останнім в оскаржувану відмову, що викладена в листі № 33/36-Я-724 від 02 червня 2023 року.
При цьому, як вбачається, з вищевикладених норм матеріального права, особа яка звільнена зі служби та яка має право на призначення пенсії по вислузі років за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», може реалізувати відповідне право у будь-який час, шляхом звернення до уповноваженого органу, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій.
В даному випадку, таким органом є Державна установа «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області», яка й розглянула по суті звернення позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області».
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян