справа №380/19308/23
07 березня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ у Волинській області), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача-2 №133950012432 від 04.08.2023 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1;
- зобов'язати відповідача-1 призначити позивачу з 01.07.2023 (дня, що настає за днем досягнення віку, встановленому для отримання пенсії за віком на пільгових умовах) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII із застосуванням показника вікового цензу у 45 років.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що після досягнення 45-ти річного віку та маючи необхідний стаж, 28.07.2023 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII. Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області №133950012432 від 04.08.2023 їй відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком з тих підстав, що вона не досягла віку, визначеного пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме 45 років. Зазначає, що відповідачем-1 не враховано пункт 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, яким визначено необхідність застосування статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII. Вважає рішення ГУ ПФУ у Волинській області протиправним і таким, що порушує її право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Для відновлення порушеного права звернулася до суду з даним позовом.
Відповідачем-1 позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Відповідно до абзацу першого пункту першого частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 досягла 45 років. Страховий стаж позивача становив 39 років 00 місяців 09 днів. Пільговий стаж позивача становив 17 років 11 місяців 28 днів. Враховуючи вимоги пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам після досягнення 50 років. Таким чином, станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах право на пенсію за віком на пільгових умовах у позивача відсутнє. Псить відмовити у позові.
Відповідач-2 щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Рішення про відмову у призначенні пенсії №133950012432 від 04.08.2023 прийнято відповідачем-2 за принципом екстериторіальності. Підставою прийняття спірного рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу є висновок про недосягнення ОСОБА_1 пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсій на пільгових умовах за списком №1. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 17.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
ГУ ПФУ у Львівській області 28.08.2023 (вх. №65724) подано відзив на позовну заяву.
Позивачем 01.09.2023 (вх. №66991) подано клопотання про врахування судової практики.
ГУ ПФУ у Волинській області 18.10.2023 (вх. №20250ел) подано відзив на позовну заяву.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 45-річного віку, звернулася 28.07.2023 до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
За результатами розгляду за принципом екстериторіальності заяви та наданих позивачем документів, ГУ ПФУ у Волинській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії №133950012432 від 04.08.2023 (далі - рішення №133950012432 від 04.08.2023), оскільки ОСОБА_1 не досягла передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку. В рішенні зазначено, що страховий стаж складає 39 років 0 місяців 9 днів, пільговий стаж за списком №1 - 17 років 11 місяців 28 днів.
Вважаючи рішення ГУ ПФУ у Волинській області №133950012432 від 04.08.2023 протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Суд зазначає, що дана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 360/3611/20 від 21.04.2021, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021.
Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи, зокрема громадянами України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII (у редакції, чинній до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До внесення змін Законом №213-VIII у статтю 13 Закону №1788-ХІІ було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Тобто, Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема жінкам з 45 років до 50 років.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 (далі Закон - №2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017, Закон №1058-IV доповнено розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».
Законом №2148-VIII у новій редакції був викладений пункт 2 розділу XV Закону №1058-IV, де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом «а» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ у редакції Закону №213-VIII та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону №2148-VIII.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України за №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII.
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного ршення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
Таким чином, рішенням №1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення рішення (пункт 2 резолютивної частини рішення).
Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ, з урахуванням рішення №1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).
Отже, між нормами Закону №1788-ХІІ, з урахуванням рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах, існувала колізія.
Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий у 50 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20, відносини у якій є аналогічними спірним у цій справі відносинам, дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному.
Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.
Саме така правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та відповідачами не заперечується наявність у позивача на час звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за Списком №1, право на яке ОСОБА_1 набула відповідно до Закону №1788-ХІІ, з урахуванням рішення №1-р/2020 при досягненні 45 річного віку.
Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про необґрунтованість висновку ГУ ПФУ у Волинській області про недосягнення позивачем необхідного пенсійного віку, який призвів до прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії за віком №133950012432 від 04.08.2023.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем-2 не виконано вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність оскарженого рішення.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Волинській області про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком №133950012432 від 04.08.2023, не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду рішень і чинному законодавству та порушує право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому таке рішення слід визнати протиправним, задовольнивши першу позовну вимогу.
Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги і також підлягає до задоволення шляхом зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII.
Стосовно дати, з якої слід призначити пенсію, суд виходить з такого.
Статтею 45 Закону № 1058-IV встановлено строки призначення пенсії, відповідно до пункту 1 частини 1 якої пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Аналогічні норми містить і Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Оскільки право на призначення пенсії на пільгових умовах у позивача виникло з 01.07. 2023, а звернення до відповідача за призначенням такої відбулося у межах встановленого статтею 45 Закону № 1058-IV тримісячного строку, то призначення слід здійснити з 01.07. 2023.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цілому, тому позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів порівну понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 073 грн 60 к., сплаченого за квитанцією № 48 від 10.08.2023.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, буд.22В, м. Луцьк, Волинська область, 43026, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, буд.22В, м. Луцьк, Волинська область, 43026, код ЄДРПОУ 13358826) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 04.08.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) призначити з 01.07.2023 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) та Головного управління Пенсійного фонду України у (вул. Кравчука, буд.22В, м. Луцьк, Волинська область, 43026, код ЄДРПОУ 13358826) по 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 30 к. судових витрат в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома