07 березня 2024 року справа № 340/7663/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Приватного підприємства «Автогаз» (далі - Підприємство) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 11 квітня 2023 року, якими накладено штрафи за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1260975,50 грн і 5100 грн.
У судовому засіданні представник підтримав вимоги позову.
Пояснив, що наказ про призначення фактичної перевірки не містить посилання на підставу прийняття.
Зазначив, що платник податків у фіскальних чеках вказав код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД.
Стверджував, що за одне порушення покарано двічі.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.57-59).
У судовому засіданні представник пояснив, що податкові повідомлення-рішення прийняті за вчинення декількох порушень.
Зазначив, що порушення при складанні фіскальних чеків (відсутність коду товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД) доводять, що такі документи не є розрахунковими.
Стверджував, що фактичну перевірку призначили на підставі службової інформації, котра надійшла від Державної податкової служби України (далі - Служба).
18 вересня 2023 року судом відкрито загальне позовне провадження (а.с.49-51).
07 березня 2024 року сторони до суду не з'явилися, хоча про розгляд справи повідомленні належним чином (а.с.217-218, 240).
Представники сторін клопотали про розгляд справи за їх відсутності (а.с.237-239).
Керуючись приписами частини 9 статті 205 КАС України, суд прийняв ухвалу про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, основний вид діяльності Підприємства - роздрібна торгівля скрапленим газом на автозаправних станціях.
Одна з них розташована по АДРЕСА_1 .
25 січня 2023 року Служба склала аналітичну інформацію стосовно можливого ухилення від сплати податків суб'єктами господарської діяльності, які реалізують паливо через мережі автозаправних станцій (а.с.79).
До числа таких суб'єктів віднесли і позивача (автозаправна станція за вказаним адресом) (а.с.220-224).
Суть можливого порушення податкового законодавства - за період жовтень - грудень 2022 року виторг від продажу пального і отриманий дохід менший за мінімальні витрати на утримання об'єктів, що може свідчити про високу ймовірність реалізації необлікованого пального без застосування реєстраторів розрахункових операцій, тіньового обігу готівки, ухилення від сплати податків.
07 лютого 2023 року відповідач прийняв наказ №168-п про проведення фактичної перевірки діяльності Підприємства за згаданим адресом (а.с.107).
Підстава - приписи підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Предмет перевірки - дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, трудового законодавства і інше.
08 лютого 2023 року провели перевірку (а.с.100-101).
Податкові інспектори встановили такі порушення, починаючи з 01 липня 2022 року: видача фіскальних чеків стосовно реалізації палива на 2537 грн (перше порушення) і 838959 грн (наступні порушення) без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (а.с.70, 93-99).
11 квітня 2023 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1260975,50 грн (а.с.29).
Штраф застосовано на підставі приписів пункту 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) за порушення приписів пункту 2 частини 1 статті 3 Закону.
11 квітня 2023 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 5100 грн (а.с.30).
Штраф застосовано на підставі приписів пункту 7 частини 1 статті 17 Закону за порушення приписів пункту 11 частини 1 статті 3 Закону.
Процедура адміністративного оскарження закінчилась 01 вересня 2023 року (а.с.39-42).
Позов подано до суду 07 вересня 2023 року (а.с.46).
Підприємство не надало до суду електронних доказів стосовно змісту і форми фіскальних чеків, у неправильності складання яких звинувачує податковий орган (а.с.167).
Такі докази зберігаються в пам'яті реєстратора розрахункових операцій.
Управління надало до суду електронні копії чеків, які платник податків надіслав до нього зразу ж після здійснення операції купівлі-продажу (а.с.150-162).
У них міститься код товарної категорії згідно з УКТ ЗЕД без зазначення коду підкатегорії.
Підприємство надало до суду видаткові накладні на придбання палива (а.с.135-145).
У них зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, суд має дати відповідь на питання законності призначення перевірки.
Позивач - платник акцизного податку.
Приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Підставою призначення перевірки стала аналітична інформація Служби стосовно можливого ухилення від сплати податків суб'єктами господарської діяльності, які реалізовують паливо через мережі автозаправних станцій.
До числа таких суб'єктів віднесли і Підприємство.
Відповідно до приписів підпункту 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Отже, аналітична інформація Служби допускала можливе порушення позивачем вимог діючого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача.
Тому Управління правомірно прийняло наказ про призначення фактичної перевірки.
У видаткових накладних на придбання палива продавці зазначили код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Таке числове значення платник податків мав внести до програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій.
Підприємство не надало доказів виконання таких вимог.
Управління надало до суду електронні копії чеків, які надіслав платник податків.
У них міститься код товарної категорії згідно з УКТ ЗЕД без зазначення коду підкатегорії.
Позивач не довів, що електронні копії чеків, які надав податковий орган (йому надав позивач), відрізняються від тих, що він видав покупцям.
Процес порівняння можливий за умови збереження інформації в пам'яті реєстратора розрахункових операцій.
Платник податків не зберіг її, знаючи, що розпочалось судове провадження з приводу належного складання фіскальних чеків.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що платник податків видав покупцям фіскальні чеки щодо придбання палива, в яких відсутній код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Приписами частини 1 статті 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Податковий орган встановив, що позивач, реалізовуючи підакцизні товари (паливо), видав покупцям фіскальні чеки, які не містили коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Отже, Підприємство допустило порушення - видача фіскальних чеків, що не містили певних реквізитів.
Таким чином позивач недотримався обов'язків, які встановленні приписами пункту 11 частини 1 статті 3 Закону.
Цією нормою права встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Управління за таке порушення двічі притягло до юридичної відповідальності одного виду (штрафи у сумі 1260975,50 грн і 5100 грн).
Так, штраф у сумі 5100 грн накладено на підставі приписів пункту 7 частини 1 статті 17 Закону.
Цією нормою права передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Штраф у сумі 1260975,50 грн накладено на підставі приписів пункту 1 частини 1 статті 17 Закону.
Цією нормою права передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Висновок податкового органу про невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа ґрунтується на висновку про видачу фіскальних чеків, які не містили обов'язкових реквізитів.
Такий висновок жодним чином не доводить вчинення двох порушень, бо мова йде про основне і похідне.
Похідне не існує без основного.
Якщо ж вчинено два окремих порушення, то вони існують самостійно.
Отже, якщо не вдаватися до детального аналізу приписів пункту 1 частини 1 статті 17 Закону, то позивача двічі притягли до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що заборонено Основним Законом.
У такому випадку законним є накладення штрафу у меншому розмірі, що відповідає такому конституційному принципу як верховенство права (стаття 8 Основного Закону).
Сутнісний зміст принципу верховенства права розкрито у приписах частини 1 статті 6 КАС України.
Цією нормою права встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Аналіз приписів пункту 1 частини 1 статті 17 Закону.
Цією нормою права передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
На думку податкового органу, під «невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа» треба розуміти невидачу або видачу розрахункового документа без обов'язкових реквізитів.
Якщо погодитись з таким висновком, то виникає питання: навіщо встановлювати ще одну відповідальність за видачу розрахункового документа без обов'язкових реквізитів (без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості) (пункт 7 частини 1 статті 17 Закону)?
Якщо погодитись з висновком податкового органу, то за видачу розрахункового документа без згаданих обов'язкових реквізитів встановлено відповідальність за двома нормами права, що суперечить принципу верховенства права (мова про таку його складову як правова визначеність).
Підсумовуючи, суд зробив висновок про помилковість висновку податкового органу.
Відповідальність за приписами пункту 1 частини 1 статті 17 Закону виникає виключно у разі невидачі розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (не видали нічого).
Тому позивача могли притягти до відповідальності у виді штрафу у сумі 5100 грн на підставі приписів пункту 7 частини 1 статті 17 Закону, так як видав фіскальні чеки з певними недоліками.
Таким чином суд визнає протиправним і скасовує податкове повідомлення-рішення, яким накладено штраф у сумі 1260975,50 грн.
Отже, позов належить задовільнити частково.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 18991,14 грн (а.с.12, 111).
Позов задоволено на 99,6% майнових вимог.
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 11 квітня 2023 року, яким на Приватне підприємство «Автогаз» накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 1260975,50 грн.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь Приватного підприємства «Автогаз» судові витрати у сумі 18915,18 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ