06 березня 2024 року м. Ужгород№ 260/2062/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільського голови Івановецької сільської ради - Мишкулинець Михайла Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сільського голови Івановецької сільської ради - Мишкулинець Михайла Михайловича, в якому просить суд визнати бездіяльність сільського голови Івановецької сільської ради Мишкулинця Михайла Михайловича протиправною та зобов'язати його вчинити дії, щодо облаштування мостового переходу до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач в січня 2023 року внаслідок проведення робіт по розширенню дорожнього полотна на АДРЕСА_2 було здійснено, без належного дозволу, незаконно прокопку нової стічної канави на прибудинковій території перед домоволодінням позивача, яка фактично унеможливила доступ до нього. Внаслідок проведених земляних робіт викопався і шар щебеневої підсипки заїзду в двір та зруйнувався проїзд до нього.
З метою захисту власних прав та інтересів 19 січня 2023 року позивач звернулася до сільського голови з скаргою, в якій просила відновити мостовий перехід до домоволодіння.
На підставі розпорядження сільського голови створено комісію, яка, виїхавши на місце, склала акт і прийшла до упередженого (на думку позивача) висновку, зазначивши що при прокопці канави приватна власність не порушена, комунікації не пошкоджено.
Позивач вважає, що бездіяльність відповідача є протиправною та суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що в даній позовній заяві мова йде про прибудинкову територію перед домоволодінням ОСОБА_1 , формулювання даного позову не відповідає трактуванню визначень використання цільового призначення ділянок, так як дана територія, про яку йде мова, є прилеглою територією до присадибної ділянки.
У відзиві представник відповідача стверджує, що орган місцевого самоврядування має дбати про благоустрій присадибної ділянки й прилеглої території лише у тому випадку, коли ця ділянка офіційно визнана безхазяйним майном, тобто ділянка не має власника, а також те, що жителі вулиці проявили свою активність та вирішили проблемне питання благоустрою своєї вулиці, зробивши лише прокопку стічної канави для того, аби уникнути постійного підтоплення даної вулиці, що спричиняло неможливість пересування жителів по даній вулиці, а не розширення дорожнього полотна, як вказує позивач.
Позивач у відповіді на відзив наголошує, що ні поняття благоустрою, ні поняття належного утримання власником території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки не передбачає прокопку стічної канави, яка не існувала до цього часу без відповідного дозволу з порушенням права інших громадян.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач переконаний, що благоустрій присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки. Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки. І тільки в такому випадку благоустроєм займатиметься саме орган місцевого самоврядування.
Прокопка стічної канави здійснювалась на території загального користування прилеглої до присадибних ділянок власників дворогосподарств. Договору з сільською радою про забезпечення належного утримання зазначеної території позивачка не заключала. Отже, сільська рада не зобов'язана здійснювати заходи з благоустрою спірної території.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 09.01.2023 року старості Лохівського старостинського округу ОСОБА_2 подано колективне звернення мешканців села з проханням посприяти у питанні водовідведення стічних вод по їх вулиці та прокопати канаву.
10.01.2023 року старості Лохівського старостинського округу ОСОБА_2 подано колективне звернення мешканців села з проханням посприяти у підсипці АДРЕСА_1 . Одночасно повідомляли, що вони категорично проти встановлення мостових переходів до дворогосподарств будь-кому з жителів даної вулиці за кошти з місцевого бюджету.
20.01.2023 року ОСОБА_1 до голови Івановецької сільської ради подано скаргу на неправомірні дії (самоправство) старости Лохівського старостинського округу Світлани Штима, стверджуючи, що в період між 10 та 15 січня поточного року, по АДРЕСА_2 проводилися роботи по облаштуванню і вирівнювання дорожнього полотна та прокопки обочин. Внаслідок даних робіт було здійснено повне руйнування і демонтаж переходу перед її домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого вона позбавлена доступу до свого будинку.
Через надмірну ширину та глибину прокопки кювету, виникла загроза нахилу і падіння огорожі, що може відбутися через вимивання ґрунту опадами та стічними водами. Будь-яких приписів, вимог чи зауважень до домоволодіння і прибудинкової території, не надходило, а також обговорень стосовно проведення робіт з населенням не проводилося.
Так як, відповідно до п.10 ч.5 ст.54-1 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», староста бере участь в здійсненні контролю по благоустрою, до якого відноситься і поточні роботи та ремонти вулиці, даною посадовою особою, було допущено знищення приватного майна і завдання шкоди особистим інтересам.
В подальшому 24.01.2023 року депутатом Івановецької сільської ради ОСОБА_3 подано депутатське звернення до голови Івановецької сільської ради, в якому вказував, що він як депутат, має законні підстави бути включеним у всі органи, комісії чи збори, що обговорюватимуть, вивчатимуть або прийматимуть рішення по скарзі жительки округу ОСОБА_1 .
Дії посадової особи, з слів скаржника, спричинили ряд порушень, в тому числі і завдання матеріальної шкоди, позбавлення можливості доступу до домоволодіння, прорив газової труби і водовідведення, що в свою чергу потягло за собою ряд незручностей і витрат.
Враховуючи вищевикладене, переконливо просить посприяти відновленню мостового переходу до домоволодіння ОСОБА_1 , що дасть можливість врегулювати даний конфлікт без судового втручання. Відповідно до поданого звернення просить включати його в усі комісії, що будуть брати участь в розгляді даного питання та повідомляти про прийняті ними рішення.
На основі вище вищевказаної заяви ОСОБА_1 від 19.01.2023 року та депутатського звернення ОСОБА_4 від 24.01.2023 року сільським головою ОСОБА_5 видано розпорядження про створення комісії для обстеження житлового будинку в АДРЕСА_1 громадянки ОСОБА_1 . Також Розпорядженням затверджено склад комісії для обстеження житлово-побутових умов будинку.
27 січня 2023 року створена комісія оглянула вказане домоволодіння та склала Акт, в якому зазначає, що при прокопці канави приватна власність не порушена, комунікації не пошкоджено.
До складу комісії був включений й депутат Івановецької сільської ради ОСОБА_6 , який відмовився від підпису даного акту, аргументуючи таку відмову у письмово викладеному зауваженні щодо обстеження вказаної земельної ділянки та будинку. У своєму зауваженні депутат висловив упередженість у діях комісії щодо того, що у Акті обстеження належним чином не було зафіксовано саме факт порушення права власності внаслідок проведених робіт. Ним же, в подальшому 30.01.2023 року подано депутатське звернення голові Івановецької сільської ради, в якому зазначає, що в ході роботи комісії, яка оглядала домоволодіння ОСОБА_1 , було отримано усні пояснення, зауваження та пропозиції присутніх осіб (жителів вулиці) та старости Лохівського округу, яка зазначила, що дані роботи проводилися не за фінансування сільської ради. Тому, з метою об'єктивного вивчення даного питання, просить надати відповідь чи проводилося фінансування вказаних робіт, послуг екскаватора та іншої техніки сільською радою та чи надавався іншим особам дозвіл виконавчим комітетом ради на порушення об'єктів благоустрою (прибудинкової території вказаного домоволодіння скаржника) та на проведення земляних робіт на вказаній території.
У відповідь на дане депутатське звернення 20.02.2023 року сільським головою повідомлено, що проведення земляних робіт по вул. Виноградна в с. Лохово, зокрема розширення дорожнього полотна, було ініційовано безпосередньо її жителями. Дозвіл на порушення об'єкту землеустрою Виконавчим комітетом Івановецької сільської ради не видавався, замовником робіт сільська рада не виступала, жодних фінансувань з місцевого бюджету не проводила.
30.01.2023 року старостою Лохівського старостинського округу Світланою Штимою голові Івановецької сільської ради Михайлу Мишкулинцю подано клопотання про сприяння у проведенні робіт по підсипці вул. Виноградної в с. Лохово. Разом з тим, просила всі кошти, які будуть виділені на благоустрій вулиці направити на підсипковий матеріал та послуги по його улаштуванню.
У відповідь на скаргу ОСОБА_1 від 20.01.2023 року, сільським головою повідомлено останню листом від 30.01.2023 року, що за результатами розгляду скарги Комісією 27.01.2023 року о 10 год 00 хв оглянуто дане домоволодіння та виявила, що приватна власність не порушена, комунікації не порушено. Щодо відновлення мостового переходу у програмі «Благоустрій Івановецької сільської територіальної громади на 2022-2024 роки» коштів на встановлення мостових переходів громадянам до їх дворогосподарств не передбачено.
Вважаючи бездіяльність відповідача стосовно облаштування мостового переходу до домоволодіння протиправною, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами (ст.1 Закону №280/97-ВР).
Відповідно до ч.1 ст.11 ст.1 Закону №280/97-ВР, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Питання, вирішення яких віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради передбачені ст. 26 Закону №280/97-ВР.
Відповідно до п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 7 п. "а" ст. 30 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення, здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого ст.1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:
1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;
2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях;
3) організація місць відпочинку для населення;
4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів;
5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо;
6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою;
7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території;
8) визначення на об'єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень;
9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;
10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою;
11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища;
12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;
13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку";
14) видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
Організація благоустрою населених пунктів, здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належать до власних (самоврядних) повноважень відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
В контексті даної справи, позовні вимоги позивача зводяться до того, що сільська рада зобов'язана облаштувати мостовий перехід до домоволодіння позивачки у зв'язку з проведеними роботами по розширенню дорожнього полотна по АДРЕСА_2 , в тому числі і на прибудинковій території домоволодіння позивачки внаслідок яких було здійснено знищення переходу до будинку.
Згідно Закону України від 14.05.205 №417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 присадибна ділянка - це ділянка землі, що передається у власність громадян для обслуговування житлового будинку.
Відповідно до Типових правил благоустрою території населеного пункту, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 № 310 прилегла територія - територія, яка межує з об'єктом благоустрою (його частиною) або спорудою (тимчасовою спорудою), розташованою на об'єкті благоустрою по його периметру.
Виходячи з вище наведених термінів, суд приходить до висновку, що в позовній заяві ОСОБА_1 мова йде саме про прибудинкову територію перед її домоволодінням.
Згідно Типових правил благоустрою території населеного пункту благоустрій присадибної ділянки та прилеглої до присадибної ділянки території здійснюється власником або користувачем цієї ділянки. Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки. Організація благоустрою присадибної ділянки, на якій розміщені житлові будинки, господарські будівлі та споруди, що в порядку, визначеному законодавством, взяті на облік як безхазяйне майно або передані в комунальну власність як безхазяйне майно, здійснюється органом місцевого самоврядування.
Статтею 17 Закону України від 06.09.2005 №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» передбачені обов'язки громадян у сфері благоустрою населених пунктів, які полягають у наступному:
1) утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію;
2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів;
3) не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів;
4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів;
5) допускати на об'єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Виходячи з наведеного, посилання позивача на бездіяльність сільського голови стосовно облаштування мостового переходу є безпідставні та необґрунтовані, оскільки
Відповідно до ст.1 Закону №2807-IV утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою.
Згідно ст.26 Закону №2807-IV Благоустрій присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки.
Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.
Благоустрій присадибної ділянки, на якій розміщені житлові будинки, господарські будівлі та споруди, що в порядку, визначеному законодавством, взяті на облік або передані в комунальну власність як безхазяйні, проводиться відповідним органом місцевого самоврядування.
В контексті вище зазначених норм, суд констатує, що облаштування мостового переходу на присадибній ділянці позивачки сільською радою можливе лише на умовах договору укладеного між позивачкою та сільською радою і тільки в такому випадку благоустроєм займатиметься саме орган місцевого самоврядування.
Прокопка стічної канави здійснювалась на території загального користування прилеглої до присадибних ділянок власників дворогосподарств. Договору з сільською радою про забезпечення належного утримання зазначеної території в матеріалах справи не міститься. Отже, сільська рада не зобов'язана здійснювати заходи з благоустрою спірної території.
Стосовно тверджень позивача, що обговорень з жителями вулиці про проведення робіт не проводилось суд зазначає наступне.
Згідно з п.1 ч.5 ст.54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», староста уповноважений діяти в інтересах жителів відповідного старостинського округу у виконавчих органах сільської ради.
09 січня 2023 року жителі вул. Виноградна, с. Лохово адресували колективне звернення старості з проханням посприяти у іитанні водовідведення стічних вод, тобто прокопати канаву на вказаній вулиці, також зазначили, що за необхідності роботи проведуть власним коштом.
Зі змістом даного звернення староста ознайомила виконавчий орган сільської ради, що підтверджується відміткою вхідної реєстрації Івановецької сільської ради за №02/10-02 від 09.01.2023. На що отримала відповідь, що при затвердженні бюджету Івановецької сільської територіальної громади на 2023 рік в тому числі на програму «Благоустрою Івановецької сільської територіальної громади на 2022-2024 роки», у зв'язку з воєнним станом та обмеженим фінансовим ресурсом бюджетні асигнування на даний вид робіт не було затверджено. Такі роботи по благоустрою можливо було б здійснити за рахунок коштів місцевого бюджету лише після затвердження річного звіту за 2022 рік виконання сільського бюджету, та спрямування вільного залишку коштів, що утворився станом на 01.01.2023 року згідно Бюджетного Кодексу України.
На початку січня 2023 року проведення вищезазначених робіт було здійснено самоорганізацією жителів вулиці власними силами і коштом, у зв'язку з відсутністю фінансування з місцевого бюджету.
З матеріалів справи вбачається, що жителі вулиці зробили лише прокопку стічної канави для того аби уникнути постійного підтоплення даної вулиці, виконані роботи не спричинили розширення дорожнього полотна.
Разом з тим, згідно Акту комісії, яка оглядала домоволодіння позивачки при прокопці канави приватна власність не порушена, комунікації не пошкоджено.
Згідно колективного звернення до старости від 30.01.2023 року жителі вулиці категорично проти, щоб за кошти місцевого бюджету будь-кому встановлювалися мостові переходи. Натомість просять всі кошти, які будуть виділені, спрямувати на закупівлю підсипкового матеріалу та роботи по його улаштуванню.
Стосовно тверджень позивача про те, що прокопка стічної канави повинна відбуватись з отримання дозволу з боку виконавчого комітету суд зазначає наступне.
Згідно «Типового порядку видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 р. № 870 дозвіл для видачі дозволу на порушення об'єктів благоустрою видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт на підставі письмової заяви, що подається відповідною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем (або їх уповноваженим представником).
В даній справі роботи з прокопки стічної канави були здійсненні жителями вулиці, тобто фізичними особами самостійно. Отже, серед переліку осіб, що мають звернутися до виконавчого органу сільської ради за дозволом на порушення об'єкту благоустрою відсутні фізичні особи, а жителі вулиці здійснювали прокопку стічної канави на прилеглій до присадибної ділянки на якій вони проживають.
Згідно ст. 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» дозвіл на порушення об'єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою.
Беручи до уваги положення Закону та Порядку випливає те, що дозвіл на проведення таких робіт отримувати не потрібно.
Також згідно ст. 26-І Закону України «Про благоустрій населених пунктів» особа, яка виконала на об'єктах благоустрою земляні та/або ремонтні роботи, зобов'язана власними силами привести цей об'єкт благоустрою в належний стан.
В конкретному випадку такою особою, є безпосередньо жителі вулиці, які й провели роботи, що спричинили порушення об'єкту благоустрою.
Беручи до уваги вищевикладене, відповідно до Типових правил благоустрою території населеного пункту, благоустрій присадибної ділянки та прилеглої до присадибної ділянки території здійснюється власником або користувачем цієї ділянки. Роботи з прокопки стічної канави були здійсненні жителями вулиці самостійно, що є обов'язком кожного громадянина утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також прилеглі до цих об'єктів території.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.7 КАС України: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність дій відповідача, а тому суд приходить до висновку про відсутність бездіяльності в даній адміністративній справі з боку сільського голови. У зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.241, 243, 255, 257, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову з ОСОБА_1 до Сільського голови Івановецької сільської ради - Мишкулинець Михайла Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк