Провадження № 11-кп/824/3156/2024 Категорія: ч. 1 ст. 255 КК України
ЄУН: 755/9303/23 Суддя у І інстанції: ОСОБА_1
8 березня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року задоволено клопотання прокурора про виділення матеріалів кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження №12022000000000336 у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, виділено в окреме провадження.
19 січня 2024 року на вказану ухвалу суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції захисником ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подана апеляційна скарга.
Вказана апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 , з додатками, супровідним листом Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року № 05-02/228/2024 скерована до Дніпровського районного суду м. Києва для виконання вимог ст. 395 КПК України.
6 березня 2024 року означена апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 , подана в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , з Дніпровського районного суду м. Києва надійшла до Київського апеляційного суду.
Вивчивши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 вважаю, що у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою слід відмовити, виходячи з наступного.
З наявних матеріалів вбачається, що у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12022000000000336 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст.190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст.190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
15 листопада 2023 року під час підготовчого судового засідання ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва на задоволення клопотання прокурора матеріали кримінального провадження №12022000000000336 у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, в порядку ч. 8 ст. 469 КПК України, виділено в окреме провадження, і матеріали виділеного кримінального провадження передані до канцелярії Дніпровського районного суду м. Києва для реєстрації та розподілу.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що апелянтом оскаржується судове рішення, яке постановлене під час підготовчого судового засідання у порядку ст.ст. 468-469 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:
1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;
2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного впливу;
3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 4 ст. 314 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені виключно ухвали підготовчого судового засідання про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених
частиною першої цієї статті (судових рішень, які вирішують справу по суті), окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Оскільки нормами КПК України не передбачено випадків окремого оскарження в апеляційному порядку ухвал, постановлених під час підготовчого судового провадження в суді першої інстанції, у тому числі про виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження, як це визначено положеннями ч. 8 ст. 469 КПК України, судове рішення від 15 листопада 2023 року не підлягає окремому оскарженню, про що і зазначено у резолютивній його частині.
При цьому, доводи апелянта щодо наявності підстав для перегляду вказаного судового рішення в апеляційному порядку не заслуговують на увагу, оскільки право на апеляційне оскарження всіх без винятку судових рішень не може бути визнане абсолютним, навіть з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, оскільки межі цього права встановлюються відповідним процесуальним законом, у даному випадку КПК України. Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що спосіб, у який ст. 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.
Враховуючи, що захисником ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою.
Керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя апеляційного суду, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження №12022000000000336 у частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, виділено в окреме провадження.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати захиснику ОСОБА_3 разом з апеляційною скаргою та додатками до неї.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання копії ухвали.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_2