08 березня 2024 року м. Київ
Справа №369/147/21
Апеляційне провадження №22-ц/824/3962/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В.
за участю секретарів Мандрика О.П.,Бевзи А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Волчка А.Я., 15 травня 2023 року у м. Києві, у справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської територіальної громади Бучанського району Київської області до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення, відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням,
У грудні 2021 року заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської територіальної громади Бучанського району Київської області звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просив:
§ визнати незаконним та скасувати рішення 26 сесії Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області VIII скликання від 24.04.2019 № 71 «Про надання цільової одноразової матеріальної допомоги» в частині надання цільової одноразової матеріальної допомоги ОСОБА_1 у розмірі 5000 грн;
§ стягнути зі ОСОБА_1 на користь Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області кошти у сумі 5000,00 грн та стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані тим, 24 квітня 2019 року у приміщенні Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відбулась чергова 26 сесія зазначеної ради, до порядку денного якої включене питання про надання цільової одноразової матеріальної допомоги, зокрема, депутату зазначеної ради ОСОБА_1 .. Це питання всіма присутніми на цій сесії депутатами, у тому числі й ОСОБА_1 , проголосовано «ЗА» та вирішено прийняти рішення від 24 квітня 2019 року № 71 «Про надання цільової одноразової матеріальної допомоги», в тому числі і ОСОБА_1 . На підставі даного рішення ОСОБА_1 отримала від Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області матеріальну допомогу для покращення свого матеріального стану на суму 5000,00 грн.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2020 року ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та на підставі п. 22 КУпАП закрито провадження у справі № 369/3618/20.
Разом з цим, судом у вказаній постанові встановлено, що депутат Софіївсько- Борщагівської сільської ради ОСОБА_1 , являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 та ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме 24 квітня 2019 року брала участь у голосуванні по питанню надання цільової одноразової матеріальної допомоги особисто собі, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Таким чином, обставини щодо діяння, яке порушує норми Закону України «Про запобігання корупції» та підтверджують вину ОСОБА_1 у вказаному діянні, установлено рішенням суду першої інстанції.
При цьому, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення питання стягнення з ОСОБА_1 завданої шкоди внаслідок вчинення адміністративного корупційного правопорушення та визнання протиправними та скасування рішення ради у частині надання коштів останній не вирішувалось.
Таким чином, завдана шкода є результатом вчинення адміністративних правопорушень та порушенням вимог законодавства, які спричинені умисними, протиправними, винними діями відповідача, а тому ОСОБА_1 зобов'язана відшкодувати заподіяну ним шкоду внаслідок вчинення адміністративного правопорушення на загальну суму 5000,00 грн.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2023 року в задоволенні позову заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської територіальної громади Бучанського району Київської області до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення, відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтування прокурором у суді підстав для представництва інтересів Борщагівської сільської територіальної громади Бучанського району Київської області (далі - Борщагівської сільської територіальної громади), які передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Зокрема, прокурором не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження попереднього до звернення до суду повідомлення Борщагівської сільської територіальної громади про таке представництво та про подання вказаного позову. Крім того, на думку суду, у матеріалах справи відсутні докази того, що прокурором було встановлено наявність чи відсутність вжитих територіальною громадою заходів щодо відновлення порушених майнових інтересів держави.
Не погодився із зазначеним судовим рішенням заступник керівника Київської обласної прокуратури, ним подано апеляційну скаргу, в якій він вказує на те, що рішення суду ухвалене судом без повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заступник керівника Київської обласної прокуратури вказує на те, що у даному випадку, звертаючись із вказаним позовом до суду, на прокурором обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, а саме визначено, що правовідносини у вказаній справі пов'язані з порушенням майнових прав Борщагівської сільської територіальної громади на кошти місцевого бюджету (розпорядником яких є Борщагівська сільська рада як правонаступник Софіївсько- Борщагівської сільської ради) та необхідністю захисту законних інтересів держави у бюджетній сфері шляхом визнання незаконним та скасування в частині рішення ради, прийнятого з порушенням антикорупційного законодавства, на підставі якого такі кошти вибули із власності територіальної громади.
Отже, у даній справі органом, до повноважень якого віднесено здійснення захисту порушених інтересів територіальної громади, є Борщагівська сільська рада, проте саме нею прийнято незаконне рішення в частині надання цільової одноразової матеріальної допомоги ОСОБА_1 і вказаний орган місцевого самоврядування визначений як відповідач у справі. Одна і та сама особа не може бути одночасно позивачем та відповідачем за цим же позовом, оскільки це суперечить нормам цивільно-процесуального законодавства, а тому прокурор звернувся до суду з даним позовом як самостійний позивач.
На вказані особливості суб'єктного складу з урахуванням спірних правовідносин та обґрунтування прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави судом першої інстанції уваги не звернув та помилково ототожнив поняття «суб'єкта владних повноважень» та «територіальної громади», що стало підставою до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення.
На підставі викладеного, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.
В судовому засіданні 02 листопада 2023 року, 07 грудня 2023 року та 14 грудня 2023 року прокурор Галась О.М. підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просила про задоволення заявлених прокурором вимог.
01 лютого 2024 року від прокурора Києво-Святошинської прокуратури Данисюк О.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що були встановлені обставини смерті відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також прокурор просив про повернення всієї суми сплаченого судового збору на рахунок Київської обласної прокуратури /а.с. 141-142, 147-148/.
В судовому засіданні 08 лютого 2024 року прокурор Слабковська О.О. підтримала заявлене клопотання.
Після оголошення перерви в судовому засіданні прокурор не з'явився.
Інші учасник справи повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Тому керуючись положеннями ч.2 ст.372 ЦПК України колегія суддів вважала за можливе завершити розгляд справи за відсутності учасників справи.
В порядку ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.
Апеляційним судом встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.
Рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24 квітня 2019 року № 71 було вирішено питання про надання цільової одноразової матеріальної допомоги, зокрема, депутату зазначеної ради ОСОБА_1 в розмірі 5000,00 грн. Це питання вирішувалось всіма присутніми на цій сесії депутатами, у тому числі й ОСОБА_1 /а.с.14-15/.
З протоколу № 26 пленарного засідання Софіївсько-Борщагівської сільської ради VIII скликання Києво-Святошинського району Київської області від 24 квітня 2019 року № 71 вбачається, що за вказане рішення проголосували 23 депутати /а.с.16/.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2020 року у справі №369/3618/20 звільнено ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 69 від 17.03.2020 року) на підставі п. 22 КУпАП, провадження у справі закрито.
В мотивувальній частині цієї постанови судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи депутатом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 та ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме 24 квітня 2019 року брала участь у голосуванні по питанню надання цільової одноразової матеріальної допомоги особисто собі, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КупАП, проте з огляду на обставини вчиненого, критичний стан здоров'я особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, мету отримання матеріальної допомоги, вважав за можливе на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням, на цій підставі провадження у справі закрити /а.с.13/.
Києво-Святошинська окружна прокуратура в листах від 08 жовтня 2021 року № 1458 вих-21 та від 22 жовтня 2021 року № 1712 вих-21 повідомляла Борщагівську сільську раду про виявлені порушення, просила вжити заходів щодо звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди ОСОБА_1 , також вказувала про намір здійснення представництва самостійно /а.с.20,21/.
Борщагівська сільська рада в листі від 25 жовтня 2021 року № 1-12/2313 повідомила про здійснену ОСОБА_1 виплату матеріальної допомоги у розмірі 5000,00 грн на підставі рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24 квітня 2019 року № 71 та надала відомість про здійснення перерахуну коштів на банківську карту /а.с.22,23/.
В листі від 23 жовтня 2021 року № 1-12/2286 Борщагівська сільська рада вказала, що прийняла до увагу надану прокуратурою інформацію /а.с.24/.
За інформацією наданою Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області 25 травня 2022 року Виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області був складений актовий запис про смерть ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.143-144/.
Відповідно до п. ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва
В порядку ч.1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
В силу ч.ч. 1,2,4 ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.
З наведених обставин справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом прокурором було визначено двох відповідачів до кожного з яких пред'явлені позовні вимоги, а саме до відповідача Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області про скасування рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24 квітня 2019 року № 71; до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку відшкодування майнової шкоди завданої адміністративним правопорушенням. А отже за наявності пред'явлених позовних вимог до двох відповідачів з окремим вимогами, смерть одного з них не є підставою для закриття провадження в цілому.
Розглядаючи підстави для закриття провадження в частині пред'явлених позовних вимог до ОСОБА_1 слід виходити з того, що позовні вимоги пред'явлені до неї стосуються стягнення коштів в порядку відшкодування майнової шкоди завданої адміністративним правопорушенням. Виходячи з положень ЦК України ці правовідносини передбачають правонаступництво. Однак, враховуючи відсутність даних про спадкоємців ОСОБА_1 та заяву прокуратури про закриття провадження у справі, що фактично свідчить про відсутність вимог до них, колегія суддів вважає за доцільне задовольнити заяву прокурора про закриття провадження у справі частково, а саме в частині пред'явлених вимог до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
При цьому слід зазначити, що обставини смерті відповідача ОСОБА_1 настали до ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, тобто суд розглянувши справу по суті за відсутності відповідача не перевірив правоздатність особи чим порушив норми матеріального та процесуального права.
Таким чином рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог пред'явлених до ОСОБА_1 про стягнення коштів підлягає до скасування, а провадження у цій частині до закриття.
Однак, як вже вказано вище, смерть одного з відповідачів не є підставою для закриття провадження в цілому. Таким чином підстави для закриття провадження у справі, визначені прокурором, в частині пред'явлених вимог до відповідача Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про скасування рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24 квітня 2019 року № 71 - відсутні.
Прокурором не здійснено заяву про відмову від апеляційної скарги. А тому апеляційна скарга підлягає розгляду апеляційним судом.
Перш за все слід звернути увагу на те, що при зверненні до суду з позовом прокурором було визначено, що він звертається до суду з позовом в інтересах держави в особі Борщагівської територіальної громади Бучанського району Київської області.
В силу ч. 1 та ч. 4 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
В порядку п.3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр; представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
В порядку ч. 1 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
А згідно з ч. 6 цієї статті місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
Положеннями ст.20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, слід погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що Борщагівська сільська територіальна громада не є конкретно визначеною, належним чином зареєстрованою юридичною особою, як наслідок, позбавлена права на самостійне звернення до суду за захистом порушених прав.
Прокурор стверджує, що в даному випадку, він звернувся з позовною заявою самостійно, як позивач, що виключає застосування абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до спірних правовідносин.
Однак, вірним є посилання суду першої інстанції на те, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень. З метою, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставою для звернення прокурора до суду.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Прокурор вказує на те, що він діє в інтересах держави в особі Борщагівської територіальної громади.
Однак, представницьким органом територіальної громади є відповідна рада.
У даній справі органом, до повноважень якого віднесено здійснення захисту порушених інтересів територіальної громади, є Борщагівська сільська рада, проте вона є правонаступником ради, якою було прийнято оскаржуване рішення і вказаний орган місцевого самоврядування визначений як відповідач у справі. Одна і та сама особа не може бути одночасно позивачем та відповідачем за цим же позовом, оскільки це суперечить нормам цивільно-процесуального законодавства.
Предметом позову в частині вимог пред'явлених до відповідача Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області є рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24 квітня 2019 року № 71, яке було прийнято органом місцевого самоврядування, і як вказує прокурор, правовідносини пов'язані з порушенням майнових прав Борщагівської сільської територіальної громади на кошти місцевого бюджету та необхідністю захисту законних інтересів держави у бюджетній сфері шляхом визнання незаконним та скасування в частині рішення ради, прийнятого з порушенням антикорупційного законодавства, на підставі якого такі кошти вибули із власності територіальної громади.
Прокурор визначаючи, що він діє в інтересах держави, не вказує які саме інтереси держави є порушеними, оскільки виходячи з вимог Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, а органи місцевого самоврядування діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність. І за своєю суттю місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення.
Таким чином, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що прокурором не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.
Проте не можна погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що прокурором не було надано суду належних та допустимих доказів підтвердження того, що попередньо до звернення до суду він повідомив Борщагівську сільську територіальну громаду Бучанського району Київської області про таке представництво та про подачу майбутнього позову із зазначенням предмету спору, оскільки таке звернення мало місце до представницького органу сільської ради і іншого шляху повідомлення не вбачається.
Вираховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження частково. Проте суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що прокурором не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в суді. А отже враховуючи, що суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті, вірно застосував норми процесуального законодавства щодо доказування, проте не навів належним чином мотивів та обґрунтування із застосуванням норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що на підставі ст. 376 ЦПК України, апеляційний суд має підстави для зміни рішення суду першої інстанції в частині вимог пред'явлених до Борщагівської сільської ради в мотивувальній частині, шляхом викладення її в редакції цієї постанови.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, в порядку ст. 141 ЦПК України, відсутні і підстави для компенсації позивачеві понесених судових витрат.
Однак, в порядку п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
При зверненні з клопотання про закриття провадження у справі прокурором було здійснено клопотання про повернення всієї суми сплаченого судового збору.
Проте враховуючи, що апеляційний суд прийшов до висновку про можливість закриття провадження у справі лише в частині позовних вимог пред'явлених до ОСОБА_1 про стягнення коштів, то поверненню позивачу підлягає лише половина суми сплаченого судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що Київською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 4540 грн, а при зверненні з апеляційною скаргою 6810 грн, що підтверджується банківськими платіжними документами: платіжне доручення №3017 від 11 листопада 2021 року та платіжна інструкція №1885 від 12 липня 2023 року. /а.с.12,91/ Тобто загальна сума сплачено судового збору становить 11350 грн, а частина від цієї суми становить 5675 грн.
Керуючись ст.ст. 255, 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Заяву заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області Денисюка Олексія Олексійовича про закриття провадження у справі - задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2023 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської територіальної громади Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням - скасувати та закрити провадження у цій частині.
Повернути Київській обласній прокуратурі за рахунок державного бюджету суму сплаченого судового збору в розмірі 5675 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень.
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури - задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2023 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Борщагівської сільської територіальної громади Бучанського району Київської області до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення - змінити, виклавши мотивувальну частині рішення в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: М.В. Мережко
Н.В. Поліщук