ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.03.2024Справа № 910/9742/22
Суддя Господарського суду міста Києва Андреїшина І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення
у справі № 910/9742/22
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДНІПРО-торг" (03182, м. Київ, вул. Миру, 19, код ЄДРПОУ 37589371)
2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 )
про солідарне стягнення 12 856 109,58 грн,
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДНІПРО-торг" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/150-2/1667 "Кредитування траншами для корпоративних клієнтів" до Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/01-00-3-0/322 від 09.12.2014 у розмірі 12 856 109,58 грн, з яких 12 000000,00 грн основного боргу та 856 109,58 грн відсотків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у справі №910/9742/22 позов задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДНІПРО-торг" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" заборгованість за кредитом у розмірі 12 000 000 грн 00 коп. та заборгованість за відсотками у розмірі 481 315грн 06 коп; у решті позовних вимог відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДНІПРО-торг" на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 93 609 грн 86 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 93 609 грн 86 коп.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у справі №910/9742/22 задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у справі №910/9742/22 змінено в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" витрат по сплаті судового збору в розмірі 93 609 грн 86 коп., виключивши з резолютивної частини рішення абзац 5.
21.02.2024 через відділ діловодства суду надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення про відстрочку виконання рішення, в якому останній просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №910/9742/22 на дванадцять місяців з дня ухвалення такого судового рішення про відстрочення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 призначено розгляд заяви на 04.03.2024.
01.03.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подані письмові пояснення, в яких останній, серед іншого, просить суд відмовити заявнику у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у задоволені заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення у справі №910/9742/22 відмовлено.
04.03.2024 року через загальний відділ діловодства суду відповідачем-2 подано скаргу на дії приватного виконавця та клопотання про зупинення передачі майна на реалізацію, в якій останній просить суд:
- зупинити передачу майна ОСОБА_1 на реалізацію, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, заг. площею 355,3 кв.м., житл. площею 212,6 кв.м. та земельна ділянка, К/Н 3221286401:01:046:0073, площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_2 , призначеного оголошення про проведення якого було опубліковано 09.02.2024 12:20, дата проведення аукціону: 11.03.2024 09:00 у виконавчому провадженні НОМЕР_2;
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Мойсей Івана Михайловича стосовно подання заявки про проведення аукціону з продажу майна ОСОБА_1 , а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, заг. площею 355,3 кв.м., житл. площею 212,6 кв.м. та земельної ділянки, К/Н 3221286401:01:046:0073, площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_2 , призначеного оголошення про проведення якого було опубліковано 09.02.2024 12:20, дата проведення аукціону: 11.03.2024 09:00 у виконавчому провадженні НОМЕР_2;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Мойсей Івана Михайловича відкликати заявку про проведення аукціону та здійснити інші необхідні заходи щодо скасування проведення аукціону з продажу майна ОСОБА_1 , а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, заг. площею 355,3 кв.м., житл. площею 212,6 кв.м. та земельна ділянка, К/Н 3221286401:01:046:0073, площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_2 , призначеного оголошення про проведення якого було опубліковано 09.02.2024 12:20, дата проведення аукціону: 11.03.2024 09:00 у виконавчому провадженні НОМЕР_2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Мойсей Івана Михайловича призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.03.2024; у задоволенні клопотання про зупинення передачі майна ОСОБА_1 на реалізацію, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, заг. площею 355,3 кв.м., житл. площею 212,6 кв.м. та земельна ділянка, К/Н 3221286401:01:046:0073, площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_2 , призначеного оголошення про проведення якого було опубліковано 09.02.2024 12:20, дата проведення аукціону: 11.03.2024 09:00 у виконавчому провадженні НОМЕР_2 - відмовлено.
05.03.2024 на електронну пошту суду від ОСОБА_1 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення.
У заяві про вжиття заходів забезпечення заявник просить суд вжити заходи до забезпечення шляхом:
- введення заборони приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Мойсею Івану Михайловичу щодо проведення аукціону (ів) з продажу та/або у будь-який спосіб здійснювати будь-які заходи з реалізації/відчуження майна ОСОБА_1 , а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, заг. площею 355,3 кв.м., житл. площею 212,6 кв.м. та земельна ділянка, К/Н 3221286401:01:046:0073, площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_2 , до закінчення розгляду в Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді заяви від 20.02.2024 про відстрочення виконання рішення (у порядку ст. 331 ГПК України) у справі №910/9742/22 та скарги від 01.03.2024 на дії приватного виконавця та клопотання про зупинення передачі майна на реалізацію.
- зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Мойсей Івана Михайловича відкликати заявку про проведення аукціону та здійснити інші необхідні заходи щодо скасування проведення аукціону з продажу майна ОСОБА_1 , а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, заг. площею 355,3 кв.м., житл. площею 212,6 кв.м. та земельна ділянка, К/Н 3221286401:01:046:0073, площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_2 , призначеного оголошення про проведення якого було опубліковано 09.02.2024 12:20, дата проведення аукціону: 11.03.2024 09:00 у виконавчому провадженні НОМЕР_2.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду даної заяви, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Згідно з Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення ОСОБА_1 зазначає, що 21.02.2024 останнім було отримано повідомлення приватного виконавця Мойсей Івана Михайловича про оцінку майна №605-72479789/23 від 05.02.2024, яким направлено до відома копію висновку про вартість належного мені майна житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, заг. площею 355,3 кв.м., житл. площею 212,6 кв.м. (ринкова вартість станом на 22.01.2024 - 10 263 899,00 грн.) та земельна ділянка, К/Н 3221286401:01:046:0073, площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_2 (ринкова вартість станом на 22.01.2024 - 1 844 910,00 грн) загальною ринковою вартістю зазначеного майна на 22.01.2024 у розмірі 12 108 809,00 грн без ПДВ.
На переконання заявника, експертна оцінка нерухомого майна без доступу оцінювача до об'єкта оцінки була проведена з порушенням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту №2 з урахуванням вимог Національного стандарту №1, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, зокрема, його внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна і, відповідно, це може призвести до реалізації нерухомого майна за заниженою ціною.
Враховуючи наведене, 01.03.2024 до Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 подано скаргу на дії приватного виконавця та клопотання про зупинення передачі майна на реалізацію.
Так, заявник вважає, що відсутність заборони вчиняти дії щодо реалізації майна ОСОБА_1 на реалізацію до закінчення розгляду в Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді заяви про відстрочення виконання рішення у справі №910/9742/22 та скарги від 01.03.2024 на дії приватного виконавця, клопотання про зупинення передачі майна на реалізацію, створює реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання в майбутньому судових рішень, ухвалених за результатами розгляду вказаних процесуальних заяв, тим самим будуть порушені права і охоронювані законом інтереси заявника.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення.
Разом з тим, судом встановлено, що статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.
При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").
У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.
Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.
Дослідивши подану ОСОБА_1 заяву про вжиття заходів забезпечення, судом встановлено, що остання фактично є заявою про вжиття заходів забезпечення скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Мойсей І.М.
Разом з тим, суд зазначає, що в Господарському процесуальному кодексі України немає правової норми, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 136-140 ГПК України, вживати заходів забезпечення скарги на дії приватного виконавця шляхом введення заборони приватному виконавцю щодо проведення аукціону (ів) з продажу та/або у будь-який спосіб здійснювати будь-які заходи з реалізації/відчуження майна та зобов'язання приватного виконавця відкликати заявку про проведення аукціону.
Отже, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття таких заходів, як забезпечення скарги на дії приватного виконавця.
Суд наголошує, що вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій належить виключно до компетенції виконавця.
Таким чином, положення статей 136-140 ГПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця, поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 01.03.2021 року у справі № 752/26606/18.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Дата складення та підписання повного тексту ухвали: 07.03.2024
Суддя І.О. Андреїшина