04.03.2024 року м. Дніпро Справа № 908/1957/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.
при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства “Українська залізниця” та Головного управління ДПС у Запорізькій області
на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.) від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”, код ЄДРПОУ 40001366 (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 54, офіс 41А)
про визнання банкрутом, -
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21:
- визнано кредиторські вимоги до боржника:
1/ Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у розмірі 77 723,75 грн основного боргу з третьою чергою задоволення.
2/ Акціонерного товариства “Українська залізниця” у розмірі 1 087 408,00 грн неустойки з шостою чергою задоволення та 4 540,00 грн судового збору з першою чергою задоволення;
- кредиторські вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” у розмірі 7 611 856,00 грн - відхилено;
- кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 881 366,53 грн - відхилено;
- здійснено процесуальну заміну кредитора у справі № 908/1957/21 Товариство з обмеженою відповідальністю “ТАС-Логістік” його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторська компанія “Вертикаль”;
- закрито попереднє засідання;
- підсумкове засідання суду призначено на 05.10.2023р. об 11-30.
Не погодившись з вказаною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство “Українська залізниця”, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21 в частині відхилення кредиторських вимог Акціонерного товариства “Українська залізниця” у розмірі 7 611 856,00 грн.; задовольнити заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця” про визнання кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” з вимогами у розмірі 8 699 264,00 грн.
Доводи апеляційної скарги кредитора зводяться до того, що судом першої інстанції надана невірна оцінка змісту правовідносин сторін, які виникли на підставі Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8201472 від 24.03.2020р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” та Акціонерним товариством “Українська залізниця”, згідно з умовами якого розірвання Додатку 1-8 «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника» до цього Договору не звільняє боржника від відповідальності за невиконання Замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу за Договором.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Українська залізниця” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.02.2024р.
Також до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління ДПС у Запорізькій області, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21 в частині відхилення кредиторських вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 881 366,53 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” у розмірі 881 366,53 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
В обгрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що судом першої інстанції невірно застосовані норми Податкового кодексу України та безпідставно відмовлено у визнанні грошових вимог податкового органу у розмірі 567 520,00 грн., з яких 454 016,00грн. - основне зобов'язання та 113 504,00грн. штрафні санкції, які визначені податковим повідомленням-рішенням форми “Р” № 1882615147 від 27.07.2017 року, яке оскаржувалося боржником в судовому порядку, тому відповідне податкове зобов'язання не було узгодженим. На вказаний податковий борг податковим органом нарахована пеня у розмірі 313 846,53 грн., яка є частиною цього боргу, тому є узгодженою одночасно з цим боргом, тобто пеня заявлена своєчасно та мала бути визнана Господарським судом Запорізької області.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Українська залізниця”.
У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 05.02.2024р. по 04.03.2024р.
Представники апелянтів доводи своїх апеляційних скарг у судовому засіданні підтримали у повному обсягу та просили їх задовольнити.
Боржник та розпорядник майна боржника проти задоволення апеляційних скарг заперечують, вважають оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційні скарги кредиторів безпідставними, посилаючись при цьому на заявлення Головним управлінням ДПС у Запорізькій області грошових вимог з пропуском строку на їх пред'явлення, встановлених Податковим кодексом України та неналежним податковим органом, а також на розірвання боржником в односторонньому порядку Додатку 1-8 «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8201472 від 24.03.2020р., яким і була встановлена відповідальність боржника за невиконання Замовлень на перевезення.
Головне управління ДПС у Запорізькій області та інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Не подані іншими учасниками справи і відзиви на апеляційні скарги.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка представників учасників справі в судове засідання обов'язковою, а їх неявка не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги по суті у відсутності представників Головного управління ДПС у Запорізькій області та інших учасників справи
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників кредиторів, боржника та розпорядника майна, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства “Українська залізниця”, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2021 року у справі № 908/1957/21: відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”, код ЄДРПОУ 40001366 (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 54, офіс 41А); введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кравченко Радіона Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 133 від 12.02.2013; адреса для листування: 03118, м. Київ, а/с 19).
На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення за № 66902 від 23.07.2021р. про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль”.
26.08.2021р. до Господарського суду Запорізької області надійшла заява АТ “Українська залізниця з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 8 699 264,00 грн.
15.06.2023р. до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 881 366,53 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21, поміж іншого:
- кредиторські вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” у розмірі 7 611 856,00 грн - відхилено;
- кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 881 366,53 грн - відхилено.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21, яка у вказаній частині і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).
На час відкриття провадження у справі № 908/1957/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4, 6, 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Зі змісту заяви Акціонерного товариства “Українська залізниця” з грошовими вимогами до боржника вбачається, що вона грунтується на невиконанні останнім своїх зобов'язань за погодженим Замовленням на отримання послуг з перевезення вантажу, встановлених Додатком 1-8 «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8201472 від 24.03.2020р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” та Акціонерним товариством “Українська залізниця”, а вимоги кредитора складаються з неустойки у розмірі 8 699 264,00 грн., нарахованої внаслідок невиконання боржником своїх зобов'язань у період з 01.12.2020 по 31.07.2021 у відповідності до п. 7.2. Додатку 1-8 до вказаного Договору.
Обставини укладення та припинення Додатку 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8201472 від 24.03.2020р. були предметом дослідження у справі № 908/1957/21 (910/82/21) відкритої за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про розірвання додатку до договору, визнання недійсними окремих частин правочину.
Так, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023р. у справі № 908/1957/21 (910/82/21) було скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 12.07.2022р. у справі № 908/1957/21 (910/82/21) в частині розірвання з 01.12.2020р. Додатку 1-8 «Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах Перевізника» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8201472 від 24.03.2020р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» та Акціонерним товариством «Українська залізниця», та ухвалено нове рішення про відмову у позові в цій частині.
При цьому, апеляційний суд виходив з того, що Додаток 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8201472 від 24.03.2020р. є припиненим (розірваним) з 25.12.2020р. внаслідок односторонньої відмови від нього ТОВ «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль», що виключає його розірвання у судовому порядку.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2023р. у справі № 908/1957/21 (910/82/21) касаційна скарга AT “Укрзалізниця” залишена без задоволення, постанова Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023р. залишена без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративний справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, Додаток 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8201472 від 24.03.2020р., яким і встановлено обов'язок боржника з виконання Замовлення на отримання послуг з перевезення вантажу та відповідальність за невиконання цього обов'язку у вигляді сплати неустойки (п. 7.2. Додатку 1-8), припинив свою дію 25.12.2020р.
Виходячи з викладеного та приписів ст.ст. 547, 549, 598, 631, 651, 653 ЦК України в Акціонерного товариства "Українська залізниця" були відсутні підстави для нарахування неустойки за невиконання ТОВ «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» своїх зобов'язань, встановлених Додатком 1-8 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8201472 від 24.03.2020р. після 25.12.2020р., а суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову у визнанні кредиторських вимог АТ "Українська залізниця" у розмірі 7 611 856,00 грн., які становлять неустойку нараховану кредитором за період з 01.01.2021 по 31.07.2021р.
Зі змісту оскаржуваної ухвали також вбачається, що судом першої інстанції було визнано обгрунтованими кредиторські вимоги АТ "Українська залізниця" до боржника у розмірі 1 087 408,00 грн. (неустойка за грудень 2020р.) та зменшено розмір цієї неустойки на 90% до 108 740,80 грн., втім у резолютивній частині ухвали зазначено про визнання кредиторських вимог Акціонерного товариства “Українська залізниця” у розмірі 1 087 408,00 грн неустойки з шостою чергою задоволення та 4 540,00 грн судового збору з першою чергою задоволення, тобто допущено описку.
Враховуючи вищенаведене, приписи ст.ст. 269, 277 ГПК України, а також те, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21 не оскаржується в частині визнання кредиторських вимог Акціонерного товариства “Українська залізниця”, колегія суддів не вбачає підстав для її зміни чи скасування в частині визнаних кредиторських вимог, тому відповідне питання підлягає вирішенню місцевим господарським судом в порядку ст. 243 ГПК України.
За наведених обставин апеляційна скарга Акціонерного товариства “Українська залізниця” є безпідставною та не підлягає задоволенню.
В той же час, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області та скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21 в частині розгляду кредиторських вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 881 366,53 грн.
Так, з заяви про грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області вбачається, що підставою для заявлення цих вимог є невиконання боржником винесеного ГУ ДФС у м. Києві повідомлення-рішення форми “Р” № 1882615147 від 27.07.2017 року про донарахування ТОВ «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 454 016,00грн. та 113 504,00грн. штрафних санкцій, а всього у розмірі 567 520,00 грн., на яку кредитором нарахована пеня у розмірі 313 846,53 грн. за період з 01.06.2016р. по 22.07.2021р.
Відхиляючи грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 567 520 грн., з яких 454 016,00грн. - основне зобов'язання, 113 504,00грн. штрафні санкції, місцевий господарський суд, зокрема виходив з того, що строк давності для стягнення податкового боргу, визначеного повідомленням-рішенням форми “Р” № 1882615147 від 27.07.2017 сплив, тому податковий борг є безнадійним і списаним.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції безпідставним та помилковим, адже з матеріалів справи вбачається, що у серпні 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 № 1882615147 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 567 520,00грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2018 у справі № 826/10122/17 в задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2018 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.11.2020р. у справі № 826/10122/17 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 скасовано, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2018 у справі № 826/10122/17 залишено в силі.
Згідно з п. 102.1. ст. 101 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Відповідно до п. 102.4 cт. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За п. 56.18. ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, податковий борг боржника визначений податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2017 № 1882615147, у зв'язку з його оскарженням у судовому порядку, був неузгодженим до набрання законної сили постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.11.2020р. у справі № 826/10122/17, тобто виник 03.11.2020р.
Заява ж про визнання грошових вимог, що виникли на підставі податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 № 1882615147 подана Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 15.06.2023р., що узгоджується з п. 102.4 cт. 102 Податкового кодексу України.
Слід також зазначити, що станом на 03.11.2020р. набув чинності п.п. 102.3.5. п. 102.3. ст. 102 ПК України, згідно з яким відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.
За наведених обставин в суду першої інстанції були відсутні підстави для відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника на суму 567 520 грн., з яких 454 016,00грн. - основне зобов'язання, 113 504,00грн. штрафні санкції, які є правомірними та підлягають визнанню з включенням до реєстру вимог кредиторів боржника.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи боржника щодо відсутності в Головного управління ДПС у Запорізькій області підстав для заявлення грошових вимог, що визначені податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2017 № 1882615147, адже як вбачається з матеріалів справи, на час заявлення спірних грошових вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області, яке є структурним підрозділом Державної податкової служби України, а Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яким і приймалося вказане податкове повідомлення-рішення, ліквідовано.
Що стосується вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання пені у розмірі 313 846,53 грн., яка нарахована на податковий борг боржника, визначений податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2017 № 1882615147, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для її визнання, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 129.1.1 п. 129.1 cт. 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Зі змісту заяви ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання грошових вимог та доданого до неї розрахунку вбачається, що нарахування пені здійснено податковим органом наступним чином:
- за квітень 2016р. на суму заниженого ПДВ 304054,00 грн. Розпочато з 01.06.2016р. по 22.07.2021р. включно протягом 1369 календарних днів та нараховано 212771,15 грн.
- за травень 2016р. на суму заниженого ПДВ 76779,00 грн. Розпочато з 02.07.2016р. по 22.07.2021р. включно протягом 1338 календарних днів та нараховано 52353,98 грн.
- за червень 2016р. на суму заниженого 1ІДВ 73183,00 грн. Розпочато з 01.08.2016р. по 22.07.2021р. включно протягом 1308 календарних днів та нараховано 48721,40 грн.
Відповідно ж до п.п. 129.9.1. п. 129.9. ст. 129 ПК України, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках: закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Отже, ГУ ДПС у Запорізькій області безпідставно заявлено до визнання пеню у розмірі 313 846,53 грн., яка нарахована по закінченню 1095 дня за днем, коли податковий орган набув право на її нарахування.
З урахуванням вищевикладеного, грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника підлягають задоволенню в частині 567 520 грн., з яких 454 016,00грн. - основне зобов'язання, 113 504,00грн. штрафні санкції, а у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 313 846,53 грн. пені слід відмовити.
Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результату розгляду апеляційних скарг, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги АТ “Українська залізниця” слід покласти на останнє, а судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у Запорізькій області слід покласти на боржника.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21 - задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21 - скасувати в частині розгляду кредиторських вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 881 366,53 грн.
Ухвали в цій частині нове рішення.
Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 567 520 грн., з яких 454 016,00грн. - основне зобов'язання, 113 504,00грн. штрафні санкції.
У визнанні грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 313 846,53 грн. пені - відмовити.
В решті ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023р. у справі № 908/1957/21 - залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортно-експедиторське підприємство “Вертикаль” на користь Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 8 052,00грн.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство “Українська залізниця”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 07.03.2024 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Л.А. Коваль