05 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/18009/23 пров. № А/857/20736/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судових засідань Доморадової Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,
суддя у І інстанції Брильовський Р.М.,
час ухвалення судового рішення 12 год 09 хв,
місце ухвалення судового рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 09 жовтня 2023 року,
У серпні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Львівський холодокомбінат» (далі - ПрАТ «Львівський холодокомбінат») звернулося до адміністративного суду із позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення- рішення (далі - ППР) Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - ЗМУ ДПС) №376/33-00-04-01-02 від 11 травня 2023 року, яким до товариства застосовані штрафні санкції у розмірі 45407,40 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 380/18009/23 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано ППР №376/33-00-04-01-02 від 11 травня 2023 року ЗМУ ДПС.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації ПН, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК). Відповідач суму штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації ПН у ЄРПН розрахував згідно з положеннями пункту120-1.1 статті 120-1 ПК, однак виходячи з приписів пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ "Перехідні положення" ПК мав при визначенні розміру штрафу керуватися саме нормами Закону України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон № 2876 -ІХ).
З огляду на приписи підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК саме контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків. Суд не може підміняти суб'єкта владних повноважень та здійснювати розрахунок/перерахунок грошового зобов'язання.
ЗМУ ДПС не погодилося із рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, у якій просить таке скасувати і відмовити у задоволенні позову ПрАТ «Львівський холодокомбінат».
Наполягає на тому, що приписи пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК є чинними, їх дія не була зупинена та на момент складення спірних ПН за періоди квітень 2022 року та травень 2022 року та підлягали застосуванню.
Наявність порушення не заперечується позивачем.
Враховуючи те, що ПрАТ «Львівський холодокомбінат» складені ПН за періоди квітень 2022 року та травень 2022 року, то на позивача не поширюються положення Законом України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» і контролюючим органом за порушення граничних строків реєстрації ПН, визначених статтею 201 ПК, правомірно застосовано штрафні санкції у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ПрАТ «Львівський холодокомбінат» підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник ЗМУ ДПС у судовому засіданні апеляційного суду підтримав подану апеляційну скарги доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ПрАТ «Львівський холодокомбінат» відмовити.
Представник ПрАТ «Львівський холодокомбінат» у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість вимог апелянта доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ЗМУ ДПС було проведено камеральну перевірку ПрАТ "Львівський холодокомбінат" з питань дотримання вимог пункту 201.10 статті 201 ПК щодо порушення термінів реєстрації ПН/РК у ЄРПН за періоди квітень 2022 року та травень 2022 року, за наслідками якої складено акт від 19 квітня 2023 року №244/33-00-04-01-02/01553706.
У вказаному акті перевірки контролюючим органом констатовано встановлення порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК у ЄРПН за періоди квітень 2022 року та травень 2022 року, встановлених статтею 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК , від 61 до 365 календарних днів на загальну суму ПДВ у 113 518,17 грн.
11 травня 2023 року ЗМУ ДПС винесло ППР №376/33-00-04-01-02, яким до ПрАТ "Львівський холодокомбінат" застосовані штрафні санкції у розмірі 45407,40 грн.
ПрАТ “Львівський холодокомбінат” скористалося правом на оскарження ППР ЗМУ ДПС №376/33-00-04-01-02 від 11 травня 2023 року у адміністративному порядку, подавши скаргу №916 від 26 травня 2023 року до Державної податкової служби України (далі - ДПС).
Рішенням ДПС №18662/6/99-00-06-03-01-06 від 11 липня 2023 року ППР ЗМУ ДПС №376/33-00-04-01-02 від 11 травня 2023 року залишено без змін, а скаргу ПрАТ “Львівський холодокомбінат” - без задоволення.
ПрАТ “Львівський холодокомбінат” не погодилося із правомірністю ППР ЗМУ ДПС №376/33-00-04-01-02 від 11 травня 2023 року та звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.
У відповідності до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті14 ПК Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (а саме ДФС України), в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних. Реєстрація таких у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
За приписами пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до оцінки доводів сторін щодо правомірності визначення контролюючим органом розміру штрафних санкцій у зв'язку із виявленням фактів несвоєчасної реєстрації позивачем ПН у ЄРПН.
При цьому наявність у ЗМУ ДПС права на проведення контролю за своєчасністю реєстрації ПрАТ “Львівський холодокомбінат” ПН у ЄРПН, а також виявлені у ході перевірки факти порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації ПН у ЄРПН позивачем не заперечується.
08 лютого 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон №2876-ІХ), яким, серед іншого, тимчасово було встановлено інші граничні строки реєстрації податкових накладних та встановлено інші розміри штрафів за їх несвоєчасну реєстрацію.
Так, Законом № 2876-ІХ підрозділ 2 розділу XX ПК доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120.1.1 статті 120.1 ПК.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин (включаючи відносини між державою і громадянами), породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє дійсне становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. При цьому Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання зворотної дії в часі, а отже його дія не поширюється на період до набрання ним чинності.
Відповідальність, установлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, закріпленого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації ПН у ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Тому не можна поширювати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (оскільки ПН були складені та зареєстровані з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК, до внесення змін Законом №2876-IX).
Таким чином, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо ПН, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
З урахуванням наведеного, на переконання апеляційного суду, слід погодитися із доводами апелянта про те, що зміна строків реєстрації ПН носить тимчасовий характер та діє лише на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця в якому воєнний стан буде припинено. Визначені пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних застосовуються лише щодо тих податкових накладних, які зареєстровані з порушенням встановлених пунктом 89 цього підрозділу строків, тобто відносно податкових накладних, граничні строки реєстрації яких припадають на період, коли ця норма вже діяла (після 08 лютого 2023 року) і норми пунктів 89 та 90 ПК застосовуються з 08 лютого 2023 року, тобто з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ.
Відтак, апеляційний суд відхиляє доводи ПрАТ “Львівський холодокомбінат” щодо наявності у ЗМУ ДПС обов'язку зменшення розміру визначених оспорюваним ППР штрафних санкцій на підставі пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК, як таких, що не відповідають законодавчому регулюванню спірних правовідносин.
До подібних висновків дійшов Верховний суд у постановах від 31 січня 2024 року у справі №280/3951/23, від 06 лютого 2024 року у справі №160/10740/23, які в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору.
Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позову. Відтак, рішення суду першої інстанції у цій частині слід скасувати та у задоволенні позову ПрАТ “Львівський холодокомбінат” відмовити повністю.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.
Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 380/18009/23 та у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк
Постанова у повному обсязі складена 07 березня 2024 року.