07 березня 2024 рокуСправа № 300/6348/21 пров. № А/857/17807/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року (суддя Біньковська Н.В., м.Івано-Франківськ), -
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУПФ), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУПФ-1) в якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФ щодо не зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 01.01.2004 по 31.05.2016 та з 01.09.1999 по 12.08.2000, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, а також не зарахування до загального страхового стажу періодів роботи з 22.08.1984 по 25.10.1984, з 01.01.2004 по 31.05.2016 та з 01.09.1999 по 12.08.2000;
зобов'язати зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи та заробіток в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 01.01.2004 по 31.05.2016 та з 01.09.1999 по 12.08.2000, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, а також зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи з 22.08.1984 по 25.10.1984, з 01.01.2004 по 31.05.2016 та з 01.09.1999 по 12.08.2000, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з часу виникнення права на пенсію з 25.05.1966 та виплатити недоотриману пенсію.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУПФ-1 щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 22.08.1984 по 25.10.1984 у відгодівельному радгоспі «Обертинський» (далі - Радгосп), з 01.09.1999 по 31.12.1999 у ОАО «Варьегентеплонефть», з 01.01.2004 по 31.05.2004, з 01.09.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.05.2006, з 01.09.2006 по 31.05.2007, з 01.09.2007 по 31.05.2008, з 01.09.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2013 по 31.05.2013, з 01.10.2013 по 31.05.2014, з 01.11.2014 по 31.05.2015, з 19.10.2015 по 31.05.2016 у ООО «Росна». Зобов'язано ГУПФ зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 22.08.1984 по 25.10.1984 у Радгоспі «Обертинський»; з 01.09.1999 по 31.12.1999 у ОАО «Варьегентеплонефть»; з 01.01.2004 по 31.05.2004, з 01.09.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.05.2006, з 01.09.2006 по 31.05.2007, з 01.09.2007 по 31.05.2008, з 01.09.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2013 по 31.05.2013, з 01.10.2013 по 31.05.2014, з 01.11.2014 по 31.05.2015, з 19.10.2015 по 31.05.2016 у ООО «Росна». В задоволенні решти позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржило ГУПФ, яке із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В доводах апеляційної скарги вказує, що спірні у рішенні суду періоди роботи позивача не можуть бути зараховані до страхового стажу, оскільки такі внесені з порушенням вимог інструкції щодо порядку ведення трудових книжок, а документи, що підтверджують сплату страхових внесків у позивача відсутні.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У зв'язку звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , (головуючий суддя у цій справі), згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2023, справа №300/6348/21 передана на розгляд головуючого судді Качмара В.Я.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачі не врахували, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В іншій частині - щодо відмови у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 30.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.86).
Рішенням ГУПФ-1 від 07.09.2021 №092950007339 (далі - Рішення) ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Угоди між урядами України та російської федерації за відсутності необхідного стажу 25 років та стажу в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі - 20 років. Зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи в російській федерації з 2004 по 2016 роки, оскільки не надані документи, що підтверджують сплату страхових внесків. Також до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 22.08.1984 по 25.10.1984, з 01.09.1999 по 31.12.1999, з 12.08.2000 по 08.08.2001, оскільки відсутні накази про прийняття та звільнення з роботи (а.с.84).
ГУПФ листом від 16.09.2021 за №0900-0211-8/3214 повідомило позивача про прийняте 07.09.2021 Рішення (а.с.83).
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.
Зі змісту трудової книжки ОСОБА_1 від 20.07.1981 серії НОМЕР_1 слідує, що позивач у спірний період (а.с.7-12): з 22.08.1984 прийнятий на роботу у відгодівельний Радгосп трактористом; 25.10.1984 звільнений з роботи у зв'язку із призовом в ряди Радянської армії на підставі наказу №85 від 24.10.1984; з 01.09.1999 по 31.12.1999 працював у ОАО «Варьегентеплонефть» за договором підряду слюсарем п'ятого розряду з ремонту та обслуговування котельного обладнання вахтовим методом; 12.08.2000 прийнятий на роботу водієм до підприємця ОСОБА_3 згідно договору №2 від 12.08.2000; 08.08.2001 звільнений з роботи за власним бажанням; 01.11.2002 прийнятий на роботу до ООО «Росна» слюсарем шостого розряду з обслуговування та ремонту котельного обладнання та пилопідготовчих цехів на підставі наказу №70 від 01.11.2002; 31.05.2004 звільнений у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно наказу №161 від 27.05.2004; 01.09.2004 прийнятий на роботу до ООО «Росна» слюсарем шостого розряду з обслуговування та ремонту котельного обладнання та пилопідготовчих цехів на підставі наказу №91 від 01.09.2004; 31.12.2004 звільнений у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно наказу №162 від 27.12.2004; 01.01.2005 прийнятий на роботу до ООО «Росна» слюсарем шостого розряду з обслуговування та ремонту котельного обладнання та пилопідготовчих цехів на підставі наказу №133 від 01.01.2005; 31.12.2005 звільнений у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно наказу №149 від 27.12.2005; 01.01.2006 прийнятий на роботу до ООО «Росна» слюсарем шостого розряду з обслуговування та ремонту котельного обладнання та пилопідготовчих цехів на підставі наказу №70 від 01.01.2006; 31.05.2006 звільнений у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно наказу №121 від 01.09.2006; 01.09.2006 прийнятий на роботу до ООО «Росна» слюсарем шостого розряду з обслуговування та ремонту котельного обладнання та пилопідготовчих цехів на підставі наказу №70 від 01.01.2006; 31.05.2007 звільнений у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно наказу №25 від 23.04.2007; 01.09.2007 прийнятий на роботу до ООО «Росна» слюсарем шостого розряду з обслуговування та ремонту котельного обладнання та пилопідготовчих цехів на підставі наказу №66 від 01.01.2007; 31.05.2008 звільнений у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно наказу №29 від 20.05.2008; 01.09.2008 прийнятий на роботу до ООО «Росна» слюсарем шостого розряду з обслуговування та ремонту котельного обладнання та пилопідготовчих цехів на підставі наказу №98 від 01.09.2008; 31.05.2011 звільнений у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно наказу №13 від 31.05.2011; 17.10.2011 прийнятий на роботу до ООО «Росна» слюсарем шостого розряду з обслуговування та ремонту котельного обладнання та пилопідготовчих цехів на підставі наказу №28 від 17.10.2011; 31.12.2011 трудовий договір розірвано з ініціативи робітника згідно наказу №62 від 31.12.2011; 01.01.2012 прийнятий на роботу до ООО «Росна» слюсарем шостого розряду з обслуговування та ремонту котельного обладнання та пилопідготовчих цехів на підставі наказу №16 від 01.01.2012; 31.05.2012 трудовий договір розірвано у зв'язку із закінченням терміну його дії згідно наказу №8 від 25.05.2012; 01.10.2012 прийнятий на роботу до ООО «Росна» слюсарем шостого розряду з обслуговування та ремонту котельного обладнання та пилопідготовчих цехів на підставі наказу №52 від 01.10.2012; 31.05.2013 звільнений у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно наказу №11 від 06.05.2013; 01.10.2013 прийнятий на роботу до ООО «Росна» слюсарем шостого розряду з обслуговування та ремонту котельного обладнання та пилопідготовчих цехів на підставі наказу №71 від 01.10.2013; 31.05.2014 звільнений у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно наказу №111 від 30.04.2014; 01.11.2014 прийнятий на роботу до ООО «Росна» слюсарем шостого розряду з обслуговування та ремонту котельного обладнання та пилопідготовчих цехів на підставі наказу №180 від 10.11.2014; 31.05.2015 трудовий договір розірвано у зв'язку із закінченням терміну його дії згідно наказу №224 від 22.05.2015; 19.10.2015 прийнятий на роботу до ООО «Росна» слюсарем шостого розряду з обслуговування та ремонту котельного обладнання та пилопідготовчих цехів на підставі наказу №278 від 19.10.2015; 31.05.2016 трудовий договір розірвано у зв'язку із закінченням терміну його дії згідно наказу №300 від 04.05.2016.
Щодо зарахування до загального страхового стажу періоду роботи позивача з 22.08.1984 по 25.10.1984 у відгодівельному радгоспі «Обертинський», та з 01.09.1999 по 12.08.2000 у ОАО «Варьегентеплонефть», то матерілами справи підтверджується наступне.
У Рішенні ГУПФ-1 відмовило у зарахуванні цього періоду до загального стажу роботи позивача з підстав відсутності наказів про прийняття та звільнення з роботи. ГУПФ зазначає, що запис №5 трудової книжки позивача про прийняття на роботу з 22.08.1984 у відгодівельний радгосп «Обертинський» містить покликання на відомості на виплату зарплати, а не номер та дату наказу про прийняття на роботу. Запис №18 про прийняття на роботу 01.09.1999 до ОАО «Варьегентеплонефть» як підставу внесення запису про прийняття зазначено д/р 81 від 01.09.1999, а запис про звільнення позивача з ОАО «Варьегентеплонефть» відсутній.
Пунктом 2.2 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України (далі - МЮУ), Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, (зареєстровано в МЮУ) 17.08.1993 №110 (далі - Інструкція № 58), передбачено, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3. Інструкції № 58).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4 Інструкції № 58).
Пунктом 2.14 Інструкції № 58 встановлено, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 трудової книжки «Відомості про роботу» пишеться: прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій.
Відповідно до пункту 2.15 Інструкції № 58, якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.
Пунктом 4.1 Інструкції №58 передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Аналогічні за змістом положення містила також «Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях», затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162, що діяла на час внесення записів до трудової книжки позивача у період з 22.08.1984 по 25.10.1984.
Із матеріалів справи слідує, що у записі №5 трудової книжки позивача про прийняття на роботу 22.08.1984 до відгодівельного радгоспу «Обертинський» замість дати та номеру наказу про прийняття на роботу зазначено «відомості про виплату заробітної плати». Водночас, у записі про звільнення з роботи з 25.10.1984 зазначений номер та дата відповідного наказу (№85 від 24.10.1984).
Поряд з цим, позивачем для підтвердження періоду роботи з 22.08.1984 по 25.10.1984 у відгодівельному радгоспі «Обертинський» надано пенсійному органу архівну довідку Івано-Франківської районної державної адміністрації від 21.05.2021 №101/01-20. Зі змісту цієї довідки слідує, що у книгах обліку розрахунків по оплаті праці членам відгодівельного колгоспу «Обертинський» за 1984 рік зазначений ОСОБА_1 , йому нараховано зарплату з липня по жовтень 1984 року. Також у довідці вказано, що накази з особового складу колгоспу на зберігання до архіву райдержадміністрації не надходили (а.с.106).
Щодо періоду роботи позивача з 01.09.1999 по 12.08.2000 слід зазначити, що згідно запису №18 трудової книжки позивача ОСОБА_1 з 01.09.1999 по 31.12.1999 працював у ОАО «Варьегентеплонефть» за договором підряду слюсарем п'ятого розряду з ремонту та обслуговування котельного обладнання вахтовим методом. 12.08.2000 прийнятий на роботу водієм до підприємця ОСОБА_3 .
У записі №18 трудової книжки ОСОБА_1 відсутні відомості про дати та номери наказів про прийняття та звільнення з роботи. Натомість у графі про прийняття на роботу зазначено: «д/р 81 від 01.09.1999»
З цього приводу суд зазначає, що для підтвердження спірного періоду роботи з 01.09.1999 по 31.12.1999 у ОАО «Варьегентеплонефть» позивач надав пенсійному органу довідку ОАО «Варьегентеплонефть» №12 від 31.05.2004, в якій вказано, що ОСОБА_1 отримував заробітну плату у вказаному підприємстві, зокрема, з вересня по грудень 1999 року (а.с.141).
Відтак, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачі не врахували, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Як зазначалося вище, пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються, серед іншого, відомості на видачу заробітної плати.
Таким чином, довідка Івано-Франківської районної державної адміністрації від 21.05.2021 №101/01-20, із зазначеними у ній відомостями про заробітну плату позивача з серпня по жовтень 1984 року, а також довідка ОАО «Варьегентеплонефть», яка містить відомості про заробітну плату позивача з вересня про грудень 1999 року, належним чином підтверджують зайнятість позивача у періоди роботи з 22.08.1984 по 25.10.1984 у Радгоспі та з 01.09.1999 по 31.12.1999 у ОАО «Варьегентеплонефть».
З огляду на викладене, періоди роботи ОСОБА_1 з 22.08.1984 по 25.10.1984 у Радгоспі «Обертинський» та з 01.09.1999 по 31.12.1999 у ОАО «Варьегентеплонефть» мають бути зараховані до загального страхового стажу позивача.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання пенсійного органу зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 01.01.2004 по 31.05.2016, то необхідно вказати наступне.
Зі змісту трудової книжки позивача слідує, що ОСОБА_1 працював в ООО «Росна» у періоди з 01.11.2002 по 31.05.2004, з 01.09.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.05.2006, з 01.09.2006 по 31.05.2007, з 01.09.2007 по 31.05.2008, з 01.09.2008 по 31.05.2011, з 17.10.2011 по 31.12.2011, з 01.01.2012 по 31.05.2012, з 01.10.2012 по 31.05.2013, з 01.10.2013 по 31.05.2014, з 01.11.2014 по 31.05.2015, з 19.10.2015 по 31.05.2016.
Період роботи з 01.11.2002 по 31.12.2003 зарахований до загального стажу роботи ОСОБА_1 , що підтверджується розрахунком стажу (а.с.85).
З огляду на те, що ОСОБА_1 у спірні періоди працював на підприємствах, які знаходяться на території російської федерації, то питання щодо можливості зарахування таких періодів роботи до страхового стажу слід розглядати відповідно до положень Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 (далі - Угода).
Статтями 2, 3 цієї Угоди встановлено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.
Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтва та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Водночас, за приписами статті 7 Угоди, питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та двосторонніми угодами в цій галузі (далі - Угода СНД), згідно із статтею 1 якої, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством країни, на території якого вони проживають.
Відповідно до статті 6 Угоди СНД призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Отже, із змісту наведених норм встановлено, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.
Як слідує зі змісту Рішення відповідачі в обґрунтування правомірності неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 31.05.2016 із перервами у ООО «Росна», яке знаходиться у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, вказують на підставу такого неврахування відсутність документів про сплату роботодавцем страхових внесків за цей період.
Водночас в матеріалах справи містяться довідки про заробітну плату позивача у ООО «Росна» від 31.05.2014 №02/25, №02/26, від 27.05.2016 №21 (а.с.142-143).
У довідці ООО «Росна» від 31.05.2014 №02/26, яка місить відомості про фактичні суми заробітної плати позивача за грудень 2002 року, за січень - лютий, червень, грудень 2003 року, за січень - лютий, квітень - червень, вересень - грудень 2004 року, за лютий - травень, вересень - грудень 2005 року, за січень - травень, вересень - грудень 2006 року, зазначено, що на заробітну плату нараховувалися внески до пенсійного фонду російської федерації.
В довідці від 31.05.2014 №02/25, виданій ООО «Росна», яка місить відомості про фактичні суми заробітної плати позивача з вересня по грудень 2007 року, з січня по травень, з вересня по грудень 2008 року, з січня по травень, з вересня по жовтень та грудень 2009 року, з січня по травень, з вересня по грудень 2010 року, з січня по травень, з вересня по грудень 2011 року, зазначено, що на заробітну плату не нараховувалися внески до пенсійного фонду російської федерації з 2010 року.
У довідці ООО «Росна» від 27.05.2016 №21, яка місить відомості про фактичні суми заробітної плати позивача з січня по травень, з жовтня по грудень 2012 року, з січня по травень, з жовтня по грудень 2013 року, з січня по травень, з листопада по грудень 2014 року, з січня по травень, з жовтня по грудень 2015 року, з січня по травень 2016 року, зазначено, що на заробітну плату нараховувалися внески до пенсійного фонду російської федерації з 2013 року.
За наведених обставин, до страхового стажу роботи позивача мають бути зараховані періоди роботи з 01.01.2004 по 31.05.2004, з 01.09.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.05.2006, з 01.09.2006 по 31.05.2007, з 01.09.2007 по 31.05.2008, з 01.09.2008 по 31.12.2009, з 01.01.2013 по 31.05.2013, з 01.10.2013 по 31.05.2014, з 01.11.2014 по 31.05.2015, з 19.10.2015 по 31.05.2016 у ООО «Росна» з яких були сплачені страхові внески. .
Доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того ГУПФ в апеляційній скарзі жодних заперечень розміру стягнених судових витрат не висловило.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич