Справа № 600/3938/23-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов О.В.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
06 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
12.06.2023 позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі коректного показника коефіцієнту страхового стажу - 0,45083;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 16.03.2023 перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі коректного показника коефіцієнту страхового стажу - 0,45083 та здійснити виплату недоотриманої суми пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 21 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, оформлену листом від 04.05.2023 №3037-2902/П-17/8-2400/23.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2023 про перерахунок пенсії по інвалідності згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №325287988000053883 від 07.06.2023 судового збору у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що розрахунок пенсії позивача по інвалідності проводився виходячи з наявного стажу та додаткового страхового стажу, який відповідає періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку, що не збігається в часі з періодами трудової діяльності.
Апелянт зазначає, що відповідно до заяви позивача від 28.12.2022 про працевлаштування/звільнення та документів, що засвідчують відповідні відомості, уточнено факт роботи та проведено зміну виду розрахунку по інвалідності в розмірі пенсії за віком. При цьому, розрахунок пенсії проводиться відповідно до наявного трудового стажу, без врахування додаткового стажу.
Отже, для обчислення розміру пенсії враховано трудовий страховий стаж тривалістю 43 роки 1 місяць 19 днів (враховано по 29.12.202) або 517 місяців. Коефіцієнт страхового стажу становить 0,43083 (517 місяців:12місяців:100%*1%, де 1% - величина оцінки одного року страхового стажу).
Оскільки після проведеного перерахунку з 01.03.2023 розмір пенсії позивача не перевищив щомісячну державну адресну допомогу особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, загальний розмір пенсійного забезпечення позивача не змінився та продовжує становити 7 534,80.
Отже, на думку апелянта, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 20.11.2015 призначено пенсію по інвалідності III групи загального захворювання (як особі прирівняній до інваліда війни), яка обчислена відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
18.04.2023 позивачем подано до ГУ ПФУ в Чернівецькій області заяву про перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV з підстав не вірного визначення коефіцієнту страхового стажу.
04.05.2023 ГУ ПФУ в Чернівецькій області повідомило позивача листом №3037-2902/П-17/8-2400/23 щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії по інвалідності. Зокрема відповідачем повідомлено позивача про те, що розрахунок пенсії по інвалідності проводився виходячи з наявного стажу та додаткового страхового стажу, який відповідає періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку, що не збігається в часі з періодами трудової діяльності. Відповідно до заяви позивача від 28.12.2022 про працевлаштування/звільнення та документів, що засвідчують відповідні відомості, уточнено факт роботи та проведено зміну виду розрахунку по інвалідності в розмірі пенсії за віком. При цьому, розрахунок пенсії проводиться відповідно до наявного стажу, без врахування додаткового стажу. Зокрема, для обчислення розміру пенсії позивача враховано страховий стаж тривалістю 43 роки 1 місяць 19 днів (врахованого по 29.12.2021), або 517 місяців. Коефіцієнт страхового стажу становить 0,43083 (517 місяців : 12 місяців : 100 % х 1 %, де 1% - величина оцінки одного року страхового стажу). Для обчислення пенсії враховано заробітну плату за період з 01.07.2000 року по 29.12.2021 року (за виключенням перерв) за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відповідно до сплачених страхових внесків, при індивідуальному середньомісячному коефіцієнті заробітку - 0,6775.
З 01.03.2023 пенсію перераховано із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,197 (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 грн.). Середньомісячний розмір заробітної плати для обчислення пенсії з урахуванням проведеної індексації становить 5181,15 грн.
Оскільки, після проведеного перерахунку з 01.03.2023, розмір пенсії позивача не перевищив щомісячну державну адресну допомогу особі з інвалідністю внаслідок війни III групи, загальний розмір пенсійного забезпечення позивача не змінився та продовжує становити 7534,80 грн., із яких:
- 2161,47 грн. - основний розмір пенсії за ст.27 Закону, обчислений виходячи із тривалості страхового стажу та розміру заробітку (5016,98 грн. х 0,43083);
- 167,44 грн. - надбавка за 8 років страхового стажу понад необхідних для чоловіків 35 років, встановлена згідно ч. 1 ст.28 Закону (2093,00 грн. х 8%);
- 50,00 грн. - щомісячна цільова грошова допомога на прожиття особі з інвалідністю внаслідок війни III групи;
- 627,90 грн. - підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (2093,00 х 30%);
- 540,37 грн. - збільшення згідно Постанови №1381 (2161,47 грн. х 25%);
- 709,44 грн. - підвищення як жителю гірського населеного пункту у відповідності до ст.6 ЗУ «Про статус гірських населених пунктів» (3547,18 грн. х 20%, де 3547,18 грн., сума перелічених вище складників);
- 3278,18 грн. - державна адресна допомога особі з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до п. 1 Постанови № 656 (до 7534,80 грн. (2093,00 гри. х 360 %).
Позивач, не погоджуючись з діями пенсійного органу, звернувся з адміністративним позовом до суду.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні коефіцієнта страхового стажу згідно протоколу про перерахунок пенсії від 16.03.2023, відповідачем не включено до розрахунку додатковий стаж позивача 1 рік 11 місяців 22 дні.
При цьому, Законом №1058-IV визначено особливості врахування додатково стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, а саме згідно частини 1 статті 24 Закону №1058-IV до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Однак, суд першої інстанції вказав, що згідно наведеного відповідачем обґрунтування не представляється за можливе визначити характер набутого позивачем додаткового стажу, і як наслідок чи підлягає такий врахуванню при визначенні коефіцієнту страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що, відмовляючи в перерахунку пенсії позивача, пенсійний орган не обґрунтував підстави не врахування додаткового стажу позивача при визначенні коефіцієнту страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності.
В позовній заяві позивач просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 16.03.2023 перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі коректного показника коефіцієнту страхового стажу - 0,45083 та здійснити виплату недоотриманої суми пенсії.
Водночас, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом чи наявне у позивача право на врахування додаткового стажу при визначенні коефіцієнту страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності.
Оскільки вказаних обставин судом не встановлено, а сторонами не доведено, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача в межах спірних правовідносин є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2023 про перерахунок пенсії по інвалідності згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Частиною 1 статті 24 вказаного Закону визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною 1 статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною 1статті 26 цього Закону.
Тобто, цей період зараховується до страхового стажу лише під час отримання пенсії по інвалідності як додатковий стаж.
Згідно частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч.1 статті 25 Закону №1058-IV в редакції, чинній з 01.10.2017, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс= (См*Вс)/100%*12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що з 20.11.2015 позивачу призначено пенсію по інвалідності III групи загального захворювання (як особі прирівняній до інваліда війни), яка обчислена відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно протоколів про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , які долучені до матеріалів справи, судом встановлено, що при проведенні таких перерахунків позивачу враховано наступний страховий стаж:
- згідно протоколу від 06.11.2022 року - страховий стаж (повний) визначено - 43 роки 4 місяці 14 днів (у тому числі додатковий стаж 2 місяці 25 днів), у зв'язку із чим було вирахувано коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності - 0,43333 ((520 / 100 х 12) х 1);
- згідно протоколу від 02.01.2023 року - страховий стаж (повний) визначено - 43 роки 1 місяць 19 днів, у зв'язку із чим було вирахувано коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності - 0,43083 ((517 / 100 х 12) х 1);
- згідно протоколу від 16.03.2023 року - страховий стаж (повний) визначено - 45 років 1 місяць 11 днів (у тому числі додатковий стаж 1 рік 11 місяців 22 дні), у зв'язку із чим було вирахувано коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності - 0,43333 ((520 / 100 х 12) х 1).
Колегія суддів зазначає, що як у відповіді пенсійного органу від 04.05.2023 №3037-2902/П-17/8-2400/23, так і в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що розрахунок пенсії по інвалідності позивача проводився виходячи з наявного стажу та додаткового страхового стажу, який відповідає періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку, що не збігається в часі з періодами трудової діяльності. Відповідно до заяви позивача від 28.12.2022 про працевлаштування/звільнення та документів, що засвідчують відповідні відомості, уточнено факт роботи та проведено зміну виду розрахунку по інвалідності в розмірі пенсії за віком. При цьому, розрахунок пенсії проводиться відповідно до наявного стажу, без врахування додаткового стажу. Зокрема, для обчислення розміру пенсії позивача враховано страховий стаж тривалістю 43 роки 1 місяць 19 днів (врахованого по 29.12.2021), або 517 місяців. Коефіцієнт страхового стажу становить 0,43083 (517 місяців : 12 місяців : 100 % х 1 %, де 1% - величина оцінки одного року страхового стажу). Для обчислення пенсії враховано заробітну плату за період з 01.07.2000 року по 29.12.2021 року (за виключенням перерв) за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відповідно до сплачених страхових внесків, при індивідуальному середньомісячному коефіцієнті заробітку - 0,6775.
Тобто, відповідачем при визначенні коефіцієнту страхового стажу згідно протоколу про перерахунок пенсії від 16.03.2023 не включено до розрахунку додатковий стаж позивача 1 рік 11 місяців 22 дні.
Разом з тим, надаючи оцінку викладеному, а також доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що Законом №1058-IV визначено особливості врахування додатково стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, а саме згідно частини 1 статті 24 Закону №1058-IV до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неможливості встановити характер набутого позивачем додаткового стажу, і як наслідок чи підлягає такий врахуванню при визначенні коефіцієнту страхового стажу під час отримання пенсії по інвалідності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також положення ч. 2 ст. 9 КАС України, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2023 про перерахунок пенсії по інвалідності згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.