Справа № 560/11263/23
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Моніч Б.С.
07 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Залімського І. Г. Кузьмишина В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
у червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням захворювання пов'язаного з проходженням служби в поліції, що оформлена листом від 18 травня 2023 року №2885/125/05/30-2023;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві повторно розглянути заяву та призначити, нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з отриманням захворювання пов'язаного з проходженням служби в поліції та встановленням 3 групи інвалідності відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", з дотриманням Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України № 4 від 11.01.2016.
В обґрунтування позову позивач вказує, що 06.05.2022 йому встановлена 3 група інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане із проходженням служби. Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 №760 о/с скасований наказ від 17.03.2022 №452 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 05.07.2022 №1084 ос/ позивач звільнений зі служби в поліції відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності із втратою 60% працездатності внаслідок захворювання відповідно до вимог статті 97 Закону України "Про Національну поліцію". Листом від 18.05.2023 відповідач повідомив про Висновок комісії з питань виплати одноразової грошової допомоги, яким позивачу відмолено у зв'язку із відсутністю в пункті 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" підстави для призначення одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності до дати звільнення. Вважаючи протиправною відмову Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо призначення одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду із позовом.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позову.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом встановлено, позивач - ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції у м. Києві.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 17.03.2022 №452 о/с позивач звільнений зі служби в поліції згідно із пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №038680 позивачу 06.05.2022 встановлена 3 група інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного із проходженням служби.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.05.2022 №760 о/с наказ від 17.03.2022 №452 о/с скасований в частині звільнення позивача зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 05.07.2022 №1084 ос/ позивач звільнений зі служби в поліції відповідно до пункту 2 (за станом здоров'я (через хворобу)) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" на підставі рапорту від 28.06.2022 та свідоцтва про хворобу№16 виданого комісією Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" від 03.02.2022.
13.01.2023 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції у м. Києві із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності із втратою 60% працездатності внаслідок захворювання відповідно до вимог статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".
Листом від 13.03.2023 відповідач повідомив про необхідність надати оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках) та засвідчену підписом та печаткою керівника МСЕК копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією
04.04.2023 позивач надіслав поштою вказані відповідачем у листі від 13.03.2023 документи.
За результатами розгляду заяви позивача комісія з питань виплати одноразової грошової допомоги склала висновок про відмову в призначені одноразової грошової допомоги затверджений т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві Дмитром Шумеко 28.04.2023.
Листом від 18.05.2023 відповідач повідомив про відмову щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із відсутністю в пункті 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" підстави для призначення одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності до дати звільнення.
Вважаючи протиправною відмову щодо призначення одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду із позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки інвалідність позивачу встановлена до винесення наказу про звільнення від 05.07.2022 №1084 на підставі рапорту від 28.06.2022 та свідоцтва про хворобу №16 виданого комісією Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" від 03.02.2022, тому висновок комісії з питань виплати одноразової грошової допомоги від 28.04.2023 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського є правомірним.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування поданої скарги позивач зазначив, що вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності у позивача права на призначення йому спірної грошової допомоги у зв'язку з набуттям інвалідності до дати звільнення, оскільки таке твердження базується на помилковому тлумаченні судом норм пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" та суперечить позиціям Верховного Суду, що призвело до ухвалення протиправного рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про правомірність, законність та обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (надалі - Закон № 580).
Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону № 580 порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11 січня 2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293, який набрав чинності 29 лютого 2016 (далі - Порядок №4).
Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4, зі змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 вересня 2016 року № 916, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ-обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
У разі коли такий орган ліквідовано, заява подається до органу за місцем зберігання особової справи.
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу IV Порядку №4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Водночас, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є наявність певних умов.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Підпунктом "б" п.4 ч.1 ст.99 Закону № 580-VIII встановлено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності: а) I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; б) II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Частина 6 ст.100 Закону № 580-VIII встановлює, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Відповідно до статті 101 Закону № 580-VIII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
За правилами пункту 7 частини другої статті 61 Закону №580-VІІІ наявність у особи певного захворювання може бути перешкодою для проходження служби в поліції, а відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 цього Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Таким чином, встановлення на законодавчому рівні такої обов'язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги, як звільнення з поліції внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, покликане надати гарантовану з боку держави соціальну допомогу саме тим поліцейським, стан здоров'я яких завадив продовжити службу в поліції, і які припинили її вимушено.
Визначення Порядком №4 днем виникнення права на отримання допомоги дати, з якої встановлена інвалідність, не змінює визначених Законом, як актом вищої юридичної сили, обов'язкових умов призначення одноразової грошової допомоги і не може бути безумовною підставою для її виплати без дотримання таких умов.
Разом з тим, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 жовтня 2020 року №12-р/2020 у справі № 3-76/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" (справа) зазначив, що положеннями пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580 встановлено порядок реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги.
Закріплення у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580 такого порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги потребує встановлення причинно-наслідкового зв'язку між наявністю у поліцейського інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, та неможливістю внаслідок цього продовжувати службу в поліції, що підтверджується відповідним рішенням медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції, на підставі якого поліцейський звільняється зі служби в поліції.
На думку Конституційного Суду України, встановлений у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580 порядок отримання одноразової грошової допомоги не допускає невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, не містить ознак дискримінації при реалізації поліцейськими права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету.
Конституційний Суд України також вказав, що встановлений державою зазначений порядок забезпечує реалізацію права особи на отримання такої допомоги, і наголосив, що додержання визначених Законом № 580 вимог є обов'язком суб'єктів, які претендують на її отримання.
Зважаючи на викладене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580 не суперечать приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України.
Поряд з цим, Верховний Суд уже висловлював свій висновок щодо застосування вищенаведених норм права у правовідносинах, подібних до тих, які виникли у справі, що розглядається.
Зокрема, у постановах від 19.09.2018 у справі №373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі №296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі №822/3788/17, 22.01.2019 у справі №2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі №823/1798/18, від 10.10.2019 у справі №822/1083/18, від 05.02.2020 у справі №810/836/18, від 23.09.2021 у справі №2240/3024/18 та від 23.04.2020 у справі №822/999/18 Верховний Суд висловив позицію, згідно з якою положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
- причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
- інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
- причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду відхилила доводи касаційної скарги стосовно відсутності у позивача права на призначення йому спірної грошової допомоги з підстав того, що інвалідність була встановлена до моменту його звільнення з поліції, оскільки таке твердження базується на помилковому, довільному та суб'єктивному тлумаченні відповідачем норм пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" і спростовується висновком щодо застосування цієї статті, викладеним у вищезгаданих постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи встановлено, що згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №038680 позивачу 06.05.2022 встановлена 3 група інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного із проходженням служби (а.с.22-25).
ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за станом здоров'я (через хворобу)) відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві Національної поліції України № 1084 о/с від 05 липня 2022 року (а.с. 31).
До того ж, аналогічну правову позицію висловлено і у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №822/1493/18, на яку в підтвердження свого правового висновку посилається суд першої інстанції.
Таки чином, суд апеляційної інстанції критично відноситься до врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду викладених у постанові від 15.07.2020 року по справі №822/1493/18, оскільки предметом спору у вказаній справі є звільнення позивача з поліції за власним бажанням та, як наслідок, відмова у виплаті одноразової грошової допомоги, що не відповідає предмету розгляду даної справи, за яким позивач звільнився зі служби в поліції через хворобу, тобто у зв'язку з неможливістю проходження служби в поліції.
Судова колегія зазначає, що пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено граничний 6-ти місячний термін для встановлення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції. Цей термін спливає за закінченням 6 місяців після звільнення поліцейського з поліції.
Таким чином, законодавець закріпив лише граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення і не обмежив поліцейських у часі щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.
Колегія суддів бере до уваги, що норми Закону України "Про Національну поліцію" не містять заборони щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.
Як вбачається з матеріалів справи, причиною для відмови позивачу у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського є те, що довідка до акта огляду МСЕК від 06.05.2022 року видана до звільнення. Тобто підставою відмови став факт встановлення інвалідності до моменту звільнення, а не протягом шести місяців після звільнення у відповідності до положень п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію". Інших причин не нарахування такої допомоги відповідачем не зазначено.
Водночас, вищезгаданий закон містить вичерпний перелік випадків, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, однак встановлення інвалідності під час проходження служби в поліції до таких випадків не відноситься.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 , відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII, має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з визначенням поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції.
До того ж, щодо ненадання позивачем оригіналу довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), апеляційний суд зазначає, що 04.04.2023 позивач надіслав поштою вказані відповідачем у листі від 13.03.2023 документи, в тому числі і оригінал довідки МСЕК.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність відмови Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням захворювання пов'язаного з проходженням служби в поліції, що оформлену листом від 18 травня 2023 року №2885/125/05/30-2023.
Щодо позовних вимог зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві призначити, нарахувати і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з отриманням захворювання пов'язаного з проходженням служби в поліції та встановленням 3 групи інвалідності відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", з дотриманням Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС України № 4 від 11.01.2016, суд зазначає наступне.
Процедура призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначена в розділі ІV Порядку №4. Зокрема, згідно пункту 1 цього розділу у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Згідно з пунктом 2 розділу ІV Порядку №4 висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови (пункт 3 розділу ІV Порядку № 4).
Тобто, у межах відповідної процедури призначення та виплати ОГД беруть участь фінансові підрозділи органу поліції, які складають відповідний висновок та керівник органу поліції як окремий суб'єкт, якому належить виключне право в затвердженні/відмові в затвердженні висновку про призначення ОГД та прийняття рішення у формі наказу про виплату такої допомоги чи письмового повідомлення про відмову у проведенні такої виплати. Отже, в питаннях призначення одноразової грошової допомоги існує певна етапність та черговість дій відповідних суб'єктів. При цьому прийняття такого рішення відноситься до виключних дискреційних повноважень керівника чи особи, на яку покладено виконання таких функцій ГУНП у м. Києві, і в цьому випадку суд не може підміняти інший орган та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції відповідача.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У зв'язку з тим, що у питаннях призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги необхідним є проходження відповідних етапів розгляду заяви та черговості дій різних суб'єктів, послідовність яких не може бути порушена чи змінена, а прийняття остаточного рішення із цього питання перебуває в площині виключних повноважень керівника органу поліції, тому на переконання суду вірним способом захисту прав позивача в даному випадку є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків з урахуванням висновків суду про наявність у позивача права на отримання такої допомоги згідно з п.4 ч.1 ст.97 Закону від 02.07.2015 № 580-VІІІ.
Саме такий спосіб захисту порушеного права був підтриманий та визнаний прийнятним Верховним Судом у постанові від 11.06.2020 по справі № 822/1905/17, де досліджувалися подібні правовідносини та в яких зроблено висновок про неможливість суду підміняти компетентний орган у реалізації його повноважень.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за подання позовної заяви позивачем сплачено 1073,60 грн та за подання апеляційної скарги - 1288,32 грн., за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 2361,92 грн.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За змістом пункту 3 частини третьої статті 317 КАС порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Отже, враховуючи те, що у справі неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням захворювання пов'язаного з проходженням служби в поліції оформлену листом від 18 травня 2023 року №2885/125/05/30-2023.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплатити одноразової грошової допомоги по втраті працездатності у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в поліції, з урахуванням висновків суду у даній справі про наявність у ОСОБА_1 права на отримання такої допомоги у відповідності до п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 2361 (дві тисячі триста сімдесят одна) гривня 92 копійки.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Залімський І. Г. Кузьмишин В.М.