07 березня 2024 р. № 400/2601/22
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання адміністративну справу,
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо застосування базових місяців грудня 2015 та січня 2016 при розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018; 2) стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 у сумі 81424,63 грн із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу; 3) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.09.2018 із застосуванням фіксованої індексації 3864,73 грн відповідно до абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078; 5) стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3864,73 грн в місяць в загальній сумі 25764,87 грн за період з 01.03.2018 до 20.09.2018 включно, відповідно до абз. 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 на виконання рішення суду від 21.04.2021 по справі №400/4139/20 позивачу проведено нарахування та виплату індексації, з урахуванням базового місяця грудень 2015 та січень 2016 в сумі 4435,46 грн. При розрахунку сум індексації відповідачем протиправно застосовано базові місяці - грудень 2015 та січень 2016 року. Тому сума індексації за підрахунками позивача складає 85927,84 грн. Крім того, з 01.03.2018 позивачу має бути виплачена щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення у розмірі 3864,73 грн. Позивач вказує, що у березні 2018 року підвищилось грошове забезпечення. Розмір підвищення доходу у березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. Оскільки індексація у березні 2018 року (місяці підвищення посадових окладів) становитиме значно більшу суму, ніж сума підвищення грошового доходу позивача, а тому виникають підстави для застосування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 20.09.2018.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначив у письмовому відзиві, що індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 року позивачу вже нараховано та виплачено. Також зазначає, що розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині є компетенцією військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи воєнний стан та з метою безпеки учасників судового процесу, суд розглянув справу 07.03.2023 в порядку письмового провадження без проведення судового засідання, відповідно до ст. 262 КАС України.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 у період з 23.09.2013 по 20.09.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Станом на день звільнення позивача йому не було проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 по справі № 400/4139/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по березень 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та за період з березня 2018 року по дату звільнення з військової служби - 20 вересня 2018 року з урахуванням березня 2018 року як базового місяця; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по березень 2018 року з врахуванням проведеної виплати з встановленням базового місяця - січень 2008 року та за період з березня 2018 року по дату звільнення з військової служби - 20 вересня 2018 року з врахуванням проведеної виплати з встановленням базового місяця - березень 2018 року.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року - змінено, виключивши з нього висновок суду про необхідність застосування січня 2008 року та березня 2018 року у якості базових місяців при здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 .
На виконання постанови суду у справі № 400/4139/20 відповідач провів нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 в сумі 4435,46 грн. .
На переконання позивача, відповідачем при розрахунку індексації фактично застосовано базовий місяць - грудень 2015 та січень 2018 року замість січня 2008 року, що призвело до зменшення розміру суми індексації до 4435,46 замість 85927,84 грн.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, згідно з п. 4 якого, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад, обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Частиною 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати без обмеження будь-яким строком (ст. 233 КЗпП України).
Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року у сумі 4503,21 грн., із застосуванням базового місяця - січень 2016 року.
За приписами Порядку №1078 місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим.
Абзацем 1 п. 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців були підвищені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008.
Разом з тим, положенням п. 10-2 Порядку № 1078 передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Тобто, згідно п. 10-2 Порядку № 1078 для новоприйнятих працівників (переведених) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Таким чином, згідно Порядку № 1078, базовим місяцем при розрахунку індексу споживчих цін вважався місяць, у якому відбувається підвищення заробітної плати працівника за рахунок збільшення її постійних складових.
Аналогічні позиції висловлені у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/1832/1790 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/85154726), від 05 лютого 2020 року у справі № 825/565/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87389917).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду діючий КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.
Отже, місяцем підвищення посадового окладу (базовим місяцем) позивача є січень 2008 року, тому відповідач повинен був здійснити розрахунок індексації з 01.01.2016 по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
З матеріалів справи вбачається, що при розрахунку індексації за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 відповідач застосував базовий місяць грудень 2015 та січень 2016 року, сума невиплаченої індексації склала 4435,46. Проте, обраховуючи індексацію грошового забезпечення за спірний період, із застосуванням базового місяця січень 2008 року, сума індексації складає 85927,84 грн. Отже, відповідач, виконуючи рішення суду у справі № 400/4139/20 здійснив нарахування індексації, але сума недоплати повинна складати 85927,84 гривень.
Відповідач розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 до суду не надав, заперечень щодо розрахунку позивача чи контррозрахунку суду не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню у цій частині.
Щодо вимог позивача здійснити виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 20.09.2018 включно, суд зазначає наступне.
Стосовно «фіксованої» суми індексації, то Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу ) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі 520/6243/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Таким чином, з метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, на думку суду, варто встановити розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.
У свою чергу, необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року: 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, за період з 01.03.2018 р. по 20.09.2018 р. сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у фіксованій величині, яка розраховується як різниця між сумою індексації 4463,15 грн і розміром підвищення доходу.
Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами.
Згідно з матеріалами справи відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018 до 20.09.2018.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення є протиправним обмеженням конституційних прав позивача та порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078.
Враховуючи викладене, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки сум індексації, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 20.09.2018 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.09.2018 включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Що компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби.
Абзацом першим пункту 2 Порядку № 44 встановлено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункт 3 Порядку).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, нарахування та виплата позивачу індексації має бути здійснена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб
Відповідно пункту 6 Порядку №44 територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17.
Поряд з цим, у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справа № 815/5826/16 (пункт 63) зазначено, що оскільки з позивачем не проведено повного розрахунку за матеріальним забезпеченням, позовні вимоги в цій частині є передчасними.
Отже, після набрання рішенням суду у цій справі законної сили, або у порядку добровільного виконання на відповідача покладається обов'язок виконати рішення суду.
При цьому на відповідача, як податкового агента, законодавством покладено обов'язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією відповідної суми позивачу.
У цьому контексті право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке виникає у суб'єкта лише в момент їх порушення або оспорювання.
Тому захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.
Отже ці позовні вимоги є передчасними і задоволенню не підлягають.
Позов задовольнити частково.
Задовольняючи позовні вимоги суд, використовуючи повноваження, передбачені ч. 2 ст. 9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 28.02.2018.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) донарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в сумі 81424,63 грн (вісімдесят одна тисяча чотириста двадцять чотири грн шістдесят три коп) гривень.
4. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 20.09.2018 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
5. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 20.08.2018 включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
6. В задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 3864,73 грн щомісяця, у сумі 25764,87 грн та виплати індексації грошового забезпечення з одночасною грошовою компенсацією сум податку з фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення - відмовити.
7. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 07.03.2024