Справа № 452/2232/23
"20" лютого 2024 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Галина В.П.,
секретар судового засідання Задорожна В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_4 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позову посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ковиничі Самбірського району Львівської області помер його батько ОСОБА_5 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та вчинено актовий запис №6. На момент смерті батько позивача проживав та був зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та з ним були зареєстровані: дружина ОСОБА_6 , син - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_2 , онука ОСОБА_7 ,1998 р.н.
За життя ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого на випадок смерті усім своїм майном розпорядився в користь позивача. Крім ОСОБА_1 , спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 була дружина померлого ОСОБА_6 та син ОСОБА_2 .
На момент смерті ОСОБА_5 , матір позивача і відповідачів та дружина померлого, була пенсійного віку (80 років). Вона мала право на обов'язкову частку, проте заявою від 09.11.2017 року, посвідченою секретарем виконкому Бабинської сільської ради та зареєстрованою у реєстрі за №216, відмовилась від належної їй після смерті чоловіка частки у спадщині.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Господарство по АДРЕСА_1 відносився до типу двору - колгоспний та у ньому були зареєстровані: голова двору ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_6 , син ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 .
За життя ОСОБА_6 склала заповіт, який був посвідчений 04.02.2020 року секретарем Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області. Даним заповітом вона на випадок своєї смерті розпорядилась своїм майном на користь позивача. На момент її смерті, їй, ОСОБА_5 та позивачу в рівних частках належав житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Брат позивача ОСОБА_8 вибув із господарства у 1997 році в інший житловий будинок, який допомагали йому будувати батьки, де і проживає. Фактично ОСОБА_2 станом на 1989 -1991 рік не брав участі ні своєю працею, ні коштами у веденні господарства в АДРЕСА_1 , та втратив право на частку у майні колишнього колгоспного двору.
Даний будинок належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого згідно рішення Самбірського міськвиконкому від 19.04.1991 року №214, що підтверджується довідкою №2231, виданою Самбірським МБТІ 16.10.2020 року.
Отже, ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини та позивачу належало по 1/3 частки в майні колишнього колгоспного двору по АДРЕСА_1 .
Позивач 16 листопада 2017 року звернувся в Самбірську державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька. Нотаріусом була заведена спадкова справа №60956087.
09 березня 2023 року позивач звернувся із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері до Самбірської державної нотаріальної контори та нотаріусом була заведена спадкова справа і видано на частину майна свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом як після смерті батька та і після смерті матері йому було відмовлено, оскільки житловий будинок по АДРЕСА_1 відносився до колгоспного двору та частки членів двору не визначені.
Враховуючи викладене та подані документи, просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1 , 1/3 частка у праві власності на який належить позивачу в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , 1/3 частка у праві власності - в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та 1/3 частка належить позивачу, як частка в майні колишнього колгоспного двору.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, в обґрунтування посилався на викладені в ньому обставини та просив задовольнити.
Представник позивача адвокат Стецяк В.М. в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнав, згідний на його задоволення. Додатково пояснив, що він та його брат ОСОБА_2 проживають в будинку за однією адресою, однак у них окремі входи. Він майже не бачить брата, не спілкується з ним. Признаки життя в тій частині будинку де проживає брат є.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, тому суд розглядає справу у його відсутності.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані документи, суд доходить висновку про задоволення позову з таких підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ковиничі Самбірського району Львівської області помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 9).
Із довідки, виданої виконавчим комітетом Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області № 1471 від 20.09.2018 р. відомо, що на момент смерті ОСОБА_5 проживав та був зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та з ним були зареєстровані: дружина ОСОБА_6 , син - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_2 , онука ОСОБА_7 ,1998 р. н. (а.с. 11).
Згідно копії заповіту, посвідченого секретарем виконкому Містковицької сільської Ради народних депутатів Самбірського району Львівської області від 11.11.2004 року, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, згідно якого: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належатиме йому на праві особистої власності на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1 (а.с. 12-13).
Крім позивача, спадкоємцями за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_5 була його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_2 .
Факт перебування у шлюбі ОСОБА_5 із ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 (а.с. 10).
Родинні відносини між позивачем та його батьками підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , де батьком зазначений ОСОБА_5 , а матір'ю - ОСОБА_6 (а.с. 10).
На момент смерті батька сторін у справі, їхня матір та дружина померлого була пенсійного віку (80 років). Як вбачається із заяви, адресованої ОСОБА_6 в нотаріальну контору, вона відмовилась від належної їй частки у спадщині за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 (а.с. 17).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ковиничі Самбірського району Львівської області померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 14).
Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Із копії заповіту, посвідченого 04.02.2020 року секретарем виконкому Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області відомо, що ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, згідно якого: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право, заповідає своєму синові ОСОБА_1 (а.с. 15-16).
Відповідно до довідки № 1289, виданої виконкомом Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області від 19.07.2017 року відомо, що станом на 01.07.1990 року господарство по АДРЕСА_1 відносився до типу двору - колгоспний та у ньому були зареєстровані: голова двору ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_6 , син ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 (а.с. 18).
Позивач у позові зазначив, що ОСОБА_2 вибув із господарства у 1997 році в інший житловий будинок, який допомагали йому будувати батьки, де і проживає. Фактично брат ОСОБА_8 станом на 1989 -1991 рік не брав участі ні своєю працею, ні коштами у веденні господарства в АДРЕСА_1 та втратив право на частку у майні колишнього колгоспного двору. Відповідачем ОСОБА_3 визнано позов та викладені в ньому обставини.
Із копії свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 17.06.1991 року відомо, що житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_5 на праві особистої власності, як голові колгоспного двору (а.с. 20).
Згідно довідки виданої Самбірським МБТІ від 16.10.2020 року № 2231 відомо, що будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на право особистої власності в цілому за ОСОБА_5 - головою колишнього колгоспного двору на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого згідно рішення Самбірського міськвиконкому від 19.04.1991 року №214 (а.с. 25).
Як вбачається із повідомлення, виданого державним нотаріусом Самбірської державної нотаріальної контори від 16.11.2017 року, нотаріус, відмовляючи позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно після смерті ОСОБА_5 зазначив, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить колишньому колгоспному двору головою якого є ОСОБА_5 . За захистом свого права як спадкоємця ОСОБА_5 , позивачу рекомендовано звернутись до суду (а.с. 31).
Із копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Самбірської державної нотаріальної контори Львівської області від 27.12.2022 року відомо, що на підставі заповіту, посвідченого секретарем виконкому Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області від 04.02.2020 року, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_6 є її син - ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається із: земельної ділянки, площею 0,1573 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Львівська області, Самбірський район, Містковицька сільська рада, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 435846 (а.с. 38).
Із повідомлення державного нотаріуса Самбірської державної нотаріальної контори від 09.03.2023 року відомо про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно після смерті ОСОБА_6 , оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 належить колишньому колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 , а членами колгоспного двору згідно довідки Бабинської сільської ради від 19.07.2017 року №1289 є: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . За захистом свого права як спадкоємця ОСОБА_6 рекомендовано звернутись до суду за визнанням права власності в порядку спадкування на вищевказане майно (а.с. 32).
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).
Згідно із ст. 123 ЦК УРСР, розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба;
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних;
г) згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про
введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.
Відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами виданого 18.09.2020 року відомо, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , має загальну площу 71, 6 кв. м, житлова площа 45, 9 кв. м. та до господарських будівель та споруд відносяться: літня кухня Б, стайня В, стодола Г, вбиральня Д, сарай Е, колодязь к, огорожа 1 - 4 (а.с. 21-24).
Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05 2008 року «Про судову практику у справах спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, оскільки підтверджується викладеними обставинами та долученими доказами. Відповідач ОСОБА_3 позов визнає та згідний на його задоволення.
Керуючись ст. ст. 200, 206, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ) зареєстрованим по АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1 , 1/3 частка у праві власності на який належить позивачу в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , 1/3 частка у праві власності - в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та 1/3 частка належить позивачу як частка в майні колишнього колгоспного двору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення буде складено 01.03.2024 року.
Суддя