Провадження № 33/803/331/24 Справа № 205/11371/23 Суддя у 1-й інстанції - Таус М. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
20 лютого 2024 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Сухомлин О.В., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 гривні на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 жовтня 2023 року о 16 год. 24 хв у м. Дніпро, Новокодацький район, вул. Сухий острів, 3/1, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 321013, д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Сухомлин О.В., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Вважає, що судове рішення винесене з порушенням норм процесуального права, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, їх не дослідження та ненадання їм належної оцінки, що є наслідком необґрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності. На думку апелянта, постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що судом першої інстанції були проігноровані письмові пояснення по справі, в яких ОСОБА_1 зазначав, що транспортний засіб був нерухомий та припаркований на території АЗС, що підтверджується відеозаписом з бодікамер.
Вказує, що відеозапис не є безперервним та переривається, являє собою змонтований файл з різних відео.
Крім того, матеріали справи не містять направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про порушення процедури.
Вказує, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП.
Будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Адвокат Сухомлин О.В., будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи 20 лютого 2024 року у судове засідання не з'явилась, надала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадів, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 та його адвоката Сухомлин О.В. належним чином та завчасно повідомлені про дату та час розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку смс-повідомлення, у судове засідання не з'явились, а тому з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без їх участі.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Згідно ст. ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить про те, що суд першої інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність особи, яка керує транспортним засобом виникає і в разі її відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння.
Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом.
Зокрема, даними зазначеними у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №554629 від 11.10.23 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- рапорті працівника поліції, відповідно до якого 11 жовтня 2023 року під час несення служби у складі екіпажу «Легіон-451» працівниками поліції було зупинено транспортний засіб ВАЗ 321013, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що водій відмовився;
- відеозаписі з боді камери працівника поліції.
Так, згідно переглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що патрульні поліцейські підходять до автомобіля ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 виходить з даного автомобіля з водійського сидіння. Даним відеозаписом зафіксовано відмову 11.10.2023 року ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, а саме у закладі охорони здоров'я, при цьому ОСОБА_1 свою відмову мотивував тим, що тиждень тому він вживав наркотичні засоби, тому розуміє, що наркотичні речовини можуть зберігатися в організмі тривалий час, у зв'язку з чим він розуміє, що за результатами огляду буде встановлений стан наркотичного сп'яніння. на пропозицію працівника поліції, щодо проходження медичного огляду на місці зупинки, з використанням алкотестеру «Drager», а також у відповідній медичній установі на стан алкогольного сп'яніння та здачі певних аналізів, ОСОБА_2 відмовився.
Окрім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, крім перебування останнього за кермом автомобіля, також підтверджується, тим, що на відеозаписі з нагрудних відео реєстраторів інспекторів поліції, ОСОБА_1 пояснює, що він направляється на даному автомобілі в автомагазин, для того, щоб придбати необхідні товари та їхати на передові позиції.
Крім цього, ОСОБА_1 не заперечував факт керування саме ним транспортним засобом, а не іншою особою.
Під час апеляційного перегляду, було допитано в якості свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що є інспектором взводу 1 роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області, 11.10.2023 року під час несення служби у складі екіпажу “Легіон451”, було зупинено транспортний засіб ВАЗ21013 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, однак останній відмовився. Водієві було роз'яснено його права та наслідки відмови від проходження огляду. Зазначила, що нею відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Допитаний в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 , пояснив, що 11.10.2023 року під час несення служби у складі екіпажу “Легіон451” разом з командиром роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 та інспектором взводу 2 роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області Дубченко В.В., ними було зупинено транспортний засіб ВАЗ21013 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, однак останній відмовився. Водієві було роз'яснено його права та наслідки відмови від проходження огляду. Водія ОСОБА_1 було відсторонено від подальшого керування транспортним засобом та передано авто тверезому водієві ОСОБА_6 ..
Вищезазначені докази, досліджені під час апеляційного розгляду, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими, на увагу не заслуговують і спростовуються вищезазначеним доказами.
Згідно ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли остання почала рухатись.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Твердження сторони захисту про те, огляд водія мав проводитись в порядку ст. 266-1 КУпАП за участі Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, є безпідставними.
Стаття 266-1 КУпАП регулює загальний порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тоді як до спеціальних суб'єктів - водіїв застосовуються норми ст. 266 КУпАП, які регулюють, зокрема, порядок огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Дана ситуація виникла саме у зв'язку з підозрою водія ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, та до цих правовідносин застосовуються саме приписи ст. 266 КУпАП незалежно від факту проходження ОСОБА_1 військової служби.
Крім того, доводи апелянта про те, що він перебував у припаркованому автомобілі, спростовуються відеозаписом переглянутим у суді апеляційної інстанції, відповідно до якого ОСОБА_1 пояснює, що він направляється на даному автомобілі в автомагазин, для того, щоб придбати необхідні товари та їхати на передові позиції.
Суд з повагою ставиться до факту проходження ОСОБА_1 військової служби за мобілізацією, однак це не надає йому імунітету від відповідальності за настільки суспільно небезпечне адміністративне правопорушення, як передбачене ст. 130 КУпАП.
Судом досліджені та перевірені доказами обставини, які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу адвоката Сухомлин Олени Валентинівни, яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко