печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55730/23-к
11 грудня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62023100130000472, -
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про накладення арешту на майно ОСОБА_4 , вилучене 23.11.2023 в ході проведення особистого обшуку при затриманні в порядку ст. 208 КПК України за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Huawei Can-L11 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023100130000472 від 31.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 5 ст. 191 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що окремі військовослужбовці військової частини НОМЕР_5 , у складі організованої групи з представниками суб'єктів господарювання приватного права, діючи в умовах воєнного стану, шляхом підробки первинних бухгалтерських документів незаконно заволодівають грошовими коштами, призначеними для закупівлі продуктів харчування, а також привласнюють продукти харчування, які містяться на продовольчому складі.
Так, окремі військовослужбовці та працівники військової частини НОМЕР_5 під час приготування їжі у їдальні не отримують на продовольчому складі продукти харчування згідно первинних бухгалтерських документів, фактично забирають із складу меншу на 30% кількість продуктів, яку покривають шляхом зменшення ваги однієї порції та за рахунок меншої кількості людей, які фактично харчуються у їдальні.
Надалі на «заощаджені» продукти харчування, які фактично знаходяться на продовольчому складі, військовослужбовці та представники суб'єктів господарювання, які постачають продукти харчування у вказану військову частину, виготовляють фіктивні видаткові та товаро-транспортні накладні, Акти приймання-передачі комплектів продуктів для особового складу та/або штатних тварин та Зведені акти приймання-передачі комплектів продуктів для особового складу та/або штатних тварин, а частину продуктів харчування вивозять з території військової частини та реалізовують приватним особам.
Внаслідок підробки первинних бухгалтерських документів Міністерство оборони України здійснює повторну оплату продуктів харчування, які фактично уже знаходяться на складі військової частини НОМЕР_5 .
На даний час отримано докази, які свідчать про можливу фіктивність накладних про постачання у військову частину НОМЕР_5 продуктів харчування від ТОВ «Гранд Консалт» на суму, яка перевищує 3 645 000 гривень, та від ТОВ «Актив Компані» на суму, яка перевищує 1 400 000 грн.
До вчинення даного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , займає посаду начальника льотно-технічної їдальні військової частини НОМЕР_5 .
Причетність ОСОБА_4 до вчинення даного злочину підтверджується у тому числі фотокопіями фіктивних видаткових накладних, матеріалами проведення відносно ОСОБА_4 та інших учасників групи НС(Р)Д, з яких вбачається, що саме ОСОБА_4 організував вчинення даного злочину, давав вказівки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 «заощаджувати» продукти харчування у їдальні, саме він дає вказівки ОСОБА_7 не видавати продукти у їдальню у повному обсязі згідно первинних бухгалтерських документів, він же надає представникам ТОВ «Гранд Консалт» відомості про «заощаджені» продукти харчування, на які потрібно виготовити фіктивні видаткові та товаротранспортні накладні. Надалі ОСОБА_4 дає вказівки представникам продовольчої служби оприбуткувати по бухгалтерському обліку військової частини вказані накладні, а після отримання від представників ТОВ «Гранд Консалт» незаконно здобутих грошових коштів, розподіляє їх між іншими учасниками групи.
Крім цього, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вивозять частину заощаджених продуктів харчування з території військової частини та реалізовують приватним особам.
Під час затримання в порядку ч. 1 ст. 208 КПК України у ОСОБА_4 виявлено та вилучено мобільний телефон Huawei Can-L11 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
Враховуючи те, що вилучений під час затримання ОСОБА_4 мобільний телефон містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі підтверджує факт незаконного заволодіння грошовими коштами, призначеними для закупівлі продуктів харчування, а також факт привласнення продуктів харчування, які містяться на продовольчому складі військової частини, він відповідає вимогам ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.
Прокурор ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просить розглянути клопотання за його відсутності, вказане клопотання підтримує з наведених у ньому підстав.
Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи, в судове засідання не з'явився, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
З урахуванням скорочених строків розгляду клопотання про накладення арешту, вжиття всіх заходів щодо повідомлення сторін, враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчим суддею визнано можливим здійснити розгляд клопотання за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя надходить до наступних висновків.
Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023100130000472 від 31.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 23.11.2023 в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_4 при затриманні в порядку ст. 208 КПК України за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон Huawei Can-L11 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 23.11.2023, код допуску до виявленого телефона його власником повідомлено не було.
Таким чином, тимчасове вилучення мобільного телефона узгоджується із приписами ст. 168 КПК України, оскільки доступ до нього пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Постановою старшого слідчого третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_10 від 24.11.2023 вилучений під час затримання ОСОБА_4 мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №62023100130000472.
Таким чином, слідчим прийнято процесуальне рішення про визначення статусу вилученого майна як речового доказу, вказане процесуальне рішення оформлене у відповідності до ст. 110 КПК України.
З огляду на обставини правопорушення, викладені в клопотанні прокурора, та досліджені матеріали справи, є обґрунтовані підстави вважати, що у вилученому телефоні може міститись інформація щодо обставин, які розслідуються у вказаному кримінальному провадженні, а отже має доказове значення у провадженні.
Враховуючи викладене, те, що наявні достатні підстави вважати, що вилучений у ОСОБА_4 мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, про що слідчим прийнято відповідне процесуальне рішення у формі постанови, тобто може містити відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на зазначене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно ОСОБА_4 , вилучене 23.11.2023 в ході проведення особистого обшуку при затриманні в порядку ст. 208 КПК України за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Huawei Can-L11 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1