06 березня 2024 року
м. Київ
справа №200/6812/23
адміністративне провадження № К/990/6456/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року
у справі №200/6812/23
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування індивідуального акту суб'єкта владних повноважень, стягнення коштів, -
До Донецького окружного адміністративного суду через систему "Електроний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, члени Дисциплінарної комісії приватних виконавців на стороні позивача: ОСОБА_2 ; на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання протиправним та скасування індивідуального акту суб'єкта владних повноважень, стягнення коштів в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати подання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції від 06 листопада 2023 року № 145125/123835-33-23/20.4.1. про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2693/7 від 24 листопада 2023 року про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1;
- стягнути з Міністерства юстиції України на користь приватного виконавця ОСОБА_1 збитки у вигляді неотриманої основної і додаткової винагороди приватного виконавця у розмірі 46828,38 грн.;
- стягнути з Міністерства юстиції України на користь приватного виконавця ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 46828,38 грн.
30 листопада 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду через систему "Електроний суд" надійшла заява про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування індивідуального акту суб'єкта владних повноважень, стягнення коштів, в якій просила суд:
зупинити дію наказу Міністерства юстиції України №2693/7 від 24 листопада 2023 року про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням у справі за позовом про оскарження зазначеного наказу.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 заяву, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року, відмовлено у задоволені заяви про забезпечення позову, з посиланням на те, що позивачем не надано об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення; а також наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Не погоджуючись із зазначеним рішеннями судів попередніх інстанцій, скаржник подав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу.
20 лютого 2024 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Перелік судових рішень суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду апеляційним судом, визначено частиною другою статті 328 КАС України, до якого віднесено ухвали:
-про забезпечення позову,
-заміну заходу забезпечення позову,
-ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України (щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі, відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження).
Частиною третьою статті 328 КАС України обумовлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо на питання відповісти ствердно, відповідні постанови апеляційного суду можуть бути предметом касаційного оскарження.
Таким чином, у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постанову апеляційного суду про залишення зазначеної ухвали без змін, а також постанову апеляційного суду про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні.
При цьому, неможливим є касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 відступила від викладеної вище правової позиції у частині висновків про неможливість оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в забезпеченні позову та про неможливість касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, зазначивши, що такі обмеження є невиправданими, та що у касаційному порядку можуть окрім інших переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову.
Так, заявник просить переглянути у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та постанову суду апеляційної інстанції, якою таку ухвалу залишено без змін.
За таких обставин, з урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, та від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та постанова суду апеляційної інстанції про залишення такої ухвали без змін не можуть бути предметом касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведеного правового врегулювання й обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №200/6812/23.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіА.В. Жук А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко