06 березня 2024 року
м. Київ
справа №140/2572/22
адміністративне провадження № К/990/7246/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі №140/2572/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 - 2015, 2017 роки не в розмірі місячного грошового забезпечення без урахування щомісячного додаткового виду грошового забезпечення, зокрема щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний ї правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), наказу Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі - Наказ №260), та без індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік з урахуванням у складі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 40% місячного грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014, 2015, 2017 роки з урахуванням у складі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2018 роки;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2013 - 2017 роки не в розмірі місячного грошового забезпечення без урахування щомісячного додаткового виду грошового забезпечення, зокрема щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до Закону №2011-ХІІ, Наказу №260, та без індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2013 рік з урахуванням у складі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 40% місячного грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2014 - 2017 роки з урахуванням у складі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2014 року по 30 квітня 2014 року, з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року та з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2014 року по 30 квітня 2014 року, з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року та з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з установленням базового місяця - січень 2008 року;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року без урахування січня 2008 року як базового місяця;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року з установленням базового місяця - січень 2008 року з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини 20 вересня 2019 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини 20 вересня 2019 року;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону №2011-XII, без врахування загальної кількості повних років та індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону №2011-ХІІ, у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням у складі, з якого вона обраховується, загальної кількості повних років, за 31 рік з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону №2011-XII, у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням у складі, з якого вона обраховується, індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року з урахуванням виправлень, внесених ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015, 2017 роки без урахування щомісячного додаткового виду грошового забезпечення, зокрема без щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до Закону № 2011-ХІІ, індексації грошового забезпечення та невиплати в 2016, 2018 роках матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015, 2017 роки з урахуванням у складі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 та 2018 роки.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2014-2017 роки без урахування щомісячного додаткового виду грошового забезпечення, зокрема щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до Закону № 2011-ХІІ, Наказу №260, та без індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2014 - 2017 роки з урахуванням у складі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2014 року по 30 квітня 2014 року, з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року та з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з установленням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01 січня 2014 року по 30 квітня 2014 року, з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року та з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з установленням базового місяця - січень 2008 року з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року з установленням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року з установленням базового місяця - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини 20 вересня 2019 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини 20 вересня 2019 року.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону №2011-XII, без урахування загальної кількості повних років, та індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону №2011-ХІІ, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 31 повних років з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону №2011-ХІІ, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням в складі, з якого вона обраховується, індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
26 лютого 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі №140/2572/22.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що спірні правовідносини стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 рокувідкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Обставин, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, що підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої, четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України, немає.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, розглянутій в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі №140/2572/22.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Л.О. Єресько