печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9020/24-к
04 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого Печерського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні № 12024105060000043 від 20.01.2024 ,-
26.02.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого Печерського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні № 12024105060000043 від 20.01.2024.
ОСОБА_3 в судове засідання подав заяву про розгляд скарги уйого відсутність, вимоги підтримав.
Представник Печерського УП ГУ НП у м. Києві у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст.220 КПК України.
За матеріалами скарги слідчим суддею встановлено, що 15.02.2024 заявником засобами поштового зв'язку направлено до Печерського УП ГУ НП у м. Києві клопотання від 13.02.2024 вих. №С24/КРВ-ФМ60/02/13-04.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Під час підготовки до розгляду скарги та вирішення заявлених вимог, сторона обвинувачення не надала належних допустимих і достовірних доказів (постанови слідчого/прокурора) про вирішення уповноваженою особою, заявленого заявником клопотання від 13.02.2024.
Сукупність вказаного переконує в бездіяльності заявленого суб'єкта оскарження, що пов'язано з неналежним розглядом поданого клопотання, в зв'язку з чим існують законні підстави зобов'язати уповноважену особу розглянути клопотання від 13.02.2024 у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України.
Частиною 4 статті 535 КПК визначено, що органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 42, 36, 40, 46, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Печерського УП ГУ НП у м. Києві розглянути, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні № 12024105060000043 від 20.01.2024, клопотання ОСОБА_3 від 13.02.2024 вих. №С24/КРВ-ФМ60/02/13-04, про що повідомити заявника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1