Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5253/17
Провадження № 2-с/711/8/24
23.02.2024 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про скасування судового наказу. Свої вимоги обгрунтовує тим, що на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває судовий наказ № 711/5253/17 від 14.07.2017, який виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з неї на користь Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 41 231 грн. 49 коп. та судового збору у сумі 800 грн. 00 коп. До того ж, вказує, що дізналася вона про цей судовий наказ лише 22.08.2023 у органах державної виконавчої служби. Як на її думку, при вирішенні питання про видачу вказаного вище судового наказу, Придніпровським районним судом м. Черкаси порушено порядок вчинення процесуальних дій, а також не перевірено всі обставини справи.
Враховуючи наведене вище, заявник просить:
-переглянути судовий наказ Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/5253/17 від 14.07.2017;
-поновити строк на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу;
-скасувати судовий наказ Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/5253/17 від 14.07.2017;
-понесені судові витрати віднести за рахунок заявника у справі.
Дослідивши заяву про скасування судового наказу та додані до неї матеріали, письмові докази, наявні у матеріалах справи № 711/5253/17 в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2017 Публічне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту теплову енергію.
14.07.2017, за результатами розгляду вказаної вище заяви видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 41 231 грн. 49 коп. та судового збору у сумі 800 грн. 00 коп. (а.с. 11).
Вказаний вище судовий наказ видано судом, відповідно до вимог розділу ІІ «Наказне провадження» ЦПК України, у редакції від 18.03.2004 із змінами та доповненнями, що діяли станом на 14.07.2017.
Відповідно до вимог ст. 104 ЦПК України (у редакції від 18.03.2004 із змінами та доповненнями, що діяли станом на 14.07.2017) вказаний вище судовий наказ разом з заявою стягувача та долученими до неї документами направлялися 17.07.2017 вих. № 711/5253/17/8648/17 на поштову адресу боржника ОСОБА_1 , яка вказана заявником у заяві та, за якою боржник зареєстрована ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом з повідомленням, який повернувся до суду неотриманим з довідкою Укрпошти ф.20, в якій зазначена причина повернення - «за закінченням встановленого строку зберігання», про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ШКІ - 18015004570874 (а.с. 13).
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 104 ЦПК (у редакції від 18.03.2004 із змінами та доповненнями, що діяли станом на 14.07.2017) копія судового наказу разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 100 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю, - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.
До того ж, п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 (зі змінами, які діяли, як на момент відправки рекомендованого листа, тобто 17.07.2017, так і на момент його повернення на адресу суду) визначено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Крім того, абз. 1 п. 117 вказаних вище правил визначено, що поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
Таким чином, відповідно до приписів ч. 1 ст. 106 ЦПК України (у редакції від 18.03.2004 із змінами та доповненнями), судовий наказ набрав законної сили 11.08.2017 та отриманий 06.06.2018 представником заявника за довіреністю Керносенко А.С. (а.с. 14).
З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2023 ОСОБА_1 зверталася до Черкаського апеляційного суду із заявою про апеляційне оскарження винесеного судового наказу від 14.07.2017 (а.с. 18-22).
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28.08.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за заявою ОСОБА_1 , датованою 15.08.2023, про скасування судового наказу від 14.07.2017 (а.с. 25-27). При цьому, звертається увага на те, що у додатках до цієї заяви заявник долучала судовий наказ, який датований 14.07.2017, що свідчить про те, що станом на 15.08.2023 судовий наказ від 14.07.2017 вже був наявний у заявника.
У подальшому, 13.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про скасування вказаного вище судового наказу, до якої теж було долучено копію судового наказу від 14.07.2017, відповідно до перелічених додатків (а.с. 29-32).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.09.2023 заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто заявнику без розгляду (а.с. 35).
11.10.2023 ОСОБА_1 повторно звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про скасування судового наказу (а.с. 41-44).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.10.2023 заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто заявнику (а.с. 47).
Постановою Черкаського апеляційного суду від 31.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.10.2023 у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту теплову енергію - залишено без змін (а.с. 104-109).
У вказаній постанові зазначено, що суд апеляційної інстанції погоджується з висновком районного суду про те, що під час розгляду заяви було встановлено ту обставину, що ОСОБА_1 у своїх заявах від 22.08.2023 та від 06.10.2023 неодноразово підтверджувала ту обставину, що про існування судового наказу та про зміст судового наказу їй стало відомо ще у січні 2019 року. У порушення вимог статті 170 ЦПК України, якими визначено строк на подачу заяви про скасування судового наказу п'ятнадцять днів з моменту вручення копії судового наказу, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про його скасування майже через чотири роки з моменту вручення їй відповідного наказу.
Частиною четвертою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд звертає увагу на те, що одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 105 ЦПК (у редакції від 18.03.2004 із змінами та доповненнями, які діяли на момент видачі судового наказу від 14.07.2017) боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Крім того, цією статтею визначено форму та зміст заяви про скасування судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 1051 (у редакції від 18.03.2004 із змінами та доповненнями, які діяли на момент видачі судового наказу від 14.07.2017) заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 105 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу.
Між тим, 15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, котрим ЦПК України викладено у новій редакції.
Так, частиною першою статті 170 ЦПК України визначено, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Нормами ч. 3 ст. 170 ЦПК України визначені вимоги до заяви про скасування судового наказу. Зокрема, заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Крім того, згідно із ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, датована 07.02.2024, яка надійшла до суду 14.02.2024, - подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Ключовим правовим питанням у справі є доведення факту отримання боржником копії судового наказу та копії заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Так, зі змісту заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу вбачається, що остання жодним чином не наводить обставин і не обґрунтовує причини пропуску строку на звернення з відповідною заявою до суду, констатуючи сам лише факт пропуску строку, оскільки, вона, ніби-то, отримала судовий наказ лише 22.08.2023. Разом з тим, жодних обґрунтованих доказів на підтвердження таких обставин заявницею не надано. Крім того, навіть і ці її доводи спростовуються дослідженими матеріалами та доказами по справі.
Також, з матеріалів справи вбачається, що у своїй заяві про скасування судового наказу від 09.10.2023 боржник ОСОБА_1 стверджує, що про виданий судовий наказ № 711/5253/17 вона дізналась ще у січні 2019 року. Проте, до суду з відповідною заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 звернулася більше ніж через чотири роки після цього, при цьому частково сплативши заборгованість, судові витрати та виконавчий збір у примусовому порядку, фактично виконуючи судовий наказ від 14.07.2017.
Таким чином, суддя вважає, що клопотання заявника про поновлення пропущеного строку щодо подання до суду заяви про скасування судового наказу, не підлягає до задоволення, оскільки, як вже зазначено, строки заявником пропущені без поважних причин і подане клопотання не підтверджене жодними належними та допустимими доказами, а й навпаки, доводи ОСОБА_1 спростовуються дослідженими доказами, які наявні у справі.
Слід звернути увагу, що пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява №32053/13. Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто, принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Із вказаного вище суд висновує, що одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку.
Із практики Європейського Суду з прав людини слідує, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу без доведеності поважності причин пропуску, не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносин, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Дослідивши доводи заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, а також встановлені обставини по справі, суддя вважає, що заява, яка надійшла до суду 14.02.2023 підлягає поверненню заявнику без розгляду. Так, заявником не наведені доводи та мотиви, а також покликання на докази, які свідчать про поважність причин пропуску строку та необхідність поновлення його для подання цієї заяви. Наведені скаржником обставини спростовуються матеріалами та доказами у справі.
Крім того, оскільки заява про скасування судового наказу повертається без розгляду з причин відмови у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку, то суддя вважає, що відсутні підстави для перевірки належності оформлення заяви про скасування судового наказу, враховуючи норми ст. 170 ЦПК України, зокрема ч. 6 цієї статті кодексу.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає поверненню без розгляду, на підставі ч. 2 ст. 171 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 127, 170, 171, 258, 260, 261, 272 ЦПК України суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення порушеного строку - залишити без задоволення.
Повернути ОСОБА_1 заяву від 07.02.2024, яка надійшла до суду 14.02.2024, про скасування судового наказу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.07.2017 у справі № 711/5253/17, без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 23.02.2024.
Суддя: С. М. Позарецька