Справа № 548/287/24
П О С Т А Н О В А Провадження №3/548/113/24
28.02.2024 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Коновод О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого трактористом СВК "Перемога", мешканця АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 628737 від 27.01.2024 року, по суті правопорушення зазначено наступне:
27.01.2024 о 08.38 год. у Полтавській область, Лубенському ( колишньому Хорольському) районі, с. Клепачі, вул. Лесі Українки, 7, водій ОСОБА_1 керував трактором МТЗ 82-1.26 в стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія огляд на визначення стану сп'яніння проводився в установленому законом порядку за допомогою алкотестера «Drager Alcotest 7510», тест № 235, результат -0,36 %, який зафіксовано на бодікамеру 470716, за що передбачена відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Просив закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього.
Захисник Пасюта А.А. вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та прохав провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1. ч.1. ст. 247 КУпАП,оскільки матеріали справи не містять прямих, безспірних, безсумнівних та достатніх доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП., а при складанні зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення поліцейські допустили ряд істотних порушень закону в частині процесуальних дій, пов'язаних із проведенням огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення його результатів, що призвело до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.
Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року
«Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз».
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, одними із ознак складу правопорушення є факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тому орган, який складає матеріали справи про адміністративне правопорушення повинен довести дані факти.
Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться у вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.
Вимоги КУпАП та законодавства України щодо обов'язку органу, який складає протокол про адміністративне правопорушення надати докази, які підтверджують наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно із ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 1 Розділу 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Як неодноразово вказувалося у судовій практиці сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за винятком інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може служити доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як наслідок, ст. 252 КпАП України, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у т.ч. й за ст. 130 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст.ст. 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні містится в самому протоколі.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, і є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ судами, як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, а саме у Рішенні ЄСПЛ «Коробов проти України», вказано, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом" (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України", з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини". Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
З огляду на положення ч. 1 ст. 8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, гарантії ч. 3 ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, також розповсюджуються на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Вказана позиція обумовлена тим, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08.06.1976 року, в справі «Гурепка проти України» від 06.09.2005 року, в справі «Менаріні проти Італії» від 27.09.2011 року, вказав, що термін «кримінальне правопорушення», що міститься у ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції, має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Відповідно до правової позицій, викладеної в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 536/1703/17, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти росії», пункт 54 справи «Озеров проти росії», пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти росії»).
У зв'язку із чим Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Вважаю, що у зв'язку з відсутністю складу і події адміністративного правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрите з наступних підстав.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», передбачено виключні підстави за яких поліцейський може зупинити транспортний засіб.
Законодавець спеціально передбачив виключні підстави для зупинки транспортних засобів щоб не допустити свавілля працівників поліції.
Разом з у матеріалах справи про адімінстративне правопорушенн відсутні будь-які дані про наявність підстав для зупинки 27.01.2024 трактора, яким керував ОСОБА_1 . Поліцейський зупинив транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 без будь-яких підстав.
Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту наявності, передбачених законодавством України підстав для зупинення транспортного засобу ОСОБА_1 . До протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не долучено постанов у справі про адміністративне правопорушення або інших протоколів, які б вказували на вчинення водієм зупиненого транспортного засобу правопорушень чи інших дій у зв'язку з чим останній був зупинений.
На відео відеореєстратора, яке долучено до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення видно, що поліцейський підходить до зупиненого трактора. Сам відеозапис з відеорегістратора розпочинається з моменту коли працівник поліції уже підходить до зупиненого трактора. Відеозапис з відеореєстора не містить момент зупинення працівниками поліції транспортного засобу та підставу такої зупинки.
Також працівниками поліції не долучено до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів з бодікамер які б фіксували момент та підстави зупинення транспортного засобу. Хоча на час зупинення трактора і під час розгляду справи про адіміністративне правопорушення на місці події знаходилося два працівника поліції. До протоколу про адміністративне правопорушення долучено відео з бодікамер, на яких зафікосавано лише огляд ОСОБА_1 на алкотестер Драгер та зачитуваня протоколу про адміністративне правопорушення.
Необхідно зробити переконливий висновок, що працівники поліції умисно видалили відеозапис моменту зупинки транспортного засобу у зв'язку з його незаконністю.
При цьому, відповідно розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену наказом МВС № 1026 від 18.12.2018 (далі Інструкція № 1026), включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
Згідно розділу 3 Інструкції № 1026, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Разом з цим при перегляді відео з відеореєстратора та бодікамери видно, що за весь час поки здійснювалося фіксуавання розгляду справи про адміністративне правопорушенн відносно ОСОБА_1 працівники поліції зупиняли всі, без виключень, транспортні засоби, які рухалися даною дорогою, що ще раз підтверджує протиправність дій працівників поліції.
У постанові Чернівецького апеляційного суду від 13.10.2022 (справа № 718/1824/22), суд вказав, що із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Такі висновки апеляційного суду, повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.
Аналогічні висновки про незаконність огляду на стан алкогольного сп'яніння у разі відсутності під став для зупинки транспортного засобу зроблені Івано-Франківським апеляційним судом у постанові від 13.09.2022 року (справа № 344/8791/22).
Як уже вказувалося, у в'язку з незаконністю зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , огляд останнього на стан сп'яніння є незаконним.
Крім того, працівниками поліції не дотримано інших положень чинного законодавства щодо процедури огляду особи на стан сп'яніння.
За змістом статті 266 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться лише за наявності підстав вважати, що особа, яка керує транспортним засобом перебуває у стані сп'яніння.
Відповідно до пункту першого розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньої руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України в 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція №1395), водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншої сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пунктом 3 цього розділу Інструкції №1395 закріплено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок №1103).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препарати що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з пунктами 2-3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння здійснюється лише за наявності у нього ознак сп'яніння. Наявність такої передумови, як «за наявності ознак» збалансовує втручання органів державної влади у здійсненні людиною права на повагу до свого приватного життя. Тому недопустимим є свавільне, безпідставне спонукання особи проходити відповідний огляд.
Проте, у наявних складених адміністративних матеріалах неможливо встановити факт того, що поліцейські виявляли у ОСОБА_1 певні ознаки алкогольного сп'яніння, які зазначені в Інструкції. Зазначене підтверджується відеозаписом, долученим до справи. Так відеозапис з бодікамери працівника поліції розпочинається вже з моменту коли працівник поліції проводить огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння за допомогою пристрою Драгер, при цьому вказує, що під час спілкування працівник виявив ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , хоча які саме не відомо. Однак, із відеозапису, вбачається, що у ОСОБА_1 поведінка адекватна, відповідає обстановці, координація рухів не порушена, міміка звичайна, ознаки нервово психічних захворювань, ураження центральної нервової системи, фізичного виснаження відсутні, почервоніння обличчя відсутнє.
Інших відеозаписів з бодікамери чи відеореєстратора, або інші будь-які матеріали які б підтверджували наявність ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 до протоколу про адмінправопорушення не долучено. Що вказує, що таких ознак немає, а працівники поліції діяли незаконно.
Крім того, відповідно до відеозапису з бодікамери за весь час спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , поліцейські жодного разу не запитали чи вживав ОСОБА_1 алкоголь в день вчинення адмінстартивного правопорушення, та ОСОБА_1 жодного разу не вказав про те, що вживав алкоголь в той день.
Поліцейські не роз'яснили водію процедуру проведення огляду на стан сп'яніння та права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно відеозапису з бодікамери, поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на пристій Драгер. При цьому поліцейський не роз'яснив процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, права та наслідки відмови від проходження, визначеної законом, процедури проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, у відповідності до ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п.3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженимпостановою КабінетуМіністрів Українивід 17 грудня 2008 р. № 1103 та п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 р., № 1452/735, (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; - лікарем закладу охорони здоров'я.
Пунктом 4 та 5 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 р., № 1452/735 визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З викладеного слідує, що поліцейський повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу, роз'яснити процедуру його проходження, наслідки його проходження та наслідки відмови від проходження огляду на місці, права незгоди з проведеним оглядом на стан сп'яніння на місці, права пройти огляд на стан сп'яніння у медичній установі чого працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 зроблено не було.
Відповідно до інструкції алкотесту Драгер 7510, яка публічно доступна у мережі Інтернет, умовами використання приладу є, зокрема: унеможливлення впливу на сенсор великої концентрації спирту, наприклад при полосканні порожнини рота концентрованим алкоголем безпосередньо перед виміром; неможна тримати прилад близько до антен мобільних телефонів і передавальних станцій; не можна починати тест раніше ніж за 15 хвилин після прийому алкоголю. Реальні залишки алкоголю в роті можуть призвети до некоректних показань. Вони можуть залишитися після вживання ароматичних напоїв (фруктових соків), аерозолів для освіження рота на спиртовій основі, ліків і крапель, а також відрижки і блювоти. Полоскання рота водою або безалкогольними напоями не може змінити необхідного часового інтервалу до проведення вимірювань.
Так, згідно пояснень ОСОБА_1 , останній у зв'язку із зубним болем 27.01.2024 року весь ранок, а також безпосередньо перед зупиненням трактора працівниками поліції полоскав рот ліками, які знайшов вдома. Вказані ліки він не ковтав, а після полоскання випльовував. Ці ліки мали неприємний запах і смак, який склад вказані ліки мали останній точно не знає. Працівники поліці не пояснювали ОСОБА_1 , що перед проведенням огляду на стан сп'яніння неможна полоскати рот ліками. ОСОБА_1 також не повідомляв про це працівників поліці. Вважає, що цей факт міг спричинити некоректні покази алкотестера Драгер.
Таким чином, працівники поліції порушили процедуру огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, що призвело до отримання невірних висновків про результати проведення огляду.
Крім того, як вбачається з відеозапису бодікамери працівника поліції ОСОБА_1 його права, як особи відносно, якої розглядається справа про адімінстартивне правопорушення не було роз'ясненні належним чином. Лише коли працівник поліці зачитував ОСОБА_1 складений протокол у справі про адімінстративне правопорушенн, останньому також зачитали, перелічені у протоколі, права.
Відповідно до п.2 розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутня відмітка про роз'яснення останньому прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 вказує, що говорив поліцейським, що хоче скористатися правовою допомогою, але поліцейські йому відмовили.
Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться у вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.
Разом з цим у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 524/9827/16-а зроблено висновок про те, що невжиття інспектором жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правничої допомоги є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, неналежне роз'яснення поліцейськими прав ОСОБА_1 , у тому числі права на захист, є підставою для визнання дій поліцейських неправомірними та закриття провадження у справі.
Поліцейськими не надано можливість водію пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоровя.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Ч. 5 ст. 266 КУпАП чітко вказано, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Як було згадано раніше під час огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції не було роз'яснено останньому його прав, процедури проведення огляду на стан сп'яніння та його наслідків, також працівниками поліції, у порушення відповідних нормативно-правових актів, не забезпечено безперервне відео фіксування (на бодікамери та відеореєстратор) під час огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом з цим згідно пояснень ОСОБА_1 останній 27.01.2024 року алкогольні напої не вживав, у стані алкогольного сп'яніння не перебував. Алкогольні напої вживав 26.01.2024 о 16 години, в той день випив близько 100 грамів горілки. Алкоголь перестав вживати 26.01.2024 близько 17 години. 27.01.2024 о 08.30 год. у стані алкогольного спінння не міг перебувати, оскільки з часу вживання алкоголю минуло 16 годин. Загальновідомо, що після вживання 100 грам горілки, алкоголь виводиться з організму через 5 годин. Після зупинення ОСОБА_1 працівниками поліції та проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу ОСОБА_1 неодноразово просив провести повторний огляд або провести огляд у лікарні, так як був впевнений у неправильності результату на Драгері. ОСОБА_1 був категорично незгоден із результатами подення огляду на на стан сп'яніння на місці події. На прохання ОСОБА_1 щодо проведення повторного огляду на місці Драгером або щодо проведення огляду у лікарні, працівники поліції останньому відмовили вказавши що останній може оскаржити їхні дії до суду. Після цього ОСОБА_1 показали де потрібно підписатися. Під час підписання акту огляду на стан сп'яніння поліцейські пояснили ОСОБА_1 , що акт необхідно підписати щоб підтвердити факт проведення огляду на місці, а результати він може оскаржити в суді. ОСОБА_1 категорично заперечує проти того, що підписався в акті огляду на стан сп'яніння щодо правильності проведення огляді. Працівник поліції пояснили, що в акті необхідно підписатися про те, що огляд був проведений. З незрозумілих причин вказана розмова відсутня у відеозаписі, який наданий працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Також відсутній відеозапис щодо підписання ОСОБА_1 акту огляду.
Таким чином, поліцейські протиправно відмовили ОСОБА_1 у проведенні огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоровя чим грубо порушили положення КУпАП та відповідних інструкцій, у зв'язку з чим огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проведений на місці зупинення транспортного засобу має бути визнаний судом недійним.
Нажаль факт звернення ОСОБА_1 до поліцейських щодо проведення його огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я не зафіксовано на відеозаписах, які долучені поліцейськими до протоколу про адімінстративне правопорушення, у зв'язку з тим що поліцейськими не надано до суду повного та безперервного відеозапису з місця події як того вимагає Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену наказом МВС № 1026 від 18.12.2018.
У своїй постанові від 01.06.2022 (справа № 127/2512/22) Вінницький апеляційний суд вказав, що судами судом апеляційної інстанції встановлено, що працівником поліції при складенні протоколу вимог закону дотримано не було: після того, як водій не погодився на проходження огляду на стан сп'яніння «на місці зупинки», як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, йому не було запропоновано пройти відповідний огляд в лікувальному закладі, не роз'яснено порядок проходження такого огляду і не роз'яснено наслідки відмови від його проходження, а натомість складено протокол за ч. 1 ст. 130 КпАП України. Оскільки огляд на стан сп'яніння було проведений з порушенням вимог статті 266 КпАП України, він вважається недійсним відповідно до частини 5 цієї статті, а провадження у справі про адмінстартивне правопорушенн підлягає закриттю.
У матеріалах справи є дані, які вказують на неправильну роботу спеціальних технічних засобів під час огляду водія на місці зупинення транспортного засобу.
Відповідно до розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 р., № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Під час направлення до суду протколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейськими не долучено до протоколу сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки - алкотестера Драгер 7510. Вказані документи також не були надані ОСОБА_1 під час його огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Разом з тим, у матеріалах справи наявні дані, які вказують на те, що спеціальний технічний засіб - алкотестер Драгер 7510 під час огляду ОСОБА_1 на місці зупинення транспортного засобу працював неправильно.
Відповідно до інструкції, яка публічно доступна у мережі Інтернет, алкотест Драгер 7510 є газоаналізатором для швидкого вимірювання концентрації алкоголю у повітрі, що видихує людина. Умовами використання приладу є, зокрема: унеможливлення впливу на сенсор великої концентрації спирту, наприклад при полосканні порожнини рота концентрованим алкоголем безпосередньо перед виміром; неможна тримати прилад близько до антен мобільних телефонів і передавальних станцій; не можна починати тест раніше ніж за 15 хвилин після прийому алкоголю. Реальні залишки алкоголю в роті можуть призвети до некоректних показань. Вони можуть залишитися після вживання ароматичних напоїв (фруктових соків), аерозолів для освіження рота на спиртовій основі, ліків і крапель, а також відрижки і блювоти. Полоскання рота водою або безалкогольними напоями не може змінити необхідного часового інтервалу до проведення вимірювань. Робочі умови навколишнього середовища: під час експлуатації від -10 до +40 градусів, до 90 % відносної вологості; параметри відбору зразка: мінімальний час видиху 4 с., мінімальний об'єм видику 1,5 л. Гранично допустима похибка під час експлуатації: ± 3 мг/л у діапазоні від 0 до 0,4 мг/л.
Згідно роздруківки (чеку) алкотесту Драгер 7510, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 температура зафіксована приладом на час проведення огляду ОСОБА_1 становить 11 °C. Одна такі дані не відповідають дійсності. Знідно матеріалів відеозаписів, долучених до протоколу про адмінстартивне правопорушення видно, що на вулиці сніговий покрив. Крім того, відповідно до інофрмації Полтавського обласного центру з гідрометеорогії 27.01.2024 о 08.00 години на метеостанції Лубни (наближче міце та час спостереження до запитуваного) температура повітря становила 0,3 °C. Таким чином, алкотестер Драгер 7510 надавав недостовірну інформацію щодо температури повітря. А враховуючи принцип дії алкотестеру це суттєво могло вплинути на правильність даних щодо наявності чи відсутності стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 .
Відповідно до протколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та роздруківки (чеку) алкотесту Драгер 7510 місцем огляду водія на місці зупинення транспортного засобу (місцем вчинення адімінітсративного правопорушення) є АДРЕСА_2 . При цьому у роздруківці (чеку) алкотестара Драгер вказано статус GPS - поточний, широта N 49.893612, довгота E 33.302102. При перевірці вказаних координат на сайті «Google maps», встановлено що це міце (відповідні координати) знаходяться за межами села Клепачі Лубенського району Полтавської області, на відстані більше ніж за два кілметра від вулиці Лесі Українки у с. Клепачі.
Також, час проведення огляду вказаний у роздруківки (чеку) алкотесту Драгер 7510 не відповідає часу, що вказаний на відео з бодікамери, долученої до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Згідно роздруківки (чеку) Драгер 7510 -08.48 год, а згідно відеозапису 08.51 год.
Вищевказане вказує на неправильну роботу алкотестера Драгер 7510 під час проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , у зв'язку з чим результати такого огляду не можуть братися до уваги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а роздруківка (чек) алкотесту Драгер 7510 є недопустимим доказом.
Працівники поліції без рішення суду фактично позбавили ОСОБА_1 права керувати транспортним засобом.
Відповідно до матеріалів справи про адмінстативне правопорушенн відносно ОСОБА_1 , в останнього працівниками поліції вилучено посвідчення водія тракториста, та в порушення вимог чинного законодавства не надано тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом.
Відповідно до ст. 265-1 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, поліцейський тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до Порядку тимчосвого вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затверджений постановою КМУ № 1086 від 17.12.2008, до винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення. Форма зазначеного тимчасового дозволу затверджується МВС. У разі вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа має право після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, якщо судом не прийнято рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справу про адміністративне правопорушення не розглянуто в установлений законом строк, звернутися до підрозділу поліції за місцем розгляду справи щодо продовження строку тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами на новий тримісячний строк.
Працівниками поліції порушено вищевказані норми законодавства України, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом ОСОБА_1 не видано. Фактично поліцейські перебрали на себе повноваження суду, у вз'язку з чим їх рішення є незаконними і підлягають скасуванню.
Внаслідок протиправних дій працівників поліції, ОСОБА_1 не може працювати за основним місце роботи, що призвело до матеріальної скрути його та його сім'ї.
Щодо неналежності та недопустимості в якості доказу протоколу про адміністративне правопорушення слід відмітити, що останній не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінністатті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликати сумніви.
Крім того, має місце ряд порушень при складанні працівниками патрульної поліції зазначеного протоколу, зокрема ст.256 КУпАП, п.2.6. Порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, ч.11 розділу 2 Інструкції, ч.4 ст.256 КУпАП, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «гр-ну ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП» - відсутній його підпис, що вказує на те, що ОСОБА_1 уповноваженою особою не було роз'яснено його права, передбачені ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268КУпАП, що є порушенням його права на захист.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
При цьому, наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
Відповідно до розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену наказом МВС № 1026 від 18.12.2018 (далі Інструкція № 1026), включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
Згідно розділу 3 Інструкції № 1026, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Долучені працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи з бодікамери та відео реєстратора не є безперервними, фіксують лише короткі моменти, є переривистими, мають ознаки технічного втручання, а тому вказані відеозаписи є недопустимими доказами, оскільки створені та надані до суду з порушенням вимог чинного законодавства.
Разом з цим прошу суд звернути увагу, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення свідки не залучалися.
Таким чином, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 було проведено без участі свідків та без належного і допустимого відеозапису, що є безумовною підставою для визнання огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння недійсним.
З огляду на вказане, оскільки наявні у матеріалах справи докази безсумнівно не свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, а будь-які сумніви підлягають тлумаченню на користь особи відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження в даній справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо наявності повноважень захисника на звернення до суду з клопотанням про закриття справи про адміністративне правопорушення та надання доказів відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 271 КУпАП, у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.
Таким чином,вважаю,що поданій справі про адміністративне правопорушення у протоколі серії ААД № 8737 не доведено поза всяким розумним сумнівом факт порушення 27.01.2024 року ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (а) ПДР, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд приходить до висновку про відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.40-1КУпАП. Оскільки провадженняу справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, а судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення, то судовий збір слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 33, 36, ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605,60 грн віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-289 КУпАП до Полтавського апеляційного суду через Хорольський районний суд Полтавської області шляхом подачі протягом десяти днів апеляційної скарги з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складено та оголошено 28.02.2024 року.
Суддя: Коновод О. В.