Справа № 161/19731/23
Провадження № 2/161/1621/24
29 лютого 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Грень А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, однак, заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.09.2023 року шлюб між ними було розірвано.
Від спільного подружнього життя у сторін народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на сьогоднішній день проживають разом з матір'ю та фактично знаходиться на її утриманні.
Крім того, вказує, що відповідач припинив надання матеріальної допомоги на утримання дітей, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не бере участі у їх вихованні.
З врахуванням вище викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн. та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2024 року заочне рішення суду від 12 грудня 2023 року скасоване та справу призначено до судового розгляду в спрощеному провадженні.
До початку судового засідання позивач подала суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності. Крім того, зменшила позовні вимоги, просила суд, стягнути з відповідача аліменти в розмірі 3000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дітьми повноліття.
Представник відповідача до початку судового засідання подала заяву про розгляд справи у відсутності відповідача та його представника. За змістом заяви, відповідач визнає позов в частині стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 4000 грн. та не визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 грн., оскільки син проживає разом із батьком.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що у сторін від спільного подружнього життя народилось двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10-11).
Відповідно до свідоцтв про народження дітей вбачається, що ОСОБА_2 являється батьком дітей (а.с. 10-11).
Із довідки № 8 від 16.10.2023 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в гуртожитку № 6 Волинського національного університету імені Лесі Українки за адресою: АДРЕСА_1 разом із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).
Проте, суд не погоджується з доводами позивача про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на двох дітей, які, як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , проживають разом із нею та знаходяться на її утриманні, виходячи з наступного.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують обставини, викладені нею в позовній заяві, що стосується проживання із нею обох дітей, а саме: рішення суду про визначення місця проживання дитини, довідки про зареєстрованих осіб, акту обстеження умов проживання тощо.
Натомість, відповідач надав суду акт обстеження умов проживання від 26.12.2023 року, з якого вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із батьком за адресою: АДРЕСА_2 , з вересня 2023 року (а.с.38, 56).
Таким чином, оскільки спільний син сторін - ОСОБА_3 проживає разом із відповідачем - ОСОБА_2 , то позивач не має права на стягнення аліментів на його утримання, тому в даній частині позов не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що відповідач не приймає участі в утриманні та вихованні малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хоча спроможний надавати матеріальну допомогу дитині, яка знаходиться на утриманні та вихованні матері.
Крім того, відповідачем не надано суду доказів його непрацездатності та наявності на його утриманні інших дітей, окрім сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тощо.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 від 27.09.2023 року призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 (а.с.37а).
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітніх дітей, те, що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов'язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який з 1 січня 2024 року для дітей віком до 6 років становить - 2563 гривні, а для дітей віком від 6 до 18 років становить - 3196 гривень.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 в розмірі - 3000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст.ст. 75, 82, 84, 180, 181, 182, 184 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 28, 77, 81, 141, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі, в розмірі - 3000 (три тисячі) грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10.11.2023 року.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць в розмірі 3000 (три тисячі) грн.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 29 лютого 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк