Справа № 161/1168/24
Провадження № 2/161/1433/24
28 лютого 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Грень А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Свій позов мотивує тим, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем з 15.03.2013 року, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 231.
Вказує на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, подружні відносини між ними припинено, їх шлюб існує лише формально. Вважає, що подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, примирення не можливе, просить суд шлюб зареєстрований 15.03.2013 року між нею та відповідачем розірвати.
Від даного шлюбу народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує, що малолітні діти проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. Однак, на даний час коштів для нормального фізичного та духовного розвитку не вистачає, а відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає, просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою суду від 02 лютого 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
До початку судового засідання позивач подала суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності. Крім того, зменшила позовні вимоги щодо стягнення аліментів. Просила суд, розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти в розмірі 2000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дітьми повноліття.
Відповідач до початку судового засідання також надав суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності, зменшені позовні вимоги визнає, не заперечує щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів у розмірі 2000 грн. на кожну дитину щомісячно.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності осіб, що не з'явилися по наявним матеріалам справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 15.03.2013 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 231 (а.с. 5).
Від даного шлюбу народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9-10).
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч.3 та 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
В судовому засіданні встановлено, що сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, шлюб існує формально, між сторонами припинили існувати почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.
Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається зі свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 являється батьком малолітніх дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.9-10).
Судом також встановлено, що сторони проживають окремо, малолітні діти проживають разом з матір'ю - позивачем ОСОБА_1 та перебувають на повному її утриманні.
Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними. Однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітніх дітей, те, що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов'язок утримувати дітей покладається рівною мірою на матір і батька.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання малолітніх дітей в розмірі 2000 грн. на кожну дитину, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів є такими, що підлягають до задоволення.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача 1211,20 грн. судового збору за вимогу про розірвання шлюбу.
Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 77, 180-184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 15 березня 2013 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 231 - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22 січня 2024 року.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 22 січня 2024 року.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 28 лютого 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк