05 березня 2024 року
м. Київ
справа № 953/2242/20
провадження № 61-2568ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
ОСОБА_1 19 лютого 2024 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2024 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження і особа, яка подала касаційну скаргу, не порушує питання про його поновлення.
Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 17 січня 2024 року. Відомості про складання повного тексту постанови відсутні. Касаційна скарга ОСОБА_1 здана до поштового відділення 19 лютого 2024 року, що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті. Тобто з пропущенням передбаченого статтею 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 16 лютого 2024 року.
У касаційній скарзі особа, яка подає касаційну скаргу, зазначає, про оскаржуване рішення апеляційного суду ОСОБА_1 стало відомо лише 18 січня 2024 року, тому касаційна скарга направлена у межах касаційного строку.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
На підставі викладеного, згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку, навівши поважні причини для поновлення строку та подавши відповідні докази.
Крім того, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред'явлення позову - 2020 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
У частині четвертій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, а саме за первісним позовом в частині задовлених позовних вимог, а саме первісний позов про визнання одноособового права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з коморою. Визнано право власності на 1/2 частину квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з коморою. Визнання одноособового права власності на машиномісце, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , місце НОМЕР_1. Визнано право власності на 1/2 частину машиномісця, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , місце НОМЕР_1. Визнання одноособового права власності на транспортний засіб - легковий автомобіль BMW. Визнано право власності на 1/2 частину автомобілю BMW. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково. Визнано право особистої приватної власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 з коморою. Визнано право особистої приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Визнання права приватної власності на машиномісце, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , місце НОМЕР_1 в замін на належну їй 1/2 частину автомобіля BMW. Визнання право власності на 1/2 частину машиномісця, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , місце НОМЕР_1 та право власності на частину автомобілю BMW.
Таким чином, враховуючи, що судове рішення, оскаржується у повному обсязі, за подання касаційної скарги розмір судового збору становить за вимогами майнового характеру 1 % ціни позову * 200%, але не менше 1 681,60 грн та не більше 21 020,00 грн.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру (визнання права власності на квартири, машиномісце та автомобіль), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, але не менше 1 681,60 грн та не більше 21 020,00 грн.
Як наслідок ОСОБА_1 необхідно надати суду касаційної інстанції докази вартості майна і самостійно вказати ціну позову та визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги та доплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Окрім цього, у порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) інших учасників справи за первісним позовом, а саме: ОСОБА_4 , Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради та їх місцезнаходження, місце проживання чи перебування.
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Крім того, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт частини другої статті 392 ЦПК України).
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-ІХ від 29 червня 2023 року, яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати,нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частини сьомої статті 14 ЦПК України).
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Смілянським М. В. також у касаційній скарзі не вказано відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
Особі, яка подала касаційну скаргу та його представнику слід звернути увагу, що без зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків у суду відсутня можливість перевірити наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС та вручити у відповідності до частини сьомої статті 14 ЦПК України будь-які документи у справі в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету.
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 січня 2024 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар