ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05.03.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/24/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Попович Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудвіл", вул. Зрошувальна, буд. 2,м. Київ, 02099
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" вул.Наукова, буд.17, кв.13, с.П'ядики, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78254
про стягнення заборгованості за договором в сумі 597 746 грн 37 коп.
представники не з"явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудвіл" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" про стягнення заборгованості в сумі 597746,37грн.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на несвоєчасне виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за отриманий товар. За порушення строків виконання зобов'язань відповідачу нараховано пеню, інфляційні втрати та 3 % річних. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на 11, 15, 16, 96, 202, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655-697, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. 20, 173, 174, 175, 193, 216, 218, 222, 230, 231, 232, 264-271 Господарського кодексу України.
Ухвалою від 04.01.2024 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 06.02.2024, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Протокольною ухвалою від 06.02.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 05.03.2024.
Сторін належним чином було повідомлено про дату та час розгляду справи.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 04.01.2024 надсилалась відповідачу за його місцезнаходженням, яке вказане у позовній заяві і визначене у витязі з ЄДРЮОФОПГФ - вул. Наукова, буд.17, кв.13, с.П'ядики, Коломийський район, Івано-Франківська область
Надсилання ухвали підтверджується відтиском штампу вихідної кореспонденції на її звороті та сформованим списком розсилки.
Поштові відправлення, адресовані відповідачу, повернулись на адресу суду із відміткою органу поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2).
Оскільки на адресу суду повернулися поштові відправлення, адресовані відповідачу, із відміткою органу поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою", то відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи.
29.02.2024 представником позивача за допомогою системи "Електронний суд" подано до суду заяву про зменшення розміру відповідних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу, просити суд стягнути з відповідача пеню, 3 % річних та судові витрати. Крім того, заява містить вимогу про повернення судового збору. підставі пунктів 1, 5 частини першої та частини третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" .
Крім того, від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника за матеріалами справи.
Відповідно пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Так, провадження у справі відкрито 04.01.2024, відповідно з 06.02.2024 розпочався розгляд справи по суті.
Заява з додатками про зменшення позовних вимог була направлена на адресу суду 28.02.24, тобто після початку розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи ту обставину, що заяву про зменшення позовних вимог було подано позивачем, яка надійшла на адресу суду 29.02.2024 подана після початку розгляду справи по суті, тобто з порушенням строків, встановлених пунктом 2 частини 2 статті статті 46 Господарського процесуального кодексу України, на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, вказана заява підлягає залишенню без розгляду.
Представники сторін у судове засідання не з"явились.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
16 жовтня 2023 року ТОВ «ГУДВІЛ» (код ЄДРПОУ - 32769087, надалі - Позивач), в якості Постачальника та ТОВ «ШОБЕЛІ Україна» (код ЄДРПОУ - 38331926, надалі - Відповідач), в якості Покупця, був укладений Договір №190/23, відповідно до умов якого: «Постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов 'язувався своєчасно прийняти Товар і здійснити його оплату на умовах цього Договору».
Згідно п.2.1. Договору «Кількість, асортимент та розгорнута номенклатура Товару, що передається за цим Договором, зазначається у Рахунках-фактурах Постачальника (надалі - Рахунки-фактури), які мають силу Специфікації, та видаються Постачальником на підставі замовлень Покупця складених у будь-якій зручній для нього формі (письмовим повідомленням, через засоби електронної пошти, телефонного зв 'язку тощо) або в інших додатках до цього Договору та визначаються у видаткових накладних».
Позивачем, з урахуванням отриманих від Відповідача замовлень виставлялись рахунки-фактури із зазначенням асортименту, кількості та ціни Товару на загальну суму 2484,482,00грн.
Погодженими умовами Договору, а саме п. 3.2., встановлено, що «Діюча ціна на момент відвантаження товару на умовах передплати Товару, згідно пп.3.5.1. п.3.5 ст.3 Договору, вказується у Рахунках-фактурах Постачальника та видаткових накладних.
Пунктом 3.3. Договору встановлено « У ціну Товару включені послуги з навантаження Товару на наданий Покупцем відкритий транспортний засіб. У разі замовлення транспортування Товару на будівельний майданчик Покупця транспортом, що наймає Постачальник, вартість транспортних послуг виставляється Покупцю окремо в рахунку (складається відповідний акт) або включається у ціну Товару. Факт передачі Товару означає взаємну згоду Сторін щодо транспортних послуг. Транспортні послуги оплачуються в тому ж порядку, який встановлено для оплати Товару (п.п. З.5., 3.6. цього Договору)».
Сторонами, пунктом 5.1. Договору (про що і містяться відповідні вказівки в Рахунку-фактурі) було погоджено «Передача Товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції Міжнародної Торгівельної Палати від 01.01.2010р. (далі - «Інкотермс») на умовах, що зазначені у Рахунках-фактурах або інших додатках до цього Договору. При відсутності відповідної вказівки в Рахунку-фактурі/видатковій накладній за базис поставки сторони приймають умови РСА (склад Постачальника), що розташований за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 21.
Отже, при формуванні замовлення, Сторонами були погоджені наступні умови поставки - DDP, с. Городище Шепетівський р-н Хмельницька обл. (інкотермс 2010).
Відповідно до п. 4.1.1. Договору «При передачі Товару Постачальник передає Покупцеві по одному примірнику товаросупроводжувальних документів на кожну партію Товару: рахунок-фактура, видаткова накладна або акт прийому-передачі, сертифікат якості за вимогою Покупця (копія).
Сторони, підписуючи цей Договір, погодили, що факт отримання Покупцем товару по видатковій накладній підтверджує передачу вказаних в цьому пункті договору оригіналів документів, в тому числі наявність у Покупця відповідного Рахунку-фактури, і не потребує подальшого доведення Передачі Постачальником Покупцю факту передачі цих документів».
Позивачем, був переданий наступний Товар на вищезазначених умовах - за вказаними в рахунках-фактурах адресами за видатковими накладними на загальну суму 2437645,23грн,, а доставка підтверджується товарно-транспортними накладними (ТТН).
Пунктом 5.2. Сторонами було погоджено, що «Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту підписання видаткової накладної або акту прийому-передачі, з цього моменту переходить право власності на Товар до Покупця та всі пов 'язані з ним ризики».
Відповідачем Товар був прийнятий за Видатковими накладними повноважним
представником, що підтверджується підписом та печаткою такого представника покупця у Видаткових накладних та Товарно-транспортних накладних, товар був прийняти директором Товариства - Шемрай Л.Я.
Відповідач 20.10.2023, 23.10.2023 та 03.11.2024 здійснив часткову оплату заборгованості у розмірі 1860914,00грн.
З урахуванням часткових оплат з боку у відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем за раніше поставлений Товар в розмірі 576 731 грн. 23 коп. з ПДВ.
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що «уразі порушення строків оплати за Товар, указаних в пункті 3.5.2. Договору, та строків приймання Товару, указаних в пункті 4.2. цього Договору, Покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у за який сплачується пеня».
При зверненні до суду позивач зазначав, що відповідачем заборгованість у розмірі 576 731 грн. 23 коп. не погасив, що стало підставою для нарахування 19 213 грн. 84 коп. - пені та 2 670,61 грн. - 3%річних.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Згідно з ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з умов договору, строк оплати товару є таким, що настав.
Після звернення позивача з позовом до суду відповідачем частково погашено заборгованість у розмірі 576731,23грн. основного боргу.
Відповідно до 2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Сплата заборгованості під час розгляду справи є підставою для закриття провадження у справі в частині заборгованості, яка сплачена, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Отже, суд доходить висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 576731,23грн. основного боргу.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що відповідач в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару.
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Умовами договору (пункт 6.3.) сторони погодили відповідальність покупця у вигляді пені, зокрема, за порушення строків поставки товарів.
Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки невиконання грошового зобов'язання. Аналогічна правова позиція дотримана у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 26.11.2019 у справі №920/240/18, від 06.04.2021 у справі № 910/821/20.
Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені і зазначає що нарахування позивачем пені є правомірним, відповідає положенням п. 6.3. договору.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі даного пункту договору позивачем нараховано відповідачу 1801,30грн 3 % річних за період з 21.11.2023 по 28.12.2023.
Судом здійснено перевірку розрахунків позивача та встановлено їх вірність.
За наведеного, задоволенню підлягають вимоги про стягнення 3 % річних та пені.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 19 213 грн. 84 коп. - пені та 2 670,61 грн. - 3%річних.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 597746,27грн., судовий збір пропорційно розміру позовних вимог в цій частині (в сумі 1 підлягає повернення з Державного бюджету на підставі клопотання особи, яка його сплатила.
Керуючись ст. 2, 75, 129, 130, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвіл", вул. Зрошувальна, буд. 2,м. Київ, 02099 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" вул.Наукова, буд.17, кв.13, с.П'ядики, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78254 про стягнення заборгованості за договором в сумі 597 746 грн 37 коп. - задоволити застково.
Закрити провадження у справі в частині стягнення 576731,23грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шобелі Україна" вул.Наукова, буд.17, кв.13, с.П'ядики, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78254 (ідентифікаційний код 38331926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвіл", вул. Зрошувальна, буд. 2,м. Київ, 02099; (ідентифікаційний код 32769087) 19 213 грн. 84 коп. - пені, 2 670,61 грн. - 3%річних та 315,23грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Гудвіл", вул. Зрошувальна, буд. 2,м. Київ, 02099; ідентифікаційний код 32769087) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 8650,98грн. сплачений відповідно до платіжного доручення від28.12.2023 № 3144, оригінал якого міститься в матеріалах справи № 909/24/24..
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 06.03.2024
Суддя Шкіндер П.А.