Рішення від 27.02.2024 по справі 905/503/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

27.02.2024 Справа №905/503/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Лавриш О.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг", м.Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", м.Донецьк

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 2009695,59грн

Представники сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції): Нагірняк Я.В. - адвокат на підставі довіреності;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Мернік О.В. - адвокат на підставі ордеру; Романюха Д.М. - адвокат на підставі ордеру, Зорін Д.В. - керівник;

від третьої особи: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу", м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг", м.Миколаївка, Донецька обл., про стягнення грошових коштів в сумі 2009695,59 грн, що складаються з 1530456,54 грн - основної суми боргу, 386154,21 грн - інфляційних збитків, 93084,84 грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.11.2020 між сторонами був укладений договір №06/11-1ЕТ на постачання вугільної продукції та в результаті відповідач отримав товар своєчасно, у відповідності до умов зазначеного договору та специфікацій, але за відвантажений товар сплатив не в повному обсязі та не вчасно, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість перед позивачем за поставлений товар та нараховано інфляційні збитки та 3% річних від суми заборгованості.

Ухвалою суду від 17.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/503/22; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження без визначення дати підготовчого засідання.

22.07.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні. У відзиві зазначено, що позивачем представлено ордер серiя AI №1239468 вiд 10.06.2022 на представника Кошалковську Н.В. лише для суду. Договір про надання правової допомоги позивачем до позовної заяви не надано, у зв'язку з чим суд на виконання вимог п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України мав залишити позовну заяву без розгляду. ТОВ «Енерготрейдинг» у порядку, передбаченому ст.601 Цивільного кодексу України, заявою №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «НВК «НОПЕК» на суму 8133802,17грн, у тому числі за спірним зобов'язанням в розмірі 1530456,54 грн; з огляду на таке, стверджує, що заборгованість ТОВ «Енерготрейдинг», як покупця, перед ТОВ «НВК «НОПЕК», як постачальником, по договору №06/11-1ЕТ на постачання вугільної продукції вiд 06.11.2020 за поставлену вугільну продукцію відсутня. Оскільки постачальник не виконав належним чином умови договору №06/11-1ЕТ, а саме пункту 2.6. щодо надання документів ТОВ «Енерготрейдинг», як покупцю, відповідно, у відповідача були відсутні підстави та не виникли зобов'язання щодо здійснення оплати по договору №06/11-1ЕТ за поставлене вугілля, а тому у позивача відсутні підстави вимагати, а у відповідача сплачувати у повному обсязі нараховані 3% річних та інфляційні збитки.

07.09.2022 та 15.09.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, позивач просить задовольнити позовні вимоги. У відповіді на відзив зазначено, що для суду був наданий ордер серії АІ № 1239468 від 10.06.2022, який оформлений згідно чинного законодавства України для підтвердження повноважень адвоката, як то передбачено Господарським процесуальним кодексом України, позивач підтверджує повноваження даного представника. 29.07.2022 ТОВ «НВК «НОПЕК» надало ТОВ «Енерготрейдинг» свої заперечення на заяву №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог вих.№28/07/2022 від 28.07.2022, в яких повністю заперечувало та було не згодне з даним зарахуванням, оскільки відсутні правові підстави для зарахування зустрічних однорідних вимог. ТОВ «НВК «НОПЕК» було в повному обсязі виконано всі умови пункту 2.6. договору та надано ТОВ «Енерготрейдинг» всі документи, які передбачені вищевказаним пунктом договору, та які надані в якості доказів до позовної заяви, тому позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні збитки.

Ухвалою суду від 18.10.2022 призначено підготовче засідання по справі №905/503/22 на 15.11.2022 о 13:30год.

Від відповідача 11.11.2022 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач заперечує укладання тристороннього договору № 1607/1 про переведення боргу від 16 липня 2021 року; ставить під сумнів справжність підпису директора ТОВ «Енерготрейдинг» та печатки ТОВ «Енерготрейдинг» на цьому договорі. ТОВ «НВК «НОПЕК» належними та допустимими доказами не довів, що залік зустрічних однорідних вимог на суму 8133802,17 грн, оформлений заявою №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 8133802,17 грн, є недійсним. Спираючись на Постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 по справі №910/11116/19 зазначає, що єдиним належним доказом визнання недійсним заліку зустрічних однорідних вимог, як одностороннього правочину, є рішення суду у справі про визнання цього одностороннього правочину недійсним. Відповідач наполягає, що позивач до теперішнього часу не виконав належним чином п. 2.6 договору від 06.11.2020 № 06/11-1ЕТ.

Ухвалою суду від 15.11.2022 відкладено підготовче засідання по справі №905/503/22 на 20.12.2022 о 14:00 год, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", м.Донецьк (код ЄДРПОУ 33417736).

18.11.2022 на електронну адресу суду від ТОВ "Енерготрейдинг" надійшли докази направлення копій документів на адресу ТОВ "Концерн Електричні Машини".

12.12.2022 на електронну адресу суду від ТОВ "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" надійшли докази направлення копій документів на адресу ТОВ "Концерн Електричні Машини" (аналогічний лист надійшов до суду поштовим зв'язком 19.12.2022).

15.12.2022 від ТОВ "Енерготрейдинг" надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

19.12.2022 до канцелярії суду від третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", м.Донецьк надійшли пояснення по справі з копією договору № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021. У поясненнях третьою особою підтверджується факт підписання тристороннього договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини" просило направляти на майбутнє листи на адресу: 79068, м.Львів, вул.Гетьмана Мазепи, буд.7, кв.42.

20.12.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копію договору №1607/1 від 16.07.2021, копію відповіді на запит про надання інформації від 28.11.2022 від ТОВ "Концерн Електричні Машини" за змістом якої останнім підтверджується факт підписання договору №1607/1 від 16.07.2021.

Ухвалою суду від 20.12.2022 відкладено підготовче засідання по справі №905/503/22 на 17.01.2023 о 13:30год.

23.12.2022 від відповідача надійшли докази направлення документів на адресу третьої особи.

26.12.2022 від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про долучення доказів з додатками, аналогічне за своїм змістом клопотанню, що надійшло до суду 20.12.2022.

11.01.2023 від позивача надійшли докази направлення документів на адресу третьої особи.

16.01.2023 до канцелярії суду від третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", м.Донецьк надійшло клопотання про долучення доказів, а саме, нотаріально засвідченої копії договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу.

Також, 16.01.2023 від третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", м.Донецьк надійшли пояснення по справі, в яких третя особа повідомила, що підтверджує факт підписання договору № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021.

16.01.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшли пояснення по справі, в яких останній заперечує укладання договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, повідомляє суд, що відповідачу не відома третя сторона цього договору - ТОВ «Концерн Електричні Машини», м.Донецьк, ставить під сумнів справжність підпису директора та печатки відповідача на договорі №1607/1 від 16.07.2021. Зазначає, що ані засобами поштового зв'язку, ані іншими засобами не отримувало оригінал договору №1607/1 від 16.07.2011. Крім того, відповідач просить суд витребувати у ТОВ "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу", м.Київ та ТОВ "Концерн Електричні Машини", м.Донецьк оригінал договору № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021.

17.01.2023 до суду від позивача надійшли докази направлення процесуальних документів на адресу третьої особи.

Ухвалою від 17.01.2023 задоволено клопотання відповідача та витребувано у позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТОВ "Концерн Електричні Машини" оригінал договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу, відкладено підготовче засідання на 14.02.2023 о 12:00 год.

19.01.2023 від позивача на адресу суду надійшла правова позиція стосовно пояснень ТОВ "Концерн Електричні Машини" по справі №905/503/22 від 15.12.2022 у якій наголошено, що з огляду на те, що договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 не припинений, не змінений, а також не визнаний судом не дійсним, всі права та обов'язки зазначені у вказаному договорі переведення боргу є дійсними та обов'язковими для сторін договору.

10.02.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання №160 від 08.02.2023 про поновлення строку на долучення доказів по справі та долучення їх до матеріалів справи №905/503/22, в якому позивач просить поновити строк на подачу доказів, долучити до матеріалів справи №905/503/22 висновок експертів за №30971/30972/22-3 від 20.12.2022, що проведений експертами КНДІСЕ щодо підписів зроблених Зоріним Д.В., долучити до матеріалів справи №905/503/22 висновок експерта №83/22 від 25.11.2022, складений експертом ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" Людмилою Фраймович. До клопотання додано копію висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.12.2022, копію висновку експерта від 25.11.2022, складений експертом ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" Людмилою Фраймович.

14.02.2023 до суду від відповідача надійшли:

- клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів письмових доказів; відповідач просить суд у випадку надання позивачем та/або третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТОВ "Концерн електричні машини" оригіналу (-ів) договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу, долучити оригінал (-и) договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу, як письмові докази, до матеріалів справи №905/503/22 для зберігання, про що постановити протокольну ухвалу;

- клопотання про відкладення розгляду справи, в якому відповідач просить відкласти розгляд справи №905/503/22 та оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні на тих підставах, що у представників відповідача не було достатньо часу для вивчення наданих позивачем письмових доказів та надання їм належної правової оцінки у формі мотивованих пояснень;

- клопотання про відмову позивачу в поновленні строку на долучення доказів по справі та долучення їх до матеріалів справи №905/503/22 та залишення названого клопотання позивача без розгляду в частині долучення доказів до матеріалів справи №905/503/22, оскільки представником позивача не надано суду обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання суду в даній справі висновків експертів.

Ухвалою суду від 14.02.2023 задоволено клопотання позивача №160 від 08.02.2023 про поновлення строку на долучення доказів по справі та долучення їх до матеріалів справи; поновлено позивачу строк для подання доказів, а саме висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №30971/30972/22-3 від 20.12.2022 та висновку експерта №83/22 від 25.11.2022, складений експертом ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" Людмилою Фраймович та постановлено прийняти їх у якості доказів по справі; витребувано у позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТОВ "Концерн Електричні Машини" оригінал договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу. Оригінал договору встановлено надати суду до дати наступного підготовчого засідання; задоволено клопотання представників відповідача та відкладено підготовче засідання на 15.03.2023 о 12:40 год.

13.03.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання №175 від 01.03.2023 про поновлення строку на долучення доказів по справі та долучення їх до матеріалів справи №905/503/22, а саме, долучити копію рішення по справі №905/482/22 від 07.02.2023.

15.03.2023 під час підготовчого засідання на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання, за змістом якого останній просить суд поновити строк на подання доказів: рецензію на висновок експертів №30971/30972/22-32 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ «НВК «НОПЕК» Шаповалова Є.С., складений судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Рябенко І.Ю., Білоус І.В., про що постановити відповідну ухвалу; акт №2022/1-пв від 14.12.2022 про невідповідність вкладень (документів) у конверті (пакеті) опису до поштового відправлення; акт №2023/1-пв від 23.01.2023 про наявність вкладень (документів) у конверті (пакеті) поштового відправлення №7906803491156; акт №2023/2-пв від 03.03.2023 про наявність вкладень (документів) у конверті (пакеті) поштового відправлення №7906803518771 (у справі №910/6269/22). Також просить суд долучити до матеріалів справи копію рецензії на висновок експертів №30971/30972/22-32 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ «НВК «НОПЕК» Шаповалова Є.С., складений судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Рябенко І.Ю., Білоус І.В., складену 13.03.2023 кандидатом юридичних наук, експертом вищого класу Бондар Маргаритою Євгенівною; акт №2022/1-пв від 14.12.2022 про невідповідність вкладень (документів) у конверті (пакеті) опису до поштового відправлення; акт №2023/1-пв від 23.01.2023 про наявність вкладень (документів) у конверті (пакеті) поштового відправлення №7906803491156; акт №2023/2-пв від 03.03.2023 про наявність вкладень (документів) у конверті (пакеті) поштового відправлення №7906803518771 (у справі №910/6269/22). Про прийняті рішення за даним клопотанням постановити відповідну ухвалу.

Крім того, від відповідача надійшли пояснення щодо повноважень адвоката Ліпінського Єгора Вікторовича як представника позивача. Зазначено, що Ліпінський Єгор Вікторович, як адвокат, у справі №905/503/22 не є належним представником ТОВ «НВК «НОПЕК».

Ухвалою від 15.03.2023 відкладено підготовче засідання на 11.04.2023; задоволено клопотання представника позивача №175 від 01.03.2023 про поновлення строку на подачу доказів; поновлено позивачу строк для подання доказів, а саме рішення Господарського суду Донецької області по справі №905/482/22 від 07.02.2023 та постановлено прийняти його у якості доказу по справі.

11.04.2023 електронною поштою від відповідача надійшло клопотання №23/04-503/юр-30 від 11.04.2023 про поновлення строку на подачу доказів та долучення їх до матеріалів справи, за яким останній просить поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №905/482/22 та лист Національної асоціації адвокатів України (Ради адвокатів України) №602/0/2-23 від 29.03.2023.

Також, 11.04.2023 електронною поштою від відповідача надійшло клопотання №23/04-503/юр-31 від 11.04.2023 про відкладення розгляду справи.

11.04.2023 від позивача надійшло клопотання №200 від 10.04.2023 про поновлення строку на подачу доказів та долучення до матеріалів справи №905/503/22, за змістом якого просить долучити до матеріалів справи №905/503/22 висновок експерта за результатом проведення судово-технічної експертизи документів №7725-7732/23-33 від 27.03.2023; висновок експерта за результатом проведення судово-технічної експертизи документів №10326/23-33 від 05.04.2023; копію рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/6720/22 від 03.04.2023.

Також, 11.04.2023 від позивача надійшло клопотання №203 від 11.04.2023 про долучення документів по справі, а саме, договору про надання правової допомоги №126 від 06.03.2020 та витягу з ЄРАУ щодо адвоката Ліпінського Є.В.

Ухвалою від 11.04.2023 задоволені клопотання відповідача №23/03-503/юр-25 від 15.03.2023 та №23/04-503/юр-30 від 11.04.2023 про поновлення строку на подачу доказів та долучення їх до матеріалів справи. Поновлено відповідачу строк для подання доказів, а саме: рецензії на висновок експертів №30971/30972/22-32 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ «НВК «НОПЕК» Шаповалова Є.С., складений судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Рябенко І.Ю., Білоус І.В., акту №2022/1-пв від 14.12.2022 про невідповідність вкладень (документів) у конверті (пакеті) опису до поштового відправлення; акту №2023/1-пв від 23.01.2023 про наявність вкладень (документів) у конверті (пакеті) поштового відправлення №7906803491156; акту №2023/2-пв від 03.03.2023 про наявність вкладень (документів) у конверті (пакеті) поштового відправлення №7906803518771 (у справі №910/6269/22); копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №905/482/22; листа Національної асоціації адвокатів України (Ради адвокатів України) №602/0/2-23 від 29.03.2023 та прийнято їх у якості доказів по справі. Задоволено клопотання позивача №200 від 10.04.2023 про поновлення строку на подачу доказів та долучення їх до матеріалів справи. Поновлено позивачу строк для подання доказів, а саме: висновку експерта за результатом проведення судово-технічної експертизи документів №7725-7732/23-33 від 27.03.2023; висновку експерта за результатом проведення судово-технічної експертизи документів №10326/23-33 від 05.04.2023; копію рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/6720/22 від 03.04.2023 та прийнято їх у якості доказів по справі. Задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання на 02.05.2023 о 12:30 год.

12.04.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшли докази направлення документів позивачу.

01.05.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання, за змістом якого останній просить суд поновити строк на подання доказів - висновок експерта №2-14/04, складений 14.04.2023, за результатами проведення почеркознавчої експертизи; поновити строк на подання доказів - висновок експерта №1-28/04, складений 28.04.2023, за результатами проведення почеркознавчої експертизи, долучити їх до матеріалів справи, про прийнятті рішення за даним клопотанням постановити відповідну ухвалу.

02.05.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла заява, за змістом якої останній просить суд здійснити огляд договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 у підготовчому засіданні по справі №905/503/22, що призначено на 02.05.2023 о 12:30 год.; після огляду договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 у підготовчому засіданні повернути договір про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 представнику позивача.

02.05.2023 через канцелярію суду від третьої особи надійшла заява, за змістом якої просить суд здійснити огляд договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 у підготовчому засіданні по справі №905/503/22, що призначено на 02.05.2023 о 12:30год.; після огляду договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 у підготовчому засіданні повернути договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 представнику ТОВ «Концерн Електричні Машини».

Ухвалою від 02.05.2023 задоволено клопотання відповідача вих.№23/04-503/юр-33 від 30.04.2023 про поновлення строку на подачу доказів та долучення їх до матеріалів справи, поновлено відповідачу строк для подання доказів, а саме висновку експерта №2-14/04 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора ТОВ «Енерготрейдинг» Зоріна Д.В. за вих.№17/03-2023/юр-1 від 17.03.2023, складеного 14.04.2023 та висновку експерта №1-28/04 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора ТОВ «Енерготрейдинг» Зоріна Д.В. за вих.№05/04-2023/юр-3 від 05.04.2023, складеного 28.04.2023 та прийнято їх у якості доказів по справі. Відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи оригіналу договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021. Повернуто позивачу та третій особі оригінали договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021. Відкладено підготовче засідання на 23.05.2023 о 12:30год.

У підготовчому засіданні 02.05.2023 суд оглянув оригінали наданих позивачем та третьою особою договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021.

23.05.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання №23/05-503/юр-34 від 22.05.2023 про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому останній просить суд призначити у справі № 905/503/22 судову почеркознавчу експертизу підпису директора ТОВ "Концерн Електричні Машини" Мазуренка Олександра Васильовича, який міститься на договорі № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021.

23.05.2023 на електронну адресу суду перед підготовчим засіданням від позивача надійшло клопотання вих.№246 від 22.04.2023 про поновлення строку на долучення доказів по справі та долучення їх до матеріалів справи №905/503/22, позивач просить суд клопотання ТОВ «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно - енергетичного комплексу» про поновлення строку на подачу доказів - задовольнити повністю; поновити позивачу строк на долучення доказів з огляду на поважність причин пропуску строку на їх подачу; долучити до матеріалів справи №905/503/22 докази долучені до даного клопотання; врахувати долучені докази під час прийняття рішення у даній справі, а саме: висновок експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №15132/15133/23-33 складеного експертом КДНІСЕ Янкович Г.М. 19.05.2023, витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження №12023105070000108 від 18.01.2023, витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження №12022100070001963 від 26.09.2022.

Також, 23.05.2023 на електронну адресу суду перед підготовчим засіданням від позивача надійшли заперечення вих.№245 від 21.05.2023 щодо належності та допустимості наданих ТОВ «Енерготрейдинг» доказів по справі №905/503/22, та в яких позивач просить суд долучити до матеріалів справи дані заперечення щодо належності та допустимості наданих ТОВ «Енерготрейдинг» доказів по справі №905/503/22 та врахувати їх під час прийняття рішення у даній справі.

Ухвалою суду від 23.05.2023 задоволено клопотання позивача вих.№246 від 22.04.2023 про поновлення строку на долучення доказів по справі та долучення їх до матеріалів справи; поновлено позивачу строк для подання доказів, а саме висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №15132/15133/23-33 складеного експертом КДНІСЕ Янкович Г.М. 19.05.2023, витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №12023105070000108 від 18.01.2023, витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №12022100070001963 від 26.09.2022 та постановлено прийняти їх у якості доказів по справі; долучено до матеріалів справи заперечення позивача №245 від 21.05.2023 щодо належності та допустимості наданих ТОВ «Енерготрейдинг» доказів по справі №905/503/22 разом з доданими до заперечень письмовими доказами; відкладено підготовче засідання на 13.06.2023 о 12:00 год.

13.06.2023 до суду від позивача надійшло клопотання вих.№278 від 12.06.2023, у відповідності до якого позивач просить суд клопотання представника ТОВ «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» про поновлення строку на подачу доказів задовольнити повністю; поновити позивачу строк на долучення доказів з огляду на поважність причин пропуску строку на їх подачу; долучити до матеріалів справи №905/503/22: висновок експерта за результатом проведення судово-технічної експертизи документів №15132/15133/23-33 від 24.05.2023, складний експертом КДНІСЕ Янкович Г.М.; лист КНДІСЕ щодо направлення доопрацьованого висновку КНДІСЕ; врахувати долучені докази під час прийняття рішення у даній справі.

13.06.2023 до суду від відповідача надійшли пояснення №23/06-503/юр-36 від 13.06.2023, за змістом яких останній просить суд поновити строк на подання доказів - витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.05.2023 номер кримінального провадження №12023105060000229 та ухвали від 24.05.2023 Східного апеляційного господарського суду у справі №905/482/22; долучити до матеріалів справи №905/503/22 копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.05.2023 номер кримінального провадження №12023105060000229; долучити до матеріалів справи №905/503/22 копію ухвали від 24.05.2023 Східного апеляційного господарського суду у справі №905/482/22; у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» у справі №905/503/22 відмовити в повному обсязі.

13.06.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання №23/06-503/юр-37 від 13.06.2023, в якому відповідач просить суд у задоволенні клопотання позивача вих.№278 від 12.06.2023 про поновлення строку на долучення доказів по справі та долучення їх до матеріалів справи №905/503/22 - відмовити; клопотання позивача №278 від 12.06.2023 про поновлення строку на долучення доказів по справі та долучення їх до матеріалів справи №905/503/22, а саме висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів (доопрацьований) №15132/15133/23-33 від 24.05.2023, що проведений експертом КНДІСЕ Галиною Янкович щодо відтисків печаток ТОВ «Енерготрейдинг» - залишити без розгляду; про результати розгляду цього клопотання відповідача постановити відповідну ухвалу у справі №905/503/22.

Ухвалою суду від 13.06.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису директора ТОВ «Концерн Електричні Машини» Мазуренка Олександра Васильовича, який міститься на договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021; задоволено клопотання позивача вих.№278 від 12.06.2023 про поновлення строку на долучення доказів по справі та долучення їх до матеріалів справи; поновлено позивачу строк для подання доказів, а саме: висновку експерта за результатом проведення судово-технічної експертизи документів №15132/15133/23-33 від 24.05.2023, складений експертом КДНІСЕ Янкович Г.М.; лист КНДІСЕ щодо направлення доопрацьованого висновку КНДІСЕ та прийнято їх у якості доказів по справі; задоволено клопотання відповідача вих.№23/06/503/юр-36 від 13.06.2023 про поновлення строку на долучення доказів по справі та долучення їх до матеріалів справи; поновлено відповідачу строк для подання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.05.2023 номер кримінального провадження 12023105060000229; ухвали від 24.05.2023 Східного апеляційного господарського суду по справі №905/482/22 та прийнято їх у якості доказів по справі; провадження у справі №905/503/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг», м.Миколаївка, Донецька обл., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Електричні Машини», м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 2009695,59 грн - зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №905/482/22, №910/6269/22.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 апеляційне провадження у справі №905/503/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" закрито; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» задоволено; ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі №905/503/22 в частині зупинення провадження у справі - скасовано.

18.10.2023 від відповідача надійшла інформація про актуальні засоби зв'язку, в якій зокрема зазначено, що місцезнаходженням відповідача є м.Дніпро, пл.Героїв Майдану, буд.1, офіс 303, надано на підтвердження означеного виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань.

30.10.2023 матеріали справи №905/503/22 були повернуті до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою суду від 13.11.2023 поновлено провадження у справі №905/503/22; підготовче засідання призначено на 14.12.2023 об 11:00 год.; постановлено повідомити учасників справи про підготовче засідання призначене на 14.12.2023 об 11:00 год.

13.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.12.2023 про поновлення строку на подачу доказів та долучення їх до матеріалів справи, а саме: лист вих.№23/12-ззу/01 «щодо схвалення значного правочину - договору переведення боргу» (з додатками) датований 01.12.2023 та Протокол №ЗЗУ-23/12-12 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» датований 12.12.2023. За змістом означеного клопотання відповідачем зазначено, що виходячи із принципу аналогії права, достатнім та належним доказом волі (незгоди) кредитора на заміну боржника у зобов'язанні, що відповідає приписам статті 520 Цивільного кодексу України, є Протокол № ЗЗУ-23/12-12 від 12.12.2023 Загальних зборів учасників ТОВ "Енерготрейдинг", як кредитора, у якому зафіксовано рішення Загальних зборів учасників про незгоду на переведення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" в сумі 10638196,95 грн, який виник на підставі договору поставки вугільної продукції № 02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, на іншого боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Електричні Машини», за договором № 1607/1 про переведення боргу від 16 липня 2021 року.

13.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.12.2023 (аналогічне за змістом) про поновлення строку на подачу доказів та долучення їх до матеріалів справи.

13.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 13.12.2023 про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису директора ТОВ «Концерн Електричні Машини» Мазуренка Олександра Васильовича, який міститься на договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021.

14.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.12.2023 про призначення судово-технічної експертизи документів; запропоновані питання стосуються дійсності відтиску печатки ТОВ «Концерн Електричні Машини», що проставлені на договорах №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021.

14.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання б/н від 14.12.2023 про відкладення судового засідання або оголошення перерви по справі №905/503/22.

Суд зазначає, що з міркувань безпеки, у зв'язку з тим, що 14.12.2023 з 11:04 по 12:46 у Харківській області (а також по всій території України) було оголошено сигнал «Повітряної тривоги», підготовче засідання у справі №905/503/22 призначене на 14.12.2023 об 11:00 год. не відбулось.

Ухвалою суду від 14.12.2023 відкладено підготовче засідання на 11.01.2024 об 11:00год.

29.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення щодо клопотання ТОВ «Енерготрейдинг» про призначення експертизи по справі №905/503/22 за змістом якого останній просить суд відмовити в задоволенні клопотань про призначення судової почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів.

10.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання б/н від 09.01.2024 про відкладення розгляду справи у зв'язку зі зміною представника позивача та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

10.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання б/н від 10.01.2024 про поновлення строку на подачу доказів та долучення їх до матеріалів справи, а саме висновку експерта №24530 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за господарською справою №905/482/22, дата складання 19.12.2023, Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріус» Міністерства юстиції України.

10.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли пояснення б/н від 10.01.2024 на заперечення позивача від 29.12.2023 проти клопотання ТОВ «Енерготрейдинг» про призначення експертизи по справі №905/503/22, за змістом яких останній зазначає, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 не підписувався та не завірявся печаткою з боку ТОВ «Концерн Електричні Машини».

11.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли пояснення на клопотання позивача від 09.01.2024 про відкладення розгляду справи №905/503/22 за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.01.2024 задоволено клопотання відповідача б/н від 13.12.2023 про поновлення строку на подачу доказів та долучення їх до матеріалів справи; поновлено відповідачу строк для подання доказів, а саме: копії листа вих.№23/12-ззу/01 від 01.12.2023 «щодо схвалення значного правочину - договору переведення боргу (з додатками) та Протоколу №ЗЗУ-23/12-12 Загальних зборів учасників ТОВ «Енерготрейдинг» від 12.12.2023 та прийнято їх у якості доказів по справі; задоволено клопотання відповідача б/н від 10.01.2024 про поновлення строку на подачу доказів та долучення їх до матеріалів справи; поновлено відповідачу строк для подання доказів, а саме: копію висновку експерта №24530 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за господарської справою №905/482/22, дата складання 19.12.2023, Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України та прийнято його у якості доказу по справі; задоволено клопотання представника позивача б/н від 09.01.2023 про відкладення розгляду справи у зв'язку зі зміною представника позивача та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та відкладено підготовче засідання на 31.01.2024 об 11:00 год.

30.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 30.01.2024 про поновлення строку на подачу доказів та долучення їх до матеріалів справи.

31.01.2024 до канцелярії суду від ТОВ "Концерн Електричні Машини" надійшли письмові пояснення вих.№04 від 25.01.2024 щодо клопотань відповідача про призначення почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів, за змістом яких третя особа наголошує, що нею укладався договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, а тому підстави задовольняти клопотання відповідача та призначати експертизи по справі відсутні.

Ухвалою суду від 31.01.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача б/н від 13.12.2023 про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису директора ТОВ «Концерн Електричні Машини» Мазуренка Олександра Васильовича, який міститься на договорі № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 та клопотання відповідача б/н від 13.12.2023 про призначення судово-технічної експертизи документів, а саме оригіналів договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, які є в розпорядженні ТОВ «НВК «НОПЕК» та ТОВ «Концерн Електричні Машини» щодо відтисків печатки ТОВ «Концерн Електричні Машини»; задоволено клопотання відповідача б/н від 30.01.2024 про поновлення строку на подачу доказів та долучення їх до матеріалів справи; поновлено відповідачу строк для подання доказів, а саме: чинної редакції статуту ТОВ «Енерготрейдинг», Протоколу №1 Загальних зборів учасників ТОВ «Енерготрейдинг» від 19.02.2018, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2024 щодо ТОВ «Енерготрейдинг» та прийнято їх у якості доказів по справі; закрито підготовче провадження у справі №905/503/22; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 27.02.2024 об 11:00год.

01.02.2024 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 01.02.2024 про розподіл судових витрат за змістом якого останній просить суд: прийняти до відома, що докази понесених ТОВ «Енерготрейдинг» судових витрат у зв'язку з розглядом справи №905/503/22 будуть надані суду після ухвалення судового рішення у справі, у встановлений ГПК України термін; вирішити питання розподілу судових витрат, поклавши їх на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

27.02.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання б/н від 26.02.2024 про долучення до матеріалів справи №905/503/22 Постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №905/482/22, за змістом якого останній просить суд поновити строк на подання доказу у справі №905/482/22 та долучити до матеріалів справи №905/503/22 копію Постанови Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №905/482/22 та прийняти до уваги названий доказ при розгляді справи по суті.

Відповідно до ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.1 ст.113, ч.ч.1, 2 ст.114 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію (частина п'ята статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст Постанови Східного апеляційного господарського суду у справі №905/482/22 від 07.02.2024 складено 19.02.2024, отже разом з відзивом на позовну заяву в межах підготовчого провадження відповідач не міг подати означений документ, тому суд визнає причини пропуску відповідачем процесуального строку на подання доказів поважними, та вважає за необхідне поновити відповідачу пропущений процесуальний строк для подання доказів та долучити Постанову Східного апеляційного господарського суду у справі №905/482/22 від 07.02.2024 до матеріалів справи.

В судове засідання 27.02.2024 в режимі відеоконференції з'явилась представник позивача, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 27.02.2024 в режимі відеоконференції з'явились представники відповідача та керівник відповідача, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Інші учасники в судове засідання 27.02.2024 не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 і набула чинності в Україні 11.09.1997.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує «процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), §103).

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.

На підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану.

У зв'язку із введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження голови суду, доступ до приміщення суду був тимчасово обмежений, а наразі запроваджено роботу суду в змішаному режимі (в приміщенні суду та дистанційно).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.

06.11.2020 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" (постачальник) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" (покупець) укладено договір №06/11-1ЕТ на постачання вугільної продукції (договір).

Згідно п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність покупця вугільну продукцію (вугілля) в строки, в кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та ціні, погодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях до нього.

В п.1.2 договору зазначено, що покупець приймає вугілля, що поставляється, оплачує його вартість відповідно до умов цього договору.

Згідно п.2.1 договору вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року з урахуванням умов, положень та застережень, передбачених у цьому договорі, за реквізитами покупця або вантажоотримувача, вказаними у цьому договорі.

У відповідності до п.2.1.1 договору сторони узгоджують, що у додаткових угодах до договору можуть бути узгоджені інші умови поставки вугілля. Сторони обумовлюють, що у разі узгодження сторонами по договору інших умов поставки вугілля, витрати по доставці вугілля у будь-яке узгоджене сторонами місце поставки відшкодовується постачальнику покупцем.

Пунктом 2.1.4 договору сторони обумовлюють, що під датою відвантаження розуміється дата, вказана у відбитку штампа залізничної станції відправлення на залізничній накладній (квитанції), що свідчить про приймання вантажу до перевезення.

У пункті 2.2 договору сторони зазначають, що вантажоотримувачем за цим договором є: найменування: СО ПАТ "Донбасенерго" Слов'янська ТЕС; адреса: 84181, Донец ка обл., м.Миколаївка; код вантажоотримувача (для залізничних перевезень): 4711; станція вантажоодержувача (призначення, для залізничних перевезень): "Електрична" Донецької залізниці; код станції: 490602.

Відповідно до п.2.6 договору постачальник зобов'язаний на кожну партію вугілля надавати покупцю наступні документи:

На протязі 7 календарних днів з дати відвантаження вугілля: копії залізничних накладних завірені вантажовідправником; оригінали посвідчення про якість (2 екз.);

На протязі 7 календарних днів з дати складання акту звірення за кількістю та якістю:

підписані зі свого боку акти приймання-передачі вугілля (корегувальні акти), що складені на дату підписання акту звірення за кількістю та якістю; акти звірення за кількістю та якістю підписані зі свого боку; рахунок-фактуру (корегувальний рахунок) на поставлене вугілля, який повинен містити найменування вантажовідправника і вантажоодержувача.

Податкову накладну, складену в електронній форму відповідно до ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно з п.2.7 договору в підтвердження поставки, одночасно з прибуттям кожної партії вугілля, постачальник або вантажовідправник через вантажоперевізника надає покупцю (вантажоотримувачу) залізничні накладні, а також не пізніше 24 годин з моменту завершення відбору проб надсилає вантажоотримувачу швидкодіючими електронними засобами зв'язку (ел. адреса: СО ПАТ «ДЕ» Слов'янська ТЕС - sltes-oto-ing@de.com.ua, факс: 0626243068, 0626249614), копії посвідчень про якість (реєстр посвідчень), з обов'язковим підтвердженням отримання відповідно до вимог п.6.5 ДСТУ 4083:2012.

Відповідно до п.2.10 договору вугілля вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту прибуття його на станцію призначення, про що свідчить відбиток штемпеля цієї станції на залізничній накладній. Усі ризики втрати або пошкодження вугілля (або його частини) переходять від постачальника до покупця з моменту розкредитування його на станції призначення про що свідчать належним чином оформлені документи. Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання та скріплення печатками обома сторонами договору відповідних актів приймання-передачі вугільної продукції. На підставі даних кількості та якості вугілля, що зазначені в актах звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції, складених згідно п.4.16 договору, постачальник складає, підписує зі свого боку та надає покупцю два примірника акту приймання-передачі вугільної продукції. Акт приймання-передачі вугільної продукції підписується між уповноваженими представниками сторін за місцезнаходженням однієї із сторін та повинен містити наступні данні: найменування вантажоотримувача, кількість та вартість вугілля.

За змістом п.3.1.1 договору сторони узгоджують, що постачальник зобов'язаний здійснити поставку вугілля у кількості, що визначена в цьому договорі та/або у відповідній специфікації до нього.

Постачальник поставляє покупцю вугілля зазначене у специфікаціях до цього Договору - (вугілля кам'яне для пиловидного спалювання на ТЕС) (п. 3.1.2 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що приймання вугілля за кількістю та якістю здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 та від 25.04.1966 №П-7 (з подальшими змінами і доповненнями), ГОСТ 1137-64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству», ДСТУ 4083:2012 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування», ГТР 34.09.110-2003 «Вхідний контроль палива та ТЕС та організація претензійної роботи», ГНД 34.09.101-2003 «Методичні вказівки з обліку палива на електростанціях», «Правила перевезення вантажів у вагонах відкритого типу», затверджених наказом Міністерства транспорту України №644, «Статутом залізниць України», затвердженим постановою КМУ від 06.04.1998 №457 та іншими нормативними документами України, прийнятими на зміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору.

Пунктом 4.16 договору передбачено, шо результати приймання вугілля за кількістю та якістю оформлюються актом звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції та актом приймання-передачі вугільної продукції.

За умовами п.4.17 договору сторони узгоджують, що фактична кількість та якість вугілля, що надійшло від постачальника та прийнято покупцем, відображається в акті звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції; фактична кількість вугілля, що надійшло від постачальника та прийнято покупцем, відображається в акті приймання-передачі вугільної продукції.

Сторони узгоджують, що підставою для оформлення та підписання актів звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції та актів приймання-передачі вугільної продукції є дані про кількісні та якісні показники вугілля, що визначені відповідно до розділу 4 цього договору (п.4.17.1 договору).

У відповідності до п.4.17.2 договору сторони дійшли згоди, що за результатами приймання вугілля за кількістю та якістю, що проведена відповідно до умов цього договору, але в будь-якому випадку не пізніше 5 діб після дати надходження вугілля (його частини) вантажоотримувачу (передачі вантажоперевізником вугілля вантажоотримувачу (про що свідчить дата, вказана у відбитку штампа залізничної станції призначення «Укрзалізниці» на залізничній накладній)), покупець зобов'язаний надати постачальнику підписаний зі свого боку, а також письмово узгоджений (підписаний та засвідчений печаткою) вантажоотримувачем акт звіряння за кількістю вугільної продукції.

Сторони узгоджують, що постачальник зобов'язаний підписати отримані від покупця акти звіряння вугілля по кількості та якості, скласти на їх основі відповідні акти приймання-передачі вугілля за договором, розрахунок знижок/надбавок його ціни, які разом з актами звіряння вугілля по кількості та якості направити покупцеві для підписання протягом 3 робочих днів з дати надходження актів звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції, після чого покупець у той же термін має повернути один підписаний акт постачальнику. У будь-якому разі акти приймання-передачі вугільної продукції повинні бути підписані сторонами не пізніше ніж 10-го числа місяця наступного за місяцем надходження вагонів. Якщо акт приймання-передачі не підписаний однією зі сторін протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання та не надано мотивовано відмову від підписання, то буде вважатися автоматично підписаним з дати, зазначеної у цьому акті (п.4.17.3 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що ціна вугілля за одиницю і по позиціях вказана в специфікаціях. Ціна вугілля приймається на умовах, викладених в специфікаціях.

Покупець оплачує постачальнику вартість вугілля в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі вугілля, але не раніше підписання акту звіряння по кількості та якості та отримання покупцем документів згідно п.2.6 договору (пункт 5.4 договору).

Відповідно до п.5.5 договору звірка розрахунків здійснюється сторонами до 10 числа місця, наступного за звітним, що оформлюється відповідним актом.

Згідно з п.6.1 договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору.

Умовами п.8.4 договору передбачено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та/або обов'язки (або їх частину) за цим договором будь-якій іншій особі без попередньої письмової згоди іншої сторони.

Відповідно до п.9.1. договору строк дії договору встановлюється з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов'язань.

Договір підписаний повноважними представниками сторін без зауважень та скріплений печатками.

30.12.2020 сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору на постачання вугільної продукції №06/11-1ЕТ від 06.11.2020, в якій сторони дійшли згоди про внесення змін в пункт 9.1 договору, а саме: "Строк дії договору встановлюється з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов'язань". Інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.

Додаткова угода підписана повноважними представниками сторін без зауважень та скріплена печатками.

В рамках договору на постачання вугільної продукції №06/11-1ЕТ від 06.11.2020 сторонами підписано специфікацію №1 від 06.11.2020, згідно з п.1 якої постачальник надає покупцю вугілля, якість якого повинна відповідати наступним вимогам: вугілля кам'яне марки Г(Г1) 0-100мм (код УКТЗЕД - 2701), Ad% в межах 18,0-30,0, Wtr% в межах 0-12,0, Vdaf% в межах 37,0-42,0, Т3

Згідно з п.4 специфікації №1 від 06.11.2020 вантажоодержувач: СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янська ТЕС, код вантажоотримувача: 4711, станція призначення: Електрична, Донецька ЖД, код станції призначення: 490602, поштова адреса одержувача: 84181, Донецька обл., м.Миколаївка.

Відповідно до п.5 специфікації №1 від 06.11.2020 базис поставки: DDP - станція призначення (ІНКОТЕРМС 2010). Вантажовідправник: ТОВ «ЦЗФ «Селидівська», код відправника 5575, залізнична станція Новогродівка Донецька ЖД, код станції 482201. Адреса: 85400, м.Селидове, Донецька обл., вул.Миру, 34.

Строк відвантаження вугілля: листопад-грудень 2020 року, строк постачання: листопад-грудень 2020 року (п.6 специфікації №1 від 06.11.2020).

Ціна однієї тони вугілля кам'яне марки Г(Г1) 0-100мм становить: 1400,00грн без ПДВ, сума ПДВ 280,00грн, всього разом з ПДВ 1680,00грн (п.7 специфікації №1 від 06.11.2020).

Постачається вугілля кам'яне марки Г(Г1) 0-100мм в кількості: 6200 тн. (+/-) 5% на суму 8680000,00грн без ПДВ, сума ПДВ 1736000,00грн, всього разом з ПДВ 10416000,00грн (п.8 специфікації №1 від 06.11.2020).

Усі витрати по доставці вугільної продукції до вантажоотримувача несе та сплачує покупець (п.9 специфікації №1 від 06.11.2020).

09.12.2020 в рамках договору на постачання вугільної продукції №06/11-1ЕТ від 06.11.2020 сторонами підписано специфікацію №2, згідно з п.1 якої постачальник надає покупцю вугілля, якість якого повинна відповідати наступним вимогам: вугілля кам'яне марки Г(Г1)Р 0-200мм (код УКТЗЕД - 2701), Ad% в межах 18,0-40,0, Wtr% в межах 0-12,0, Vdaf% в межах 37,0-42,0, Т3

Згідно з п.4 специфікації №2 від 09.12.2020 вантажоодержувач: СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янська ТЕС, код вантажоотримувача: 4711, станція призначення: Електрична, Донецька ЖД, код станції призначення: 490602, поштова адреса одержувача: 84181, Донецька обл., м.Миколаївка.

Відповідно до п.5 специфікації №2 від 09.12.2020 базис поставки: DDP - станція призначення (ІНКОТЕРМС 2010). Вантажовідправник: ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська»: 85300, Донецька обл., м.Покровськ, вул.Центральна, 149, код вантажовідправника 1300, станція відправлення: Гродівка Донецької залізниці, код станції 482108.

Строк відвантаження вугілля: грудень 2020 року, строк постачання: грудень 2020 року (п.6 специфікації №2 від 09.12.2020).

Ціна однієї тони вугілля кам'яне марки Г(Г1)Р 0-200мм становить: 864,00грн без ПДВ, сума ПДВ 172,80грн, всього разом з ПДВ 1036,80грн (п.7 специфікації №2 від 09.12.2020).

Постачається вугілля кам'яне марки Г(Г1)Р 0-200мм в кількості: 2800 тн. (+/-) 5% на суму 2419200,00грн без ПДВ, сума ПДВ 483840,00грн, всього разом з ПДВ 2903040,00грн (п.8 специфікації №2 від 09.12.2020).

Усі витрати по доставці вугільної продукції до вантажоотримувача несе та сплачує покупець (п.9 специфікації №2 від 09.12.2020).

Специфікації до договору підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.

На виконання умов договору №06/11-1ЕТ від 06.11.2020 позивач поставив відповідачу вугілля кам'яне у кількості 4019,55 т на загальну суму 5703456,54 грн, що підтверджується наступними актами прийому-передачі партії вугілля:

- №1 від 19.11.2020 у кількості 939,61 т на суму 1752342,59грн з ПДВ;

- №2 від 30.11.2020 у кількості 271,94 т на суму 496925,75грн з ПДВ;

- №3 від 09.12.2020 у кількості 2808,00 т на суму 3454188,20грн з ПДВ.

Вказані акти прийому-передачі партії вугілля підписані представниками позивача та відповідача без заперечень та скріплені печатками підприємств, містять посилання на договір №06/11-1ЕТ від 06.11.2020.

Також до матеріалів справи додано акти звіряння за кількістю та якістю вугілля: від 19.11.2020 (кількість вугілля кам'яного 939,61т); від 30.11.2020 (кількість вугілля кам'яного 271,94т); від 09.12.2020 (кількість вугілля кам'яного 2808,00т). Акти звіряння за кількістю та якістю вугілля підписані сторонами без заперечень.

Крім того, до матеріалів справи додані залізничні накладні, зокрема: №51652618 від 12.11.2020, №51652600 від 12.11.2020, №51652584 від 12.11.2020, №51653178 від 12.11.2020, №51795797 від 20.11.2020, №51987139 від 01.12.2020, №51990141 від 02.12.2020, №51992121 від 02.12.2020, №51997542 від 02.12.2020.

В матеріалах справи наявні посвідчення про якість вугілля кам'яного №445 від 12.11.2020, №454 від 20.11.2020, №915 від 02.12.2020, №916 від 02.12.2020.

Факт поставки вугілля кам'яного у кількості 4019,55т на загальну суму 5703456,54грн відповідач не заперечує.

В матеріалах справи наявні рахунки на оплату поставленого вугілля в рамках договору №06/11-1ЕТ від 06.11.2020: №158 від 19.11.2020 на суму 1752342,59грн, №163 від 30.11.2020 на суму 496925,75грн, №164 від 09.12.2020 на суму 1748044,80грн, №165 від 09.12.2020 на суму 1706143,40грн. Всього на суму 5703456,54грн.

Згідно з платіжним дорученням №2169 від 16.12.2020 відповідач перерахував на рахунок позивача 500000,00грн оплати за вугільну продукцію згідно з договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020.

Згідно з платіжним дорученням №2261 від 12.01.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 1000000,00грн оплати за вугільну продукцію згідно з договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020.

Згідно з платіжним дорученням №2286 від 16.01.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 1000000,00грн оплати за вугільну продукцію згідно з договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020.

Згідно з платіжним дорученням №354 від 26.05.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 100000,00грн оплати за вугільну продукцію згідно з договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020.

Згідно з платіжним дорученням №359 від 27.05.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 123000,00грн оплати за вугільну продукцію згідно з договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020.

Згідно з платіжним дорученням №371 від 02.06.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 100000,00грн оплати за вугільну продукцію згідно з договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020.

Згідно з платіжним дорученням №396 від 09.06.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 300000,00грн оплати за вугільну продукцію згідно з договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020.

Згідно з платіжним дорученням №406 від 11.06.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 200000,00грн оплати за вугільну продукцію згідно з договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020.

Згідно з платіжним дорученням №443 від 17.06.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 150000,00грн оплати за вугільну продукцію згідно з договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020.

Згідно з платіжним дорученням №449 від 18.06.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 200000,00грн оплати за вугільну продукцію згідно з договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020.

Згідно з платіжним дорученням №692 від 27.09.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 500000,00грн оплати за вугільну продукцію згідно з договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020.

Всього відповідачем здійснено часткову оплату за вугільну продукцію згідно з договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020 на загальну суму 4173000,00грн. Позивач наполягає, що несплаченою залишилась сума боргу в розмірі 1530456,54грн.

Позивачем до матеріалів справи додано акт звіряння взаємних розрахунків за період: 19.11.2020 - 02.06.2022 між ТОВ «НВК «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» і ТОВ «Енерготрейдинг» за договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020, згідно з яким на 02.06.2022 заборгованість на користь ТОВ «НВК «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» становить 1530458,54грн. Акт підписаний тільки з боку позивача.

У відзиві на позовну заяву відповідач щодо розміру заявлених позовних вимог, а саме 1530456,54грн суми основного боргу по договору №06/11-1ЕТ пояснив, що за ініціативою та рішенням ТОВ «Енерготрейдинг» у порядку, передбаченому ст.601 Цивільного кодексу України та ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України, заявою №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «НВК «НОПЕК» на загальну суму 8133802,17грн.

Згідно з доданої до матеріалів справи заяви №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог, керуючись ст.601 Цивільного кодексу України та ст.ст.202, 203 Господарського кодексу України, ТОВ "Енерготрейдинг" прийняло рішення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 8133802,17грн, шляхом направлення даної заяви, у тому числі:

- ТОВ "Енерготрейдинг" (боржник) зараховує ТОВ "НВК "НОПЕК" (кредитор) грошове зобов'язання по договору №06/10-1ЕТ на постачання вугільної продукції від 06.10.2020 у сумі 6603345,63 грн;

- ТОВ "Енерготрейдинг" (боржник) зараховує ТОВ "НВК "НОПЕК" (кредитор) грошове зобов'язання по договору №06/11-1ЕТ на постачання вугільної продукції від 06.11.2020 у сумі 1530456,54 грн;

- ТОВ "Енерготрейдинг" (кредитор) зараховує ТОВ "НВК "НОПЕК" (боржник) грошове зобов'язання по договору №02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від 02.11.2020 у сумі 8133802,17 грн.

Таким чином, з моменту (дати) направлення цієї заяви зустрічні однорідні вимоги (грошові зобов'язання) ТОВ "Енерготрейдинг" та ТОВ «НВК «НОПЕК» в сумі 8133802,17грн є припиненими, а саме:

-1- грошове зобов'язання ТОВ "Енерготрейдинг" перед ТОВ «НВК «НОПЕК» у розмірі 8133802,17грн виконано (припинено) у повному обсязі, у тому числі:

- грошове зобов'язання ТОВ "Енерготрейдинг" перед ТОВ «НВК «НОПЕК» по договору №06/10-1ЕТ на постачання вугільної продукції від 06 жовтня 2020 року виконано (припинено) у повному обсязі у сумі 6603345,63грн;

- грошове зобов'язання ТОВ "Енерготрейдинг" перед ТОВ «НВК «НОПЕК» по договору №06/11-1ЕТ на постачання вугільної продукції від 06 листопада 2020 року виконано (припинено) у повному обсязі у сумі 1530456,54грн.

-2- грошове зобов'язання ТОВ «НВК «НОПЕК» перед ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ» по договору №02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від 02 листопада 2020 року виконано (припинено) частково у розмірі 8133802,17грн. Залишок невиконаного грошового зобов'язання TOB «НВК «НОПЕК» перед ТОВ "Енерготрейдинг" по договору № 02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від 02 листопада 2020 року становить 1504394,78грн (9638196,95грн - 8133802,17грн).

Заява підписана директором ТОВ «Енерготрейдинг» Д.Зоріним та скріплена печаткою.

Заява №22/07-07 від 07.07.2022 направлена позивачу на його юридичну адресу, а також на адресу представника позивача Кошалковської Н.В, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 07.07.2022, фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 07.07.2022, накладною АТ "Укрпошта" №0315078125331 від 07.07.2022, описом вкладення у цінний лист від 07.07.2022, фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 07.07.2022, накладною АТ "Укрпошта" №0315078125323 від 07.07.2022.

Крім того, вказана заява була направлена електронною поштою на електронну адресу позивача npk-notek@ukr.net, про що свідчить скріншот з поштової скриньки відповідача.

28.07.2022 позивач направив відповідачу заперечення №28/07/2022 на заяву №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог, в яких зазначено, що ТОВ «НВК «НОПЕК» заперечує в повному обсязі вимоги заяви №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 8133802,17грн, яка містить посилання на ст.601 Цивільного кодексу України та ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України, оскільки в даному випадку їх застосування не можливе. ТОВ "НВК "НОПЕК" з моменту укладання договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу не є боржником перед ТОВ "Енерготрейдинг", а тому немає підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог згідно чинного законодавства України.

В якості доказів направлення на адресу відповідача заперечень позивачем надано копію опису вкладення у цінний лист від 28.07.2022 та накладної АТ "Укрпошта" №0100104941510 від 28.07.2022.

До матеріалів справи позивачем та третьою особою надані копії договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021.

Сторонами договору № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 (договір про переведення боргу) є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" (первісний боржник), Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" (кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини" (новий боржник).

Згідно з п.1 договору про переведення боргу цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, укладеного між первісним боржником та кредитором, згідно умов якого кредитор відвантажив товар на суму 10638196,95грн на користь первісного боржника.

Відповідно до п.2 договору про переведення боргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу", як первісний боржник, переводить на нового боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", борг (грошове зобов'язання) у розмірі 10638196,95 грн, що виник на підставі договору поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020.

За умовами п.3 договору про переведення боргу з моменту підписання договору обов'язок сплати заборгованості та виконання інших зобов'язань до кредитора за договором поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020 в сумі 10638196,95грн виникає виключно у Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", а у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" вважаються погашеними.

Згідно з п.4 договору про переведення боргу кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Сторони зобов'язуються забезпечити електронний документообіг в частині адміністрування податку на додану вартість та підтверджують наявність комплектів електронного цифрового підпису. Кредитор зобов'язується зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до неї) відповідно до порядку та строку, визначених законодавством (п. 6 договору про переведення боргу).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.8 договору про переведення боргу).

У судових засіданнях представники та керівник відповідача неодноразово наголошували на тому, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" договір №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу не укладався, директором відповідача Зоріним Д.В. не підписувався. Наполягали на огляді оригіналу документу в судовому засіданні. Судом було задоволено клопотання відповідача та витребувано у позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТОВ "Концерн Електричні Машини" оригінал договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу.

Суд у підготовчому засіданні 02.05.2023 оглянув оригінали договору №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу, що були надані для огляду позивачем та третьою особою.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини" у поясненнях по справі №905/503/22 повідомлено, що між ТОВ «Енерготрейдинг», ТОВ «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» та ТОВ «Концерн Електричні Машини» укладено договір №1607/1 про переведення боргу від 17.07.2021. Під час укладання вищевказаного договору ніяких заперечень зі сторони ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» не надходило. ТОВ «Концерн Електричні Машини» отримало поштовим засобом зв'язку договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 в 3-х екземплярах, підписаних з боку ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу». Після підписання зі свого боку, ТОВ «Концерн Електричні Машини» відправило поштовим засобом зв'язку договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 на вказані в вищевказаному договорі адреси ТОВ «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» та ТОВ «Енерготрейдинг».

Позивач надав в матеріали справи копію висновку експертів за №30971/30972/22-3 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ "НВК "НОПЕК" Шаповалова Є.О. у господарських справах №910/8291/22, №910/6269/22, №910/6720/22, №910/5887/22, №905/482/22, №905/503/22, №905/791/22, у відповідності до якого підписи у графі директор ТОВ "Енерготрейдинг", зокрема, у договорі про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021 виконано Зоріним Д.В., що є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг", а також копію висновку судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатом проведення судово-технічної експертизи документів №7725-7732/23-33 від 27.03.2023, в якому зокрема зазначено, що відтиск печатки від імені ТОВ «Енерготрейдинг» у договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 у графі «ТОВ «Енерготрейдинг» нанесений за допомогою кліше печатки. Відтиск печатки від імені ТОВ «Енерготрейдинг» у договорі № 1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 у графі «ТОВ «Енерготрейдинг» нанесений печаткою ТОВ «Енерготрейдинг».

Одночасно, позивачем до матеріалів справи надано копію висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №10326/23-33 від 05.04.2023 складеного експертом КДНІСЕ Янкович Г.М. у якому вказано, що відтиски печатки від імені ТОВ «Енерготрейдинг» на восьми аркушах Договору №02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від 02.11.2020 нанесені за допомогою кліше печатки та нанесені однією і тією ж печаткою, що відповідає вільним зразкам відтисків печатки які містяться у наданих для порівняльного дослідження документах.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копії висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №15132/15133/23-33 складеного експертом КДНІСЕ Янкович Г.М. 19.05.2023 та висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів (доопрацьований) №15132/15133/23-33 від 24.05.2023, відповідно до якого відтиски печатки від імені ТОВ "Енерготрейдинг" у графі «ТОВ «Енерготрейдинг» в досліджуваних документах нанесені за допомогою чотирьох різних кліше печаток.

Поряд з цим, позивачем у підтвердження втрати простого векселя серії АА 2856611, який не міг бути підписаний генеральним директором ТОВ «НОПЕК» на суму 1000000,00грн, до матеріалів справи надано копію висновку експерта №83/22 від 25.11.2022, складений експертом ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Людмилою Фраймович.

Відповідачем до матеріалів справи додана копія рецензії на висновок експертів №30971/30972/22-32 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, складеної 13.03.2023 кандидатом юридичних наук, експертом вищого класу Бондар М.Є., згідно з якою судова почеркознавча експертиза, за результатами якої складено висновок експертів №30971/30972/22-3 від 20.12.2022, проведена неповно та не об'єктивно, з недотриманням методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи, тому зроблений в результаті дослідження категоричний позитивний висновок щодо справжності досліджуваних підписів є необґрунтованим та викликає сумнів у його правильності.

Також, відповідачем до матеріалів справи надано копію висновку експерта № 2-14/04 ТОВ «Український центр судових експертиз», складений 14 квітня 2023 року, за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора ТОВ «Енерготрейдинг» Зоріна Д.В. за вих.№17/03-2023/юр-1 від 17.03.2023. У цьому висновку встановлено: «Підпис від імені Шаповалова Євгена Олександровича, що міститься у графі «Генеральний директор», нижче реквізитів покупця ТОВ «НВК «НОПЕК» у Додатковій угоді № 2 до Договору поставки вугільної продукції № 02/11-1-НОПЕК від 02 листопада 2020 року, укладеній між ТОВ «Енерготрейдинг», в особі директора Зоріна Д.В. та ТОВ «НВК «НОПЕК», в особі генерального директора Шаповалова Є.О., датованій 16 липня 2021 роком; підпис від імені Шаповалова Євгена Олександровича, що міститься у графі: «Підпис і точна адреса векселедавця ідентифікаційний номер (код)», навпроти рукописного запису: «Генеральний директор» у Простому векселі ТОВ «Енерготрейдинг», серія АА 2856611 на суму: один мільйон гривень 00 коп. від 19 липня 2021 року; підпис від імені Шаповалова Євгена Олександровича , що міститься у графі: «Генеральний директор» нижче реквізитів векселедавця ТОВ «НВК «НОПЕК» в Акті прийому-передачі векселя №1, згідно Договору поставки вугільної продукції № 02/11-1-НОПЕКвід 02 листопада 2020року, датованому 19 липня 2021 роком та підпис від імені Шаповалова Євгена Олександровича , електрографічне зображення якого міститься у графі: «Генеральний директор» в електрофотокопії Договору № 1607/1 про переведення боргу, укладеного між ТОВ «Енерготрейдинг», в особі директора Зоріна Д.В., ТОВ «НВК «НОПЕК», в особі генерального директора Шаповалова Є.О. та ТОВ "Концерн Електричні Машини", в особі директора Мазуренка О.В. від 16 липня 2021 року, виконані однією особою».

ТОВ «Енерготрейдинг» надано копію Висновку експерта №1-28/04 ТОВ «Український центр судових експертиз», що складений 28.04.2023, за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора TOB «Енерготрейдинг» Зоріна Д.В. У цьому висновку встановлено: «Підписи від імені Мазуренка Олександра Васильовича, зображення яких містяться: у графі «ТОВ «Концерн Електричні Машини» у технічній копії договору про переведення боргу № 1607/1 від 16.07.2021, укладеного від імені ТОВ «Енерготрейдинг», ТОВ «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» та ТОВ «Концерн Електричні Машини», на кожному аркуші якої містяться зображення відтиску штампу «КОПІЯ ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ ГЕНЕРАЛ. ДИРЕКТОР Є.О. ШАПОВАЛОВ», а також відтиску печатки від імені ТОВ «НВК «НОПЕК» та рукописного запису « 18.10.2022» поряд із зображенням відтиску зазначеного штампу (згідно заяви ініціатора експертизи, документ наданий ТОВ «НВК «НОПЕК» для долучення до матеріалів справи № 905/482/22), у графі «ТОВ «Концерн Електричні Машини» у технічній копії договору про переведення боргу № 1607/1 від 16.07.2021, укладеного від імені ТОВ «Енерготрейдинг», ТОВ «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» та ТОВ «Концерн Електричні Машини», на кожному аркуші якої містяться зображення відтиску штампу «КОПІЯ ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ ГЕНЕРАЛ. ДИРЕКТОР Є.О. ШАПОВАЛОВ», а також відтиску печатки від імені ТОВ «НВК «НОПЕК» та рукописного запису « 30.08.22» нижче зображення зазначеного штампу (згідно заяви ініціатора експертизи, документ наданий ТОВ «НВК «НОПЕК» для долучення до матеріалів справи № 910/6269/22), у графі «ТОВ «Концерн Електричні Машини» у технічній копії договору про переведення боргу № 1607/1 від 16.07.2021, укладеного від імені ТОВ «Енерготрейдинг», ТОВ «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» та ТОВ «Концерн Електричні Машини», на другому аркуші якої у нижній частині містяться зображення друкованого тексту та друкованих записів « 28 грудня 2022 року я, Кияниця Л.В. , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, засвідчую вірність цієї копії з оригіналу документа; в останньому підчисток, дописок, закреслених слів, незастережених виправлень або інших особливостей не виявлено. Зареєстровано в реєстрі за №» та рукописного цифрового запису « 153» (згідно заяви ініціатора експертизи, документ наданий ТОВ «Концерн Електричні Машини» для долучення до матеріалів справи № 905/482/22), у графі ТОВ «Концерн Електричні Машини» технічна копія договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021, укладеного від імені ТОВ «Енерготрейдинг», ТОВ «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» та ТОВ «Концерн Електричні Машини», у нижній частині кожного аркуша якої спостерігається зображення друкованого запису «Згідно з оригіналом, Адвокат Ліпінський Є.В., підписано КЕП адвоката 25 січ. 2023 р.» (згідно заяви ініціатора експертизи, документ наданий ТОВ «НВК «НОПЕК» для долучення до матеріалів справи №910/6269/22) виконані трьома різними особами». Висновок підписаний експертом Сукмановою Тетяною.

У матеріалах справи наявні копії витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №12023105070000108 віл 18.01.2023 та витягу ЄРДР щодо кримінального провадження №12022100070001963 від 26.09.2022 щодо підписання простого векселю №1 від 19.07.2021 невстановленою особою та заволодіння ТОВ «Енерготрейдинг» товаро-матеріальними цінностями ТОВ «НВК «НОПЕК» на загальну суму 8133802,17 грн відповідно.

Також відповідачем надано до матеріалів справи копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.05.2023 номер кримінального провадження №12023105060000229 щодо використання завідомо підробленого документу, а саме простого векселя серії АА 2856611 уповноваженими службовими особами ТОВ «НВК «НОПЕК».

Матеріали справи містять лист відповідача вих.№23/12-ззу/01 «щодо схвалення значного правочину - договору переведення боргу» (з додатками) датований 01.12.2023 та Протокол №ЗЗУ-23/12-12 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» від 12.12.2023 за змістом якого загальними зборами ТОВ «Енерготрейдинг» вирішено не погоджувати та не схвалювати значний правочин договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021; не надавати згоду від товариства, як кредитора, на переведення боргу за договором №1607/1 від 16.07.2021, а також чинну редакцію статуту ТОВ «Енерготрейдинг», Протокол №1 Загальних зборів учасників ТОВ «Енерготрейдинг» від 19.02.2018, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2024 щодо ТОВ «Енерготрейдинг».

Відповідачем на підтвердження того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" договір №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу директором відповідача Зоріним Д.В. не підписувався, надано до матеріалів справи копію висновку експерта №24530 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за господарської справою №905/482/22, дата складання 19.12.2023, Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України, згідно змісту якого встановлено, що підпис від імені Зоріна Д.В. в договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, розташований в графі «ТОВ «Енерготрейдинг»», в рядку «Директор Зорін Д.В.», - виконано не Зоріним Дмитром Володимировичем, а іншою особою.

У зв'язку з несплатою відповідачем за відвантажений товар в повному обсязі позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг", м.Миколаївка, Донецька обл. про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 2009695,59грн, що складаються з 1530456,54грн - основної суми боргу, 386154,21 грн - інфляційних збитків, 93084,84 грн - 3% річних.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов наступного.

Договір №06/11-1ЕТ від 06.11.2020 укладений між позивачем та відповідачем є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору №06/11-1ЕТ від 06.11.2020 позивач поставив відповідачу вугілля кам'яне у кількості 4019,55 т на загальну суму 5703456,54грн, що підтверджується зокрема актами прийому-передачі товару:

- №1 від 19.11.2020 у кількості 939,61 т на суму 1752342,59грн з ПДВ;

- №2 від 30.11.2020 у кількості 271,94 т на суму 496925,75грн з ПДВ;

- №3 від 09.12.2020 у кількості 2808,00 т на суму 3454188,20грн з ПДВ.

Вказані акти прийому-передачі товару підписані представниками позивача та відповідача без заперечень та скріплені печатками підприємств, містять посилання на договір №06/11-1ЕТ від 06.11.2020.

Акти звіряння за кількістю та якістю вугілля також підписані сторонами без заперечень.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Покупець оплачує постачальнику вартість вугілля в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі вугілля, але не раніше підписання акту звіряння по кількості та якості та отримання покупцем документів згідно п.2.6 договору (пункт 5.4 договору).

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач, як постачальник, не виконав належним чином умови договору №06/11-1ЕТ від 06.11.2020, а саме п.2.6 щодо надання документів ТОВ «Енерготрейдинг», як покупцю: не направив документи поштою або передав повноважній особі відповідача «з рук в руки» під розпис, тобто усі події, необхідні для виникнення зобов'язань ТОВ «Енерготрейдинг» по оплаті поставленого по договору №06-11-1ЕТ вугілля, на теперішній час не відбулися, відповідно, у відповідача відсутні підстави та не виникли зобов'язання щодо здійснення оплати по договору.

Позивач у відповіді на відзив наполягає, що їм в повному обсязі виконано всі умови пункту 2.6. договору та надано ТОВ «Енерготрейдинг» всі документи, які передбачені вищевказаним пунктом договору, та які надані в якості доказів до позовної заяви.

Відповідно до п.2.6 договору постачальник зобов'язаний на кожну партію вугілля надавати покупцю наступні документи:

На протязі 7 календарних днів з дати відвантаження вугілля:

- копії залізничних накладних завірені вантажовідправником;

- оригінали посвідчення про якість (2 екз.);

На протязі 7 календарних днів з дати складання акту звірення за кількістю та якістю:

- підписані зі свого боку акти приймання-передачі вугілля (корегувальні акти), що складені на дату підписання акту звірення за кількістю та якістю;

- акти звірення за кількістю та якістю підписані зі свого боку;

- рахунок-фактуру (корегувальний рахунок) на поставлене вугілля, який повинен містити найменування вантажовідправника і вантажоодержувача.

Податкову накладну, складену в електронній форму відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 4.1 договору сторонами обумовлено застосування норм Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю №П-6.

Згідно із пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 №П-7, приймання продукції по якості і комплектності виробляється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам та ін.) відправника (виробника). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідних актів про відсутність супровідних документів відповідачем суду не надано. При отриманні товару покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.

Згідно з частинами 1, 2 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Зазначеною нормою закону визначено право покупця в односторонньому порядку відмовитися від договору та повернути товар продавцю. Однак, зазначене право виникає виключно за одночасної наявності двох умов: у разі встановлення покупцем для продавця розумного строку для передання ненаданих документів; якщо продавець, у встановлений строк, зазначені документи на передав покупцю.

Відповідно до статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

У той же час, статтею 688 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок покупця повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору №06/11-1ЕТ від 06.11.2020 зобов'язань з передачі документів, що відповідачем виставлялися позивачу претензії щодо не передання відповідних документів на отриманий товар, не надано доказів відмови відповідача від цієї продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору та надав відповідачу документи, зазначені в п.2.6 договору.

Водночас, відповідач направив на адресу позивача заяву №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі ТОВ "Енерготрейдинг" (боржник) зараховує ТОВ "НВК "НОПЕК" (кредитор) грошове зобов'язання по договору №06/11-1ЕТ на постачання вугільної продукції від 06.11.2020 у сумі 1530456,54 грн (сума основного боргу).

Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Отже, відповідач направивши на адресу позивача заяву №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог погодився з тим, що строк оплати за договором №06/11-1ЕТ на постачання вугільної продукції від 06.11.2020 у сумі 1530456,54 грн є таким, що настав.

При цьому суд звертає увагу, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

Судом при ухваленні рішення враховано суперечливу поведінку відповідача, яка полягає в тому, що у відзиві відповідач зазначив про відсутність у нього зобов'язання по договору №06/11-1ЕТ щодо оплати поставленого вугілля на суму 1530456,54 грн оскільки позивач до теперішнього часу не надав відповідачу документи, зазначені в п. 2.6 договору, однак здійснює зарахування цих вимог, яке можливо тільки щодо вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Всього відповідачем здійснено часткову оплату за вугільну продукцію згідно з договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020 на загальну суму 4173000,00грн. Тобто на момент подачі позову позивачем несплаченою залишилась сума боргу в розмірі 1530456,54грн.

Як встановлено судом, позивач виконав господарські зобов'язання за договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020 на постачання вугільної продукції, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач, у той же час, прийняв поставлений товар, що підтверджується підписами відповідальної особи про прийняття товару, однак, у встановлений договором строк, своїх грошових зобов'язань в повному обсязі не виконав.

До суду від відповідача разом з відзивом на позовну заяву надійшла заява №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

ТОВ «Енерготрейдинг» у порядку, передбаченому ст.601 Цивільного кодексу України було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «НВК «НОПЕК» на суму 8133802,17грн, у тому числі за спірним зобов'язанням в розмірі 1530456,54 грн. Згідно змісту означеної заяви з моменту (дати) направлення цієї заяви зустрічні однорідні вимоги (грошові зобов'язання) ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «НВК «НОПЕК» в сумі 8133802,17грн є припиненими, а саме:

-1- грошове зобов'язання ТОВ «Енерготрейдинг» перед ТОВ «НВК «НОПЕК» у розмірі 8133802,17грн виконано (припинено) у повному обсязі, у тому числі:

- грошове зобов'язання ТОВ «Енерготрейдинг» перед ТОВ «НВК «НОПЕК» по договору №06/10-1ЕТ на постачання вугільної продукції від 06 жовтня 2020 року виконано (припинено) у повному обсязі у сумі 6603345,63грн;

- грошове зобов'язання ТОВ «Енерготрейдинг» перед ТОВ «НВК «НОПЕК» по договору №06/11-1ЕТ на постачання вугільної продукції від 06 листопада 2020 року виконано (припинено) у повному обсязі у сумі 1530456,54грн.

-2- грошове зобов'язання ТОВ «НВК «НОПЕК» перед ТОВ «Енерготрейдинг» по договору №02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від 02 листопада 2020 року виконано (припинено) частково у розмірі 8133802,17грн. Залишок невиконаного грошового зобов'язання TOB «НВК «НОПЕК» перед ТОВ «Енерготрейдинг» по договору № 02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від 02 листопада 2020 року становить 1504394,78грн (9638196,95грн - 8133802,17грн).

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Статтями 202, 203 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст.ст. 601, 602 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 202 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством.

Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов'язань сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (ст. 601 Цивільного кодексу України): бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов'язку заявника перед адресатом, так і обов'язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

У постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 Верховний Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

За дотримання умов, передбачених ст. 601 Цивільного кодексу України, та відсутності заборон, передбачених ст. 602 Цивільного кодексу України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

Однак, незвернення позивача до суду із позовом про визнання недійсним правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог не виключає обов'язку суду при розгляді даного спору, щодо встановлення відповідності заяви №22/07-07 від 07.07.2022 вимогам закону.

Не погодившись з заявою ТОВ «Енерготрейдинг» про зарахування зустрічних однорідних вимог, позивач наполягав, що 16.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини" (новий боржник) укладено договір №1607/1 про переведення боргу, за змістом якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу", як первісний боржник, переводить на нового боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", борг (грошове зобов'язання) у розмірі 10638196,95 грн, що виник на підставі договору поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, у зв'язку з чим зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою №22/07-07 від 07.07.2022 не можливе.

Водночас, у процесі розгляду справи представники відповідача, а також особисто директор ТОВ «Енерготрейдинг» Зорін Д.В. наполягали, що договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 останнім не підписувався.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою-другою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Одночасно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів (ч.1, ч.4 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Поряд з цим, відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки. Здійснення правочину законодавством може пов'язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов'язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб'єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб'єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 Цивільного кодексу України, так і у статтях 229-233 Цивільного кодексу України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.

Згідно з ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Законодавець встановлює обмеження на заміну боржника у зобов'язанні поза волею кредитора. Такий підхід має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов'язання внаслідок заміни особи боржника.

Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу зумовлена тим, що особа боржника завжди має істотне значення для кредитора.

Вступаючи у договірні відносини, кредитор розраховував на отримання виконання з огляду на якості конкретного боржника (здатність виконати обов'язок, платоспроможність, наявність у боржника майна тощо).

За змістом статті 520 Цивільного кодексу України у правовідносинах із заміни боржника беруть участь три особи: кредитор, боржник, інша особа, яка має намір стати боржником. Отже, боржник або особа, яка висловила намір стати боржником, може запропонувати кредитору замінити боржника, або сам кредитор може запропонувати замінити боржника.

У будь-якому випадку для здійснення такої заміни має бути тристороння згода: боржник виявив згоду на те, щоб він був замінений; третя особа виявила згоду на те, щоб набути обов'язків боржника; кредитор надав згоду на заміну боржника. Відсутність згоди хоча б однієї із сторін не дає підстав для заміни боржника.

Відсутність згоди кредитора на переведення боргу не зумовлює нікчемності договору про переведення боргу між новим та первісним боржниками. Відсутність згоди кредитора на переведення боргу свідчить, що договір про переведення боргу не породив правових наслідків для кредитора, тобто не відбулося переведення боргу (подібні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 918/600/15, постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 922/1029/16, постанові Верховного Суду від 27.04.2022 у справі № 321/1260/19, постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 910/6807/21).

Відповідно до змісту договору №1607/21 про переведення боргу від 16.07.2021 сторонами було погоджено багатосторонню угоду з взаємними правами та обов'язками та з урахуванням змісту п.3 означеного договору, надано кредитором згоду на заміну первісного боржника новим боржником.

Пунктом 8 договору №1607/21 про переведення боргу від 16.07.2021 визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На підтвердження підписання Зоріним Д.В. договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 позивач надав до матеріалів справи висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №30971/30972/22-3 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ "НВК "НОПЕК" Шаповалова Є.С. у господарських справах №910/8291/22, №910/6269/22, №910/6720/22, №910/5887/22, №905/482/22, №905/503/22, №905/791/22 від 20.12.2022, відповідно до якого підпис в графі директор ТОВ "Енерготрейдинг" у договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 виконані Зоріним Д.В .

Позивачем до матеріалів справи також надано висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 7725-7732/23-33 від 27.03.2023, відповідно до якого відтиск печатки від імені ТОВ "Енерготрейдинг" у договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 нанесений печаткою ТОВ "Енерготрейдинг".

Крім того, позивачем надані до матеріалів справи висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №15132/15133/23-33 від 19.05.2023 та висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів (доопрацьований) №15132/15133/23-33 від 24.05.2023, відповідно до яких відтиски печатки від імені ТОВ "Енерготрейдинг" у графі «ТОВ «Енерготрейдинг» в досліджуваних документах нанесені за допомогою чотирьох різних кліше печаток.

Водночас, відповідачем до матеріалів справи додано рецензію на висновок експертів №30971/30972/22-32 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, складеної 13.03.2023 кандидатом юридичних наук, експертом вищого класу Бондар М.Є., згідно з якою судова почеркознавча експертиза, за результатами якої складено висновок експертів №30971/30972/22-3 від 20.12.2022, проведена неповно та не об'єктивно, з недотриманням методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи, тому зроблений в результаті дослідження категоричний позитивний висновок щодо справжності досліджуваних підписів є необґрунтованим та викликає сумнів у його правильності.

Відповідно до ч. 1, 2, 5, 6 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд зазначає, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

У п. 1.3 глави 1 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень зазначено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов'язаний (зобов'язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи. У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо) (п. 1.4 глави 1 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням. Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру (п. 1.5 глави 1 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Відповідно до п. 1.7 глави 1 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

Згідно з п. 1.8 глави 1 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.

Однак згідно змісту висновку експертів №30971/30972/22-3 від 20.12.2022 за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи, експертне дослідження було проведене без відібрання експериментальних зразків підпису директора ТОВ «Енерготрейдинг» Зоріна Д.В., в перелічених документах, які надані у розпорядження експерта, в якості порівняльного матеріалу не визначено статус наданих зразків, а саме: які є вільними, а які умовно-вільними, отже неможливо встановити чи надана для проведення дослідження достатня кількість умовних та умовно-вільних зразків підпису, що суперечить вимогам Науково-методичним рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5.

Відповідно до п. 3.3.5. глави 3 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень основними завданнями експертизи друкарських форм є, зокрема, установлення способу нанесення відтисків печаток, штампів, факсиміле; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо за їх відтисками; відповідність часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа.

Згідно п. 3.6 глави 3 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень призначаючи експертизу з метою ідентифікації друкарських засобів, до експертної установи слід надіслати порівняльні матеріали: вільні, а також експериментальні зразки - відбитки, виготовлені за допомогою цих засобів. Вільні зразки надаються по змозі, експериментальні - в обов'язковому порядку. Кожний вид зразків потрібно надавати не менше ніж у трьох примірниках. Вільні зразки слід відшукувати серед відбитків, які за часом виконання якомога більше наближені до досліджуваного відбитка.

Для ідентифікації печаток та штампів експертові направляються вільні зразки на п'яти-шести документах та експериментальні зразки у вигляді максимально чітких відбитків на білому гладкому папері, нанесених з різним натиском та з різною кількістю мастики. Вільні зразки відтисків печаток (штампів) повинні бути порівнянними за часом нанесення з наданими на дослідження відтисками (п. 3.8. глави 3 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Згідно висновку експерта за результатом проведення судово-технічної експертизи документів №7725-7732/23-33 від 27.03.2023 експертне дослідження проведено без відібрання експериментальних зразків відбитків печатки ТОВ "Енерготрейдинг", що не відповідає вимогам Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Також, згідно висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №15132/15133/23-33 від 19.05.2023 та висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів (доопрацьований) №15132/15133/23-33 від 24.05.2023 дослідження також проведені без відібрання експериментальних зразків відбитків печатки ТОВ «Енерготрейдинг».

На підставі вищевикладеного, висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №30971/30972/22-3 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ "НВК "НОПЕК" Шаповалова Є.С. у господарських справах №910/8291/22, №910/6269/22, №910/6720/22, №910/5887/22, №905/482/22, №905/503/22, №905/791/22; висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №7725-7732/23-33 від 27.03.2023 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів; висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №15132/15133/23-33 від 19.05.2023 висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-технічної експертизи документів (доопрацьований) №15132/15133/23-33 від 24.05.2023 не є належними доказами по справі, які б підтверджували факт підписання директором ТОВ «Енерготрейдинг» Зоріним Дмитром Володимировичем договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 та проставлення відповідачем печатки.

Відповідачем до матеріалів справи надана рецензія на висновок експертів №30971/30972/22-32 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ «НВК «НОПЕК» Шаповалова Є.С., складений судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Рябенко І.Ю., Білоус І.В. Рецензія складена ТОВ «Український центр судових експертиз» 13.03.2023, рецензію складено кандидатом юридичних наук, експертом вищого класу Бондар Маргаритою Євгенівною, яка була атестована за спеціальністю 1.1 «Дослідження почерку і підписів».

В рецензії на висновок експертів №30971/30972/22-32 від 20.12.2022 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за заявою генерального директора ТОВ «НВК «НОПЕК» Шаповалова Є.С., складений судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Рябенко І.Ю., Білоус І.В. зазначено, що «Виходячи з викладеного, слід констатувати, що судова почеркознавча експертиза за заявою Генерального директора ТОВ «НВК «НОПЕК» Шаповалова Є.С. у господарських справах №№ 910/8291/22, 910/6269/22, 910/6720/22, 910/5887/22, 905/482/22, 905/503/22, 905/791/22, за результатами якої складено висновок експертів №30971/30972/22-32 від 20.12.2022, проведена неповно та необ'єктивно, з недотриманням певних методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи, тому зроблений в результаті дослідження категоричний позитивний висновок щодо справжності досліджуваних підписів є необґрунтованим та викликає сумнів у його правильності. Вказане свідчить про порушення принципів повноти та об'єктивності експертного дослідження, визначених cт. 3 Закону України «Про судову експертизу», приписів ч. 3 cт.69 ГПК України щодо обов'язку експерта надати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на задані йому питання та ч. 1 cт.98 ГПК України стосовно докладного опису проведених експертом досліджень, зроблених у результаті них висновків та обґрунтованості відповідей на питання, поставлені експертові, а також вимог п.п. 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 3430/5 від 15.08.2022), стосовно обов'язку експерта провести повне дослідження та дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання».

Питання складення рецензії на висновки судових експертів врегульовані Порядком проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 03 лютого 2020 року № 335/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2020 за № 131/34414 (далі - Порядок рецензування).

У відповідності до п. 1 розділу І Порядку рецензування цей порядок визначає процедуру проведення та оформлення результатів рецензування висновків судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - НДУСЕ), судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, а також проєктів висновків фахівців, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта.

За приписами п. 2 розділу І Порядку рецензування метою рецензування висновків судових експертів є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків.

Підставою для рецензування висновків судових експертів, проєктів висновків (далі - висновки) є договір або план щодо підготовки (стажування) фахівця, який має намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта (п. 3 розділу І Порядку рецензування).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку рецензування, рецензування висновків проводять співробітники НДУСЕ, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено поданий на рецензування висновок, та не менше ніж трирічний стаж практичної роботи судового експерта.

Відповідно до інформації з Реєстру атестованих судових експертів, який ведеться Міністерством юстиції України, свідоцтво № 19-11 про присвоєння кваліфікації експерта Бондар М.Є. з правом проведення почеркознавчої і авторознавчої експертизи, анульовано рішенням ЕКК КНДСІЕ від 03.02.2017 № 1.

Матеріали справи інших доказів не містять, отже суду не доведено, що Бондар М.Є. відповідає вимогам Порядку проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 03 лютого 2020 року № 335/5 стосовно осіб, які мають право здійснювати рецензування висновків судових експертів.

Згідно ч.2 ст.77 Господарського процесуального кодексу України докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст.77 Господарського процесуального кодексу України суд не має право брати до уваги вказану рецензію, як доказ, оскільки вона отримана з порушенням встановленого законом порядку, та не є допустимим доказом.

Суд вважає необхідним зазначити, що рецензія не є тим доказом в розумінні закону, який спростовує висновок експертизи, оскільки процедура рецензування висновків експертів не має за мету вплинути на його оцінку в судовому процесі.

Інститут рецензування висновків судових експертів є інструментом внутрішньої процедури перевірки якості та обґрунтованості висновків, що подаються з метою отримання та підтвердження кваліфікації судового експерта.

Таким чином, наданий відповідачем документ має пряму невідповідність вимогам підзаконного нормативно-правового акту Міністерства юстиції України до встановленого порядку проведення рецензування, мети рецензування, суб'єктного складу виконавців тощо.

Про процесуальний статус рецензії на висновок експерта йдеться в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/19866/14-ц: «рецензування не є процесуальною дією і складений за його результатами документ не має доказового значення».

Враховуючи наведене, суд не може визнати надану відповідачем рецензію належним доказом у справі і відповідно не враховує її при прийнятті рішення по суті спору.

Одночасно, на підтвердження того, що ТОВ «НВК «НОПЕК» не здійснювало розрахунків за договором поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020 (за яким проведено зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою №22/07-07 від 07.07.2022) у зв'язку з переведенням боргу на нового боржника, позивачем у підтвердження втрати простого векселя серії АА 2856611, який не міг бути підписаний генеральним директором ТОВ «НОПЕК» на суму 1000000,00 грн, до матеріалів справи надано копію висновку експерта №83/22 від 25.11.2022, складений експертом ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» Людмилою Фраймович.

Відповідачем до матеріалів справи надано копію Висновку експерта № 2-14/04 ТОВ «Український центр судових експертиз» від 14 квітня 2023 року, за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора ТОВ «Енерготрейдинг» Зоріна Д.В. за вих.№17/03-2023/юр-1 від 17.03.2023. Висновок складений та підписаний експертом Панчошнік І.З.

Згідно з п.1.2.1. пункту 1.2. розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, почеркознавча експертиза належить до криміналістичних видів експертиз.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» до державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Таким чином, законодавством передбачено, що почеркознавча експертиза, як криміналістична експертиза, може бути проведена лише державними спеціалізованими установами.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у Постанові суду від 18 квітня 2018 року в справі № 396/1481/14-ц.

Водночас, відповідно до інформації з Реєстру атестованих судових експертів, який ведеться Міністерством юстиції України, свідоцтво № 25-11 судового експерта Панчошнік І.З. з правом проведення почеркознавчих експертиз, недійсне з 01.02.2018.

Враховуючи вищевикладене, висновок експерта №83/22 від 25.11.2022 ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» та висновок експерта №2-14/04 ТОВ «Український центр судових експертиз» від 14.04.2023 не є належними доказами по справі.

Поряд з цим, відповідачем на підтвердження того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" договір №1607/1 від 16.07.2021 про переведення боргу директором відповідача Зоріним Д.В. не підписувався, надано до матеріалів справи копію висновку експерта №24530 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за господарської справою №905/482/22 від 19.12.2023, Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України, згідно змісту якого встановлено, що підпис від імені Зоріна Д.В. в договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, розташований в графі «ТОВ «Енерготрейдинг»», в рядку «Директор Зорін Д.В.», - виконано не Зоріним Дмитром Володимировичем, а іншою особою.

У висновку Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса» №24530 від 19.12.2023, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за господарською справою №905/482/22, встановлені розбіжності загальних та окремих ознак стійкі, суттєві, виходять за межі варіантів підпису та почерку Зоріна Д.В. , не є результатом перекручення ним свого підпису і достатні для категоричного висновку про те, що досліджуваний підпис виконано не Зоріним Д.В . Встановлені збіжності загальних та окремих ознак не можливо визнати суттєвими, так як вони є типовими для випадків виконання підписів з наслідуванням і на зроблений висновок не впливають.

Оцінюючи висновок експерта №24530 від 19.12.2023 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за господарської справою №905/482/22, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Експертиза проведена судовим експертом, старшим науковим співробітником сектору почеркознавчих досліджень лабораторії криміналістичних досліджень Абросимовою Валентиною Герасимівною, яка має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта 1 класу за спеціальністю 1.1. "Дослідження почерку і підписів" (свідоцтво №109, видане ЕКК ХНДІСЕ 21.11.2019, дійсне до 21.11.2024) і стаж експертної роботи з 1981 року.

У висновку зазначено, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Оцінюючи висновок експерта №24530 від 19.12.2023 наданий до матеріалів справи відповідачем, суд зазначає, що він відповідає вимогам чинного законодавства та не викликає в суду жодних сумнів щодо обґрунтованості та повноти його змісту.

Судом було надано позивачу достатньо часу для надання своїх заперечень щодо висновку судової експертизи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса» №24530 від 19.12.2023, але будь-яких заперечень чи зауважень до нього позивачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 директором ТОВ «Енерготрейдинг» Зоріним Д.В. не підписувався.

Щодо наявності відтиску печатки відповідача на договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.58-1 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Водночас суд зазначає, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. Тобто вона може бути відповідним доказом для ідентифікації особи. Той факт, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, не вказує на те, що саме вона є єдиним та належним доказом на підтвердження особи, яка вчинила правочин, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Наявність відбитку печатки на договорі №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 не спростовує факт підписання цього договору не директором ТОВ «Енерготрейдинг» Зоріним Д.В. , а відбиток печатки на договорі не створює юридичних наслідків.

Відповідачем надано до матеріалів справи лист вих.№23/12-ззу/01 «щодо схвалення значного правочину - договору переведення боргу» (з додатками) датований 01.12.2023 та Протокол №ЗЗУ-23/12-12 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» від 12.12.2023.

За змістом частини 1 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства.

Отже, загальні збори учасників товариства є органом, який формує волю товариства з будь-яких питань діяльності юридичної особи.

Таким чином, відповідно до норми статті 520 Цивільного кодексу України вимагається наявність волі (згоди) кредитора на заміну боржника у зобов'язанні, а згідно з частиною 1 статті 98 Цивільного кодексу України волю господарського товариства можуть формувати загальні збори учасників цього товариства.

Частиною 2 статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Відповідно до п. 7.3.13. статуту ТОВ «Енерготрейдинг» до компетенції Загальних зборів учасників належать, зокрема, прийняття інших рішень, віднесених Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції Загальних зборів учасників.

Тобто, статутом ТОВ «Енерготрейдинг» не передбачені інші положення щодо надання згоди на вчинення значного правочину, тому товариство при здійсненні господарської діяльності керується вищезазначеною нормою Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Оскільки вартість договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 становить більше ніж 50 відсотків від вартості чистих активів відповідача згідно до останньої затвердженої фінансової звітності підприємства, спірний договір віднесено Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до значного правочину, і рішення про вчинення такого правочину мало прийматися загальними зборами учасників ТОВ «Енерготрейдинг».

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства з моменту вчинення цього правочину. До відносин щодо схвалення значного правочину застосовується також правило абзацу другого частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України.

Загальними зборами ТОВ «Енерготрейдинг» 12.12.2023 учасники товариства вирішили та зафіксували в протоколі зборів №ЗЗУ-23/12-12 не погоджувати та не схвалювати значний правочин - договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021; не надавати згоди від Товариства, як кредитора на переведення боргу.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Зорін Дмитро Володимирович , як директор TOB «Енерготрединг», не мав повноважень на вчинення значного правочину - договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021.

Окрім того, відповідачем під час розгляду справи неодноразово наголошувалось, що ТОВ «Енерготрейдинг» не отримувало від ТОВ «Концерн Електричні Машини» (новий боржник) ні від позивача будь-якими засобами зв'язку підписаний усіма сторонами оригінал договору №1607/1 від 16.07.2021. Докази направлення означеного договору відповідачу в матеріалах справи відсутні.

Також, ТОВ «Концерн Електричні Машини» має анульоване свідоцтво ПДВ (дата анулювання реєстрації платника ПДВ - 23.05.2015), хоча умовами договору про переведення боргу від 16.07.2021 встановлено обов'язок відповідача зареєструвати податкову накладну на означеного контрагента.

Одночасно, суд приймає до уваги той факт, що в договорі №1607/21 від 16.07.2021 про переведення боргу не передбачено компенсації з боку позивача на користь ТОВ «Концерн Електричні Машини» за прийнятий борг у розмірі 10638196,95грн.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.ст. 76, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з встановленням факту не підписання уповноваженою особою кредитора (ТОВ «Енерготрейдинг») - директором Зоріним Д.В. договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, відсутність схвалення договору №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021 загальними зборами учасників ТОВ «Енерготрейдинг», змісту п. 8 договору №1607/21 про переведення боргу від 16.07.2021, згідно якого договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що сторони повністю або частково виконували умови цього договору, суд дійшов висновку, що відповідач не укладав з ТОВ «НВК «НОПЕК» та ТОВ "Концерн Електричні Машини" договір №1607/1 про переведення боргу від 16.07.2021, а вказаний тристоронній договір є таким, що не відбувся та є неукладеним, водночас сторони за цим договором не набули прав та обов'язків за ним, правовідносини за ним не виникли.

Оцінюючи заяву відповідача №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог на відповідність вимогам законодавства, суд зазначає, що однорідність вимог визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов'язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов'язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов'язань можуть бути різними.

Грошові вимоги мають розглядатися як однорідні в силу недиференційованості грошей як предмета виконання зобов'язань. Гроші як предмет задоволення майнової вимоги мають ознаку замінності, еквівалентності та інші властивості, що дозволяють проводити обмін та інші операції з грошами. Отже, вимога про сплату грошей за загальним правилом є однорідною із іншою вимогою про сплату грошей. Відтак, якщо зобов'язання які виникли між сторонами за укладеними договорами є грошовими, то вони є однорідними.

Відповідно до правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18, аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги.

Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 Господарського кодексу України, статтею 601 Цивільного кодексу України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 15.08.2019 у справі №910/21683/17, від 11.09.2019 у справі №910/21566/17, від 25.09.2019 у справі №910/21645/17, від 01.10.2019 у справі №910/12968/17, від 05.11.2019 у справі №914/2326/18.

Вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено стороною, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час зарахування зустрічних однорідних вимог.

При цьому суд бере до уваги висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/11116/19, що викладений у постанові від 22.01.2021, а саме наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов'язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника. Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Отже, факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї.

Одночасно, сторонами не заперечується та не оспорюється розмір заборгованості за договорами №06/11-1ЕТ від 06.11.2020, №06/10-1ЕТ від 06.10.2020 та 02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, які визначені в заяві відповідача №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог та сторони не заперечують, що строк виконання зобов'язань за означеними правочинами є таким, що настав.

У той же час, позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості кожної зі сторін на дату вчинення одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заяві, не надав доказів часткового чи повного погашення цієї заборгованості.

Разом з тим, заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім, наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов'язань повністю або частково.

Згідно зі ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі несприйняття адресатом заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, учасники правовідносин мають можливість звернутися за судовим захистом, подавши позов про визнання такого правочину недійсним. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 910/9268/22.

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази спростування презумпції правомірності зарахування зустрічних однорідних, проведеного на підставі заяви №22/07-07 від 07.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ «Енерготрейдинг», позивач не довів її нікчемність або недійсність у судовому порядку.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем в ході її розгляду, зобов'язання, про які зазначені у заяві відповідача №22/07-07 від 07.07.2022 є зустрічними, однорідними, безспірними, строк їх виконання настав. Обставини, за яких не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог (згідно з переліком, наведеним у ст.602 Цивільного кодексу України), у даному випадку відсутні.

Заперечення позивача щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до заяви відповідача №22/07-07 від 07.07.2022 ґрунтуються лише на переведенні боргу на третю особу - ТОВ "Концерн Електричні Машини" на підставі договору про переведення боргу №1607/1 від 16.07.2021, який, як встановлено судом, є неукладеним, тобто такі заперечення визнаються безпідставними.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що з означеним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу», м.Київ звернулося до Господарського суду Донецької області 13.06.2022. Разом із тим, судом встановлено, що предмет спору в частині, зокрема, стягнення з відповідача суми основного боргу за договором №06/11-1ЕТ на постачання вугільної продукції від 06.11.2020 у розмірі 1530456,54 грн існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних грошових вимог сторін на підставі заяви №22/07-07 від 07.07.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг», м.Миколаївка.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу за договором №06/11-1ЕТ на постачання вугільної продукції від 06.11.2020 на суму 1530456,54 грн відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо стягнення з відповідача 386154,21 грн - інфляційних збитків за період з 16.01.2021 по квітень 2022 року, 93084,84 грн - 3% річних за період з 19.12.2020 по 02.06.2022 за порушення умов проведення розрахунків за договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020 на постачання вугільної продукції суд зазначає наступне.

Виходячи із змісту заяви ТОВ "Енерготрейдинг" про зарахування зустрічних однорідних вимог №22/07-07 від 07.07.2022 сума зарахованих вимог за договором на постачання вугільної продукції №06/11-1ЕТ від 06.11.2020 складає 1530456,54 грн, залишок заборгованості за договором №06/11-1ЕТ від 06.11.2020, а саме: нараховані позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання зобов'язань суми 3% річних та інфляційних втрат після проведення заліку не зменшилися.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних та інфляційні втрати, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, розраховані в межах кожного акту приймання-передачі товару.

Приписами ст.611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних входять до складу грошового зобов'язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ґрунтуються на нормах закону.

Згідно зі ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Покупець оплачує постачальнику вартість вугілля в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі вугілля, але не раніше підписання акту звіряння по кількості та якості від отримання покупцем документів згідно п.2.6 договору (пункт 5.4 договору).

Згідно з ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи погоджений сторонами порядок розрахунків, датою прострочення оплати товару, з урахуванням положень ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України за актами приймання-передачі товару є:

- за актом №1 від 19.11.2020 на суму 1752342,59грн з ПДВ - 22.12.2020;

- за актом №2 від 30.11.2020 на суму 496925,75грн з ПДВ - 31.12.2020;

- за актом №3 від 09.12.2020 на суму 3454188,20грн з ПДВ - 12.01.2021.

Після здійснення судом перерахунку 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" за кожним актом приймання-передачі товару, суд дійшов висновку, що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 91600,52 грн за період з 22.12.2020 по 02.06.2022.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 виклав правову позицію щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць. У наведеній постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон", суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, відповідач у відзиві наполягав на тому, що оскільки позивач при подачі позову не надав до суду договір про надання правової допомоги, а суд на виконання вимог пункт 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України мав залишити позовну заяву ТОВ «НВК «НОПЕК» без розгляду.

До позовної заяви на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву, наданий ордер серія AI №1239468 від 10.06.2022 на представника Кошалковську Н.В.

Згідно ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Суд враховує також висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 05.12.2018 у справі №П/9901/736/18 та в постанові від 01.07.2020 у справі №320/5420/18, в яких вказано, що ордер може бути оформлений лише на підставі вже укладеного договору та є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Надання договору про правову допомогу, його копії або витягу разом із ордером законодавство не вимагає.

Отже, правові підстави для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг", м.Миколаївка про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 2009695,59грн без розгляду, відсутні.

Крім того, від представника відповідача 15.03.2023 надійшли пояснення щодо повноважень адвоката Ліпінського Єгора Вікторовича, як представника позивача. Зазначено, що Ліпінський Єгор Вікторович, як адвокат, у справі №905/503/22 не є належним представником ТОВ «НВК «НОПЕК».

Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (частина 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Представник позивача - Ліпінський Єгор Вікторович є адвокатом, відомості про якого розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України.

На підтвердження повноважень представника позивача адвоката Ліпінського Єгора Вікторовича до матеріалів справи надана електронна копія ордеру серії АА №1265540 від 11.01.2023, виданого адвокату Ліпінському Є.В. (посвідчення адвоката №5244 від 31.10.2018 виданого Радою адвокатів Донецької області) адвокатським об'єднанням «Ем Джи Груп» на підставі договору про надання правової допомоги №126 від 06.03.2020. Повноваження адвоката не обмежуються.

В пунктах 5, 11 Положення про ордер на надання правничої допомоги (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 зазначено, що ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Пункт 10 Положення про ордер на надання правничої допомоги (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019, визначає, що ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи. Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.

Ордер серії АА №1265540 від 11.01.2023 містить підпис адвоката Ліпінського Є.В., невідповідність форми ордеру вимогам чинного законодавства судом не встановлена.

До матеріалів справи представником позивача Ліпінським Є.В. наданий договір про надання правової допомоги №126 від 06.03.2020.

Згідно з відомостей отриманих із сервісів Опендатабот (https://opendatabot.ua/) та YouControl (https://youcontrol.com.ua/) Адвокатське об'єднання «Ем Джи Груп» є зареєстрованою юридичною особою, видом економічної діяльності зазначено: 69.10 Діяльність у сфері права (основний) та станом на день розгляду справи по суті не припинило свою діяльність.

На підставі вищевикладеного, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» адвокат Ліпінський Є.В. є належним представником позивача, а його повноваження підтверджується ордером, якій знаходиться в матеріалах справи.

Оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищевикладене, решту аргументів учасників справи суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують вищевикладених висновків суду.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в розмірі 30145,44 грн (платіжне доручення № 56 від 09.06.2022).

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.

Так, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки наявні підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення 1530456,54 грн (основний борг), судовий збір в сумі 22956,85 грн у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу може бути повернутий позивачу за його клопотанням згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

У зв'язку із відсутністю відповідного клопотання, суд наразі не вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору пропорційно сумі позовних вимог, щодо якої закрито провадження у справі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 13, 42, 73-80, 86, 129, 231, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг", м. Дніпро, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", м.Донецьк, про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 2009695,59грн, що складаються з 1530456,54 грн - основної суми боргу, 386154,21 грн - інфляційних збитків, 93084,84 грн - 3% річних, задовольнити частково.

Закрити провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг", м.Дніпро, про стягнення боргу у розмірі 1530456,54 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" (49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, пл. Героїв Майдану, буд. 1, офіс 303, код ЄДРПОУ 41950981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" (04073, м.Київ, вул.Сирецька, буд.49-Г, код ЄДРПОУ 36379704) 3% річних у сумі 91600,52 грн, інфляційні витрати у сумі 386154,21 грн, судовий збір у сумі 7166,32 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

В судовому засіданні 27.02.2024 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складено та підписано 06.03.2024.

Суддя Г.Є. Курило