05 березня 2024 року м.Суми
Справа №592/14288/23
Номер провадження 22-ц/816/425/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мірошниченка Андрія В'ячеславовича
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 жовтня 2023 року, у складі судді Алфьорова А.М., ухвалене у м. Суми,
22 вересня 2023 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Мірошниченка А.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину. Свої вимоги мотивувала тим, що у період з 2015 року по червень 2022 року проживала з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу, мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею та перебуває на повному її утриманні, відповідач допомогу на утримання дитини надає не постійно.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу платника аліментів, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 4600 грн, щомісячно, на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду - 22 вересня 2023 року, та аліменти сплачувати її матері - ОСОБА_1 .
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1073 грн 60 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Мірошниченко А.В., посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу платника аліментів, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною повноліття, а також витрати на правничу допомогу.
Вказує, що позивач звернулася з позовом про стягнення аліментів на дитину у частці від заробітку, однак суд ухвалив рішення про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі 4600 грн, при цьому не навів будь-яких мотивів такого рішення. Вважає, що судом надана неправильна оцінка фактичним обставинам справи та зроблено помилковий висновок про стягнення аліментів у спосіб, який позивач не просила, чим допущено вихід за межі позовних вимог.
Зазначає, що відповідач є працездатною особою, інших утриманців не має і може сплачувати аліменти на дитину у розмірі заявлених позовних вимог. Відповідачем не надано доказі неможливості сплачувати аліменти у частці від заробітку.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначає, що вказав у відзиві та надав відповідні докази проходження ним військової служби в ЗСУ, що є причиною не проживання з дитино, довів постійну сплату коштів на утримання дочки. Вважає обґрунтованим рішення суду про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 4600 грн щомісячно, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для дитини трьох років, і є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, відповідно до положень ч. 2 ст. 182 СК України.
Не погоджується із заявленим до стягнення розміром витрат на правничу допомогу, вважає його завищеним, не обґрунтованим, тому просить повністю відмовити у стягнені таких витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).
Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 та дитини є: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідок від 25 листопада 2022 року № 5924-5002347834 та № 5924-5002347850 малолітня ОСОБА_3 та мати ОСОБА_1 взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 6, 8).
Відповідач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 . Фактично проживає у АДРЕСА_4 (а.с. 7, 13).
За даними довідки № К/5429 від 04 вересня 2023 року солдат ОСОБА_2 перебуває на службі у Пологівському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Запорізької області на посаді стрільця першого відділення охорони першого взводу охорони роти охорони третього відділу Пологівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з 25 травня 2022 року по теперішній час (а.с. 30).
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 вересня 2023 року, справа № 592/13286/23, відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 22).
На підтвердження перерахування ОСОБА_2 коштів ОСОБА_1 у період 25 квітня 2022 року - 10 жовтня 2023 року надано платіжні доручення ПАТ «КБ «ПриватБанк» (а.с. 31-40).
Згідно довідки № 01-04/87 від 20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 працює в Опорному навчально-виховному закладі Чернігівська ЗОШ І-ІІІ ст. з 01 вересня 2022 року та станом на 20 жовтня 2023 року продовжує перебувати у трудових відносинах (а.с. 44, 45).
Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1 мотивоване тим, що малолітня дочка сторін перебуває на утриманні матері і потребує матеріальної допомоги на своє утримання з боку батька, який в силу ст. 180 СК України зобов'язаний та, являючись працездатним, маючи нерегулярний, мінливий дохід, може її утримувати шляхом сплати щомісячно аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 4600 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Проте, з таким висновком місцевого суду погодитись не можна.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Згідно з ст. 7 Зaкoну України «Про Державний бюджет України нa 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей вікoм до 6 років з 1 січня 2023 року - 2272 гривень.
Нормами ч. 3 ст. 181 СК України вказує на те, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Як вбачається, спосіб стягнення аліментів визначається рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Тобто, лише стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання визначення в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі).
Крім того, за приписами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 заявляє вимоги про стягнення аліментів на дитину у частці від заробітку відповідача, а не у твердій грошовій сумі, і в силу положень ст. 181 СК України, ст. 13 ЦПК України, суд не мав права з власної ініціативи чи за клопотанням платника аліментів стягнути аліменти у твердій грошовій сумі.
Апеляційний суд враховує, що відповідач частково визнав позов та зазначив, що погоджується сплачувати аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 4544 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, що визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, визначені в Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146.
16 листопада 2022 року набрали чинності зміни до Переліку, відповідно до яких з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 25 травня 2022 року перебуває на військовій службі (а.с. 30), що свідчить про отримання ним відповідного грошового забезпечення військовослужбовця, з якого проводиться утримання аліментів.
З урахуванням наведених норм права, встановлених обставин справи, визначеного Законом з 01 січня 2023 року розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та наявності рівного обов'язку кожного із батьків утримувати дитину, враховуючи, що відповідач частково визнав позов, є особою працездатного віку, отримує дохід, інших осіб на утриманні не має, зважаючи, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, апеляційний суд приходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дочки сторін у заявлений позивачем спосіб у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) батька.
За таких обставин, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права рішення суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дочки у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи стягнення з 22 вересня 2023 року, до досягнення дитиною повноліття.
При задоволенні апеляційної скарги з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на підставі ст.ст. 137, 141 ЦПК України, підлягають компенсації витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді, яка надавалася позивачу на підставі договору про надання адвокатських послуг від 29 серпня 2023 року, укладеного з адвокатом Мірошниченком А.В. та ордеру, Серія АО № 1099164 від 01 верес 2023 року, і підтверджується Актом здачі-приймання послуг від 20 листопада 2023 року, Розрахунком гонорару на відшкодування витрат на правничу допомогу від 20 листопада 2023 року та товарним чеком №355 від 20 листопада 2023 року (а.с. 58-63, ). Також підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1073 грн 60 коп. та за апеляційний розгляд 1610 грн 40 коп.
Згідно із складеним ОСОБА_1 та адвокатом Мірошниченком А.В. Актом від 20 листопада 2023 року, надані адвокатські послуги, у відповідності до поданого Розрахунку гонорару на відшкодування витрат на правничу допомогу згідно Договору про надання адвокатських послуг б/н від 29 серпня 2023 року у розмірі - 3200 грн. Взаєморозрахунки між сторонами проведені в повному обсязі, претензій сторони один до одного не мають.
Відповідно до Розрахунку гонорару на відшкодування витрат на правничу допомогу, за попередньою домовленістю ОСОБА_1 та адвоката Мірошниченка А.В., година роботи адвоката оплачується у розмірі 800 грн. Адвокатом була виконана така правнича допомога: опрацювання законодавчої бази та судової практики, що регулюють спірні правовідносини (1 год); підготовка апеляційної скарги (3 год).
Оплата послуг адвоката Мірошниченка А.В. у сумі 3200 грн здійснено 20 листопада 2023 року згідно товарним чеком №355 від 20 листопада 2023 року.
Враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, затрачений на надання таких послуг, що підтверджено належними доказами, заперечення відповідача у відзиві на апеляційну скаргу проти стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, а понесені нею витрати підлягають компенсації за рахунок відповідача у розмірі 3200 грн.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мірошниченка Андрія В'ячеславовича задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 жовтня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 22 вересня 2023 року до досягнення дитиною повноліття, на користь матері - ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3200 гривень компенсації витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1073 грн 60 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції та 1610 грн 40 коп. за апеляційний перегляд.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов