05 березня 2024 року м.Суми
Справа №591/5316/23
Номер провадження 22-ц/816/360/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
сторони:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРСК»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСК»
на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 31 жовтня 2023 року, в складі судді Замченко А.О., ухвалене у м. Білопілля,
29 червня 2023 року ПрАТ «СК «АРСК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої вимоги мотивувало тим, що 27 липня 2021 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2
15 липня 2021 року між ПрАТ «СК «АРСК» і ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №75354а1х, у зв'язку з чим останній виплачено 123896 грн страхового відшкодування. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта», останнє відшкодувало ПАТ «СК «АРСК» 84492 грн 65 коп. Не відшкодованою залишилася різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що становить 39403 грн 35 коп., яку і просило стягнути зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «АРСК».
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 31 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ «СК «АРСК» до ОСОБА_1 , третя особа: ПАТ «НАСК «Оранта», про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «АРСК», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги «СК «АРСК» до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Не погоджуючись із висновком суду про безпідставність вимог ПрАТ «СК «АРСК» до ОСОБА_1 про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою власнику пошкодженого в ДТП автомобіля, вказує, що згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності суми виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Вказує, що судом не взято до уваги положення ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких страхова компанія здійснює страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнту зносу в межах страхового ліміту. Відповідно до наявного в матеріалах справи Звіту №933 ТЗ «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , має коефіцієнт фізичного зносу у розмірі 0,49%, вартість ремонту складає 123896 грн, виплата здійснена ПАТ «НАСК «Оранта» у розмірі 84492 грн 65 коп., різниця становить 39403 грн 35 коп, яку зобов'язаний відшкодувати відповідач.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «НАСК «Оранта», підтримуючи доводи позивача, просить рішення суду скасувати, як не законне, ухвалене з грубим порушенням норм матеріального права та без врахування судової практики у подібних правовідносинах. Вказує, що обов'язком страховика є відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом ТЗ з урахуванням зносу, тому за обставин цієї справи у ПАТ «НАСК «Оранта» не виникло обов'язку повного відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності. Доводить, що правильним є стягнення з винного в ДТП водія різниці між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням.
Відповідач ОСОБА_1 правом на подачу відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову 39403 грн 35 коп. не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду в оскаржуваній частині не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 липня 2021 року о 9:32 у с. В. Сироватка, Сумського району, на а/д Суми-Полтава ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ЗАЗ Forza», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу між транспортними засобами та створив небезпеку транспортному засобу, який здійснював маневр обгону, а саме: різко з'їхав на середину дороги, чим здійснив зіткнення з автомобілем «Мазда СХ-9». У результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Сумського районного суду Сумської області від 10 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (а. с. 19).
15 липня 2021 року між ПАТ «СК «АРСК» і ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №75354а1х, згідно з умовами якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Мазда СХ-9, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 11-18).
Згідно пункту 28.13. цього Договору при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в Кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої в розділі 10 Договору франшизи по відповідному ризику. При цьому розмір збитків визначається з урахуванням наведених нижче і зазначених у розділі 14 Договору умов.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортний засіб Мазда СХ-9, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що є предметом Договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №75354а1х від 15 липня 2021, належить ОСОБА_2 (а.с. 10).
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ЗАЗ Forza, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» за полісом №204998533 (а.с. 42).
29 липня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до АТ «СК «АРКС» із заявою про подію та виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (а.с. 9).
Із платіжних доручень від 19 серпня 2021 року, від 16 листопада 2021 року вбачається, що позивач ПрАТ «СК «АРКС» сплатило ОСОБА_2 100913 грн 63 коп і 18875 грн 37 коп. страхового відшкодування відповідно (а.с. 36, 38, 40, 41).
04 січня 2022 року ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило на користь АТ «СК «АРКС» суму страхового відшкодування в розмірі 65617 грн 28 коп. (а.с. 43)
Відмовляючи у задоволенні позову ПрАТ «СК «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції виходив з того, що за обставин виплати страховиком винної в ДТП особи - ПАТ «НАСК «ОРАНТА», страховику постраждалого страхового відшкодування в розмірі 84492 грн 65 коп. при ліміті відповідальності 130000 грн, позивач не має права вимагати від відповідача відшкодування заподіяної шкоди в розмірі, що покривається лімітом його відповідальності за шкоду, заподіяну майну, а має звертатися з відповідною вимогою до страховика відповідача - ПАТ «НАСК «ОРАНТА», який є боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування і не виконав у повному обсязі обов'язку зі сплати страхового відшкодування.
Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «СК «АРКС» до ОСОБА_1 , так як суд дійшов його з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Статтею ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого, а тому в порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику.
За загальним правилом, майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка, на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Колегія суддів зазначає, що у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року, справа № 154/2094/16-ц, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Судом встановлено, що ПрАТ АТ «СК «АРКС» здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 123896,00 грн за Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №75354а1х від 15 липня 2021 року укладеним із ОСОБА_2 , застрахований ТЗ «Мазда СХ-9№, реєстраційний номер НОМЕР_2 , і позивачу відшкодовано лише страхове відшкодування у сумі 84492,65 грн (із застосуванням коефіцієнту зносу, який становить 0,49 %, та врахуванням франшизи в розмірі 2500 грн, а не виплачена сума - 39403,35 грн, є завданою позивачу матеріальною шкодою.
За встановлених обставин, відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, позивачем доведено належними та допустимими доказами заподіяння шкоди потерпілому джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем «ЗАЗ Forza», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , протиправність його дій та здійснення відшкодування шкоди потерпілому за нього ПрАТ АТ «СК «АРКС» у розмірі 123896,00 грн.
Верховний Суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року, справа № 686/17155/15-ц, вказав, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Тобто, страховик за договором обов'язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.
Оскільки страховиком винуватця ДТП - ПАТ «НАСК «ОРАНТА», здійснено виплату страхового відшкодування на користь страховика потерпілого - ПрАТ АТ «СК «АРКС» 84492,65 грн (вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу, який становить 49%), а також франшизи у розмірі 2500 грн, у позивача виникло право вимоги до відповідача на відшкодування не виплаченої суми - 39403,35 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ПрАТ АТ «СК «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 39403,35 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України, при задоволенні позову та апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АРСК» підлягає стягненню компенсація судового збору, сплаченого при подачі позову у розмірі 2684 грн, та судовий збір за апеляційний перегляд справи в розмірі 4023 грн.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСК» задовольнити.
Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 31 жовтня 2023 року скасувати та прийняти постанову.
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСК» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСК» 39403 гривні 35 копійок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРСК» 2684 гривні компенсації судового збору за подачу позову та 4026 гривень компенсації судового збору за апеляційний перегляд справи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов