06.03.24
33/812/116/24
Справа №490/11519/23
Провадження № 33/812/116/24
Категорія: ст.124 КУпАП
Іменем України
06 березня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Базовкіної Т.М.,
із секретарем судового засідання - Ковальським Є.В.,
за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Письменного М.Г., представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Мутьєва Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Письменного Миколи Геннадійовича на постанову, яку ухвалив Центральний районний суд м. Миколаєва під головуванням судді Подзігун Г.В. у приміщенні цього суду 06 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що працює начальником філії ТОВ «Марлоу Навігейшн Україна», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124КУпАП, та накладено штраф у розмірі 850 грн.,
установив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №561884 від 17 листопада 2023 р. водій ОСОБА_1 17 листопада 2023 р. о 08.35 год. за адресою: м. Миколаїв вул. Привільна в районі будинку 87-а, керував транспортним засобом «Nissan Rogue», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, виїжджаючи на дорогу з прилеглої території перед проїзною частиною дати дорогу транспортним засобам, що рухались по ній, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «BMWІ 323І» з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 10.2 Правил дорожнього руху України. Водій ОСОБА_3 від підпису у протоколі та від надання письмових пояснень відмовився.
В суді першої інстанції захисник ОСОБА_3 - адвокат Письменний М.Г. просив провадження у справі закрити, вважав, що в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення. Вказував, що його підзахисний зупинився перед виїздом на вул. Привільну, пропустив транспортний засіб, що рухався з правої сторони і почав рух. Після того, як ОСОБА_1 закінчив маневр і почав рух по своїй смузі для руху, в нього на великій швидкості в'їхав транспортний засіб «BMWІ», який рухався по зустрічній смузі. Крім цього вказав, що відсутність в діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху підтверджується експертним дослідженням, що була проведена за ініціативою адвоката, а також відеозаписом.
Представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Мутьєв Д.В. просив визнати ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначив, що ОСОБА_2 рухався по вул. Привільній і побачив, що транспортний засіб «Nissan Rogue» почав несподівано виїжджати на дорогу, створивши йому перешкоду для руху. Для запобіганню ДТП ОСОБА_2 довелося виїхати на зустрічну смугу, проте уникнути зіткнення не вдалося.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 лютого 2024 р. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення - штраф в розмірі 850 грн.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Письменний М.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не встановлено всіх обставин справи, перелічених у статтях 247 та 280 КУпАП, невірно надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, що призвело до прийняття необґрунтованого, упередженого та незаконного рішення, яке не ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Так, згідно висновку експертного дослідження №ЕД-19/115-23/17515-ІТ від 10 січня 2024 р. у діях водія ОСОБА_1 не має невідповідностей вимог Правил дорожнього руру та його дії не знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням ДТП, а тому у діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП, як про те зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Однак суд критично віднісся до вищевказаного висновку експертного дослідження з мотивів невідповідності залучення експерта відповідно до порядку, визначеному ст.273 КУпАП, та з мотивів взяття за основу відомостей, які наявні у поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, які не підтверджуються іншими матеріалами справи, але і не спростовуються ними. Зі змісту висновку вбачається, що основною для нього став факт виїзду автомобілю BMW 323І, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на смугу зустрічного руху, що повністю підтверджується матеріалами справи. При прямолінійному русі вказаного автомобіля зіткнення між транспортними засобами не відбулося б. Також захисник Письменний М.Г. зауважує, що сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвоката Письменного М.Г., який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Мутьєва Д.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та переглянувши справу в межах цих доводів, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Наведені норми дають підстави для висновку, що посадовою особою, що складає протокол про адміністративне правопорушення, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі про адміністративне правопорушення, а суд,розглядаючи справу, визначає доведеність викладеного звинувачення.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, диспозиція статті 124 КУпАП є бланкетною, тому обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є спричинення пошкодження об'єктів, зазначених у цій статті, внаслідок порушення конкретних правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №561884 від 17 листопада 2023 р. за статтею 124 КУпАП через порушення ним вимог підпункту 2.3 «б», 10.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила).
Так, згідно підпункту 2.3 «б» Правил для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 10.2 Правил передбачено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з доведеності порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 «б», 10.2 Правил і, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Системний аналіз положень ст. 124 КУпАП, відповідальність за якою поширюється на невизначене коло осіб та передбачає накладення штрафу в розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року, дозволяє дійти висновку, що за своєю суттю це є кримінальним порушенням/обвинуваченням.
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).
За змістом статей 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Однак, суддею суду першої інстанції при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 вимоги зазначених вище норм закону дотримані не були, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає вимогам щодо його законності, обґрунтованості та вмотивованості.
Так, вимоги до протоколу про адміністративне порушення, порядок його складання викладені у статтях 254, 256 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 (далі - Інструкція № 1376), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395).
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Аналогічні вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення викладені в Інструкції № 1376 та Інструкції № 1395.
Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що в межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх судовий розгляд.
Суд на підставі зібраних уповноваженою особою органу, який надав протокол на розгляд, а також особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілих доказів, перевіривши наведені у протоколі обставини на предмет їх доведеності, приймає рішення щодо винуватості особи у вчиненні інкримінуємого правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Як вбачається з постанови суду першої інстанції, суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , який 17 листопада 2023 р. о 08.35 год. за адресою: м. Миколаїв вул. Привільна в районі будинку 87-а, керував транспортним засобом «Nissan Rogue», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , виїжджаючи на дорогу з прилеглої території, зупинився перед проїзною частиною, надавши перевагу транспортного засобу, що рухався з лівого боку, після чого почав рух, закінчуючи маневр, сталося зіткнення з транспортним засобом «BMW 323І» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , тобто своїми діями порушив вимоги пунктів 2.3 «б», 10.2 Правил та їх слід кваліфікувати як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів.
Однак такі висновки спростовуються наявними у справі доказами.
Так, згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 17 листопада 2023 р. серії ААД №561884 17 листопада 2023 р. о 08.35 год. за адресою: м. Миколаїв вул. Привільна в районі будинку 87-а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Rogue», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, а також, виїжджаючи на дорогу з прилеглої території перед проїзною частиною, не надав переваги в русі транспортного засобу, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «BMW 323І» з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Згідно відмітки працівника поліції ОСОБА_1 відмовився від підпису у протоколі.
Як пояснював працівнику поліції водій ОСОБА_2 , 17 листопада 2023 р. близько 08 год. 30 хв. за адресою: м. Миколаїв, Центральний р-н., вул. Привільна, 87 а він рухався на транспортному засобі BMW 323І реєстраційний номер, НОМЕР_2 , прямо зі сторони пров. Кар'єрного в бік пров. Прохолодний, коли несподівано почав виїжджати праворуч транспортний засіб Nissan Rogue, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті чого відбулося зіткнення.
Водій ОСОБА_1 працівнику поліції пояснив, що 17 листопада 2023 р. близько 08 год. 35 хв., він рухався за адресою: м. Миколаїв, Центральний р-н., вул. Привільна, 87 а на своєму транспортному засобі Nissan Rogue, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи з території автомагазину, виїхавши та зайнявши вже свою смугу руху йому на зустріч на великій швидкості виїхав транспортний засіб BMW 3231, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого відбулось зіткнення. Виїхав він з території автомагазину, повернув ліворуч в бік пров. Кар'єрного. Перед виїздом з прилеглої території він згідно ПДР зупинився, для того, щоб пропустити ТЗ.
Аналогічні позиції обох учасників щодо обставин та причин дорожньо-транспортної пригоди в суді першої інстанції викладали, відповідно, їхні захисник та представник.
Апеляційний суд зауважує, що вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
Дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений статтями 251, 255 КУпАП, особи, які уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, та збір доказів, мають довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за встановленими обставинами якого відносно неї складено протокол. Ці підходи характеризують доведення поза розумним сумнівом.
В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, достеменно встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані правопорушення були учинені і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні цих правопорушень.
Натомість суд не дотримався цього стандарту та не дослідив належним чином версію події, викладену ОСОБА_1 .
Як вбачається зі схеми місця дорожньої транспортної пригоди до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №561884, яка складена працівником патрульної поліції та підписана водієм ОСОБА_2 , на місці дорожньо-транспортної пригоди дорожні знаки відсутні, наявна дорожня розмітка 1.5 Розділу 34 ПДР; проїзна частина вул. Привільної має по одній смузі руху в обох напрямках, ширина смуги руху по напрямку руху автомобіля «BMW 3231», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить - 5.3 м., зустрічна смуга руху становить - 5.0 м; поперечний та поздовжній профіль проїжджої частини горизонтальний; транспортний засіб «Nissan Rogue», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , виїжджав на дорогу з прилеглої території; по вул. Привільній, 87А; кінцеве положення транспортних засобів після їх зіткнення відображене на схемі місця ДТП, місце зіткнення транспортних засобів знаходиться на зустрічній для автомобіля «BMW 3231», реєстраційний номер НОМЕР_2 руху, на відстані 2 м від правого краю проїзної частини вул. Привільної відносно напрямку руху останнього.
В цій же схемі дорожньо-транспортної пригоди працівником поліції зафіксовані наступні пошкодження транспортних засобів, а саме - як у автомобіля «Nissan Rogue», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , та у автомобіля «BMW 323І», реєстраційний номер НОМЕР_2 , повністю пошкоджено передню частину.
Згідно наданому до справи захисником Голоти О.А. відеозапису пригоди водій автомобіля «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух в межах проїзної частини другорядної дороги (виїжджав з прилеглої території), а потім зупинив свій автомобіль перед виїздом на проїзну частину, що є головною дорогою. Далі водій автомобіля «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , розпочав свій рух і виконував маневр повороту ліворуч. Коли автомобіль «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав в межі смуги свого напрямку руху сталось зіткнення з автомобілем «BMW» 323І, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку. Зіткнення між транспортними засобами відбулось наступним чином: автомобіль «Nissan Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , контактував своєю передньою лівою частиною з передньою правою частиною автомобіля «BMW 323І», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Наведене, а також характеристика та механізм (внаслідок зіткнення передніми частинами) утворення пошкоджень автомобілів учасників пригоди (свідчить про те, що зіткнення автомобілів відбулося на смузі руху автомобілю Nissan Rogue, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка була зустрічною для смуги руху автомобілю BMW, реєстраційний номер НОМЕР_6 , після того як водій першого автомобілю повністю закінчив маневр виїзду з прилеглої території. Такі обставини щодо місця зіткнення транспортних засобів підтверджуються поясненнями представника потерпілого в судах обох інстанцій, який також зауважив, що ОСОБА_2 виїхав на зустрічну смугу з метою уникнути зіткнення.
Апеляційний суд не приймає висловлені представником потерпілого в судовому засіданні апеляційної інстанції сумніви щодо фіксації на вказаному відеозаписі саме ДТП, яка є предметом дослідження у справі, оскільки на запису є фіксації дати та часу події, що відповідає змісту протоколу про адміністративне правопорушення, також місце та інші ознаки обставин зіткнення автомобілів є ідентичними.
За такого з матеріалів провадження вбачається, що наявними у справі доказами спростовується, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги пунктів 2.3 «б» та 10.2 Правил, а його дії перебувають у прямому та безпосередньому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, та її наслідками а тому рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було прийнято працівниками патрульної поліції без належного з'ясування фактичних обставин справи і механізму вчинення даної ДТП. Тому протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №561884 від 17 листопада 2023 р. не може бути підставою для притягнення його до відповідальності.
Таке свідчить про відсутність в діях водія ОСОБА_1 порушення вимог пунктів 2.3 «б», 10.2 Правил, а тому і складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП. При цьому винуватість (не винуватість) інших осіб в межах цього провадження судом не вирішується.
Проте, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, належним чином не перевірив обставини, які підлягали обов'язковому з'ясуванню, прийняв незаконне та необґрунтоване рішення про винуватість ОСОБА_1 та притягнення його до відповідальності, оскільки у справі належними та допустимими доказами не доведено, що саме дії цього водія знаходяться у прямому причинному-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.
За такого апеляційний суд приймає аргументи апелянта про помилковість висновку суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
При цьому апеляційний не взяв до уваги наданий захисником Голоти О.А. до суду першої інстанції висновок експертного дослідження, складений заступником завідувача відділу - завідувачем сектора автотехнічних досліджень відділу АД та КДТЗ Миколаївського НДЕКЦ МВС Ярошенком О.В., оскільки цей висновок не відповідає вимогам пункту 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, щодо обов'язкового зазначення у висновку про попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України. Тому наданий захисником Голоти О.А. висновок є недопустимим доказом.
Також апеляційний суд вважає за необхідне зауважити про помилковість висновку суду першої інстанції щодо невідповідності експертного висновку, який надає учасник провадження у справі про адміністративне правопорушення, вимогам статті 273 КУпАП, оскільки таке суперечить принципу змагальності, положенням статті 268 КУпАП щодо права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, подавати докази, а також статті 7-1 Закону України «Про судову експертизу», відповідно до якої підставою для проведення експертного дослідження може бути договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи судом першої інстанції були допущені істотні порушенням вимог закону, що призвело до постановлення необґрунтованого та незаконного рішення, а тому постанова суду підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Письменного Миколи Геннадійовича задовольнити.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124КУпАП та накладено штраф у розмірі 850 грн., скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.М.Базовкіна