05 березня 2024 року справа № 580/11743/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополити Андрея, 10) в якому просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 , до страхового стажу період роботи в кооперативі “Декорум” з 12.05.1993 року до 01.09.1998 року;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу весь період роботи в кооперативі “Декорум” з 12.05.1993 року до 01.09.1998 року;
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в кооперативі “Декорум” з 12.05.1993 року до 01.09.1998 року;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу весь період роботи в кооперативі “Декорум” з 12.05.1993 року до 01.09.1998 року.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 18.07.2023 звернувся до ГУ Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідач листом повідомив про відмову в призначенні пенсії через не зарахування до страхового стажу періоду роботи в кооперативі «Декорум», оскільки в уточнюючій довідці вказано, що в наказі про звільнення дані заявника зазначені не повністю. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, оскільки період роботи в кооперативі «Декорум» зазначено у трудовій книжці, що є підтвердженням страхового стажу.
Відповідачі у встановлений судом строк подали відзиви на позов в яких заперечували щодо задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано належної уточнюючої довідки, яка б підтверджувала спірний період роботи позивача.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області із заявою від 18.07.2023 про призначення пенсії за віком. До заяви додано: трудову книжку; документи про стаж, що визначені Порядком 637 та інші.
Головне управління ПФУ у Львівській області рішенням від 25.07.2023 №233050004561 відмовило у призначенні пенсії позивачу з підстав відсутності страхового стажу роботи.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 12.05.1993 по 01.09.1998 відповідно до уточнюючої довідки № 132-19/04-10/208 від 26.12.2019, оскільки в уточнюючій архівній довідці вказано, що у наказі про звільнення дані заявника зазначено не повністю (звільнити з роботи ОСОБА_1 ), що не відповідає даним відповідно до паспорту заявника, тому даний період роботи необхідно додатково підтвердити первинними документами.
Головне управління ПФУ в Черкаській області листом від 26.07.2023 повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за віком за відсутності страхового стажу, з підстав зазначених у рішенні.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Також, ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що до набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а саме до 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004.
При цьому, ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
З копії трудової книжки НОМЕР_1 , судом встановлено, що позивач у період з 12.05.1993 по 01.09.1998 працював в кооперативі “Декорум”.
При цьому даний період не був зарахований до страхового стажу позивача при призначенні пенсії за віком, оскільки в уточнюючій архівній довідці вказано, що у наказі про звільнення дані заявника зазначено не повністю (звільнити з роботи ОСОБА_1 ), що не відповідає даним відповідно до паспорту заявника.
У постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Також суд зазначає, що законодавець пов'язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.
Водночас суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача в частині періоду з 12.05.1993 по 01.09.1998 містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому вище зазначені відповідачем недоліки, в уточнюючій архівній довідці вказано, що у наказі про звільнення дані заявника зазначено не повністю (звільнити з роботи ОСОБА_1 ), що не відповідає даним відповідно до паспорту заявника, не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи позивача до стажу роботи, що враховується у призначенні пенсії.
Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при прийнятті наказів у кооперативі.
Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, частиною 1 ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, суд зазначає, що при виникненні у відповідача сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Однак матеріали справи не містять доказів щодо здійснення Головним управлінням перевірки достовірності відомостей про позивача, а відтак, суд зазначає, що відповідачем було протиправно не зараховано до страхового стажу період його роботи з 12.05.1993 по 01.09.1998.
За таких обставин, оскаржуване рішення про відмову в зарахуванні страхового стажу є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 25.07.2023 №233050004561 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до страхового стажу період роботи з 12.05.1993 по 01.09.1998 в кооперативі “Декорум”.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя Петро ПАЛАМАР