Справа № 560/1260/24
іменем України
05 березня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08 грудня 2023 року №221750003522;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи: з 02.08.1990 по 01.09.1990 - на різних роботах в радгоспі «Кугаєвецький»; з 01.09.1991 по 01.09.1992 - педагог-організатор Жабинецької НСШ; з 06.11.2002 по 09.09.2003 - продавець в Чемеровецькому районному центрі зайнятості; період роботи згідно довідки №2/04-03 від 30.12.2022, виданої Чемеровецьким трудовим архівом Чемеровецької селищної ради Хмельницької області та призначити пенсію по інвалідності з 30 листопада 2022 року.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначила, що 30.11.2022 їй встановлена ІІ група інвалідності, у зв'язку з чим остання звернулась до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії по інвалідності. Проте відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю страхового стажу. Позивач вважає, що відповідач протиправно не зарахував спірні періоди роботи до страхового стажу, оскільки нею надані всі підтверджуючі документи.
Ухвалою Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Головним управлінням Пенсійного фонду в Миколаївській області поданий відзив, де відповідач позов не визнає. Зазначає, що оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності згідно з ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв'язку зі складністю справи, та з метою з'ясування всіх обставин справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало заяву, в якій просить позовну заяву залишити без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
Суд встановив, що про порушення своїх прав позивач дізналась після отримання нею оскаржуваного рішення пенсійного органу, тому строк звернення до суду не пропущено.
З врахуванням наведеного, у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відзив на позовну заяву не надходив, про розгляд справи відповідача повідомлено належним чином.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
Позивачу 30.11.2022 встановлена ІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №119853.
26.01.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області №221750003522 від 01.02.2023 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно з поданими документами та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 6 років 7 місяців 24 дні.
25.04.2023 позивач повторно звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №221750003522 від 03.05.2023 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивачки становить 6 років 7 місяців 24 дні.
02.06.2023 позивач втретє звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №221750003522 від 12.06.2023 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 7 років 11 місяців 29 днів.
10.07.2023 позивач вчетверте звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №221750003522 від 17.07.2023 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивачки становить 8 років 11 місяців 29 днів.
В подальшому рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 16.10.2023 встановлено факт належності правовстановлюючих документів, а саме: архівної довідки №102/04-03 від 13.03.2023 року, виданої Чемеровецьким трудовим архівом на ім'я « ОСОБА_2 »; « ОСОБА_3 (так у док)»; « ОСОБА_4 (повністю не значиться)»; « ОСОБА_5 (так у док) ОСОБА_6 (так у док)»; архівної довідки №168/04-03 від 03.04.2023 року, виданої Чемеровецьким трудовим архівом на ім'я « ОСОБА_5 (так у док) ОСОБА_7 (так у док)»; « ОСОБА_2 »; « ОСОБА_5 (так у док) ОСОБА_8 (повністю не значиться)»; трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.09.1990 року; трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 від 22.09.1990 року, які належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 .
06.12.2023 позивач вп'яте звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №221750003522 від 08.12.2023 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Відповідно до поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 10 років 6 місяців 5 днів.
До страхового стажу ОСОБА_1 не враховано періоди роботи:
- з 02.08.1990 по 01.09.1990 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутні накази та дати наказів про прийняття та звільнення з роботи;
- з 01.09.1991 по 01.09.1992 згідно з записами у трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки дата прийняття на роботу не відповідає даті наказу на прийняття;
- з 02.08.1990 по 05.08.1990 згідно з записами у трудовій книжці НОМЕР_2 , оскільки відсутні накази та дати наказів про прийняття та звільнення з роботи, інформація про вироблені вихододні та встановлений мінімум;
- з 06.11.2002 по 09.09.2003, оскільки наданий трудовий договір від 06.11.2002 не містить номера, а в індивідуальній відомості про застраховану особу відсутня інформація за відповідний період.
Крім того, відсутні підстави для врахування до страхового стажу позивача періодів роботи згідно з довідкою №2/04-03 від 30.12.2022, оскільки у довідці не зазначена дата звільнення та накази про звільнення (зазначено «до кінця навчального року»), відсутня довідка про перейменування школи.
Позивач оскаржила вказане рішення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Призначення та перерахунок пенсій в органах Пенсійного фонду України проводиться відповідно до вимог Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 (далі Порядок № 22-1).
Відповідно до ст. 30 Закону України № 1058-IV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003.
Статтею 32 Закону України № 1058-IV, передбачено, що особам, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ груп, від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років;
Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004).
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV cтраховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IVзаробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
При цьому для кожного пенсіонера визначається індивідуальний середньомісячний коефіцієнт заробітку, який обчислюється як середнє значення від ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи в розрізі кожного місяця на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період. Таким чином, чим вищим є рівень заробітної плати, тим більшим є індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії та, відповідно, вищим розмір пенсії.
Враховуючи зазначене, основними чинниками, що впливають на розмір пенсії є тривалість страхового стажу, отримуваний заробіток та показники середньої заробітної плати по Україні.
Згідно з статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
Загальний порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях затвердженою постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 (далі Інструкція № 162). Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 передбачено, що коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудової договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідач не зарахував до страхового стажу позивача періоди роботи: з 02.08.1990 по 01.09.1990 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутні накази та дати наказів про прийняття та звільнення з роботи; з 01.09.1991 по 01.09.1992 згідно з записами у трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки дата прийняття на роботу не відповідає даті наказу на прийняття; з 02.08.1990 по 05.08.1990 згідно з записами у трудовій книжці НОМЕР_2 , оскільки відсутні накази та дати наказів про прийняття та звільнення з роботи, інформація про вироблені вихододні та встановлений мінімум.
Разом з тим, трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки. Належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.
У постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Крім того, суд вважає безпідставним не зарахування до страхового стажу позивача періоду з 06.11.2002 по 09.09.2003, оскільки наданий трудовий договір від 06.11.2002 не містить номера, а в індивідуальній відомості про застраховану особу відсутня інформація за відповідний період та періодів роботи згідно з довідкою №2/04-03 від 30.12.2022, оскільки у довідці не зазначена дата звільнення та накази про звільнення (зазначено «до кінця навчального року»), відсутня довідка про перейменування школи.
Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.
Позивач не повинна відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 144/669/17, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 та від 01 березня 2021 року у справі № 423/757/17.
Також суд звертає увагу на те, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Аналізуючи викладені вище обставини, суд вважає, що з врахуванням дати первинного звернення позивача до пенсійного органу необхідно призначити пенсію по інвалідності з дня виникнення такого права.
Право позивача на отримання належних їй пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від підтвердження в судовому порядку тих обставин, які існували на час звернення із первинною заявою та викликали сумнів у пенсійного органу, та таке право підлягає поновленню з моменту його виникнення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.04.2019 у справі №172/730/17.
Оскільки на момент звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії по інвалідності позивач мала визначений статтею 32 Закону №1058-IV страховий стаж 11 років, тому пенсія останній має бути призначена з 30.11.2022.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.12.2023 №221750003522, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності, є протиправним та підлягає скасуванню.
За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.12.2023 №221750003522 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 02.08.1990 по 01.09.1990, з 01.09.1991 по 01.09.1992, з 06.11.2002 по 09.09.2003 та згідно з довідкою №2/04-03 від 30.12.2022, виданої Чемеровецьким трудовим архівом Чемеровецької селищної ради, а також призначити пенсію по інвалідності з 30.11.2022.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська обл., Сумський р-н, 40009 , код ЄДРПОУ - 21108013)
Головуючий суддя Я.В. Драновський