Справа № 560/2902/24
04 березня 2024 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Михайлов О.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-К" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь-К" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якій просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення від 21.01.2022 №3689742/30247167 Комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації - про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.10.2021 №399/2.
2. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-К" від 18.10.2021 №399/2.
Приписами пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру, тому ставка судового збору становить 3028,00 грн.
До позовної заяви позивачем додано копію платіжної інструкції №6923 від 01.12.2023. Однак, вказана квитанція використана в межах адміністративної справи №560/21175/23.
Відповідно до частини 11 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві позивач зазначив, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак судом встановлено, що позивач вже звертався до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (адміністративні справи №560/6120/23, №560/21175/23).
Відтак, застереження відповідача не відповідає дійсним обставинам справи.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів суддею встановлено, що позивач оскаржує рішення Комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області від 21.01.2022 №3689742/30247167 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.10.2021 №399/2.
Позивачем подавалася скарга на рішення Комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області від 21.01.2022 №3689742/30247167 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.10.2021 №399/2.
Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2022 №7654/30247167/2, залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 13.02.2024.
Тобто позивач звернувся до суду з порушенням тримісячного строку звернення, що визначений ч. 2 ст. 122 КАС України, який обраховується з 14.02.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст. 167 КАС України.
До позовної заяви представник позивача додав клопотання про поновлення строку звернення до суду, у якому вказує, що директор ТОВ "Либідь-К" Яцков С.Б. перебуваючи за межами України, не мав можливості підготувати позовну заяву, що призвело до відсутності можливості вчасно вчинити процесуальні дії щодо зверненням з позовом до суду у встановлений строк.
Оцінюючи наведені причини пропуску, суд враховує таке.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб'єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що зазначені обставини, а саме: виїзд директора ТОВ "Либідь-К" за межі України та некомпетентність бухгалтера ТОВ "Либідь-К" (на яку вказано в клопотанні), було визнано неповажними Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 15.11.2023 у справі №560/6120/23, предметом розгляду якої було також правомірність рішення від 21.01.2022 №3689742/30247167 Комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені в заяві не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки можуть бути усунені шляхом подання до суду:
- доказів сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн або письмового обґрунтування наявності законодавчо визначених підстав для звільнення від сплати судового з наданням доказів на їх підтвердження;
- позовної заяви та її копій відповідно до кількості учасників справи із зазначенням власного письмового підтвердження, визначеного частиною 11 статті 160 КАС України, яке б відповідало дійсним обставинам справи;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено;
- доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-К", залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяО.О. Михайлов