про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
04 березня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/2258/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у повному перерахуванні пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713-2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №713-2021 перерахувати пенсію і здійснити доплату з березня 2022 року і в подальшому з березня 2023 року по даний час, а також виплатити пенсійну заборгованість у сумі 14846,62 грн.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вивчивши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що провадження за даним позовом не може бути відкрито, з огляду на таке.
Позов обґрунтовано тим, що позивачу на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 №440/17449/23 проведено перерахунок пенсії та було ГУПФУ в Полтавській області було зобов'язано нарахувати щомісячну доплату відповідно до Постанови № 713 у сумі 2000 грн без обмеження максимальним розміром. Однак такий перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсії, оскільки відповідачем протиправно застосовано обмеження максимального розміру пенсії. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що суперечать Конституції та іншим законам України, призводять до порушення прав позивача, адже суперечать ст.ст. 43, 63 Закону 2262-ХІІ.
Згідно даних КП "ДСС" виявлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №440/17449/23:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження максимальним розміром з 01.07.2021 доплати ОСОБА_1 до пенсії відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження максимальним розміром, з урахуванням 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №440/17449/23 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.07.2021 по 28.02.2022 у розмірі 14846,62 грн, проте перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсії.
06.02.2024 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Полтавській області зі заявою, в якій просив здійснити перерахунок та провести виплату з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн згідно з постановою Кабінет Міністрів України № 713, враховуючи рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №440/17449/23.
Листом від 16.02.2024 Головне управління ПФУ в Полтавській області повідомило, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/17499/23 не зобов'язано органи Пенсійного фонду переглядати розмір виплачуваної пенсії в подальшому. На виконання рішення суду пенсію встановлено без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок, а саме 01.07.2021, який становив 20955,54грн.
Виплату пенсії, перераховану на виконання рішення суду, продовжено у попередньому розмірі 23100,02грн.
Не погодившись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Отже, судове рішення належить до обов'язкового виконання і для цього не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Крім того, Верховним Судом було зазначено, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (статті 382, 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Так, Верховним Судом в постанові від 24.09.2020 у справі №640/15623/19 було зазначено, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення, прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
Отже, спірні правовідносини в контексті вищезазначеної частини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що оскільки позивачем по суті заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання належного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №440/17499/23, тому відповідно ним неправильно обраний спосіб захисту свого порушеного права.
При розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зауважує, що у справі №440/17499/23 вирішено питання нарахування та виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713, а також права позивача на виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії.
Водночас, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а відтак вимоги про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
При цьому, чинне законодавство не передбачає такого способу захисту права, як звернення до суду з позовом про визнання дій протиправними, тобто ухвалити судове рішення, яке спрямоване на виконання іншого рішення суду, що в свою чергу, не призводить до ефективного захисту прав осіб.
Таким чином, заявлені у даній справі позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку нового позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
З урахуванням наведених обставин, позовна заява ОСОБА_1 не може розглядатися в порядку позовного провадження, а відтак суддя відмовляє позивачу у відкритті адміністративного провадження.
Суд роз'яснює позивачу, що з даними вимогами він може звернутись в порядку, встановленому статтею 383 КАС України в межах справи №440/17499/23.
На підставі викладеного, керуючись статтею 170, 171, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що з даними вимогами він може звернутись в порядку, встановленому статтею 383 КАС України в межах справи №440/17499/23.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.С. Шевяков