апеляційне провадження №22-ц/824/8003/2024
справа №760/6626/20
05 березня 2024 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Поліщук Н.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року із запереченнями на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року щодо відмови у задоволенні клопотань та на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року щодо спрощеного провадження,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», Міністерства освіти і науки України про визнання погодження на посаду методиста вищої категорії відділу організаційно-аналітичного забезпечення та контролю строковим договором, визнання недійсними та скасування наказів про звільнення, визнання відсутності на роботі недійсним, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року в задоволенні позовних вимоги відмовлено.
Повне рішення складено 10 лютого 2023 року.
Не погодившись з ухваленим рішенням, 08 березня 2023 року ОСОБА_1 шляхом направлення на електронну адресу апеляційного суду подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржниці у зв'язку із не виконанням вимог ухвали апеляційного суду від 11 квітня 2023 року.
26 червня 2023 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 травня 2023 року.
Постановою Верховного Суду від 17 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 травня 2023 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
08 лютого 2024 року матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року, відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року із запереченнями на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року щодо відмови у задоволенні клопотань та на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року щодо спрощеного провадження залишено без руху, скаржниці запропоновано сплатити судовий збір у розмірі 5044,80 грн.
23 лютого 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за звернення до суду із апеляційною скаргою на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року.
Також 23 лютого 2024 року додатково до клопотання про звільнення від сплати судового збору подано форму ОК-7 з Пенсійного Фонду України, сформовану 11 грудня 2023 року.
Клопотання мотивовано тим, що частина позовних вимог є похідними від вимог визнання недійсними, неправомірними та скасування наказів № 35-к від 31 січня 2017 року про переведення, №58-к від 22 березня 2017 року про звільнення, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У зв'язку із цим, в тексті клопотання скаржниця просить суд переглядати оскаржуване судове рішення в межах позовних вимог щодо визнання недійсними, неправомірними та скасування наказів № 35-к від 31 січня 2017 року про переведення, №58-к від 22 березня 2017 року про звільнення, та щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вказує, що формулювання позовних вимог у тому вигляді, з яким ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, є наслідком неправильних консультацій із адвокатами в установах безоплатної правової допомоги.
Зазначає, що у зв'язку із негативними щодо ОСОБА_1 діями зі сторони відповідача скаржниця протягом тривалого часу зіштовхується із проблемами, пов'язаними із працевлаштуванням. Уважає, що у зв'язку із наявністю судових справ, у яких приймає участь скаржниця та про які стає відомо потенційним роботодавцям, ОСОБА_1 відмовляють у працевлаштуванні.
Вказує, що починаючи з травня 2023 року не має постійного джерела доходу. Зазначає, що у вересні 2023 року отримувала невеликий дохід на посаді вчителя в школі, а з жовтня 2023 року не може працевлаштуватись взагалі.
Зазначає, що проживає на території одного з монастирів з дозволу керівництва монастиря. Інформацію про місцезнаходження монастиря не зазначає з міркувань власної безпеки.
Вказує на негативну психологічну атмосферу у робочих колективах, де доводилось працювати, в результаті чого загальний стан здоров'я скаржниці є незадоволеним. Зазначає, що погіршення здоров'я відбулось, в тому числі, і через розгляд цієї справи.
Посилаючись на судову практику Європейського суду з прав людини, вказує, що сплата судового збору не повинна створювати перешкоди у доступі до суду.
Посилається на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, судову практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.
В іншому пояснення, наведені у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, є поясненнями по суті спору та є доцільним оцінювати такі пояснення при розгляді апеляційної скарги після вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Вивчивши матеріали клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, судом встановлено, що таке= не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотивуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 в тексті клопотання повідомляє суду про прохання розгляду справи лише в частині вимог щодо вирішення питання про скасування відповідних наказів та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі
Разом з тим, вирішення питання щодо меж апеляційного перегляду, а також прийняття відмови позивача від позову (частин позовних вимог) вирішується на стадії апеляційного розгляду згідно §3 Глави 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а не на стадії відкриття апеляційного провадження.
Крім того, за частиною 1 статті 352 ЦПК України учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Від ОСОБА_1 не надходили заяви про відмову від частини позовних вимог, а подаючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 оскаржує рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року (із запереченнями на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року щодо відмови у задоволенні клопотань та на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року щодо спрощеного провадження) повністю.
За приписами статті 17 ЦПК України учасники справи мають право на апеляційний перегляд справи.
Загальні вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначенні положеннями статті 356 ЦПК України, зокрема вимога долучення до апеляційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (пункт 3 частини 4 та частина 5 вказаної статті відповідно).
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 цього Закону).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 цього Закону).
Згідно частини 1 статті 5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Про застосування вказаної норми закону у цій справі зазначено в ухвалі Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року.
Згідно окремих положень статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина 2 цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніхчи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Щодо застосування пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» слід вказати про таке.
Оскаржуване рішення суду ухвалено 10 лютого 2023 року.
Апеляційну скаргу подано 08 березня 2023 року в електронній формі.
В ухвалі Київського апеляційного суду від 16 лютого 2024 року установлено, що 5% розміру річного доходу ОСОБА_1 за 2022 рік становить 13 478,59 грн, а відтак судовий збір, визначений ухвалою у розмірі 5044,80 грн, не перевищує 5% розміру річного доходу скаржниці. Апеляційну скаргу залишено без руху, скаржниці надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме запропоновано сплатити судовий збір у розмірі 5044,80 грн на вказані в ухвалі реквізити.
Одночасно з поданням клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржницею подано на підтвердження майнового стану форму ОК-7 із Пенсійного фонду України, сформовану 11 грудня 2023 року, з якої убачається, що загальний дохід ОСОБА_1 в 2023 році становив 123768,23 грн. Відтак, 5% розміру річного доходу ОСОБА_1 за 2023 рік становить 6188,41 грн, що також є більшим від розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги. Разом з тим, слід ураховувати, що відомості за 2023 рік є неповними, оскільки відомості у формі ОК-7 наведені станом на 11 грудня 2023 року, тобто до закінчення звітного періоду за 2023 рік.
Із загального аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Такими документами, що підтверджують майновий стан, наприклад, можуть бути довідки про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за якихособа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко свідчить, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Зазначене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливим для всіх учасників процесу.
Стаття 129 Конституції України закріплює рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом як одну із засад судочинства.
За статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. І, як уже зазначалося, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, яке у розумінні практики Європейського суду з прав людини не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими (рішенням від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95)).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору в частині існування у скаржниці проблем, пов'язаних із працевлаштуванням; проживання в монастирі; незадовільного стану здоров'я; тривалої відсутні доходів у скаржниці; наявність чималої кількості судовий справ, в який приймає участь ОСОБА_1 ; поширення в соціумі зі сторони відповідача неправдивих відомостей щодо скаржниці; а також незгода скаржниці, як така, із вимогою сплати судового збору, не є характеризуючими ознаками майнового стану ОСОБА_1 , а лише вказують на обставини її життя.
Наведені доводи та надані документи не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан заявниці та відсутність у неї можливості сплатити судовий збір.
Суд звертає увагу на те, що питання звільнення від сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір», або у справах із предметом спору, не охопленим цією статтею, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з визначених статтею 8 цього Закону. Докази, подані ОСОБА_1 на підтвердження майнового стану, а саме оновлена форма ОК-7 із Пенсійного фонду України, не підтверджують скрутний майновий стан скаржниці, що могло б бути підставою для застосування пункту 1 частини 1 статті 8 України «Про судовий збір», не свідчать про відсутність у неї жодних доходів, та не дають підстав для висновку про необхідність звільнення скаржниці від сплати судового збору з огляду на її майновий стан. Відтак, відповідне клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід сплатити судовий збір у розмірі 5044,80 грн.
Судовий збір слід сплатити на наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Особі, яка подає апеляційну скаргу, слід надати Київському апеляційному суду (судді Поліщук Н.В.) документ про сплату судового збору у вказаному розмірі та на зазначені реквізити.
При вчиненні дій, що пов'язані з виконанням цієї ухвали, особі, якій вона адресована, відповідь слід надавати за адресою Київського апеляційного суду, судді Поліщук Н.В.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Оскільки вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 185, 356, 358 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року із запереченнями на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року щодо відмови у задоволенні клопотань та на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року щодо спрощеного провадження - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення порушення вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, що викладені в ухвалі, - протягом семи (7) днів з дня вручення цієї ухвали, роз'яснивши, що у випадку невиконання вимог ухвали в цій частині апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Поліщук