Справа № 752/16205//21 Головуючий І-ої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2833/2024 Доповідач: ОСОБА_2
29 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора ОСОБА_6 , який приймає участь в розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , засудженого вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 04 липня 2022 року, запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з освітою середньою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 289, ч.1 ст. 115 КК України і призначено покарання за ч.2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна; за ч.1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, статочне покарання ОСОБА_8 визначити у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
Строк покарання ОСОБА_8 рахувати з 04 липня 2022 року, зарахувавши, відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк покарання попереднє ув'язнення, починаючи з 22.07.2021 року по 03.07.2022 року, включно, з розрахунку день за день.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, залишено без змін.
Зазначеним вироком засуджено також ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якої клопотань не подано.
Згідно вироку суду, 17.06.2021 приблизно о 03.00 год. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 прийшли до будинку АДРЕСА_2 .
Знаходячись на першому поверсі зазначеного будинку ОСОБА_9 та ОСОБА_8 помітили транспортний засіб марки «Хонда» моделі «Діо» реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, номер шасі - НОМЕР_2 , що був пристебнутий ланцюгом на замок біля чорного входу будинку, який перебуває у користуванні у ОСОБА_10 , та вирішили ним незаконно заволодіти.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за допомогою металевих ножиць відрізали захисний трос та тримаючи руками за кермо вищевказаного транспортного засобу, почали котити транспортний засіб марки «Хонда» моделі «Діо» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні у ОСОБА_10 , у двір до вулиці Китаївської, що у місті Києві.
В подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_8 транспортний засіб марки «Хонда» моделі «Діо» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні у ОСОБА_10 , закотили до квартири АДРЕСА_3 , де його залишили. В подальшому транспортний засіб марки «Хонда», моделі «Діо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, номер шасі - НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні у ОСОБА_10 був виявлений та повернутий потерпілому.
Тобто, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 визнаються винними за ч. 2 ст. 289 КК України, - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, ОСОБА_8 20.07.2021 року, приблизно о 06.00 год., маючи умисел на протиправне заподіяння смерті своїй матері ОСОБА_11 , 1974 року народження, який виник у нього у зв'язку з особистими неприязними відносинами між ними, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , зайшов до кімнати в якій на дивані відпочивала його мама. Після чого, умисно, протиправно, з метою доведення свого злочинного умислу, у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_11 , підозрюваний ОСОБА_8 сів зверху на потерпілу, яка в цей час лежала на ліжку обличчям доверху та реалізуючи умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті, пальцями долонь своїх обох рук обхопив шию ОСОБА_11 та застосовуючи фізичну силу почав стискати пальці долонь обох своїх рук, обмеживши доступ повітря до легень останньої доки остання не перестала подавати ознаки життя. В цей час, до кімнати зайшов мешканець даної квартири ОСОБА_12 , який помітивши протиправні дії ОСОБА_8 , відтягнув ОСОБА_8 від потерпілої, яка вже не подавала ознак життя.
Відповідно до висновку експерта від 12.11.2021, Смерть ОСОБА_11 , настала від механічної асфіксії внаслідок стиснення шиї тупим предметом (можливо внаслідок удавлення руками). Зазначена механічна асфіксія внаслідок стиснення шиї тупим предметом виникла незадовго (до 5-7 хвилин) до настання смерті, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинно - наслідковому зв'язку з настанням смерті.
Враховуючи ступінь вираженості трупних явищ на момент розтину трупа в морзі, причину смерті, а також умови та місце знаходження трупа, слід вважати, що ймовірна давність настання смерті становиться біля двох діб з моменту розтину трупу в морзі.
Тобто, ОСОБА_8 визнається винуватим за ч. 1 ст. 115 КК України, - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Під час апеляційного розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_8 прокурор ОСОБА_6 подав клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на підставі статей 177, 178, 331 КПК України. На підтвердження своїх доводів прокурор зазначив, що вироком Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року залишено без змін вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 04.07.2022 року відносно ОСОБА_9 . Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено частково, вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 04.07.2022 року відносно ОСОБА_8 скасовано в частині призначеного покарання та призначено ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 289 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією майна, крім житла; за ч. 1 ст. 115 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна, крім житла. В решті цей вирок відносно ОСОБА_8 залишено без змін.
Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 січня 2024 року скасовано вирок Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Постановлено, до вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо обрання запобіжного заходу, обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, але не більше 60 днів.
Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, прокурор вважає за необхідне обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, враховуючи те, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжкого злочину відповідно до положень ст. 12 КК України, судом першої інстанції призначено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, є також не розглянута апеляційна скарга прокурора щодо м'якості призначеного обвинуваченому покарання, яке ОСОБА_8 повинен відбувати реально у разі залишення вироку щодо нього без змін, що свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Прокурор вважає, що будь-який інший запобіжний захід, що не пов'язаний з триманням під вартою, не може запобігти вказаним ризикам.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав доводи клопотання, пояснення захисника та обвинуваченого щодо наявності підстав про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Встановлено, що ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.1 ст.115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі. Суд першої інстанції залишив без змін обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу.
Зі змісту клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою вбачається, що ризики, заявлені стороною обвинувачення, продовжують існувати, і такий висновок не є безпідставним.
Таким чином, враховуючи обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжкого злочину відповідно до положень ст. 12 КК України, призначення судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, наявність нерозглянутої апеляційної скарги прокурора щодо м'якості призначеного обвинуваченому покарання, на думку колегії суддів, наявність ризиків - переховування обвинуваченого та можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, доведена прокурором, а стороною захисту в ході апеляційного розгляду вимоги прокурора не спростовано.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій. Обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, з огляду на встановлені ризики, дані про особу обвинуваченого. Приймаючи до уваги обсяг обвинувачення, тяжкість інкримінованих дій, призначене судом покарання обвинуваченому, колегія суддів знаходить підстави для задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.177, 178, 196, 331, 405, 418 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27 квітня 2024 року.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4