29 лютого 2024 року м. Київ
Справа № 361/3995/22
Провадження№22-ц/824/5770/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.,
сторони: позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Марченком Віталієм Олександровичем, на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач в своїй позовній заяві зазначав, що відповідно до укладеного договору № б/н від 26 квітня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит з кінцевим лімітом 15000,00 грн.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, згідно з якими клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт.
Відповідно до умов кредитного договору позивачем було виконано свої зобов'язання, який надав відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договором.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Станом на 15 серпня 2022 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 18730,93 гривень, яка складається із наступного: 14261,28 гривень - тіло кредиту, 4469,65 гривень - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути із відповідача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 18730,93 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 гривень.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задоволено частково.
Стягнутоіз ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 26 квітня 2011 року у розмірі 14 261 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят одна) гривня 28 копійок та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок
В іншій частині позову - відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, та стягуючи з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 14 261 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят одна) гривня 28 копійок- тіло кредиту, суд першої інстанції виходив із доведеності заявлених позовних вимог в цій частині.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 4 469,65 грн - заборгованість за простроченими відсотками, суд першої інстанції зазначив, що в умовах та правилах надання банківських послуг, відповідно до яких встановлена відповідальність позичальника у разі невиконання/неналежного виконання своїх зобов'язань, не містять підпису відповідача. При цьому, позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови доведені відповідачу, підписуючи договір, а також те, що Умови містили такі положення щодо пені і штрафних санкцій в момент підписання договору позичальником, або в подальшому такі Умови не змінювались. При цьому, у самій анкеті-заяві про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» домовленості сторін щодо пені і штрафних санкцій немає.У зв'язку із цим, такі «Умови та правила надання банківських послуг» не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору.
20 грудня 2022 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Марченко В.О. через засоби поштового зв'язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не досліджував питання належності відповідача. Зазначає, що 06 жовтня 2019 року відповідач потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої отримав дуже серйозні ушкодження, тривалий час знаходився у комі. До відповідача застосовувалися примусові заходи медичного характеру, відповідач не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, знаходився на лікуванні, що і власне і стало причиною причино його відсутності при розгляді даної справи. Вказує, що на момент укладення правочину відповідач був дієздатний, однак, починаючи з 06 жовтня 2019 року, коли потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок отриманих важких травм перестав усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вважає, що у даній справі ОСОБА_1 є неналежним відповідачем.
Аргументів щодо розміру стягнутої суми заборгованості, апеляційна скарга не містить.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 05 грудня 2023 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2022 року клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Марченка В.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 року - задовольнити та поновити його.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Марченком Віталієм Олександровичем, на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Витребувано з Броварського міськрайонного суду Київської області матеріали цивільної справи № 361/3995/22 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
19 грудня 2023 року матеріали цивільної справи № 361/3995/22 надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Дурдинець Р.Ю , посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише
у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву №б/н від 26 квітня 2011 року, та отримав кредит з кінцевим лімітом 15000,00 грн.
Банком було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом 0 грн 00 коп. та надано відповідачу у користуванні кредитну картку.
Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами» складає між сторонами договір про надання банківських послуг.
Згідно з наданим розрахунком заборгованості за договором №б/н від 26 квітня 2011 року станом на 15 серпня 2022 року відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 18730,93 гривень, яка складається із наступного: 14261,28 гривень - тіло кредиту, 4469,65 гривень - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.
АТ КБ «ПриватБанк» порушило в судовому порядку питання про стягнення вказаної заборгованості.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» та стягнув з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 26 квітня 2011 року в розмірі 14 261 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят одна) гривня 28 копійок.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно зі ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.
За змістом ст. ст. 41, 60 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 цього Кодексу). Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ст. 67 ЦК України опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Згідно ч. 1 ст. 1184 ЦК України, шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі поновлення її цивільної дієздатності.
Таким чином, оскільки з прийняттям судом рішення про визнання фізичної особи недієздатною пов'язується низка важливих правових наслідків необхідно чітко встановити момент, з якого фізична особа є недієздатною.
На момент апеляційного оскарження відсутні підстави вважати відповідача недієздатним, адже представником не подано до апеляційної скарги рішення суду про визнання ОСОБА_1 недієздатним та призначення йому опікуна в період розгляду справи в суді першої інстанції.
А тому, на опікуна за ч. 4 ст. 41 ЦК України може бути покладена відповідальність за протиправні діяння свого підопічного лише з моменту набуття ним повноважень, тобто з моменту вступу в законну силу рішення суду про визнання особи недієздатною, в якому міститься призначення опікуна (ч. 1 ст. 60 ЦК України).
Отже, вказане свідчить, що у суду першої інстанції не було правових підстав вважати ОСОБА_1 неналежним відповідачем.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач приймав активну участь в розгляді справи, що підтверджується його заявою про ознайомлення з матеріалами справи від 23 травня 2023 року, а також заявою про отримання електронних повісток на мобільний телефону ОСОБА_1 .
Також, долучені до апеляційної скарги медичні документи не свідчать про недієздатність відповідача, а тому не мають значення для вирішення даного судового спору. Також стороною апелянта не вказано які саме процесуальні дії не зміг вчинити відповідач беручи до уваги його стан здоров'я після дорожньо-транспортної пригоди та враховуючи наявність представника - адвоката починаючи з 01 серпня 2023 року, тобто за місяць до винесення рішення у справі судом першої інстанції.
З огляду на викладене, не заслуговують на увагу доводи представникавідповідача про те, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 рокубез змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою адвокатом Марченком Віталієм Олександровичем- залишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2023 року- залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна