Апеляційного провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 33/824/1412/2024
м. Київ Справа № 754/797/24
28 лютого 2024 року суддя Київського апеляційного суду Кулікова С.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 26 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 237740, 21 грудня 2023 року о 17 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 в м. Києві на вул. Радосинська 140, керував транспортним засобом Форд Фокус, державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (сухість губ, блідість обличчя, поведінка не відповідає дійсності), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 26 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,00 грн.
Не погоджуючись з такою постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу обгрунтовував тим, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що зазначений у протоколі час керування транспортним засобом не відповідає дійсності. Посилався на те, що поліцейські ухилилися від проведення безперервної зйомки та зняли той проміжок часу, який їм був вигідний. Вказував, що поліцейські фактично зупинили його без правових підстав, встановлених законом та не здійснювали перевірку його стану з метою виявлення ознак наркотичного сп'яніння, не пропонували пройти огляд на місці зупинки.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , в підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у справі, з яких вбачається наступне.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 237740, 21 грудня 2023 року о 17 год. 40 хв. водій ОСОБА_1 в м. Києві на вул. Радосинська 140, керував транспортним засобом Форд Фокус, державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (сухість губ, блідість обличчя, поведінка не відповідає дійсності), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення був складений уповноваженою на те особою, дії якої ОСОБА_1 оскаржені не були, як і не містить таких даних зміст апеляційної скарги.
Наявність виправлення у даті керування ОСОБА_1 транспортним засобом, враховуючи інші наявні у справі докази не свідчать про відсутність у діях останнього адміністративного правопорушення.
Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки алкогольного сп'яніння.
Пунктом 4 розділу 1 Інструкції визначено ознаки наркотичного сп'яніння.
Згідно п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок) огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
У відповідності до п. 1 розділу 2 Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з п. 12 розділу 2 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З вищенаведеного вбачається, що огляд на стан наркотичного сп'яніння може проводитися виключно в найближчому закладі охорони здоров'я. При цьому направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння є обов'язковим у разі погодження водія на проходження такого огляду.
А тому суд апеляційної інстанції враховує, що така відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, є грубим правопорушенням. Дії вчинені ОСОБА_1 характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників.
ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Доводи апеляційної скарги спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та не спростовують того, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі захисник.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наявних в матеріалах справи доказів апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, суд першої інстанції, проаналізувавши усі докази у справі, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 ПДР України, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова Деснянського районного суду міста Києва від 26 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 26 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду С.В. Кулікова