Справа №757/53396/23-п Суддя І інстанції - Гречана С.І.
Провадження № 33/824/1122/2024 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
26 лютого 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Боруха С.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2023, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Хуст, Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - не відомий, за ст. 124 КУпАП,
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень в дохід держави, поряд з цим стягнуто судовий збір у розмірі 536,80 гривні.
Постановою суду встановлено, що 08.11.2023 о 10 год 30 хв. рухаючись по бульв. Михайла Задніпровського, 13 у м. Києві, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , всупереч п. 15.13 Правил дорожнього руху відчиняючи двері, не переконався, що це буде безпечно, що призвело до зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Santa FE» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Борух С.В. в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2023 та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 280 КУпАП, а також при оцінці доказів суд, в порушення ст. 252 КУпАП, спирався лише на протокол про адміністративне правопорушення, а не на пояснення ОСОБА_1 , інші докази по даній справі відсутні, і все це свідчить про однобічність розгляду справи. Апелянт зазначає, що в оскаржуваній постанові здійснив посилання лише на протокол, який, на думку захисника, є неналежним доказом, адже, в ньому не враховані всі обставини справи та покази всіх учасників руху.
Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано та залишено поза увагою те, що 08.11.2023 року близько 10.30 хв. в м. Києві по вул. Михайла Задніпровського водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Volkwagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в крайній правій полосі ближче до бордюру, побачивши перешкоду, а саме, сміттєві баки, вимушено зупинив транспортний засіб в своїй полосі руху, маючи намір звільнити полосу руху від сміттєвих баків (перешкоди). Згідно фото, доданих до протоколу від 08.11.2023 автомобіль перебував в своїй полосі руху. В цей час водій автомобіля Hyundai Santa FE, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , порушуючи правила дорожнього руху п. 12.3, 13.3, ПДР України перетнув подвійну суцільну лінію, саме горизонтальну розмітку білого кольору з номером 1.3. розділ 34 ПДР України, не впевнився, що це буде безпечно, для інших учасників руху залишив свою полосу руху, виїхав на цю розмітку, яку заборонено перетинати, здійснив маневр обгону, порушуючи ПДР України на великій швидкості, виїхавши (перетнувши) подвійну сплошну осьову розмітку та на зустрічну смугу руху, після чого здійснив зіткнення з дверима автомобіля Volkwagen Touareg. Таким чином, на думку захисника, саме водій автомобіля Hyundai Santa FE, д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , порушуючи правила дорожнього руху, створив дорожньо-транспортну пригоду, тобто, саме його неправомірні дії є в причинно-наслідковому зв?язку з виникненням даної ДТП.
Також апелянт вказує, що при винесенні постанови судом першої інстанції не було враховано фото з місця пригоди та схему місця події, з якої вбачається, що 08.11.2023 року близько 10.30 хв. в м. Києві, по вул. Михайла Задніпровського, автомобіль Volkwagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_5 , перебував в своїй полосі руху з відчиненими передніми лівими дверима, а автомобіль Hyundai Santa FE, д.н.з. НОМЕР_3 , перетнувши подвійну суцільну осьову розмітку, виїхав на зустрічну смугу руху. Апелянт зазначає, що саме керований водієм ОСОБА_1 автомобіль Volkwagen Touareg, перебував в своїй полосі руху та не порушував правила дорожнього руху, оскільки ОСОБА_1 зупинив автомобіль, відкривав двері автомобіля в своїй полосі руху, за межі полоси дверцята не виходили, тому в його діях відсутні порушення правил дорожнього руху, а саме п.15.13 ПДР, тому в його діях і відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, порушуючи закріплене у законодавстві право на захист, позбавив ОСОБА_1 можливості виступити у судовому засіданні та задати питання свідкам, а також не заслухав свідків, які були зазначені в його клопотанні про виклик свідків. Також суд суттєво обмежив його права, закріплені у ст. 268 КУпАП, та не надав ОСОБА_1 можливості довести свою невинуватість. В постанові суду так і не наведено жодного належного доказу його вини, а також доказів вчинення самого правопорушення. Судом не було враховано, що саме діями ОСОБА_2 була створена аварійна ситуація, і що саме його дії перебувають в причинно-наслідковому зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, тобто суд помилково дійшов висновку щодо винуватості ОСОБА_1 .
Апелянт вказує, що під час розгляду справи судом першої інстанції стороною захисту було заявлено клопотання про виклик свідка ДТП від 08.11.2023, а саме - ОСОБА_3 , який був безпосереднім свідком скоєного ДТП та може підтвердити/спростувати обставини справи. Разом з тим, відповідне клопотання задоволено не було, більше того - оскаржувана постанова, навіть не містить згадування про подане клопотання, як наслідок - свідок ДТП від 08.11.2023 допитаний не був, відповідні пояснення по справі, які могли б прояснити суду обставини ДТП, надані не були. Таким чином Печерським районним судом м. Києва не було досліджено всіх доказів, що мають значення для правильного вирішення справи.
Від потерпілого ОСОБА_2 надійшли заперечення на апеляційну скаргу адвоката Борух С.В. в інтересах ОСОБА_1 , в яких він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Боруха С.В., які просили задовольнити апеляційну скаргу з підстав у ній наведених,доводи ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою, пояснення свідка ОСОБА_4 , та експерта КНДІСЕ ОСОБА_5 , перевіривши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.,
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції, всупереч доводам викладеним в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суддею місцевого суду в повному обсязі були дотримані вказані вимоги закону, належним чином були досліджені всі докази, що містяться в матеріалах справи та які були надані в розпорядження суду, зокрема, дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1), схемі ДТП (а.с.2), фотоматеріалами з місця події ДТП наданими стороною захисту, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , безпосередньо наданих ними після дорожньо-транспортної пригоди (а.с.3, 4), яким суд першої інстанції дав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, всупереч 15.13 Правил дорожнього руху, відчиняючи двері, не переконався, що це буде безпечно, що призвело до зіткнення з транспортним засобом, який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого здійснив ДТП.
В ході апеляційного перегляду справи, ОСОБА_1 надав пояснення у яких проти обставин, викладених у протоколі заперечував та пояснив, що він керував автомобілем Volkwagen Touareg д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Задніпровського в м Києві, де в його напрямку руху була лише одна смуга руху, він рухався по вказаній полосі ближче до бордюру. Побачивши попереду у своїй смузі руху перешкоду для руху у виді сміттєвих баків, вимушено зупинив транспортний засіб, для того, щоб звільнити полосу руху від сміттєвих баків, і в подальшому безперешкодно продовжити рух, інакше, проїхати без порушення правил дорожнього руху та без перетину подвійної суцільної лінії він не міг. Зупинившись, взяв рукавички, подививсь в дзеркало заднього виду для того, щоб переконатись в тому, що відкриваючи двері не створить нікому з учасників дорожнього руху аварійної ситуації, та побачив автомобіль, який лише виїхав на вул. Задніпровського із -за перехрестя, тобто перебував на певній відстані від його авто, почав повільно відкривати двері. І в той час, коли відкрив на певну відстань двері, орієнтовно, на 45 градусів, та виставив ліву ногу на землю, відбулось зіткнення, а саме, двері його авто контактували з автомобілемHyundai Santa FE, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який, порушуючи правила дорожнього руху, зокрема, п.12.3, 13.1, 13.3 ПДР України, рухаючись на великій швидкості перетнув подвійну суцільну розмітку, виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з дверима його автомобіля.
При цьому і ОСОБА_1 , і адвокат Борух С.В. стверджували, що оскільки саме діями ОСОБА_2 була створена аварійна ситуація, то, відповідно, саме дії водія ОСОБА_2 перебувають в причинно-наслідковому зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на фотоматеріалами з місця події ДТП, які були надані суду.
Як слідує з пояснень ОСОБА_2 , наданих як на місці ДТП, так і в суді апеляційної інстанції, 08 листопада 2023 року о 10 год. 30 хв., керував автомобілем «Hyundai Santa FE» д.н.з. НОМЕР_2 по бульвару Михайла Задніпровського, у напрямку вул. Євгена Коновальця, у цьому напрямку руху полоса одна. Рухаючись в своїй смузі руху, попереду побачив автомобіль «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , який припаркувався в недозволеному місці, і таким чином, перекривав йому подальший рух. Він зупинився, щоб оцінити дорожню ситуацію, а потім, враховуючи велике скупчення автомобілів, що рухались позаду нього, увімкнув покажчик лівого повороту, та з дотриманням безпечного інтервалу до стоячого авто «Volkswagen Touareg», почав об'їжджати вказане авто, зберігаючи мінімальну швидкість руху. В той момент, коли передня частина його автомобіля майже досягнула середини корпусу автомобіля «Volkswagen Touareg», у вказаному автомобілі різко відчинилися водійські передні двері, через це відбулося зіткнення транспортних засобів. При цьому, двері «Volkswagen Touareg» контактували з правим крилом, бампером, аркою правого колеса автомобіля «Hyundai Santa FE». ОСОБА_2 вказав, що перетин його авто суцільної горизонтальної розмітки 1.3 був вимушений, адже, лише в такий спосіб можливо було продовжити рух, при цьому, такий рух ніяким чином не спричинив би дорожньо - транспортної пригоди, якби водій автомобіля «Volkswagen Touareg», не відкрив водійські двері, або якби він переконався у безпеці такого маневру.
Допитаний під час апеляційного розгляду за клопотанням адвоката Боруха С.В. свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що дійсно був свідком ДТП, яке мало місце 08.11.2023 року по бульвару Михайла Задніпровського за участю автомобілів «Hyundai Santa FE» д.н.з. НОМЕР_2 та «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 . Він йшов на зустріч руху авто «Hyundai Santa FE». При цьому, на відстані 15-20 метрів від себе бачив припаркований автомобіль «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 з увімкненим аварійним знаком, а перед цим автомобілем була наявна перешкода у вигляді сміттєвих баків, які стояли безпосередньо на проїздній частині. Свідок вказав, що чітко бачив, як водій автомобіля «Volkswagen Touareg» почав привідкривати двері та намагався вийти з автомобіля, в цей час транспортний засіб «Hyundai Santa FE», що рухався в цій же смузі руху, орієнтовно, зі швидкістю 30 км/г, наблизився до авто «Volkswagen Touareg», і перетнувши подвійну суцільну розмітку почав його об'їзжати, а в цей час водійські двері авто «Volkswagen Touareg» відкрились більше, і відбулось зіткнення.
Допитаний в суді апеляційної інстанції експерт ОСОБА_5 вказав, що з технічної точки зору в діях кожного з водіїв вбачаються порушення вимог Правил дорожнього руху, адже, водій автомобіля «Volkswagen Touareg» зупинився не в місці для цього передбаченому та в момент проїзду іншого транспортного засобу відкрив двері, тобто порушення п.п. 15.1,15.2, 15.13 ПДР України, а водій іншого транспортного засобу - в процесі проїзду одного транспортного засобу позв інший, перетнув горизонтальну розмітку 1.3, перетин якої, відповідно до вимог розділу 34 ПДР України забороняється. Разом з тим, в даній конкретній ситуації саме діями водія автомобіля «Volkswagen Touareg» була створена аварійна ситуація, і допущені ним порушення перебувають у прямому причино - наслідковому зв'язку з настанням дорожньо - транспортної пригоди та її наслідками, оскільки в процесі проїзду транспортного засобу «Hyundai Santa FE» повз транспортний засіб «Volkswagen Touareg», водієм останнього були відкриті двері транспортного засобу, що в свою чергу, не лише зменшило, а на певному етапі взагалі спричинило повний брак безпечного інтервалу між вказаними транспортними засобами, що і стало причиною контактування водійських дверей транспортного засобу «Volkswagen Touareg» з правою передньою частиною транспортного засобу «Hyundai Santa FE». При цьому, характер отриманих обома транспортними засобами механічних ушкоджень, зафіксованих як на схемі місця ДТП, так і на фотознімках, зафіксоване на вказаних доказах кінцеве розташування транспортних засобів спростовує показання водія ОСОБА_1 про те, що автомобіль «Hyundai Santa FE» рухався на значній швидкості, та свідчить про те, що на момент зіткнення двері авто «Volkswagen Touareg» були відкриті орієнтовано на 60 градусів (при можливих 80 градусах), що також спростовує показання водія ОСОБА_1 про те, що двері були лише привідкриті.
Експерт зазначив, що у матеріалах справи достатньо даних, щоб зробити висновок про порушення саме водієм автомобіля «Volkswagen Touareg» порушень вимог п. 15.13 ПДР України, які перебувають у прямому причино - наслідковому зв'язку з настанням ДТП та її наслідками, а тому призначення в даній справі судово - інженерної експертизи є недоцільним, адже її висновки не можуть бути іншими.
Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, враховуючи, що статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, при цьому обов'язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів або іншого майна, доходжу висновку, що викладені судом у постанові фактичні обстаивни справи, а саме, те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, відчиняючи двері, не переконався в безпеці, що призвело до зіткнення автомобіля, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого останній здійснив ДТП викладені правильно, що підтверджується дослідженими, як в суді першої,так і суді апеляційної інстанції доказами, правильно визначено і сам пункт (15.13 ПДР) та норму (ст. 124 КУпАП) на підставі якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що винуватим в даній дорожньо - транспортній пригоді є водій автомобіля «Hyundai Santa FE» ОСОБА_2 , який перетнув подвійну суцільну лінію (розмітку 1.3), є безпідставними та повністю спростовуються поясненнями експерта, наданими в ході апеляційного розгляду, який вказав, що вказаним водієм, хоч і допущені порушення ПДР , проте, вони не перебувають у прямому причино - наслідковому зв'язку з виникненням ДТП та її наслідками.
Що стосується посилання адвоката про те, що суддею першої інстанції було обмежено право ОСОБА_1 на захист та не в повній мірі досліджені матеріали, то вони, на переконання суду апеляційної інстанції, є помилковими, з огляду на матеріали за якими, суд першої інстанції вивчив письмові пояснення учасників судового провадження, які були надані суду, дослідив всі матеріали, додані до адміністративного протоколу, переглянув всі матеріали в тому числі і фотоматеріали з місця події, про що зазначив в постанові суду.
За наведеного, матеріалами справи підтверджено вчинення ОСОБА_1 дій, наведених в фабулі протоколу, щодо порушення вимог п.15.13 ПДР, які знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася та її наслідками.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП.
Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу адвоката Боруха С.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2023, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. - без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал