Справа № 752/2276/24
Провадження №: 3/752/1936/24
іменем України
27 лютого 2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
встановив:
22 січня 2024 року о 16 год 40 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вимагав у матері ОСОБА_2 гроші, не випускав з квартири, словесно ображав, голосно кричав, поводився агресивно, тим самим вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у спосіб, передбачений ст. 277-2 КУпАП. Причини неявки суду не повідомив, що дає підстави розглянути справу за його відсутності, вважаючи його належним чином повідомленим про місце і час розгляду справи. Окрім того присутність особи, яка притягається до адміністративній відповідальності по даній категорії справ, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства стосовно матері ОСОБА_2 , окрім обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується даними рапорту оперативного чергового від 22.01.2024, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , копією термінового заборонного припису серії АА № 371623 від 22.01.2024, яким останньому заборонено у будь-який спосіб контактувати з потерпілою ОСОБА_2 на протязі 5 діб.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, за ознаками вчинення домашнього насильства психологічного та економічного характеру стосовно матері ОСОБА_2 .
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, передбачених ст.34-35 КУпАП України, судом не встановлено.
Враховуючи, особу правопорушника, обставини, за яких вчинено правопорушення, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Суд вважає, що така міра відповідальності відповідає вчиненим правопорушенням і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП. Згідно ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 9, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 276-280, 283-285 КУпАП, суд,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Єсауленко М.В.