Справа № 752/480/24
Провадження №: 3/752/1370/24
іменем України
22 лютого 2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши об'єднані адміністративні матеріали, що надійшли з Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, повторно 01.01.2024 о 01 год 21 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку з співмешканкою ОСОБА_2 , в ході якої ображав її нецензурною лайкою, хапав за одяг, штовхав, тим самим вчинив домашнє насильство.
Він же, порушив встановлений відносно нього терміновий заборонний припис серії АА № 371606 від 01.01.2024, яким йому заборонено у будь-який спосіб контактувати з потерпілою ОСОБА_2 , входити та перебувати у місці її проживання та зобов'язано залишити місце проживання потерпілої строком на 10 діб та 01.01.2024 о 03 год 59 хв з'явився за місцем проживання співмешканки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та влаштував з нею сварку, в ході якої ображав її та не випускав з квартири.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся у спосіб, передбачений ст. 277-2 КУпАП. Причини неявки суду не повідомив, що дає підстави розглянути справу за його відсутності, вважаючи його належним чином повідомленим про місце і час розгляду справи. Окрім того присутність особи, яка притягається до адміністративній відповідальності по даній категорії справ, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно із ч.1 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність як за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, так і за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
З матеріалів справи встановлено, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.06.2023 ОСОБА_1 був підданий адміністративному стягненню у виді громадських робіт строком на 40 годин за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП за ознаками вчинення домашнього насильства психологічного, економічного та фізичного характеру стосовно співмешканки ОСОБА_2 .
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного та фізичного характеру стосовно співмешканки ОСОБА_2 та невиконання термінового заборонного припису, окрім обставин зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення, підтверджується даними рапортів, поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ..
Досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.173-2 КУпАП, за ознаками вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру стосовно співмешканки ОСОБА_2 та невиконання термінового заборонного припису, що вчинені повторно протягом року, після накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено. Повторність у даному випадку є кваліфікуючою ознакою відповідно до ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи дані про особу правопорушника, його похилий вік, ставлення, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 9, 33-35, 36, 40-1, ч. 2 ст. 173-2, ст.ст. 276-280, 283-285 КУпАП, суд,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Єсауленко М.В.