Справа № 569/24314/23
05 березня 2024 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О.В.,
за участі секретаря судового засідання Янка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи у судове засідання не з'явилися
Позивач (далі - ТОВ «УМ Факторинг») через свого представника звернувся до суду з цим позовом.
Свій позов обґрунтовує тим, що 16.05.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №2981478 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого, остання отримала позику у розмірі 5 000 грн. 00 коп., строком на 360 днів, шляхом переказу коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
У зв'язку з порушенням відповідачем грошових зобов'язань у неї утворилась заборгованість в сумі 40 820 грн 00 коп. (тіло кредиту 5 000 грн 00 коп, відсотки - 35 820 грн 00 коп.).
26.07.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «УМ Факторинг» було укладено договір факторингу №27072023. Відтак, ТОВ «УМ Факторинг» є новим кредитором та отримало право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
З наведених мотивів та підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у вказаній сумі, а також суму судових витрат у справі.
Ухвалою суду від 26.12.2023 у справі було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоч про час, дату та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавала.
Відтак, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
16.05.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та було укладено договір №2981478 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого, остання отримала позику у розмірі 5 000 грн. 00 коп., строком на 360 днів, шляхом переказу коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 (стандартна процентна ставка 1,99% в день.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (п.п. 9.9. п. 9 Кредитного договору), які розміщені на веб-сайті. Клієнт підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил.
Відповідач порушила графік погашення кредиту, заборгованість вчасно не погашала.
У зв'язку з порушенням відповідачем грошових зобов'язань у неї утворилась заборгованість в сумі 40 820 грн 00 коп. (тіло кредиту 5 000 грн 00 коп, відсотки - 35 820 грн 00 коп.).
Позивач набув право вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу №27072023 від 26.07.2023 року.
Згідно зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, ТОВ «УМ Факторинг» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань за кредитним договором суду не надано. Здійснений позивачем розрахунок заборгованості відповідач не заперечила та не спростувала.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
На підставі ч. 1 ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2 684 грн 00 коп.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та їх вартості стороною позивача надано копія договору про надання правової допомоги від 18.09.2023, копія акту приймання-передачі наданих послуг №112 від 25.09.2023, відповідно до яких адвокат надав позивачу послуги вартістю 4 000 гривень та платіжну інструкцію від 05.10.2023 на вказану суму.
Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які поніс позивач є реальними, доведеними (підтверджені належними доказами), а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідач щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявляла, відповідно до чого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ Факторинг» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень.
еруючись ст.10,12,13,18,19,81,141,178,187,211,247,258,259,273,274-279,280-282,354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 820 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«УМ Факторинг» 2684 грн 00 коп судового збору та 4 000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (04060, місто Київ, вулиця Ризька, буд. 73-Г, оф. 7/1, ЄДРПОУ 40274286);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне судове рішення складене та підписане 05 березня 2024 року.
Суддя Левчук О. В.