04 березня 2024 року Справа № 915/213/24
м.Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 б/н від 04.03.2024 про забезпечення позову у справі
за позовом: ОСОБА_1 ,
до відповідача-1: ОСОБА_2 ,
до відповідача-2: ОСОБА_3 ,
до відповідача-3: приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Душейко Олесі Михайлівни,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Океан-Стальконструкція»,
про: визнання недійсними договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, скасування реєстраційної дії (запису),-
01.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Душейко Олесі Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Океан-Стальконструкція», з наступними вимогами:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Стальконструкція» від 22.01.2024, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Стальконструкція» від 22.01.2024, складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- скасувати в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію (запис) від 23.01.2024 №1010361070006034672, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, здійснену державним реєстратором - приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко Олесею Михайлівною.
В обґрунтування своїх вимог позивачка вказує наступне:
- ОСОБА_2 , який є чоловіком позивачки, 22.01.2024 без отримання її згоди продав ОСОБА_3 належну їх подружжю частку у статутному капіталі ТОВ «Океан-Стальконструкція» у розмірі 41% за ціною 410,00 гривень, при цьому, згідно до балансу ТОВ «Океан-Стальконструкція» за 2023 рік, вартість його чистих активів складає 66582000,0 грн;
- договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Океан-Стальконструкція» від 22.01.2024, за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 частку у статутному капіталі ТОВ «Океан-Стальконструкція», яка складає 41% статутного капіталу за ціною 410 грн, укладено з порушенням статей 116, 203, 215, 369 Цивільного кодексу України, статей 60, 61, 63, 65 Сімейного кодексу України, оскільки такий договір ОСОБА_2 укладений без згоди позивачки, як жінки, а отже є таким, що вчинений співвласником, у якого були відсутні необхідні повноваження;
- також позивачка зазначає, що ОСОБА_3 , купуючи вищезазначену частку, діяла недобросовісно, оскільки багато років знайома з подружжям позивачки та ОСОБА_2 , знала, що частка розміром 41% у статутному капіталі ТОВ «Океан-Стальконструкція» належить подружжю позивачки та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності і що ОСОБА_2 не отримав згоди на продаж цієї частки від позивачки;
- у зв'язку з цим, договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Океан-Стальконструкція» від 22.01.2024 має бути визнаний недійсним у судовому порядку, як і акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Океан-Стальконструкція» від 22.01.2024 має бути визнаний недійсним у судовому порядку як документ, похідний від договору купівлі-продажу від 22.01.2024, та у зв'язку з тим, що саме на підставі цього акту приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О.М. зареєстровано зміну складу учасників ТОВ «Океан-Стальконструкція» та внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 1010361070007034672;
- окрім цього, позивачка вважає, що для належного захисту її прав в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію (запис) від 23.01.2024 №1010361070006034672, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, здійснену державним реєстратором - приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О.М.
04.03.2024 від позивачки до суду надійшла заява, в якій остання просить суд вжити у даній справі наступних заходів забезпечення позову:
- накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Стальконструкція» (ідент.код 43614667), що складає 59% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Стальконструкція» (ідент.код 43614667), яка належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Стальконструкція» (ідент.код 43614667), вносити будь-які зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі про зміну видів діяльності, про внесення змін до статуту, про зміну розміру статутного капіталу, перерозподіл часток між учасниками, зміну керівника, прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника, розподіл чистого прибутку, про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення;
- заборонити проводити загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Стальконструкція» (ідент.код 43614667) та приймати ними будь-які рішення.
В обґрунтування такої заяви позивачка вказує наступне:
- внаслідок незаконних та недобросовісних дій відповідачів ОСОБА_2 перестав бути учасником ТОВ «Океан-Стальконструкція», а ОСОБА_3 збільшила свою частку у статутному капіталі з 18% до 59%, в результаті чого отримала більшість голосів на загальних зборах учасників такого товариства;
- з моменту державної реєстрації переходу частки ОСОБА_2 (41%) до ОСОБА_3 , часкка останньої у статутному капіталі складає 59%, яку, в силу положень п.4.28 статуту товариства, вона може відчужити повністю або частково, оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Реалізація ОСОБА_3 такого свого права безумовно призведе до унеможливлення виконання рішення суду (у разі задоволення позову) або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася;
- після отримання ОСОБА_3 права загалом на 59% статутного капіталу ТОВ «Океан-Стальконструкція» та позбавлення чоловіка позивачки - ОСОБА_2 статусу учасника такого товариства, загальні збори учасників (на яких ОСОБА_3 тепер має більшість голосів) отримали можливість приймати усі вищезазначені рішення без урахування волі ОСОБА_2 , а, відповідно і волі подружжя позивачки та ОСОБА_2 , при цьому, в той час, коли ОСОБА_2 був учасником товариства, будь-яке рішення загальних зборів не могло бути прийнято без його згоди, а він, в свою чергу, завжди спочатку обговорював це з позивачкою і вони завжди приймали такі рішення спільно та в інтересах їх подружжя;
- прийняття загальними зборами будь-яких рішень, зазначених у п.5.5 статуту товариства, може призвести до знецінення вартості частки позивачки, перепрофілювання діяльності товариства, та взагалі - його ліквідації;
- позивачка вважає, що належним заходом забезпечення позову, який буде співмірним із позовними вимогами буде накладення арешту на частку ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Океан-Стальконструкція», а також про заборону державної реєстрації будь-яких змін відносно цього товариства. У такому випадку буде дотримано збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору. Водночас такий захід дасть можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог;
- невжиття таких заходів, на думку позивачки, може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду та поновлення її прав, у разі, якщо судом буде встановлено, що позивачці належать відповідні суб'єктивні матеріалі права, за захистом яких вона звернулася до суду, та є факти їх порушення. Окрім цього, позивачка вважає, що невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до необхідності звернення позивачки з новими вимогами.
Розглянувши заяву суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до норм ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст.137 ГПК України).
Згідно ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу (ч.9 ст.137 ГПК України).
Відповідно до ч.10 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
За змістом статті 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.
Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Судом встановлено, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_3 до укладення оспорюваного договору була учасником ТОВ «Океан-Стальконструкція» з часткою у статутному капіталі такого товариства 18%.
Відповідно до п.4.28 статуту ТОВ «Океан-Стальконструкція», затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства №5 від 10.02.2021, учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.
За такого, суд погоджується з доводами позивачки стосовно того, що з моменту державної реєстрації переходу частки ОСОБА_2 (41%) до ОСОБА_3 , частка останньої у статутному капіталі складає 59% (18% + 41%), яку, в силу положень п.4.28 статуту, вона може відчужити повністю або частково, оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Реалізація ОСОБА_3 такого свого права може призвести до унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективного захисту оспорюваних прав позивачки, за захистом яких вона звернулася.
Судом враховано, що за приписами ч.1 ст.20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.
До того ж, судом прийнято до уваги, що відповідно до п.5.3 статуту, вищим органом товариства є загальні збори учасників. Кожен учасник товариства на зборах має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства. Збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
Відповідно до п.5.5 статуту, до компетенції зборів, зокрема, належать: 5.5.1. визначення основних напрямів діяльності товариства; 5.5.2. внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 5.5.3. зміна розміру статутного капіталу товариства; 5.5.4. затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5.5.5. перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених законом; 5.5.6. обрання директора, встановлення розміру винагороди директора; 5.5.7. визначення форм контролю та нагляду за діяльністю директора; 5.5.8. створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 5.5.9. прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 5.5.10. затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 5.5.11. розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 5.5.12. прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 5.5.13. прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників.
За такого, суд погоджується з доводами позивачки стосовно того, що після отримання ОСОБА_3 права загалом на 59% статутного капіталу ТОВ «Океан-Стальконструкція» та позбавлення ОСОБА_2 статусу учасника товариства, загальні збори учасників, на яких ОСОБА_3 має більшість голосів у розмірі 59% статутного капіталу, отримали можливість приймати усі вищезазначені рішення без урахування волі ОСОБА_2 , а, відповідно і волі подружжя позивачки з ОСОБА_2 . Прийняття загальними зборами будь-яких рішень, зазначених у п.5.5 статуту, може призвести до знецінення вартості частки ОСОБА_2 , перепрофілювання діяльності товариства, та взагалі ліквідації товариства.
Водночас, суд вказує, що приписи ч.4 ст.137 ГПК України передбачають, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З наявних в матеріалах справи доказів та обґрунтувань вимог позивачки вбачається, що за оспорюваним договором ОСОБА_3 набула право власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Океан-Стальконструкція» у розмірі 41%.
За такого, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину частки ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Океан-Стальконструкція» у розмірі лише 41% статутного капіталу товариства, оскільки частина частки ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства у розмірі 18% була нею набута раніше за іншим договором купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Океан-Стальконструкція» від 10.02.2021, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
До того ж судом взято до уваги, що за приписами п.1) ч.5 ст.137 ГПК України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.
За такого, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивачки в частині забезпечення позову шляхом заборони проводити загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Стальконструкція» та приймати ними будь-які рішення.
Таким чином, врахувавши предмет спору у даній справі, встановивши зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, взявши до уваги те, що невжиття заходів до забезпечення позовних вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів, суд дійшов висновку, що заява позивачки про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на частину частки ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Океан-Стальконструкція» у розмірі 41%, а також про заборону державної реєстрації будь-яких змін стосовно такого товариства, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява позивачки про забезпечення позову у даній справі підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.136-140, 234, 235 ГПК України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 б/н від 04.03.2024 про забезпечення позову, - задовольнити частково.
2. Накласти арешт на частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Стальконструкція» (ідент.код 43614667), що складає 41% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Стальконструкція» (ідент.код 43614667), яка належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», вносити щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Океан-Стальконструкція» (ідент.код 43614667) будь-які зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі: про зміну видів діяльності; про внесення змін до статуту; про зміну розміру статутного капіталу; перерозподіл часток між учасниками; зміну керівника; прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; розподіл чистого прибутку; про виділ; злиття; поділ; приєднання; ліквідацію та перетворення.
4. Ухвала є обов'язковою та набирає законної сили з 05.03.2024.
5. Дана ухвала є виконавчим документом та дійсна для пред'явлення до примусового виконання протягом трьох років.
За даною ухвалою:
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Боржники: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Океан-Стальконструкція» (54050, м.Миколаїв, Заводська площа, буд.1; ідент.код 43614667).
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписана суддею 05.03.2024.
Суддя М.В.Мавродієва