Провадження №3/447/271/24
Справа №447/198/24
05.03.2024 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 665470 від 17.01.2024 ОСОБА_1 17.01.2023 о 18:30 год. в м. Новий Розділ по вул. Яворницького 4, Стрийського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Laguna», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив, що зупинка автомобіля була здійснена всупереч закону за відсутності підстав, що визначені статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», пунктом 7 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, який затверджений Постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1456, внаслідок чого усі подальші дії та процесуальні рішення, що вчинені і сформовані з моменту зупинки аж до часу складення відносно такої особи протоколу є протиправними. Склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже в такому не зазначена інформація про повторність вчинення адміністративного правопорушення, не додано постанову Миколаївського районного суду Львівської області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з відміткою про набрання нею законної сили, а тому його відповідальність за діяння, зазначене в протоколі, на підставі ч. 2 ст. 130 КУпАП виключається. Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо відсторонення ОСОБА_1 , від керування т/з шляхом передачі під керування іншого водія.
Дослідивши матеріали справи, приходжу таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 665470 від 17.01.2024 не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: в такому не зазначена інформація про повторність вчинення адміністративного правопорушення, не додано постанову суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з відміткою про набрання нею законної сили.
За змістом статей 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення в діянні особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06.12.1988 зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» від 21.07.2011 (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Працівниками поліції до матеріалів справи не було додано інших допустимих, належних та достовірних доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували б порушення п. 2.5 ПДР України ОСОБА_1 та як наслідок вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП, приходжу до висновку про доцільність закриття провадження у даній справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 245, 247, 251, 280, 284 КУпАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Головатий А. П.