04.03.2024 Суддя Клименко А. М.
Справа № 644/9899/23
Провадження № 2-з/644/19/24
04 березня 2024 року.
Орджонікідзевський районний суду м. Харкова у складі одноособово судді Клименка А.М., розглянувши заяву Харківської міської ради про забезпечення позову,
Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить скасувати державну реєстрацію права власності із відкриттям розділу на нежитлову будівлю літ. «А-2» по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2243170763101, індексний номер рішення (з відкриттям розділу) 55584650); скасувати державну реєстрацію прав щодо об'єднання об'єктів нерухомого майна із закриттям розділів (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 390080263101 та 383312863101, індексний номер рішення 55584702); зобов'язати ОСОБА_1 власними силами або за власний рахунок привести нежитлову будівлю літ. «А-2» по АДРЕСА_1 у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме, до характеристик раніше існуючого об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «А-2» загальною площею 456 кв.м. відповідно технічного паспорту від 08.04.2014, виготовленого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» на громадський будинок літ. «А-2» по АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 85125); судові витрати стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради..
Ухвалою від 26.02.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
29.02.2024 Харківська міська рада звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «А-2» по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що відповідач є власником спірного нерухомого майна, має всі можливості розпоряджатися ним, в тому числі укласти правочини, направлені на відчуження майна третім особам, що негативно вплине на їх права у майбутньому, а в подальшому призведе до необхідності залучення їх до участі у справі, визнання цивільно-правових угод недійсними, а також скасування відповідних рішень державних реєстраторів про реєстрацію речових прав на це спірне майно, що в цілому негативно вплине на строки розгляду справи по суті та затягування процесу. Крім того, це порушить права і свободи особи, яка придбає спірне майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження№ 14-88цс20) міститься висновок про те, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Крім того, суд бере до уваги правову позицію, викладену постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 № 756/2609/20 (провадження № 61-11479св20), згідно з якою: «Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Суд зазначає, що наведене позивачем обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову, а саме, те, що їх не застосуванняв цілому негативно вплине на строки розгляду справи по суті та затягування процесу і може призвести до порушення права і свобод особи, яка придбає спірне майно, не ґрунтуються на вимогах закону та не можуть бути підставами для застосування заходів забезпечення позову, метою застосування яких є забезпечення виконання рішення суду, а не процесу судового розгляду справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Харківської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 157, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви позивача Харківської міської ради про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через районний суд.
Суддя: А.М. Клименко