№ 2а-4409/10/2370
18.10.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Трофімової Л.В.,
при секретарі Левчуку А.С.,
за участю представників:
позивача Мельника А.Ю. за довіреністю,
відповідача Бондарука В.А. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал»до державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області про скасування податкового повідомлення -рішення,
Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.03.2010р. за № 0000311501/0 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 58186 грн. 01 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2001р. № 2181-111 (далі за текстом -Закон № 2181) безпідставно нарахував позивачеві штрафні (фінансові) санкції у сумі 58186 грн. 01 коп. за порушення граничних строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у розмірі 116372 грн. 02 коп. Позивач фактично сплатив вказану узгоджену суму податкового зобов'язання, вказавши у платіжних дорученнях призначення платежу податок на додану вартість, однак відповідач зарахував вказані платежі в рахунок плати податку на додану вартість по вітчизняних товарах. Крім того, ДПІ у м.Ватутіне нараховано штрафні фінансові санкції за платежем (01) платіжне доручення від 31.01.2008р. №10, хоча Ватутінське КВП «Водоканал»такого звіту (декларації чи розрахунку) не подає. Чинне законодавство не наділяє відповідача правом змінювати призначення платежу, тому відповідач неправомірно вчинив дії по зарахуванню платежів в рахунок сплати податкового боргу. Крім того, п.п. 17.1.7 п. 17 ст. 17 вищевказаного Закону передбачає застосування штрафних (фінансових) санкцій тільки у разі несплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних термінів, встановлених цим Законом, проте Ватутінським КВП «Водоканал»платежі сплачувались на виконання податкового. Також відповідачем порушено вимоги п. 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. за № 110 та зареєстрованої в Мінюсті України 23.03.2001р., а саме: прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення у день реєстрації акта перевірки 23.03.2010р. №62/15-131/24359125, чим не надано можливості позивачу надати заперечення.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач проти позову заперечував з підстав застосування принципу рівності бюджетних інтересів та пояснив, що у ході перевірки позивача з питань сплати податків і зборів встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 щодо своєчасності сплати податку на додану вартість, що відображено в акті перевірки від 23.03.2010р. №62/15-131/24359125 (а.с.14). Порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, тому штрафні (фінансові) санкції у сумі 58186 грн. 01коп. нараховані на законних підставах(а.с.15).
Заслухавши пояснення та доводи представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.
23.03.2010р. посадовою особою відповідача проведено перевірку позивача з питання сплати узгоджених сум податкового зобов'язання протягом граничних строків сплати по податку на додану вартість, комунальному податку, земельному податку з юридичних осіб, платі за спеціальне водокористування, збору за геологорозвідувальні роботи, збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 19.02.2007р. по 15.03.2010р. За результатами перевірки складено акт від 23.03.2010р. за № 62/15-131/24359125, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем встановлених п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань за вищевказаними податками, в тому числі з податку на додану вартість (а.с.14).
Розрахунок штрафних санкцій з податку на додану вартість по вітчизняних товарах із зазначенням дати нарахування податкового зобов'язання згідно з поданим розрахунком, дати сплати податкового боргу та нарахування штрафних (фінансових) санкцій вказаний у додатку № 8 до акту перевірки (а.с.48). Згідно з вказаним розрахунком, позивач порушив строки сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість №№ 3655 від 16.08.2007р., 3904 від 19.09.2007р., 1731 від 21.04.2008р., 2200 від 20.05.2008р. та платіжним дорученням від 31.01.2008р. №10 (01). На підставі вказаного акта перевірки відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 згідно податкового повідомлення-рішення від 23.03.2010р. № 0000311501/0 позивачу нараховано штраф у розмірі 50 відсотків у сумі 58186 грн. 01 коп. від узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 116372 грн. 02 коп. за затримку платежів на календарних дні: у сумі 411 грн. 74 коп. -365; у сумі 43880 грн. 32 коп. -340; у сумі 3552 грн. 56 коп. -333; у сумі 12856 грн. 92 коп. -184; у сумі 1589 грн. 38 коп. -182; у сумі 2819 грн. 42 коп. -182; у сумі 1216 грн. 72 коп. -181; у сумі 6841 грн. 32 коп. -173; у сумі 18509 грн. 56 коп. -154; у сумі 22694 грн. 08 коп. -152; згідно платіжного доручення №10 від 31.01.2008р. -у сумі 2000 грн. -кількість днів затримки становить 211(а.с.13).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. № 1251-Х11 податок на додану вартість є складовою системи оподаткування і включений до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення платників податків заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами»(далі за текстом -Закон № 2181-ІІІ) податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору. Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання -самостійно визначене платником податків у поданій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Судом встановлено, що позивач за поданими до ДПІ у м. Ватутіне Черкаської області деклараціями, якими самостійно визначив податкові зобов'язання, здійснив їх оплату з кодом платежу 14010100 ПДВ:
декларація від 19.11.2008р. (а.с.60) -платіжні доручення від 19.11.2008р. №859 на суму 8000 грн. за жовтень 2008р. (а.с.17); від 28.11.2008р. №77 на суму 3300 грн. за жовтень 2008р. (а.с.16); від 28.11.2008р. №891 на суму 12000 грн. за жовтень 2008р. (а.с.16); від 28.11.2008р. №110 на суму 1860 грн. за жовтень 2008р. (а.с.20); від 28.11.2008р. №889 на суму 21140 грн. за жовтень 2008р. (а.с.20);
декларація від 20.10.2008р. (а.с.62) -платіжні доручення від 31.10.2008р. №803 на суму 40000 грн. за вересень 2008р. (а.с.17); декларація від 18.09.2008р. -платіжні доручення від 29.09.2008р. №694 на суму 40000 грн. за серпень 2008р. (а.с.18);
декларація від 20.08.2008р. (а.с.66) -платіжні доручення від 29.08.2008р. №94 на суму 4100 грн. за липень 2008р. (а.с.19); від 29.08.2008р. №55 на суму 500 грн. за липень 2008р. (а.с.18);
декларація від 21.07.2008р. (а.с.68) -платіжні доручення від 04.08.2008р. №570 на суму 50454 грн. за червень 2008р. (а.с.19).
Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій (додаток до акту № 8) та облікових карток платника відповідач перераховані позивачем грошові кошти спрямовував:
- за платіжним дорученням від 04.08.2008р. №570 на суму 50454 грн. з призначенням платежу за червень 2008р. в рахунок оплати боргу (п.7.7 ст.7 Закону № 2181) і пені (ст.16 Закону №2181) по декларації №3655 від 16.08.2007р.;
- за платіжним дорученням від 29.08.2008р. №55 на суму 500 грн. з призначенням платежу за липень 2008р. в рахунок оплати боргу (п.7.7 ст.7 Закону № 2181) і пені (ст.16 Закону №2181) по декларації №3655 від 16.08.2007р.;
- за платіжним дорученням від 29.08.2008р. №94 на суму 4100 грн. з призначенням платежу за липень 2008р. в рахунок оплати боргу (п.7.7 ст.7 Закону № 2181) і пені (ст.16 Закону №2181) по декларації №3904 від 19.09.2007р.;
- за платіжним дорученням від 29.09.2008р. №694 на суму 40000 грн. з призначенням платежу за серпень 2008р. в рахунок оплати боргу (п.7.7 ст.7 Закону № 2181) і пені (ст.16 Закону №2181) по декларації №1731 від 21.04.2008р.; за податковим повідомленням -рішенням від 19.03.2008р. №0000032300;
- за платіжним дорученням від 31.10.2008р. №803 на суму 40000 грн. з призначенням платежу за вересень 2008р. в рахунок оплати боргу (п.7.7 ст.7 Закону № 2181) і пені (ст.16 Закону №2181) по декларації №1731 від 21.04.2008р.; по декларації №2200 від 20.05.2008р.
- за платіжним дорученням від 19.11.2008р. №859 на суму 8000 грн. з призначенням платежу за жовтень 2008р. в рахунок оплати боргу (п.7.7 ст.7 Закону № 2181) і пені (ст.16 Закону №2181) по декларації №2200 від 20.05.2008р.;
- за платіжним дорученням від 28.11.2008р. №77 на суму 3300 грн. з призначенням платежу за жовтень 2008р. в рахунок оплати боргу (п.7.7 ст.7 Закону № 2181) і пені (ст.16 Закону №2181) по декларації №2200 від 20.05.2008р.;
- за платіжним дорученням від 28.11.2008р. №891 на суму 12000 грн. з призначенням платежу за жовтень 2008р. в рахунок оплати боргу (п.7.7 ст.7 Закону № 2181) і пені (ст.16 Закону №2181) по декларації №2200 від 20.05.2008р.; по декларації №2442 від 19.06.2008р.;
- за платіжним дорученням від 28.11.2008р. №110 на суму 1860 грн. з призначенням платежу за жовтень 2008р. в рахунок оплати боргу (п.7.7 ст.7 Закону № 2181) і пені (ст.16 Закону №2181) по декларації №2200 від 20.05.2008р.;
- за платіжним дорученням від 28.11.2008р. №889 на суму 21140 грн. з призначенням платежу за жовтень 2008р. в рахунок оплати боргу (п.7.7 ст.7 Закону № 2181) і пені (ст.16 Закону №2181) по декларації №2442 від 19.06.2008р.
Спрямування грошових коштів в рахунок оплати податкового боргу, що виник раніше, спричинило прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань та нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.
Згідно з частиною 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. № 1251-Х11обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зокрема із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Відповідно до частини 1 статті 11 цього Закону відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, відповідальність платника податків встановлена саме за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків сплати, встановлених законом, і не обумовлюється будь-якими іншими умовами, у тому числі наявністю у платника податків податкового боргу та спрямуванням податковим органом платежів в рахунок оплати такого боргу. Беручи до уваги, що позивач сплатив узгоджені суми податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість за деклараціями у граничні строки сплати, визначені п. 6.5 Інструкції, суд приходить до висновку, що підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 за вказані періоди відсутні.
З розрахунку штрафних санкцій (додаток № 8 до акту) вбачається, що відповідач визначив фактичні строки сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за вищевказаними деклараціями за датою сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за інші податкові періоди. Оскільки застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 знаходиться у прямій залежності від дати сплати платником податків узгодженої суми конкретного податкового зобов'язання, накладені на позивача згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення штрафи за порушення граничних строків сплати сум податкових зобов'язань, виходячи з дати сплати сум податкового зобов'язання за інші періоди (тобто іншого податкового зобов'язання) не відповідає правовій нормі зазначеного підпункту.
Крім того, п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181 визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях. Утім, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків самостійно. Законом № 2181 визначені заходи, що вживаються контролюючим органом з метою погашення платником податків податкового боргу, і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, визначеного платником податків.
У силу вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
Беручи до уваги вказані приписи, суд приходить до висновку, що грошові кошти, сплачені позивачем в погашення узгоджених податкових зобов'язань за деклараціями, неправомірно були спрямовані на погашення податкового боргу. У зв'язку з цим визначення періоду, протягом якого відбулась затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання, виходячи з дати погашення таким платником податків інших податкових зобов'язань також суперечить вимогам законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією законами України.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно застосував п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а оспорюване податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 58 186 грн. 01 коп. підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статями 9, 11, 86,89, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області від 23.03.2010р. № 0000311501/0/0 про застосування до Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 58 186 (п'ятдесят вісім тисяч сто вісімдесят шість) гривень 01 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал»3 (три) гривні 40 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та у порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 21 жовтня 2010р.
Суддя Л.В.Трофімова