№ 2а-4301/10/2370
28.09.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Трофімової Л.В.,
при секретарі Кириченко Н.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю,
представника відповідача Бойка С.В. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу у приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Христинівському районі про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000072301 від 15.03.2010,
До суду з позовною заявою звернулася фізична особа -підприємець ОСОБА_3, в якій просить визнати протиправним і скасувати рішення державної податкової інспекції у Христинівському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000072301 від 15.03.2010 у частині накладення фінансової санкції на суму 11343 грн. 25 коп. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995р. Уточнено (а.с.60) позовні вимоги щодо визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000072301 від 15.03.2010р. у частині застосування санкції у розмірі 11220грн.
Черкаським окружним адміністративним судом ухвалою від 18.08.2010 року у адміністративній справі №2а-3898/10/2370 у зв'язку із неявкою позивача позовну заяву залишено без розгляду.
Позивачем надано (а.с.40) клопотання про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи зазначене клопотання позивач посилається на поважність причини пропуску строку звернення до суду в зв'язку з тим що податкове повідомлення - рішення №0000072301 від 15.03.2010 було оскаржене до суду, однак ухвалою суду від 18 серпня 2010 року позовна заява залишена без розгляду через неявку позивача до суду, що не позбавляє її повторно звернутися до суду з тим же позовом. Позивач не змогла прибути в засідання через хворобу та перебування свого представника на санаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності та зворотнім талоном до путівки. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
На час виникнення спірних правовідносин згідно ст. 99 КАС України було встановлено річний термін звернення до суду. Позивач звернувся до суду в межах строків визначених ст. 99 КАС України після чого ухвалою суду від 18 серпня 2010 року позовну заяву залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача. Частиною 3 ст. 155 КАС України визначено, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Таким чином з огляду на викладене суддя вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду і зміни до ст. 99 КАС України, внесені Законом України «Про судоустрій і статус суддів», що набрав чинності 30 липня 2010 року, зокрема ч. 5 встановлено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк, на дані правовідносини не поширюються.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що 27.02.2010р. інспекторами податкової служби Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка дотримання суб'єктом господарювання ОСОБА_3 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, перевірка проводилась у магазині, що розташований в АДРЕСА_1 де здійснює свою діяльність позивач. За результатами перевірки встановлено (а.с.6-7): порушення позивачем встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, недотримання вимог обліку і зберігання розрахункових, первинних і звітних документів, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, що зафіксовано актом від 27.02.2010р. №173/23/23/НОМЕР_1(бланк 002590). На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією у Христинівському районі Черкаської області прийнято рішення від 15.03.2010 року №0000072301 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 12023 грн. 25 коп.(а.с.11).
Позивач і представник позивача не погоджується з прийнятим державною податковою інспекцією у Христинівському районі Черкаської області рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій з підстав недотримання інспекторами податкової служби Державної податкової адміністрації в Черкаській області порядку проведення планової перевірки суб'єкта господарювання, за результатами якої було складено акт від 27.02.2010р., на підставі якого саме і було встановлено порушення:п.13 ст.3, п.3, п.9, п.10 ст.3, п.4 ст.17, ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995р.; неврахування чеків, що не відповідають визначеним вимогам, проте були роздруковані і підклеєні в установленому порядку. Позивач заперечуючи щодо номеру акта (а.с.5) разом з тим визнає законність складеного акту і встановлені порушення (а.с.61) щодо невідповідності готівкових коштів і відсутності частини чеків №2214, №2116.
Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечував, мотивуючи це тим, що позивачем не спростовано викладених в акті перевірки фактів порушень, а отже оскаржувані в судовому порядку рішення відповідають вимогам чинного законодавства, а тому просив в задоволенні позову відмовити. За клопотанням відповідача для оцінки доказів і повідомлення обставин щодо фактів виявлених порушень суд допитував свідків (старшого державного податкового інспектора ОСОБА_4. та головного державного податкового інспектора ОСОБА_5.). По суті виявлених порушень свідки зазначали, що факти оформлення фіскальних денних звітів у невстановлений спосіб (зазначення номеру олівцем) і не щоденний друк фіскального звітного чеку та їх не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій мали місце, що у процесі судового розгляду підтверджено матеріалами справи і не спростовано представником позивача.
Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, покази свідків, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Спеціальним законом, що визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995р. Згідно статті 1 цього Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
При цьому здійснюючи розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані, зокрема:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня тощо.
Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995р. здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України (стаття 15 цього Закону).
Суд вважає за необхідне також зазначити, що статтею 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990р. передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу про проведення такої перевірки. Недотримання процедури перевірки, при практичному допуску до її проведення, не має наслідком визнання протиправним застосованих податковою інспекцією до позивача за результатами такої перевірки фінансових санкцій за встановлені порушення закону. У відповідності до р.7 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008р.№543 рішення про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки приймає керівник ОДПС або його заступник не пізніше 10 днів від дня реєстрації акта у журналі реєстрації вхідної кореспонденції. 02.03.2010р. (а.с.81) листом 34231/23-311 ДПА у Черкаській області направлено матеріали перевірки до ДПІ у Христинівському районі для прийняття рішення (15.03.2010р. -було 9-м робочим днем).
ОСОБА_3 скористалась правом на оскарження рішення в адміністративному порядку і на усіх рівнях, у т.ч. ДПА України рішення державної податкової інспекції у Христинівському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000072301 від 15.03.2010р. залишено без змін, а скаргу без задоволення(а.с.52-53).
Судом встановлено, що позивач -ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності ДПІ у Христинівському районі Черкаської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
У письмовому поясненні приватний підприємець ОСОБА_3 (а.с.83) зазначає, що 3,22 травня 2009 року, 12,28 червня 2009 року, 4 вересня 2009 року, 6,8,12,15,21,27.29 жовтня 2009 року, 9,20,25 листопада 2009р., 1 грудня 2009р., 6 січня 2010 року,,1,15,21лютого 2010 року не проводилась роздруківка щоденних фіскальних звітних чеків, так як у ці дні магазин не працював та не здійснював реалізацію товарів у зв'язку з відсутністю власника та продавця в одній особі -ПП ОСОБА_3 А 17.05.2009року та 04.05.2010року не проведена щоденна роздруківка чеків так як ПП ОСОБА_3 займалась прийомкою товару та ревізією, у зв'язку із чим роздруківка проведена після 00 годин відповідно 10.05.2009р. та 05.06.2009 року про що свідчать чеки 18.05.2009 року о 00 год.09 хв. та 05.06.2009 о 00 год.56хв. Фіскальні чеки за №№2356.2360,2359.2356.2354,2353,2350 знаходяться у книзі обліку розрахункових операцій на сторінках 58,59 де відсутні порядкові номери у зв'язку із несправністю апарату в частині роздруківки порядкових номерів, що було виявлено після отримання акту перевірки, аналогічно №2347, що знаходиться на сторінці 57, 32321 на сторінці52, №2300 на сторінці 47.
У судовому засіданні за участі свідків і представників позивача та відповідача досліджено, що у акті перевірки (а.с10) зазначено про не зберігання щоденних фіскальних звітних чеків №№2365, 2360, 2359, 2356, 2354, 2353, 2350, 2347, 2321, 2300, 2214, 2116 у книзі обліку розрахункових операцій №2324000452/2, що підклеєні вказані щоденні фіскальні звітні чеки однак останні не можуть бути визнані як достатні і належні з огляду на невідповідність їх вимогам діючого законодавства, відсутність реквізитів встановленої форми (порядкові номери написані олівцем: а.с.30 -2321; а.с.32 -2347; а.с.33 -2350, 2356; а.с.34 -2353, 2354, 2359; та ін..), що дає підстави вважати їх такими, що містять недостовірну інформацію та не відповідають встановленим вимогам щоденного друку на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальних звітних чеків і забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п.7.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.
Оскільки позивачем визнано встановлене порушення (а.с.60) у частині відсутності чеків №2214, №2116 та у судовому засіданні не заперечувалось представником позивача, то факт наявності порушення щодо невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій вважається доведеним. Згідно п.4 ст.17 за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій. З аналізу наведеної норми вбачається , що застосування санкції не ставиться у залежність від кількості (один чек чи декілька чеків) таких порушень, а тому, на думку суду, позивачем не доведено неправомірність застосування санкцій. У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Суд також бере до уваги те, що форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, визначена Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України № 12 від 21.04.1993р. Порядок ведення Книги обліку доходів та витрат громадян-суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) (форма № 10) визначено в постанові Кабінету Міністрів України № 1269 від 26.09.2001р., а також листі Державної податкової адміністрації України № 17-0117/10-8886 від 05.11.1997р. Зокрема п. 5 даної постанови визначено, що суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що частиною 1 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990р. встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків і зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Таким чином, порушення, допущені позивачем, зафіксовані в акті перевірки, який в силу положень Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. (п. 1.3) є носієм доказової інформації при виявленні порушення вимог податкового та іншого законодавства суб'єкта господарювання, та не спростовані останнім під час розгляду справи, свідчать про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених статтею п.4 ст.17, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995р. За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про скасування рішень державної податкової інспекції у за позовом фізичної особи -підприємця до державної податкової інспекції у Христинівському районі про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних штрафних (фінансових) санкцій №0000072301 від 15.03.2010р. таким, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх задоволення.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін та з урахуванням положень зазначеної статті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 28.09.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснено з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено у судовому засіданні.
Оскільки судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір згідно статті 94 КАС України поверненню з бюджету не підлягає.
Керуючись ст. ст. 74, 86, 94, 133, 137, 143, 158-163, 185-187, 254 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 4 жовтня 2010 року.
Суддя Л.В.Трофімова