04 березня 2024 р. справа № 400/7417/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку письмового провадження, розглянув заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачівГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, майдан Свободи, 5, Дерпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022,
провизнання протиправним та скасування рішення від 22.11.2022 року № 143650006793; зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. У рішенні суд вирішив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 143650006793 від 22.11.22 р.;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування ОСОБА_1 в пільговому обчисленні трудовий стаж роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 24.05.86 р. до 01.01.91 р. з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців та невключення часу участі у бойових діях (антитерористичній операції) з 18.12.17 р. до 18.01.18 р., з 23.07.18 р. до 16.08.18 р., з 03.09.18 р. до 01.01.19 р., з 18.01.19 р. до 16.03.19 р., з 09.10.19 р. до 11.01.20 р., з 27.01.20 р. до 15.06.20 р., з 05.04.21 р. до 16.08.21 р., з 27.08.21 р. до 15.12.21 р. до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 в пільговому обчислення трудовий стаж роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 24.05.86 р. до 01.01.91 р. з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців та участь у бойових діях (антитерористичній операції) з 18.12.17 р. до 18.01.18 р., з 23.07.18 р. до 16.08.18 р., з 03.09.18 р. до 01.01.19 р., з 18.01.19 р. до 16.03.19 р., з 09.10.19 р. до 11.01.20 р., з 27.01.20 р. до 15.06.20 р., з 05.04.21 р. до 16.08.21 р., з 27.08.21 р. до 15.12.21 р. до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.22 р. з урахуванням висновків суду у рішенні у даній справі;
- у задоволенні вимоги щодо зобов'язання призначити пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту звернення за її призначенням, а саме з 14.11.22 р., відмовити.
Рішення суду набрало законної сили з 19.12.2023 року.
26.01.2024 року позивач подав заяву про встановлення судового контролю, в якій просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 17.11.2023 року. Заява позивача мотивована тим, що на виконання рішення суду, відповідач прийняв рішення від 28.12.2023 року № 6606/03.04-пр про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, яке мотивоване тим, що рішенням суду від 17.11.2023 року у справі № 400/7417/23 не було зобов'язано відповідача зарахувати відповідні періоди участі позивача у бойових діях (антитерористичній операції) до страхового стажу в потрійному розмірі. Вважаючи рішення № 6606/03.04-пр від 28.12.2023 року протиправним, позивач 05.01.2024 року звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування такого рішення. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року у справі № 400/363/24 відмовлено у відкритті провадження у справі за вищезазначеним позовом, так як належним способом захисту порушених прав позивача, є звернення до суду в порядку ст. ст. 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення).
Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.
Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а.
Як вже зазначав суд, відповідач ГУ ПФУ в Миколаївській області мав зарахувати ОСОБА_1 в пільговому обчислення трудовий стаж роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 24.05.86 р. до 01.01.91 р. з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців та участь у бойових діях (антитерористичній операції) з 18.12.17 р. до 18.01.18 р., з 23.07.18 р. до 16.08.18 р., з 03.09.18 р. до 01.01.19 р., з 18.01.19 р. до 16.03.19 р., з 09.10.19 р. до 11.01.20 р., з 27.01.20 р. до 15.06.20 р., з 05.04.21 р. до 16.08.21 р., з 27.08.21 р. до 15.12.21 р. до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.22 р. з урахуванням висновків суду у рішенні у даній справі.
Згідно рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області № 6606/03.04-пр від 28.12.2023 року, відповідачем на виконання рішення суду від 17.11.2023 року повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 14.11.2022 року та надані документи.
За результатом розгляду документів встановлено:
- до страхового стажу зараховано в пільговому обчисленні період роботи в районі Крайньої Півночі та по місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 24.05.1986 року по 01.01.1991 року з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців;
- періоди участі у бойових діях (антитерористичній операції) з 18.12.2017 року до 18.01.2018 року, з 23.07.2018 року до 16.08.2018 року, з 03.09.2018 року до 01.01.2019 року, з 18.01.2019 року до 16.03.2019 року, з 09.10.2019 року до 11.01.2020 року, з 27.01.2020 року до 15.06.2020 року, з 05.04.2021 року до 16.08.2021 року, з 27.08.2021 року до 15.12.2021 року не зараховані до страхового стажу в потрійному розмірі, оскільки згідно з рішенням від 17.11.2023 року зобов'язано зарахувати зазначені періоди в потрійному розмірі лише до спеціального та пільгового стажу. При визначенні у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком або на дострокову пенсію за віком не встановлюється спеціальний або пільговий стаж.
Відтак, рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області № 6606/03.04-пр від 28.12.2023 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Суд звертає увагу позивача, що фактично позивач не згодний із виконанням рішення суду відповідачем у певний спосіб, що не узгоджується із порядком встановлення строку подання звіту про виконання рішення, врегульованого ст. 382 КАС України.
Суд враховує, що судовий контроль за виконанням рішення встановлюється тоді, коли триває процес виконання рішення відповідачем і такий процес підлягає контролю судом, натомість, визнання дій (рішень) відповідача протиправними - коли дії відповідача з виконання рішення вже завершено.
У даному випадку, відповідачем вже розглянуто повторно заяву ОСОБА_1 від 14.11.2022 року та надані документи на виконання рішення суду від 17.11.2023 року у справі № 400/7417/23, тому судовий контроль до подій, які вже відбулись, не може бути застосований.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз