04 березня 2024 р. справа № 400/336/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А. О., розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. У рішенні суд вирішив:
1) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при визначенні стажу роботи судді Коваля Юрія Михайловича зарахувати наступні періоди:
- служба в Радянській армії з 10 травня 1972 р. до 15 травня 1974 р. (2 роки 6 днів);
- навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова з 21 серпня 1974 р. до 25 червня 1979 р. (2 роки 5 місяців 2 дні);
- робота в прокуратурі Кривоозерського району Миколаївської області на посаді слідчого-стажисту, слідчого з 21 серпня 1979 р. до 17 травня 1982 р. (2 роки 5 місяців 14 днів);
- робота в прокуратурі Кривоозерського району Миколаївської області на посаді слідчого з 16 червня 1982 р. до 24 жовтня 1982 р. (4 місяці 8 днів);
- робота в прокуратурі Казанського району Миколаївської області на посаді слідчого з 25 жовтня 1982 р. до 9 травня 1983 р. (6 місяців 14 днів);
- робота в прокуратурі Доманівського району Миколаївської області на посаді слідчого з 10 травня 1983 р. до 1 серпня 1988 р. (5 років 2 місяці 21 день);
- виконання обов'язків голови Доманівського районного райнарсуду з 14 серпня 1990 р. до 11 вересня 1990 р. (27 днів);
- виконання обов'язків голови Доманівського районного райнарсуду з 8 жовтня 1990 р. до 5 листопада 1990 р. (27 днів);
- виконання обов'язків голови Доманівського районного райнарсуду з 29 липня 1991 р. до 24 серпня 1991 р. (25 днів);
- виконання обов'язків народного судді Доманівського районного райнарсуду з 27 квітня 1992 р. до 6 липня 1992 р. (2 місяці 9 днів);
- народний суддя Доманівського районного райнарсуду з 7 липня 1992 р. до 14 грудня 1993 р. (1 рік 5 місяців 7 днів);
- суддя Миколаївського обласного суду з 15 грудня 1993 р. до 28 січня 2002 р. (8 років 1 місяць 13 днів);
- суддя Одеського апеляційного господарського суду з 1 лютого 2002 р. до 23 лютого 2005 р. (3 роки 22 дні);
- суддя Господарського суду Миколаївської області з 24 лютого 2005 р. до 6 січня 2019 р. (13 років 10 місяців 13 днів);
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату різниці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19 лютого 2020 р.;
3) в решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набрало законної сили з 28.09.2021 року.
04.11.2021 року судом виготовлено виконавчі листи у справі.
19.01.2024 року позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо тривалого, більше двох років, невиконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 у справі № 400/336/21 в частині виплати різниці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року;
- при розгляді даної заяви дослідити матеріали адміністративної справи Миколаївського окружного адміністративного суду № 400/12041/21 в частині, що стосується заяви.
Заява обґрунтована тим, що ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і почало виплачувати щомісячне утримання у розмірі за здійсненим ним перерахунком, але це ж судове рішення в частині виплати різниці донарахованого позивачу грошового утримання, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року, боржник не виконав.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. 4 ст. 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Суд ознайомився із заявою позивача та дійшов наступного висновку.
Як вбачається зі змісту заяви, про порушення своїх прав позивач дізнався ще в листопаді 2021 року, оскільки як вказує сам позивач він звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв'язку з невиконанням відповідачем у повному обсязі рішень у справах № 400/2363/20 і № 400/336/21.
Таким чином, позивачем не дотримано вимогу ч. 4 ст. 383 КАС України щодо строку подання заяви.
Суд звертає увагу позивача, що КАС України не передбачено поновлення пропущеного строку для подання заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, адже ч. 5 ст. 383 КАС України чітко визначено, що у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 383 КАС України, до заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Як встановлено судом, до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, позивач не надав доказів її надіслання відповідачу, натомість надав її копію з додатками.
Таким чином, заява не відповідає вимогам ч. 2, 4 ст. 383 КАС України.
Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
З огляду на викладене, подану заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, слід повернути заявнику.
Керуючись статтями 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 28.08.2021 року у справі № 400/336/21, повернути заявнику разом з доданими до неї матеріалами.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз