73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"12" жовтня 2010 р.
9 год.31 хв.Справа № 2-а-3328/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача: Дунаєва М.І., представника відповідача: Шевченка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про відстрочення сплати податкового зобов'язання відповідно до податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства у м. Херсоні" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області в жовтні 2007 року з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач) про відстрочення на три роки сплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Херсоні №№0007511505/0, 0007451505/0, 0007491505/0, 0007231505/0, 0007271505/0, 0007241505/0 від 27.02.2004 р., №№ 0010781505/0, 0010771505/0, 001076505/0 від 12.03.2004 р., №0033321505/0 від 07.05.2004 р., №№ 0044011505/0, 0043801505/0, 0043811505/0 від 19.10.2004 р., відповідно до яких до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по збору на спеціальне водокористування, по збору за забруднення навколишнього природного середовища, зі збору на геологорозвідувальні роботи та податкового зобов'язання по сплаті за землю на загальну суму 1.313.470, 86 грн., від 28 травня 2004 року №№ 0007451505/1, 0007491505/1, 000751505/1, 0007231505/1, 0007271505/1, 0010761505/1, 0010771505/1, 0010781505/1 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань 1328732 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у судовому порядку, але господарським судом Херсонської області у задоволенні позовних вимог відмовлено, рішення набрало законної сили. Позивач в позовній заяві зазначає про те, що зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зборів до бюджету, визначених відповідно до зазначених вище повідомлень-рішень ДПІ, є узгодженим, податковою інспекцією можуть бути застосовані заходи до стягнення узгоджених сум. МКП "ВУВКГ м. Херсона" є природною монополією в м. Херсоні в галузі надання послуг з водопостачання та водовідведення, працює за регульованим тарифом на свої послуги та не має можливості самостійно визначати ціну на свої послуги з метою отримання відповідного обсягу грошових коштів, необхідних для своєчасного та в повному обсязі погашення заборгованостей перед кредиторами, в тому числі перед державним та місцевими бюджетами всіх рівнів. Примусове стягнення штрафу в розмірі 1.313.470, 86 грн. на декілька місяців унеможливить виконання позивачем обов'язку щодо виплати заробітної плати працівникам, а також проведення робіт з ремонту мереж водопостачання та водовідведення, що вкрай негативно відобразиться на життєдіяльності та екологічній безпеці всього міста Херсону. Несвоєчасна сплата підприємством податкових зобов'язань по збору на спеціальне водокористування, по збору за забруднення навколишнього природного середовища, зі збору на геологорозвідувальні роботи та податкового зобов'язання по сплаті за землю у 2001-2004 роках стала результатом постійної затримки в оплаті споживачами послуг позивача та затримок у перерахуванні субвенцій (відшкодування різниці у тарифах) з бюджету.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні проти позову заперечує, мотивуючи тим, що станом на 04.09.08 згідно особових рахунків платника податків податковий борг позивача становить 2003746 грн. 31 коп., в тому числі по збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства 193414 грн. 66 коп., збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету 341693 грн. 12 коп., 775462 грн. 61 коп. податку на додану вартість, 176443 грн. 02 коп. земельного податку з юридичних осіб, 516732 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища. Відповідач посилається на те, що при розгляді скарги підприємства в порядку адміністративного оскарження були прийняті податкові повідомлення-рішення із дробом "1", а податкові повідомлення-рішення із дробом "0" вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення, містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).
Загальна сума податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями із дробом "1" складає 1128323 грн. 71 коп., в тому числі:
- по збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення 178317,06грн. за такими податковими повідомленнями-рішеннями № 0007491505/1 (за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання 10%) на суму 30730,91грн.; № 0007451505/1 (за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання 20%) на суму 96186,32грн.; № 0007511505/1 (за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання 50%) на суму 51399,83грн.;
- 315118,60 грн. по збору за геологорозвідувальні роботи, згідно податкових повідомлень-рішень № 0007271505/1 (за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання 10%) на суму 106635,16грн.; № 0007231505/1 (за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання 20%) на суму 206478,40грн.; № 0007241505/1 (за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання 50%) на суму 2005,04грн.;
- 469642,53 грн. збору за забруднення навколишнього середовища, за такими податковими повідомленнями - рішеннями № 0010781505/1 (за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання 10%) на суму 11726,76грн.; № 0010771505/1 (за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання 20%) на суму 6556,75грн.; № 0010761505/1 (за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання 50%) на суму 451359,02грн.;
- 165245,52 грн. по земельному податку з юридичних осіб за податковими повідомленнями - рішеннями № 0044011505/1 (за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання 10%) на суму 2045.02грн.; № 0043811505/1 (за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання 20%) на суму 6288,68грн.; №0043801505/1 (за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання 50%) на суму 83677,86грн.; № 0033321505/1 (за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання 50%) на суму 73233,96грн.
Відповідач зазначає, що ст. 14 Закону України від 21 грудня 2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено лише розстрочення або відстрочення податкового зобов'язання (крім податкового боргу). Підставами для відстрочення є обставини непереборної сили та інші. Сума, яку оскаржує позивач, є податковим боргом, а надання можливості відстрочення сплати податкового боргу законодавством не передбачено.
Справа в вересні 2008 року передана до адміністративного суду за підсудністю.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просить задовольнити позов.
В подальшому в січні 2009 року відповідачем подавалось доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначено, що станом на 01.11.07 позивачем було сплачено штрафні санкції по збору за спеціальне використання водних ресурсів, станом на 23.01.08 сплачено штрафні санкції по збору за геологорозвідувальні роботи. Станом на 11.02.08 сплачено штрафні санкції по збору за забруднення навколишнього природного середовища, залишилось тільки недоїмка по штрафним санкціям із земельного податку в сумі 40938 грн.14 коп.
Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив:
Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" є юридичною особою, власністю міської територіальної громади м. Херсона, платником податків. Позивач має податковий борг, який виник внаслідок не сплати застосованих в 2004 році штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по збору за спеціальне використання водних ресурсів, по збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за геологорозвідувальні роботи, платі за землю. Податкові зобов'язання були узгоджені самостійно платником податків шляхом подання відповідних декларацій, розрахунків до податкового органу. Сплата податків не відбулась через тяжкий фінансовий стан позивача, відсутність грошових коштів. Позивач оскаржував податкові повідомлення-рішення в судовому порядку, рішенням господарського суду Херсонської області від 13.01.05 по справі № 8/426-О в задоволенні позову було відмовлено. Рішення набрало законної сили 21.03.05.
Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його бездіяльності.
Згідно пункту 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та пункту 1.16 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" державна податкова інспекція в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"). Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Нормами Закону від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зокрема ст.14, передбачено право податкового органу надавати відстрочення податкових зобов'язань платника податків (не податкового боргу), якщо платник податків надасть достатні докази щодо дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення податкового боргу та/або банкрутства такого платника податків, економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Суми штрафних санкцій, які не були сплачені позивачем, та сплату яких він просить відстрочити, мають статус податкового боргу, а не податкового зобов'язання, оскільки позивачем пропущено терміни їх сплати.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що ДПІ мала повноваження звернутись до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок активів відповідача. При розгляді подібної справи, суд має повноваження встановлювати порядок виконання судових рішень, застосовувати розстрочення або відстрочення виконання судового рішення. При відсутності подібного спору, суд, цілком усвідомлюючи важливість розгляду відповідного питання, практично позбавлений можливості це зробити. У суду немає правових підстав для прийняття і розгляду позову про відстрочення сплати податків. Позивач в позовній заяві просить суд відстрочити сплату податкового боргу, а не спонукати відповідача надати відстрочку, тобто, не оскаржує бездіяльність податкового органу. Чинне законодавство, в тому числі ні КАС України, ні Закон №2181-ІІІ не містить правового механізму вирішення відповідного питання - відстрочення судом податкового боргу, яке не має ознак спору, при відсутності між сторонами іншого спору. КАС України пристосований для розгляду справ виключно у позовному провадженні. Зокрема, кодекс не регулює порядку звернення з таким проханням до адміністративного суду, порядку розгляду його судом, форми судового акта, який має бути прийнято за результатами розгляду і способу виконання такого акта тощо.
Суд може прийняти постанову по справі та захистити права особи, яка звертається за таким захистом, іншим способом, ніж визначено в позовній заяві. Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Статтею 105 КАС України встановлено форму і зміст адміністративного позову, зі змісту якої вбачається, що адміністративний суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити будь-які дії чи утриматися від вчинення дій, які входять до компетенції такого суб'єкта саме як владного учасника публічно-правових відносин. Тобто, суд має повноваження визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень та спонукати вчинити певні дії, в даному випадку, спонукати ДПІ надати відстрочку податкового боргу, якщо позивач звертався до податкової інспекції і йому було відмовлено у вчиненні таких дій. Але, суд звертає увагу позивача на те, що в судовому порядку захищаються лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Доказів звернення до ДПІ з заявою про відстрочку сплати податкових платежів та доказів відмови або ненадання відповіді на таке звернення, позивач не надав, тому доказів бездіяльності податкової інспекції немає.
Крім того, Законом № 2181-ІІІ не передбачено обов'язку податкової інспекції задовольняти клопотання платників податків про відстрочення або розстрочення податкового боргу, податковий орган може надати відстрочку тільки податкового зобов'язання. Тому, навіть при зверненні позивача з відповідною заявою до відповідача, вона була б відхилена, оскільки це питання виходить за межі компетенції органу державної податкової служби.
Крім того, суд приймає до уваги, що з моменту подання позову до його розгляду пройшло три роки, протягом яких податкова інспекція не стягувала штрафні санкції, отже, фактично погашення податкового боргу по штрафних санкціях було відстрочено.
Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, та, відповідно, позов є таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд-
постановив:
Відмовити Міському комунальному підприємству "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" в задоволенні позовних вимог про спонукання Державної податкової інспекції у м. Херсоні відстрочити сплату податкового зобов'язання відповідно до податкових повідомлень-рішень №№0007511505/0, 0007451505/0, 0007491505/0, 0007231505/0, 0007271505/0, 0007241505/0 від 27.02.2004 р., №№ 0010781505/0, 0010771505/0, 001076505/0 від 12.03.2004 р., №0033321505/0 від 07.05.2004 р., №№ 0044011505/0, 0043801505/0, 0043811505/0 від 19.10.2004 р., від 28.05.2004 р. №№ 0007451505/1, 0007491505/1, 000751505/1, 0007231505/1, 0007271505/1, 0010761505/1, 0010771505/1, 0010781505/1 на загальну суму 1328732,58 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 жовтня 2010 р..
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 2.11.17